Рішення
від 10.09.2019 по справі 922/2174/19
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41


РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/2174/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Пономаренко Т.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (01601, м.Київ, вул. Мечнікова, 16 А,; код ЄДРПОУ: 30401456) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Востокенергомонтаж" (62370, Харківська обл., Дергачівський р-н, смт. Солоницівка, вул. Заводська, 49 А; код ЄДРПОУ: 38933458) про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

11 липня 2019 року Державне публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою (вх. №2174/19 від 11 липня 2019 року) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Востокенергомонтаж" , в якій просить суд:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Востокенергомонтаж" заборгованість в сумі 33 877,96 грн., з яких: 24 615,05 грн. - заборгованість за орендними платежами, 6 395,10 грн. - сума пені, 1 677,81 грн. - сума інфляції, 650,00 грн. - 3% річних від суми боргу;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Востокенергомонтаж" судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 921,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач систематично порушував виконання своїх зобов`язань за договором оренди №2 від 01 січня 2019 року в частині своєчасності сплати орендних платежів, що призвело до істотних порушень умов договору. Позивачем були здійснені заходи досудового врегулювання спору, на адресу відповідача неодноразово надсилалися вимоги про сплату заборгованості. Однак, відповідач залишив дані вимоги без належного реагування. Тому Державне публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" вимушене звернутися з позовною заявою до суду.

12 липня 2019 року судом постановлено ухвалу про прийняття позовної заяви Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" до розгляду та відкриття спрощеного позовного провадження у справі № 922/2174/19 без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Відповідачеві, згідно ст. 251 ГПК України, встановлено строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов, згідно ч. 4 ст. 250 ГПК України строк 15 днів з дня отримання цієї ухвали для подання клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, та строк 5 днів на подання до суду заперечень на відповідь позивача на відзив з дня його отримання, оформлених відповідно до ст.167 ГПК України. Позивачеві, згідно ст. 251 ГПК України, встановлено строк 5 днів на подання до суду відповіді на відзив з дня його отримання. Сторонам роз`яснено, що у випадку неподання відповідачем відзиву та/або клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, а також не подання позивачем відповіді на відзив у строки встановлені цією ухвалою розгляд справи буде відбуватися за наявними матеріалами після спливу строку встановленого для подання відповідачем клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження та в межах строків встановлених статтею 248 ГПК України.

Відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 ГПК України, відзиву на позов не надав, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, проте ухвала суду повернута без вручення адресатові з позначкою поштового відділення "відсутність адресата". Разом з цим, судом перевірено адресу відповідача, згідно з наданого витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 11 липня 2019 року, місцезнаходження відповідача - 62370, Харківська обл., Дергачівський р-н, смт. Солоницівка, вул. Заводська, 49 А, саме на цю адресу судом надсилались процесуальні документи, а позивачем позовну заяву.

Таким чином, суд вважає, що ним вжито всі заходи для належного повідомлення відповідача про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження за наявними в у справі матеріалами.

Разом з тим, за висновками суду, в матеріалах справи достатньо доказів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

01 січня 2018 року між Державним публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія Украгролізинг в особі директора Харківської філії Національної акціонерної компанії Украгролізинг Тараторіна Ігоря Михайловича (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Востокенергомонтаж" в особі директора Стефанюка Анатолія Дмитровича (орендар) було укладено договір №2 (а.с.15-25,т.1).

Пунктом 1.1. зазначеного Договору визначено, що орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування на умовах цього договору наступні нежитлові приміщення: кімнати №13, 14 загальною площею 34,1 кв. м., розташовані па першому поверсі адміністративної будівлі за адресою: смт. Солоницівка, вул. Заводська. 49а.

Термін користування приміщенням починається з моменту підписання акту приймання-передачі приміщення, але в будь - якому випадку не пізніше 01 січня 2018 року і діє до 31 березня 2018 року, крім випадків, зазначених у пункті 3.1.2 (п.3.1.1Договору).

Відповідно до підпункту 1 пункту 3.1.2. Договору термін користування приміщенням припиняється у дату його закінчення.

Приміщення, надане відповідно до цього договору буде використовуватися орендарем для розміщення офісу (п.3.2.1Договору).

Акт приймання-передачі, підписаний сторонами, підтверджує фактичну передачу приміщення (п.2.2.2Договору).

Плата за оренду нараховується з 01 січня 2018 року і до закінчення терміну користування, якщо тільки більш тривалий період не встановлений у цьому договорі.

У випадку, якщо орендар з будь-яких причин не повертає приміщення орендодавцю після закінчення терміну користування, плата за оренду нараховується до моменту фактичного повернення приміщення орендодавцеві (п.8.1.1Договору).

Плата за оренду приміщення за кожен місяць складається з двох частин: базова плата за оренду, додаткова плата за оренду.

Базова плата за оренду за кожен місяць оренди приміщення загальною площею 34,1 кв. м. складає 50,00 грн. за один кв. м. приміщення, на місяць, без ПДВ.

На базову плату за оренду приміщення за кожний наступний місяць визначається на момент платежу шляхом коригування базової орендної плати за перший місяць оренди на індекс інфляції за наступний місяць.

На базову плату за оренду додатково нараховується ПДВ, згідно чинного законодавства.

Додаткова плата за оренду приміщення за кожен місяць є компенсацією експлуатаційних витрат орендодавця (освітлення майданчику, установлення пунктів зовнішньої охорони будинку та території, обслуговування всіх інженерних систем будинку протягом всього терміну оренди, обслуговування (мийка) фасадів, прибирання майданчику (крім приміщення) тощо), яка розраховується орендодавцем виходячи з загального розміру експлуатаційних витрат, які несе орендодавець пропорційно до розміру площі орендованого орендарем.(п.8.2Договору)

Плата за оренду сплачується на підставі рахунків орендодавця у національній валюті України, плата за неповний місяць користування приміщенням визначається пропорційно кількості днів користування ним (п.8.3Договору).

Орендар повинен перерахувати орендодавцю протягом 5 календарних днів від дати набуття чинності цим договором авансом перший платіж у розмірі плати за оренду за перший місяць оренди договору (п.8.3.1.1.Договору).

Зазначений в п. 8.3.1.1. цього договору платіж покриває плату за оренду за перший місяць оренди. Крім того, разом з вищевказаною платою за оренду, орендар зобов`язаний перерахувати орендодавцю додаткову суму, що дорівнює 1 000,00 грн. (в тому числі ПДВ), у якості попередньої оплати можливих збитків і додаткових витрат орендодавця, яка залишається у орендодавця до дати закінчення дії договору, якщо інше не передбачено договором чи домовленістю сторін (надалі за текстом - гарантійна сума).

Сторони за взаємною згодою вирішили, що гарантійна сума сплачується орендарем протягом 5 календарних днів від дати набуття чинності цим договором шляхом її перерахування на поточний рахунок орендодавця (п.8.3.1.2.Договору).

У випадку, якщо в орендодавця не виникло зазначених вище збитків, витрат тощо, то гарантійна сума, сплачена орендодавцю в порядку цього пункту договору, підлягає поверненню на розрахунковий рахунок орендаря протягом 10 календарних днів після повернення приміщення і підписання відповідного акта приймання - передачі, як це визначено в розділі 9 цього договору, а якщо такий акт не підписано - після виконання орендарем всіх своїх зобов`язань перед орендодавцем (п.8.3.1.4.Договору).

Починаючи з другого місяця оренди, плата за оренду за кожний наступний місяць перераховується орендарем орендодавцю авансовим платежем не пізніше 15-го числа кожного календарного місяця, за який здійснюється оплата на підставі отриманого рахунку від орендодавця (п.8.3.1.5.Договору).

Всі інші платежі згідно цього договору здійснюються орендарем щомісячно, протягом трьох робочих днів з дати отримання рахунку орендодавця (п.8.3.2.Договору).

Орендодавець щомісяця, не пізніше 10-го робочого дня поточного календарного місяця, складає та направляє для підписання акт щодо наданих за цим договором послуг оренди за попередній календарний місяць (п.8.3.3.1.Договору).

З суми плати за оренду орендар не вправі робити будь-які притримання (зарахування), які мають бути стягнуті з орендодавця по цьому договору або згідно інших домовленостей сторін (п.8.4.Договору).

У випадку порушення положень цього договору винна сторона, крім сплати передбачених штрафних санкцій, відшкодовує збитки в повному обсязі (п.10.1.Договору).

У випадку затримок з боку орендаря в перерахуванні будь-яких платежів, передбачених цим договором, на користь орендодавця орендар сплачує пеню в розмірі офіційно встановленої подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, за кожний день прострочення від суми заборгованості, але в будь-якому випадку не більш встановленої чинним законодавством. Якщо тривалість прострочення перевищить тридцять днів, орендодавець може направити повідомлення про дострокове закінчення терміну користування і припинення договору згідно з пунктом 11.3. договору (п.10.4.Договору).

У випадку припинення договору через його порушення орендарем, зазначених у пункті 10.4, останній буде зобов`язаний виплатити орендодавцю, крім повного відшкодування збитків, компенсацію в розмірі місячної плати за оренду (п.10.6.Договору).

Оплата пені та штрафів за даним договором не звільняє сторін від виконання своїх обов`язків за договором, а також від сплати додаткових штрафних санкцій, передбачених договором та/або законодавчими актами (як-то відшкодування збитків, сплата неустойки тощо) (п.10.10.Договору).

Всі повідомлення, що направляються сторонами одна одній щодо цього договору повинні бути зроблені в письмовій формі і будуть вважатися поданими належним чином, якщо вони послані рекомендованим листом, або телеграфом, по телетайпу, телефаксу з одночасним підтвердженням (дублюванням) змісту повідомлення рекомендованим листом, або доставлені особисто по зазначених адресах сторін (п.12.1.Договору).

Будь-які суперечки, що виникають по даному договору або в зв`язку з ним, у першу чергу вирішуються сторонами шляхом переговорів. Якщо сторонам не вдалося розв`язати таку суперечку протягом одного місяця, вона підлягає розгляду господарським судом (п.12.3.Договору).

01 січня 2018 року Державне публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" в особі директора Харківської філії Національної акціонерної компанії Украгролізинг Тараторіна Ігоря Михайловича (орендодавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Востокенергомонтаж" в особі директора Стефанюка Анатолія Дмитровича (орендар) склали акт прийому-передачі засвідчений підписами та печатками сторін, відповідно до якого згідно з договором оренди від 01 січня 2018 року №2 орендар прийняв, а орендодавець передав нежитлові приміщення розташовані за адресою смт. Солоницівка, вул. Заводська 49А, а саме: кімнати №№13,14 які розташовані на першому поверсі адмінбудинку загальною площею 34,1 кв. м. (а.с.26,т.1).

Таким чином, позивач належним чином виконав умови договору оренди №2 від 01 січня 2019 року та передав відповідачу нежитлові приміщення у строкове платне користування.

Разом з тим, позивач стверджує, що відповідач систематично порушував виконання своїх зобов`язань за договором в частині своєчасності сплати орендних платежів, що призвело до істотних порушень умов договору, на підтвердження чого надає виписки особового рахунку Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (а.с.49-63,т.1).

23 квітня 2018 року позивач, у відповідності до пункту 12.1. договору оренди №2 від 01 січня 2018 року, надіслав на адресу відповідача вимогу №14/461 про сплату грошових коштів у розмір 10 604, 54 грн, з яких 10 043,67 грн. - сума заборгованості за орендними платежами з урахувати компенсації на комунальні послуги, 414,39 грн. - пеня, 108,85 грн. - індекс інфляції, 37,63 грн. - 3% річних (а.с.28-30,т.1).

25 квітня 2019 року позивач, у відповідності до пункту 12.1. договору оренди №2 від 01 січня 2018 року, повторно надіслав на адресу відповідача вимогу №14/369 про сплату грошових коштів у розмір 30 948, 96 грн., з яких 23 242,09 грн. - сума заборгованості за орендними платежами з урахуванням компенсації на комунальні послуги, 5 892,74 грн. - пеня, 1 278,63 грн. - індекс інфляції, 535,50 грн. - 3% річних, з зазначенням, що у разі несплати зазначеної вище суми заборгованості у строк передбачений ч. 2 ст. 530 ЦК України, компанія буде вимушена звернутись з позовом до суду для захисту порушених прав та законних інтересів (а.с.32-34,т.1).

На підтвердження надсилання вищезазначених вимог та на виконання пункту 12.1. договору оренди № 2 від 01 січня 2018 року позивач надав копії чеків та описів вкладення в цінний лист (а.с.31,35,т.1).

Однак, як зазначає позивач, відповідач вищезазначені вимоги отримав та залишив без належного реагування, що й стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Разом з тим, 16 травня 2019 року Державне публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" в особі директора Харківської філії Національної акціонерної компанії Украгролізинг Тараторіна Ігоря Михайловича (орендодавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Востокенергомонтаж" в особі директора Стефанюка Анатолія Дмитровича (орендар) склали акт прийому-передачі, засвідчений підписами та печатками сторін, відповідно до якого згідно з договором оренди від 01 січня 2018 року №2 орендар передав, а орендодавець прийняв нежитлові приміщення розташовані за адресою смт. Солоницівка, вул. Заводська 49А, а саме: кімнати №№13,14 які розташовані на першому поверсі адмінбудинку загальною площею 34,1 кв. м. (а.с.27,т.1).

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підстави виникнення цивільних прав та обов`язків виникають з договорів та інші правочинів.

Пунктом 3 частини 1 статті 174 Господарського кодексу України вcтановлено, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтями 6, 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В частині 1 статті 629 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтями 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Приписами частини 1 статті 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статтею 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

В частині 1 статті 612 ЦК України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 283 ГК України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

В частині 6 статті 283 ГК України зазначено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 статті 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Частиною 5 статті 762 ЦК України визначено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Так, щомісячний розмір орендної плати визначений п.8.2 договору оренди № 2 від 01січня 2018 року та погоджений сторонами.

Відповідно до розрахунку заборгованості нарахованої Державним публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" сума основного боргу відповідача за договором оренди № 2 від 01 січня 2018 року станом на 18 червня 2019 року становить 24 615,05 грн. (а.с.36-48,т.1).

Згідно з частиною 1 статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Пунктом 11.5. договору оренди № 2 від 01 січня 2018 року встановлено, що цей договір припиняє свою дію через три дні після закінчення терміну користування, якщо сторони цілком виконали зобов`язання по цьому договору (а.с.24,т.10).

Частиною 4 статті 631 ЦК України визначено, що закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Відповідно до пункту 4 акту приймання-передачі від 16 травня 2019 року факт приймання - передачі приміщень і їх фактичного стану, а також підписання сторонами даного акту, не звільняє орендаря від виконання зобов`язань за договором, зокрема, сплати заборгованості (а.с.27,т.1).

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що відповідачем не виконано умов договору оренди № 2 від 01 січня 2018 року в повному обсязі.

Разом з тим, позивачем заборгованість за договором оренди № 2 від 01 січня 2018 року належним чином доведена, у зв`язку із чим вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Також, частиною 2 статті 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши надані позивачем до позовної заяви розрахунки 3% річних та інфляційних нарахувань (а.с.36-48,т.1) суд встановив, що дані розрахунки є арифметично вірними, а тому суд задовольняє позов у цій частині.

Також позивачем заявлено вимоги про стягнення пені за прострочену заборгованість відповідача у відповідності до договору оренди № 2 від 01 січня 2018 року за період з 06.01.2018 по 17.06.2019.

За приписами частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідальність у вигляді пені за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, визначених договором, передбачена пунктом 10.4 договору оренди № 2 від 01 січня 2018 року.

Наданий позивачем до позовної заяви розрахунок пені (а.с.36-48,т.1) від простроченої суми заборгованості за договором оренди № 2 від 01 січня 2018 року є арифметично вірним, а тому суд задовольняє позов у цій частині.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з платіжного доручення №8000 від 24 червня 2019 року позивачем сплачено судовий збір у сумі 1 921,00 грн. Враховуючи те, що суд задовольнив позов повністю, у відповідності ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати щодо сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 20, 73, 74, 86, 129, 233, 236-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Востокенергомонтаж" (62370, Харківська обл., Дергачівський р-н, смт. Солоницівка, вул. Заводська, 49 А; код ЄДРПОУ: 38933458) на користь Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (01601, м.Київ, вул. Мечнікова, 16 А,; код ЄДРПОУ: 30401456) заборгованість за орендними платежами у сумі 24 615 (двадцять чотири тисячі шістсот п`ятнадцять) грн. 05 коп., пеню у сумі 6 395 (шість тисяч триста дев`яносто п`ять) грн. 10 коп., суму інфляції у розмірі 1 677 (одна тисяча шістсот сімдесят сім) грн. 81 коп., 3% річних від суми боргу у розмірі 650 (шістсот п`ятдесят) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн.00 коп.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.

Повне рішення складено "10" вересня 2019 р.

Суддя Т.О. Пономаренко

СудГосподарський суд Харківської області
Дата ухвалення рішення10.09.2019
Оприлюднено11.09.2019
Номер документу84124142
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —922/2174/19

Рішення від 10.09.2019

Господарське

Господарський суд Харківської області

Пономаренко Т.О.

Ухвала від 12.07.2019

Господарське

Господарський суд Харківської області

Пономаренко Т.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні