Рішення

від 09.09.2019 по справі 910/7832/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.09.2019Справа № 910/7832/19

За позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ КОРДОН-СБ

до ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА АГРОХОЛДИНГ АВАНГАРД в особі ФІЛІЇ КІРОВСЬКИЙ ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА АГРОХОЛДИНГ АВАНГАРД

про стягнення 24 812,13 грн.

Суддя О.В. Гумега

секретар судового засідання

Мухіна Я.І.

Представники: без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ КОРДОН-СБ звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА АГРОХОЛДИНГ АВАНГАРД в особі ФІЛІЇ КІРОВСЬКИЙ ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА АГРОХОЛДИНГ АВАНГАРД 20 197,13 грн. інфляційних втрат та 4 615,00 грн. 3% річних за період з 31.10.2018 по 17.04.2019.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішенням Господарського суду міста Києва від 22.01.2019 по справі № 910/15144/18 було стягнуто з відповідача на користь позивача 334 230,88 грн. основного боргу, 54 804,81 грн. інфляційних втрат, 15 109,07 грн. 3% річних, 42 424,43 грн. пені, 6 698,54 грн. судового збору. Вказані суми 3% річних та інфляційних втрат стягнуто за період до 30.10.2018. Однак, кошти на оплату згідно наведеного рішення суду надійшли на рахунок позивача лише 17.04.2019, а тому, враховуючи приписи ст. 625 ЦК України та наведене рішення Господарського суду міста Києва по справі № 910/15144/18, позивач звернувся з даним позовом до суду про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних за період з 31.10.2018 по 17.04.2019 (день погашення заборгованості).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.06.2019 позовну заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ КОРДОН-СБ залишено без руху, встановлено позивачу спосіб та строк усунення недоліків позовної заяви.

04.07.019 через відділ діловодства суду надійшла заява позивача про усунення недоліків по господарській справі № 910/7832/19, направлена позивачем засобами поштового зв`язку 01.07.2019. До наведеної заяви в якості додатку додано позовну заяву (нова редація) від 01.07.2019, до змісту якої внесено вірне повне найменування юридичної особи відповідача та його філії, водночас предмет та підстави первісно поданого позову залишено без змін.

Зважаючи на наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про усунення позивачем недоліків позовної заяви у встановлений судом строк.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.07.2019 позовну заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ КОРДОН-СБ прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/7832/19 та ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

29.07.2019 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просив суд відмовити позивачу в задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ ГПК України.

Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін від останніх до суду не надходило.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 ГПК України).

Суд повідомляв позивача та відповідача про відкриття провадження у справі.

В матеріалах справи наявні докази отримання позивачем та відповідачем ухвали Господарського суду міста Києва від 08.07.2019 у справі № 910/7832/19.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено позовну заяву, заяву про усунення недоліків, відзив на позовну заяву та додані до них докази.

Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного то обґрунтованого судового рішення відповідно до ст. 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.

З`ясувавши обставини справи, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, а відповідач як на підставу своїх заперечень, та дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача.

В обгрунтування позовних вимог позивач у позовній заяві зазначив, що рішенням Господарського суду міста Києва від 22.01.2019 у справі № 910/15144/18 частково задоволено позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ КОРДОН-СБ та стягнуто з ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА АГРОХОЛДИНГ АВАНГАРД в особі ФІЛІЇ КІРОВСЬКИЙ ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА АГРОХОЛДИНГ АВАНГАРД 334 230,88 грн. основного боргу, 54 804,81 грн. інфляційних втрат, 15 109,07 грн. 3% річних, 42 424,43 грн. пені та 6 698,54 грн. судового збору.

Рішення Господарського суду міста Києва від 22.01.2019 у справі № 910/15144/18 набрало законної сили 12.02.2019.

При зверненні до Господарського суду міста Києва у справі № 910/15144/18 позивачем розраховувались інфляційні втрати та 3% річних за період з 10.03.2017 по 30.10.2018.

17.04.2019 відповідачем було виконано рішення Господарського суду міста Києва від 22.01.2019 у справі № 910/15144/18 та сплачено на користь позивача 334 230,88 грн. основного боргу, 54 804,81 грн. інфляційних втрат, 15 109,07 грн. 3% річних, 42 424,43 грн. пені та 6 698,54 грн. судового збору. Наведене підтверджується доданою позивачем до позовної заяви випискою з особового рахунку позивача № НОМЕР_1 від 18.04.2019.

Таким чином, рішення Господарського суду міста Києва від 22.01.2019 у справі № 910/15144/18 було виконане ПРИВАТНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ АГРОХОЛДИНГ АВАНГАРД в особі ФІЛІЇ КІРОВСЬКИЙ ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА АГРОХОЛДИНГ АВАНГАРД лише 17.04.2019.

Враховуючи зазначене, позивач звернувся з позовом до Господарського суду міста Києва про стягнення з відповідача 20 197,13 грн. інфляційних втрат та 4 615,00 грн. 3% річних за період з 31.10.2018 по 17.04.2019.

Стислий виклад заперечень відповідача.

Відповідно до поданого відповідачем відзиву на позовну заяву останній просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

В основу заперечень відповідача покладене твердження про те, що, на думку відповідача, рішенням Господарського суду міста Києва від 22.01.2019 у справі № 910/15144/18 з відповідача вже було стягнуто на користь позивача інфляційні втрати та 3% річних за порушення зобов`язань, взятих на себе відповідачем.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Стаття 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтями 600-609 ЦК України рішення суду про стягнення боргу не є підставою для припинення грошового зобов`язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У постанові від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку щодо можливості застосування положень статті 625 ЦК України до будь-яких грошових зобов`язань незалежно від підстав виникнення, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює окремі види зобов`язань.

Велика Палата Верховного Суду вказала, що у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Статтею 625 Цивільного кодексу України регулюються зобов`язальні правовідносини, тобто її дія поширюється на порушення грошового зобов`язання, яке існувало між сторонами до ухвалення рішення суду. Постановлене судом рішення про стягнення основної заборгованості та матеріальних втрат (інфляційних втрат та 3% річних) лише підтверджує наявність чи відсутність правовідносин і вносить у них ясність та визначеність. Після винесення вказаного рішення нараховані матеріальні втрати не змінюють свою правову природу та не включаються до суми основного боргу. Отже, положення ст. 625 Цивільного кодексу України щодо стягнення інфляційних втрат та 3% річних надають право застосовувати їх лише до суми грошового зобов`язання - основного боргу.

Відповідно до частин 1-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 14 ГПК України).

Згідно зі статтею 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Статтею 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Подані сторонами докази мають бути належними, допустимими, достовірними, достатніми (статті 76-79 ГПК України).

Згідно ст. 86 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

З наявних в матеріалах справи доказів судом встановлено таке.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.01.2019 у справі № 910/15144/18 стягнуто з ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА АГРОХОЛДИНГ АВАНГАРД в особі ФІЛІЇ КІРОВСЬКИЙ ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА АГРОХОЛДИНГ АВАНГАРД 334 230,88 грн. основного боргу, 54 804,81 грн. інфляційних втрат, 15 109,07 грн. 3% річних, 42 424,43 грн. пені та 6 698,54 грн. судового збору.

17.04.2019 відповідачем було виконано рішення Господарського суду міста Києва від 22.01.2019 у справі № 910/15144/18 та сплачено на користь позивача 334 230,88 грн. основного боргу, 54 804,81 грн. інфляційних втрат, 15 109,07 грн. 3% річних, 42 424,43 грн. пені та 6 698,54 грн. судового збору, що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою з особового рахунку позивача № НОМЕР_1 від 18.04.2019.

Позивач, звертаючись з даним позовом до суду, просить стягнути з відповідача на підставі ст. 625 ЦК України 20 197,13 грн. інфляційних втрат та 4 615,00 грн. 3% річних за період з 31.10.2018 по 17.04.2019.

Судом встановлено, що рішенням Господарського суду міста Києва від 22.01.2019 у справі № 910/15144/18 було задоволено позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат в сумах 15 109,07 грн. та 54 804,81 грн. відповідно за період з 29.04.2017 по 30.10.2018.

У позовній заяві позивачем визначений період нарахування 3% річних та інфляційних втрат з 31.10.2018 по 17.04.2019.

Отже, 31.10.2018 - дата, що слідує за датою, яка входить до періоду стягнення 3% річних та інфляційних втрат за рішенням Господарського суду міста Києва від 22.01.2019 у справі № 910/15144/18, - є вірною датою початку нарахування 3% річних та інфляційних втрат в спірному випадку.

Водночас, нарахування 3 % річних та інфляційних втрат за 17.04.2019 не є вірним, адже вказаний день є днем фактичної сплати відповідачем сум основного боргу, 3 % річних та інфляційних втрат на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 22.01.2019 у справі № 910/15144/18, тоді як день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та 3 % річних. Отже, нарахування 3% річних та інфляційних втрат в спірному випадку можливе по 16.04.2019 (включно).

При цьому судом встановлено, що позивачем у спірному випадку було вірно здійснено нарахування інфляційних страт та 3% річних на суму основного боргу в розмірі 334 230,88 грн.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Відповідний висновок Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду викладено в постанові від 05.07.2019 у справі № 905/600/18.

Згідно з імперативними вимогами статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів та статті 236 Господарського процесуального кодексу України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, враховуючи встановлення факту неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань, здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку сум інфляційних втрат та 3% річних, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 20 197,13 грн. інфляційних втрат підлягає частковому задоволенню в розмірі 15 652,78 грн., вимога позивача про стягнення 4 615,00 грн. 3% річних підлягає задоволенню в повному обсязі.

Мотивована оцінка аргументів, наведених учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Висновки суду.

Повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, а відповідач, як на підставу своїх заперечень, суд відхиляє доводи відповідача про те, що рішенням Господарського суду міста Києва від 22.01.2019 у справі № 910/15144/18 з відповідача вже було стягнуто на користь позивача інфляційні втрати та 3% річних, з огляду на таке.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.01.2019 у справі № 910/15144/18 з ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА АГРОХОЛДИНГ АВАНГАРД в особі ФІЛІЇ КІРОВСЬКИЙ ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА АГРОХОЛДИНГ АВАНГАРД було стягнуто суми інфляційних втрат та 3% річних за період з 29.04.2017 по 30.10.2018, в той час як у справі № 910/7838/19 позивач заявив до стягнення суми інфляційних втрат та 3% річних за інший період починаючи з 31.10.2018.

Суд відзначає, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норми права у постанові від 04.06.2019 у справі № 916/190/18 чинне законодавство не пов`язує припинення зобов`язання з наявністю судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов`язань боржника та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України сум. Вирішення судом спору про стягнення грошових коштів за договором не змінює природи зобов`язання та підстав виникнення відповідного боргу.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ КОРДОН-СБ до ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА АГРОХОЛДИНГ АВАНГАРД в особі ФІЛІЇ КІРОВСЬКИЙ ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА АГРОХОЛДИНГ АВАНГАРД підлягають частковому задоволенню в сумі 20 267,78 грн., з яких: 4 615,00 грн. - 3% річних та 15 652,78 грн. - інфляційні втрати. В задоволенні позовних вимог в частині 4 544,35 грн. Інфляційних втрат позивачу належить відмовити через їх безпідставність та необґрунтованість.

Стосовно розподілу судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Позивачем у позовній заяві наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, який складається із суми судового збору у розмірі 1 921,00 грн. за подання позовної заяви до суду.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на наведені приписи ст. 129 ГПК України та часткове задоволення позову, судовий збір у сумі 1 569,17 грн. покладається на відповідача, судовий збір у сумі 351,83 грн. покладається на позивача.

Керуючись ст. 56, 58, 73-80, 86, 123, 124, 129, 236-238, 241, 327 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА АГРОХОЛДИНГ АВАНГАРД (03115, м. Київ, пр. Перемоги, буд. 121-В; ідентифікаційний код 00851519) в особі ФІЛІЇ КІРОВСЬКИЙ ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА АГРОХОЛДИНГ АВАНГАРД (27640, Кіровоградська обл., Кропивницький район, с. Вільне, вул. Центральна, буд. 1; ідентифікаційний код 39765665) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ КОРДОН-СБ (21090, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Київська, буд. 4, оф. 206; ідентифікаційний код 38948349) 15 652,78 грн. (п`ятнадцять тисяч шістсот п`ятдесят дві гривні 78 коп.) інфляційних втрат, 4 615,00 грн.(чотири тисячі шістсот п`ятнадцять гривень 00 коп.) 3% річних та 1 569,17 грн. (одну тисячу п`ятсот шістдесят дев`ять гривень 17 коп.) судового збору.

3. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 09.09.2019.

Суддя Гумега О.В.