Рішення

від 10.09.2019 по справі 910/8628/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.09.2019Справа № 910/8628/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "САТІ-НОВА СОЮЗ" (01010, м.Київ, вул. Івана Мазепи, буд.3, оф. 174, код ЄДРПОУ 38949830)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "А.СТЕН" (02099, м.Київ, вул. Російська, буд.82, кв.68, код ЄДРПОУ 34182491)

про стягнення 50508,14 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "САТІ-НОВА СОЮЗ" звернулося до Господарського суду міста Києва з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "А.СТЕН" про повернення 50 508,14 грн. оплати за товар згідно рахунку-фактури № 6120 від 22.11.2018, який виявився неякісним.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між позивачем та відповідачем існувала домовленість щодо поставки товару, позивачем за платіжним дорученням № 4897 від 29.11.2018 було сплачено на рахунок відповідача 50 508,14 грн. оплати за товар, частина товару на суму 29 408,24 грн. була отримана позивачем, і виявилась неякісною, товар на решту суму не отриманий.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/8628/19 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, встановлено учасникам справи строк для реалізації процесуальних прав.

22.07.2019 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якій виклав власні аргументи щодо обставин поставки товару, пояснив, що 13.12.2018 відповідач передав позивачу товар на суму 29 408,24 грн., залишок товару на суму 21 099,90 грн. планувався поставити 14.12.2018, але після підписання видаткової накладної № 1281 від 13.12.2018 та отримання оригіналу довіреності № 783 від 13.12.2018 на отримання товару позивачем, проте 14.12.2018 відповідач електронними засобами зв`язку отримав лист щодо повернення товару, у відповідь на яку відповідач повідомив. що з наданих фото-та відео-матеріалів забракованого товару вбачається, що товар прийшов у непридатність у зв`язку із неправильними умовами його розвантаження, складування, зберігання, переміщення по будівельному майданчику та порушення правил експлуатації. Таким чином відповідач вважає, що вказана частина товару поставлена у належній якості, якість товару відповідає вимогам Технічних умов та підтверджується Сертифікатом відповідності на товар, залишок товару на суму 21 099,90 грн. готовий до відвантаження зі складу відповідача, про що позивач повідомлявся. У задоволенні позову відповідач просив відмовити.

Також 22.07.2019 відповідач подав до суду клопотання про призначення судової експертизи у справі з метою встановлення питань якості товару, який був поставлений позивачу.

30.07.2019 позивач на доводи відповідача подав відповідь на відзив, зі змісту якої заперечує проти проведення судової експертизи та стверджувань позивача про якісність товару.

Відповідач заперечень на відповідь на відзив не надав.

Згідно положень ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Таким чином, суд, враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи, визначений процесуальний строк для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, вбачає за можливе здійснити розгляд справи за наявними матеріалами.

Розглянувши клопотання відповідача про призначення судової експертизи, суд відмовив в його задоволенні з огляду на недоведеність підстав об`єктивної неможливості вирішення спору без застосування спеціальних знань та експертів.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.

Матеріалами справи встановлено та сторонами не заперечується, що відповідач після досягнення домовленостей з позивачем виставив для оплати рахунок-фактуру № 6120 від 22.11.2018 на суму 50 508,14 грн. з ПДВ, відповідно до якого передбачалось поставка товару: Панель тришарова стінова/гл.пл. у кількості 37 кв.м., вартістю 24 506,87 грн. без ПДВ та Панель тришарова покрівельна/гл.пл у кількості 25 кв.м., вартістю 42 090,12 грн. без ПДВ., який позивач за платіжним дорученням № 4897 від 29.11.2018 на суму 50 508,14 грн. оплатив у повному обсязі.

Із матеріалів справи та пояснень представника позивача вбачається, що договір поставки у формі єдиного документу не складався.

Частинами 1, 2 ст. 180 Господарського кодексу України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до п. 1 ст. 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Гарантійним листом за вих.. № 111218-2 від 11.12.2018 відповідач вказував, що гарантує поставку товару згідно договору та рахунку-фактури № 6120 від 22.11.2018 в термін до 14.12.2018.

Спір у справі виник у зв`язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем зобов`язання по поставці товару, у зв`язку з чим позивач звернувся з вимогою про повернення суми попередньої оплати.

Укладений сторонами договір є договором поставки, який шляхом виставлення рахунку та його оплати, укладений у спрощений спосіб.

Частиною 2 статті 712 ЦК України визначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно положень статті 663 ЦК України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк,- відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Матеріалами справи підтверджується перерахування позивачем на рахунок відповідача повної вартості товару у розмірі 50 508,14 грн.

Як вже зазначалось судом, відповідач зобов`язався відповідно до листа за вих.. № 111218-2 від 11.12.2018 поставити товар до 14.12.2018.

Частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України визначено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Матеріалами справи встановлено та позивачем не заперечується, що 13.12.2018 позивач отримав у відповідача товар: Панель тришарова стінова МВ 100 мм RAL/RAL9006/9003 у кількості 37,8 кв.м., вартістю 29 408,24 грн. з ПДВ (24 506,87 грн. без ПДВ).

Надана суду видаткова накладна № 1281 від 13.12.2018 на суму 29 408,24 грн. позивачем не підписана.

При цьому суд приймає, що факт поставки та отримання позивачем товару на суму 29 408,24 грн. не оспорюється та визнається сторонами.

Частиною першою статті 675 ЦК України передбачено, що товар, який продавець передає або зобов`язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.

В силу приписів частини першої статті 679 ЦК України продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту.

Відповідно до статті 687 ЦК України перевірка додержання продавцем умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару та інших умов здійснюється у випадках та в порядку, встановлених договором або актами цивільного законодавства. Якщо нормативно-правовими актами з питань стандартизації встановлено вимоги щодо порядку перевірки кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару, порядок перевірки, визначений договором, має відповідати цим вимогам.

За приписами частини першої статті 688 ЦК України покупець зобов`язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

Сторонами договір не укладався, вимоги щодо якості товару, передачі товару разом з документами, що підтверджують якість товару, у т.ч. Сертифікату відповідності, сторонами узгоджено не було, у зв`язку із чим, доводи позивача про протилежне як підстава повернення неякісного товару не приймаються судом до уваги.

Щодо твердження позивача про поставку неякісного товару, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач 13.12.2018 отримав частину оплаченого ним товару, видаткову накладну не підписав.

14.12.2018 позивач засобами електронного зв`язку направив відповідачу лист про повернення товару за вих..№ 14/12/18-5 від 14.12.2018, в якому повідомив, що ним отримано товар 13.12.2018 згідно з рахунком-фактурою № 6120 від 22.11.2018 Панель тришарова стінова-9 шт. на суму 29 408,24 грн. з ПДВ , причина повернення товару: товар не відповідає якості і не придатний до використання в повному обсязі, сертифікат якості на нього відсутній, також просив повідомити про дату та час зворотнього прийому товару та повернення коштів у сумі 50 508,14 грн.

При цьому акт приймання товару за якістю позивачем не складався.

Доказів виклику позивачем 13.12.2018 представників відповідача для фіксації факту поставки неякісного товару, складання сторонами Акту про неякісний товар із зазначенням дефектів, їх причин, суду не надано.

Посилання позивача на здійснення ним фото-та відео-матеріалів забракованого товару, які зі змісту листа позивача про повернення товару за вих..№ 14/12/18-5 від 14.12.2018, відправлені 13.12.2018 у вайбер на телефон менеджера ОСОБА_1 , не є належними доказами фіксації факту невідповідності отриманого товару вимогам щодо якості такого роду товарів, оскільки здійснені зацікавленою особою, без участі представників відповідача, що унеможливило встановлення достеменно факту, що саме отриманий від відповідача товар виявився неякісним, висловлення відповідачем своїх зауважень, заперечень щодо причини непридатності товару до використання.

За поясненнями відповідача, вбачається що товар був відвантажений позивачем зі складу відповідача, в подальшому покупцю надано Сертифікат відповідності на товар.

Відповідач стверджує, що товар прийшов у непридатність у зв`язку із неправильними умовами його розвантаження, складування, зберігання, переміщення по будівельному майданчику та порушення правил експлуатації.

Доказів на спростування доводів відповідача, позивачем суду не надано.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем передано, а позивачем отримано товар на суму 29 408,24 грн.

Оскільки позивач всупереч ст.74-79 ГПК України, належними засобами доказування не довів підстав повернення товару на вказану суму з причин його неякісності, підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми 29 408,24 грн. вартості товару, який поставлений та отриманий позивачем, відсутні.

Враховуючи наданий відповідачем гарантійний лист № 111218-2 від 11.12.2018, строк поставки товару згідно оплаченого рахунку-фактури № 6120 від 22.11.2018, вартістю 21 099,90 грн. є таким, що настав.

Доказів поставки відповідачем товару на решту суму 21 099,90 грн. отриманої оплати, суду не надано.

За таких обставин, в силу положень ст. 692 ЦК України, у відповідача виникло грошове зобов`язання щодо повернення на користь позивача суми 21 099,90 грн.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "САТІ-НОВА СОЮЗ" в частині стягнення 21 099,90 грн. боргу. В решті позову належить відмовити у зв`язку із недоведеністю підстав.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 129, 232, 236-241, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "САТІ-НОВА СОЮЗ" задовольнити частково.

1. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "А.СТЕН" (02099, м.Київ, вул. Російська, буд.82, кв.68, код ЄДРПОУ 34182491) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "САТІ-НОВА СОЮЗ" (01010, м.Київ, вул. Івана Мазепи, буд.3, оф. 174, код ЄДРПОУ 38949830) 21 099 (двадцять одну тисячу дев`яносто дев`ять) грн. 90 коп. боргу, 802 (вісімсот дві) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

2. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Суддя О.М.Ярмак