Рішення

від 10.09.2019 по справі 912/2269/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2019 рокуСправа № 912/2269/19 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Макаренко Т.В., за участю секретаря судового засідання Перепічай В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи №912/2269/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВВВ", 73000, м. Херсон, вул. Рішельєвська, 9

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "А2-ГАЗ", 25006, м.Кропивницький, вул. Ушакова, 1А

про стягнення 61 404,04 грн

Представники сторін участі у судовому засіданні не приймали.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВВВ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "А2-ГАЗ" про стягнення 53 138,84 грн попередньої оплати товару, інфляційних витрат за прострочення суми боргу за період з 30.11.2018 по 15.07.2019 в сумі 7 269,39 грн та 3% річних від простроченої суми за період з 30.11.2018 по 15.07.2019 в розмірі 995,81 грн, з покладанням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Товариством з обмеженою відповідальністю "ВВВВ" було здійснено переплату за фактично отриманий ним природний газ, поставлений згідно Договору №1/39А2 постачання природного газу від 21.11.2017.

Ухвалою від 12.08.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №912/2269/19 за правилами спрощеного позовного провадження, судовий розгляд призначено на 10.09.2019 о 10:00 год., встановлено сторонам строк для подання заяв по суті справи.

Позивач та відповідач участь повноважних представників в судовому засіданні 10.09.2019 не забезпечили, хоча належним чином повідомленні про місце, дату та час засідання суду, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с. 37, 38).

За правилами пунктів 2, 3 частини 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Відповідач не скористався наданим йому правом надати суду відзив на позов, про наявність поважних причин неподання відзиву у встановлений в ухвалі про відкриття провадження строк суд не повідомив. Враховуючи, що про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином, суд дійшов висновку, що він мав час та можливість надати всі витребувані та додаткові документи, в т. ч. заперечення проти позову, які мають значення для розгляду справи по суті.

Відповідно до приписів ст. 251 Господарського процесуального кодексу України відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Згідно ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Нормою ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи викладене, а також те, що матеріали справи містять достатньо документів для його вирішення по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін.

В судовому засіданні 10.09.2019 судом досліджено докази у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив таке.

21.11.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВВВВ" (Споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "А2-ГАЗ" (Постачальник) укладено договір постачання природного газу № 1/39А2 (надалі - Договір) (а.с. 23-24), відповідно до пункту 1.1. якого, Постачальник зобов`язувався передати у власність, а Споживач прийняти природний газ в обсязі 30,000 тис. м. куб. (в тому числі по місяцям, згідно до Таблиці № 1), в термін та в порядку, обумовлених даним договором.

Згідно вказаної таблиці, обсяг газу, який відповідач зобов`язався надати позивачу становить 30,000 тис. куб. м. за грудень 2017 року.

Відповідно до п. 1.2 Договору, ціна та загальна вартість природного газу, що реалізує у відповідності до Таблиці № 1, зазначається у Протоколі погодження ціни, що є додатком до даного Договору, який є його невід`ємною частиною.

Як вбачається з Протоколу погодження ціни до Договору постачання природного газу № 1/39А2 від 21.11.2017 (а.с. 29), ціна природного газу, що постачається по Договору постачання природного газу на дату підписання даного доповнення за одну тис. куб. м без врахування вартості транспортування газу по території України в українських гривнях складає 7 460,00 грн, крім того ПДВ - 1 492,00 грн. Всього 8 952,00 грн. Вартість природного газу, що постачається у грудні 2017 року в обсязі 30,000 тис. куб м. складає 223 800,00 грн. грн., крім того ПДВ - 44 760,00 грн. Всього загальна сума природного газу складає 268 560,00 грн.

До Договору 05.12.2017 між позивачем та відповідачем була укладена додаткова угода № 1 (а.с. 25), за якою сторони погодили продовжити строк дії до Договору на період з 01.01.2018 по 31.12.2018. При цьому, в Таблиці № 1 зазначено обсяги постачання природного газу позивачем, які становлять 30,000 тис. куб. м. на місяць на весь 2018 рік, тобто по 30,000 тис. куб. м. за кожен місяць 2018 року.

Пунктом 2.6. Договору передбачено, що приймання-передача газу, переданого Постачальником Споживачу у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг використання газу Споживачем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу.

Згідно з п.п. 4.3.1 Договору 100 % вартості узгодженого до поставки обсягу споживання природного газу (п.п. 1.1., 1.2 Договору) Споживач сплачує постачальнику до 25 числа місяця, попереднього місяцю поставки у порядку планового платежу визначеного на підставі Протоколу погодження ціни на природний газ.

Позивачем вчасно здійснювалась попередня оплата за весь обсяг наданого газу, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями від 27.11.2017 №2072 на суму 100 262,40 грн, від 28.11.2017 №2082 на суму 168 297,60, від 26.12.2017 №2269 на суму 295 524,00 грн., від 04.01.2018 №10 на суму 26 077,18 грн. (а.с. 9-12).

При цьому, у грудні 2017 року відповідач фактично поставив газ у кількості 32,919 куб. м., що підтверджується актом прийому-передачі від 31.12.2017 №А2-0000423 (а.с. 13), а у січні 2018 року - 23,692 куб. м., що підтверджується актом прийому-передачі від 31.01.2018 №А2-000032 (а.с. 14).

Згідно з оборотно-сальдовою відомістю позивача по рахунку № 631 з 01.09.2017 по 20.09.2018, відбулась переплата за не поставлений природний газ в розмірі 62 138, 84 грн, яка з`явилась в результаті наступного: 26.12.2017 та 04.01.2018 позивач здійснив попередню оплату в розмірі 295 524,00 грн. та 26 077,18 грн. відповідно. При цьому, згідно з вказаною оборотно-сальдовою відомістю, кредит по оборотах за 31.01.2018 становить 233 385,16 грн.

Разом з тим, згідно акту прийому-передачі робіт від 31.01.2018 №А2-0000032 ТОВ "ВВВВ" спожило газу в обсязі 23,692 куб. м.

Таким чином, переплата з боку позивача за не отриманий товар становить 62 138,84 грн.

За твердженням позивача, останній 22.02.2018 звернувся до відповідача з вимогою за №22/02-1 про повернення переплати за природний газ у сумі 62 138,84 грн (а.с. 16).

Крім того, з метою досудового врегулювання спору, 17.10.2018 позивачем на адресу відповідача була направлена претензія №08/102018-1 від 12.10.2018 з вимогою повернути зайво перераховані кошти в сумі 62 138,84 грн. Вказана претензія залишена відповідачем без розгляду та задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем здійснювалась проплата заборгованості за період з січня 2017 по червень 2019 у розмірі 9 000,00 грн, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 631 за січень 2017 по червень 2019 (а.с. 26).

За викладених обставин позивачем внесено попередню оплату за товар, який не було поставлено відповідачем у розмірі 53 138, 84 грн.

Враховуючи неповернення відповідачем попередньої оплати у розмірі 53 138,84 грн, позивач був змушений звернутися до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений між сторонами договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Договір купівлі-продажу є оплатним, відтак одним із основних обов`язків покупця є оплата ціни товару. Ціна - грошове відображення вартості товару за його кількісну одиницю. Ціна товару, як правило, визначається у договорі за згодою сторін.

Згідно ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ВВВВ" на виконання умов Договору сплатило відповідачу згідно з платіжними дорученнями від 27.11.2017 №2072 на суму 100 262,40 грн, від 28.11.2017 №2082 на суму 168 297,60 грн, від 26.12.2017 №2269 на суму 295 524,00 грн, від 04.01.2018 №10 на суму 26 077,18 грн попередню оплату за природний газ.

Згідно з наявним в матеріалах справи Актом приймання-передачі природного газу від 31.12.2017 відповідачем було поставлено позивачу природний газ у кількості 32,913 тис. куб.м. загальною вартістю 294 637,18 грн. Згідно Акту приймання-передачі природного газу від 31.01.2018 відповідачем було поставлено позивачу природний газ у кількості 23,692 тис. куб.м. загальною вартістю 233 385,16 грн.

Доказів поставки природного газу на суму 62 138,84 грн, яка була оплачена позивачем, відповідно до погоджених обсягів та строків матеріали справи не містять.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було повернуто позивачу 9 000,00 грн, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 631 за січень 2017 по червень 2019 (а.с. 26).

Будь-яких доказів повернення коштів у розмірі 53 138,84 грн матеріали справи не містять.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення з відповідача основного боргу (повернення попередньо сплачених коштів) в розмірі 53 138,84 грн обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних від простроченої суми за період з 30.11.2018 по 15.07.2019 в розмірі 995,81 грн та 7 269,39 грн інфляційних втрат за прострочення суми боргу за період з 30.11.2018 по 15.07.2019 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проте, стягнення з відповідача суми попередньої оплати за договором не є наслідком порушення ним грошового зобов`язання, оскільки відповідні дії вчиняються не на виконання взятих на себе грошових зобов`язань, а з інших підстав - повернення попередньої оплати за непоставлений товар.

Верховний Суд України у постанові від 16.09.2014 у справі № 3-90гс14 виклав правову позицію, про те, що стягнення з продавця суми попередньої оплати, перерахованої за договором купівлі - продажу, не вважається грошовим зобов`язанням у розумінні норм статті 625 Цивільного кодексу України.

На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 Цивільного кодексу України від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов`язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Отже, повернення суми попередньої оплати є поверненням суми авансу (а не грошовим зобов`язанням), на який можуть нараховуватися лише проценти, передбачені статтею 536 Цивільного кодексу України.

Вказану правову позицію підтримано також Верховним Судом в постановах від 07.03.2018 у справі № 910/23585/16, від 20.11.2018 у справі № 916/75/18, від 17.10.2018 у справі №923/1151/17.

Враховуючи зазначене, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат не підлягають задоволенню, оскільки повернення попередньої оплати не є грошовим зобов`язанням в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Враховуючи вищезазначене позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВВВ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "А2-ГАЗ" підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позивних вимог.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "А2-ГАЗ" (25006, м.Кропивницький, вул. Ушакова, 1А, ідентифікаційний код 37624159) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВВВ" (73000, м. Херсон, вул. Рішельєвська, 9, ідентифікаційний код 36719773) 53 138,84 грн попередньої оплати товару, а також судовий збір у розмірі 1 662,43 грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Кіровоградської області.

Копії рішення вручити або направити рекомендованим листом з повідомленням про вручення Товариству з обмеженою відповідальністю "ВВВВ" за адресою: 73000, м. Херсон, вул. Рішельєвська, 9 та Товариству з обмеженою відповідальністю "А2-ГАЗ" за адресою: 25006, м. Кропивницький, вул. Ушакова, 1А.

Повне рішення складено 10.09.2019.

Суддя Т. В. Макаренко

Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про веб-адресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості забезпечення учасникам справи права брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.