Рішення

від 10.09.2019 по справі 922/2273/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/2273/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавренюк Т.А.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (код ЄДРПОУ 31557119, адреса: 610, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромінвест - К" (код ЄДРПОУ 31233197, адреса: 61052, м. Харків, вул. Благовіщенська, 2/15) про стягнення 114 668,92грн.

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" звернулось до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромінвест - К" заборгованість за неналежне виконання зобов`язань за договором про постачання теплової енергії № 2987 від 01.02.2003 за період з березня 2016 по квітень 2019 на загальну суму 114 668,92грн., яка складається з суми основного боргу в розмірі 92 921,76грн., інфляційних втрат в розмірі 16 796,16грн. 3% річних в розмірі 4 951,00грн. Також позивач просить суд покласти на відповідача понесені витрати зі сплати судового збору.

Ухвалою суду від 18.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи. Цією ж ухвалою відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позов з дня вручення цієї ухвали.

Ухвала про відкриття провадження у справі від 18.07.2019 надіслана судом на юридичну адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та не була отримана відповідачем, про що свідчить відмітка відділення поштового зв`язку від 22.07.2019 з позначкою "інші причини".

Відповідно до п.5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

У встановлений судом строк відповідач відзив на позов суду не надав.

Оскільки в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі", відповідно до п.1.1 Статуту, засновано на підставі Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та інших законодавчих актів України, та згідно рішення XVI сесії Харківської міської ради XXIV скликання "Про комунальну власність м. Харкова" № 191/03 від 24.09.2003 належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкова.

Метою діяльності Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" є задоволення потреб населення м. Харкова, державних, кооперативних, суспільних, приватних підприємств і організацій у якісній тепловій енергії при найменших витратах, одержання прибутку для розвитку підприємств, забезпечення інтересів його працівників та задоволення їх економічних і соціальних потреб.

01.02.2003 між Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрпромінвест-К" (відповідач) укладено договір постачання № 2987 (далі договір), відповідно до умов якого позивач зобов`язався постачати відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а відповідач оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Відповідно до п.6.2 договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Відповідач за три дні до початку розрахункового періоду зобов`язався сплачувати позивачу вартість, зазначеної в додатку № 1 до договору кількості теплової енергії, що і є заявкою на наступний розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок розрахункового періоду (п.6.3 договору).

У п.6.4, 6.5 договору сторони погодили, що якщо відповідач розраховується за показниками приладів обліку:

- до 25-го числа наступного місяця при розрахунках за показниками приладів обліку;

- не пізніше як в термін п`ять банківських днів з часу отримання рахунку на оплату за відсутності приладів обліку.

Позивач взяті на себе зобов`язання за договором виконав належним чином та в період з березня 2016 по квітень 2019 здійснив відпуск теплової енергії у приміщення відповідача за адресою: м. Харків, вул. Благовіщенська, 2/5.

Оскільки відповідач у визначені договором строки за отриману теплову енергію не розрахувався, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам сторін, суд встановив наступне.

Відповідно до ч.1 ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частинами 6, 7 ст.276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

В силу ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Частиною першою ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Також правовідносини сторін регулюються Законом України "Про теплопостачання, Правилами користування тепловою енергією, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007р. № 1198, тощо.

Згідно із ст.1 Закону України "Про теплопостачання" теплова енергія - це товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що позивач на підставі розпорядження про початок опалювального сезону 2015-2016, 2016-2017, 2017-2018, 2018-2019 років та умов договору здійснив постачання теплової енергії до нежитлового приміщення відповідача, яке розташоване за адресою: м. Харків, вул. Благовіщенська, 2/5.

Як зазначив позивач, система теплопостачання відповідача є невід`ємною частиною системи централізованого теплопостачання.

Факт постачання теплової енергії підтверджується наявними в матеріалах справи Актами про підключення опалення на початку опалювальних сезонів та актами про відключення опалення наприкінці опалювальних сезонів № 177/3050 від 15.10.2015, № 177/3922 від 05.04.016, № 177/4850 від 18.10.2016, № 177/6422 від 03.04.2017, № 177/7118 від 20.10.2017, № 177/8108 від 10.04.2018, № 177/9206 від 23.10.2018, № 172/9848 від 10.04.2019.

Згідно наданого позивачем розрахунку нарахувань по Товариству з обмеженою відповідальністю "Укрпромінвест-К" за спожиту теплову енергію, позивачем здійснено розрахунок заборгованості за період з березня 2016 по квітень 2019 на загальну суму 92 921,76грн.

На адресу відповідача направлялись рахунки за спожиту теплову енергію за період жовтень 2016 по квітень 2019, які останнім оплачені були частково, у зв`язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість за спожиту теплову енергію за період з березня 2016 по квітень 2019 в розмірі 92 921,76грн., яка на даний час є несплаченою.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Факт наявності заборгованості на суму 92 921,76грн. за період березень 2016 по квітень 2019 підтверджується документально належними та допустимими доказами, наявними у справі.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження сплати ним заборгованості в сумі 92 921,76грн., суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення 3% річних та збитків від інфляції, суд виходить з наступного.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі даної статті позивач нарахував відповідачу за період з 01.04.2016 по 17.07.2019 3% річних в розмірі 4 951,00грн. та збитки від інфляції в розмірі 16 796,16грн.

Перевіривши правомірність нарахування 3% річних, враховуючи те, що таке нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України, воно відповідає наданому розрахунку, у зв`язку з чим суд вважає позовні вимоги в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в сумі 4 951,00грн.

Що стосується нарахування позивачем збитків від інфляції в розмірі 16 796,16грн., перевіривши правомірність їх нарахування за допомогою програмного забезпечення "Ліга Закон", судом вбачається, що позивач невірно розрахував інфляційні втрати за заявлений ним період.

Здійснивши розрахунок збитків від інфляції за період з 01.04.2016 по 17.07.2019, судом встановлено, що їх розмір складає 16 063,76грн., на підставі чого позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню в розмірі 16 063,76грн.

Враховуючи вищевикладене, позов Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" підлягає задоволенню частково.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат зі сплати судового збору, суд відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладає на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.129, 237, 238, 241, Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромінвест - К" (код ЄДРПОУ 31233197, адреса: 61052, м. Харків, вул. Благовіщенська, 2/15) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (код ЄДРПОУ 31557119, адреса: 61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11) - 92 921,76грн. основного боргу, 16 063,76грн. інфляційних втрат, 4 951,00грн. 3% річних, 1 908,73грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення 732,40грн. збитків від інфляції відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України, дане рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Повне рішення складено "10" вересня 2019 р.

Суддя Т.А. Лавренюк