Рішення

від 10.09.2019 по справі 924/775/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2019 р. Справа № 924/775/19

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Музики М.В., секретаря судового засідання Комарніцької Н.П., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Євразійські паливні рішення", м. Київ

до приватного підприємства "Поділля-Транс-Сервіс", м. Хмельницький

про стягнення 7999,61 грн. заборгованості за договором №КОМ-16529/18 від 19.10.2018 року,

представники сторін: не з`явились

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить стягнути з відповідача 7999,61 грн. заборгованості за договором №КОМ 16529/18 від 19.10.2018 року, з яких 7539,98 грн. - основного боргу,384,23 грн. - 15% річних та 75,40 грн. - сума інфляційних втрат. В обґрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання ПП Поділля-Транс-Сервіс умов договору № КОМ 16529/18 від 19.10.2018 року в частині своєчасності та повноти розрахунків за поставлений товар.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 25.07.2019 року відкрито провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Євразійські паливні рішення", м. Київ до приватного підприємства "Поділля-Транс-Сервіс", м. Хмельницький про стягнення 7999,61 грн. заборгованості за договором №КОМ-16529/18 від 19.10.2018 року; призначено судове засідання.

Повноважний представник позивача в судовому засіданні 22.08.2019 року позов підтримав в повному обсязі, наполягає на його задоволенні.

Відповідач не скористався правом участі свого представника в судовому засіданні, причин не вказав, відзиву на позов не подав; належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду спору, що підтверджується наявними в матеріалах справи судовими повістками від 29.07.2019 року та від 23.08.2019 року.

Згідно ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

В силу ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ч.1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що сторонам, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 р. про те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, що кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 р. у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням п. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 р. у справі Смірнова проти України). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи Федіна проти України від 02 вересня 2010 р., Смірнова проти України від 08 листопада 2005 р., Матіка проти Румунії від 02 листопада 2006 р., Літоселітіс проти Греції від 05 лютого 2004 р. та інші).

Враховуючи обставини справи, належне повідомлення сторін про наявність судового спору та надання можливості забезпечити в повному обсязі право на захист, обов`язок дотримання принципу розумних строків вирішення спору, суд, керуючись з ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч. 2 ст. 178 ГПК України, вирішує спір за наявними матеріалами справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

19.10.2018 року між ТОВ „Євразійські паливні рішення (комісіонер) та ПП Поділля-Транс-Сервіс (комітент) укладено договір №КОМ 16529/18 (далі - договір), відповідно до умов якого комісіонер за дорученням комітента, за винагороду, від свого імені, але за рахунок комітента організовує придбання комітентом в Е 100 Вaltia OU та Е 100 Polska Sp. z o . o ., товарів та послуг в торговельних точках мережі станцій для забезпечення обслуговування автотранспортних засобів комітента за межами митної території України (п.1.1. договору).

У п.1 преамбули договору визначено, що система Е 100 - учасники (суб`єкти господарювання та/або їх уповноважені представники), які можуть вести облік угод комітента та/або здійснювати відпуск товарів/надання послуг, з використанням карток.

Крім того, сторони також визначили наступні терміни: картка - ідентифікаційна, бонусна, облікова, ко-брендингова пластикова карта ТОВ Е100 УА , яка є бездокументарною підставою для здійснення угод, технічним засобом обліку укладених угод, проте не виконує платіжних функцій; пред`явник карти - уповноважений представник комітента, що пред`явив карту для здійснення угоди; карт-чек документ, який отримується за допомогою механічного імпринтера, заповнюється оператором АЗС та підписується комітентом (пред`явником карти), що підтверджує факт пред`явлення картки представником комітента та факт здійснення угоди; чек - документ, отриманий за допомогою терміналу, який підписується комітентом (пред`явником карти), що підтверджує факт пред`явлення карти представником комітента та факт здійснення угоди.

Сторони за взаємною згодою погодили, що даний договір містить елементи різних договорів і є змішаним договором відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України (п. 1.2. договору).

Комісіонер зобов`язується за дорученням клієнта, за винагороду, від свого імені, але за рахунок комітента організувати придбання комітентом в системі Е100 WEB-послуги. Також, у рамках цього договору комісіонер має право надавати комітенту WEB-послуги самостійно. Умови про товари та/або послуги, їх ціна, строк оплати вказуються сторонами в додатках (специфікаціях) до цього договору, які є його невід`ємною частиною (п. 1.3., п. 1.4. договору).

У п. 2.1., п.2.2. договору сторонами погоджено, що виступаючи від свого імені, комісіонер самостійно укладає договори з учасниками системи Е100 на придбання комітентом товарів та/або послуг в мережі станцій за межами митної території України. Договори, укладені між комісіонером та учасниками системи Е100 попередньо не підлягають візуванню комітентом. Для забезпечення виконання умов цього договору та отримання комітентом товарів та послуг, комісіонер видає та/або активує наявні у комітента картки у порядку, передбаченому правилами.

Відповідно до п.п. 2.3.. 2.8. договору найменування, кількість, асортимент бажаних для отримання комітентом (його уповноваженим представником) товарів та/або послуг визначаються у мережі станцій усною заявкою комітента (пред`явника карти). Право власності на товари та послуги переходить безпосередньо від учасника системи Е100 до комітента в момент отримання товарів та послуг. Комісіонер здійснює посередницькі функції.

По завершенню розрахункового періоду комісіонер відправляє на електронну адресу комітента, вказану в даному договорі, наступні документи: специфікацію, звіт комісіонера, видаткову накладну; акт прийому-передачі товарів; акт наданих послуг та рахунок на оплату з деталізованими розшифруваннями (де зазначені номери Карток, за якими здійснювались Угоди, дати Угод, назви станцій на яких здійснені Угоди; кількість отриманих Товарів та Послуг), та при наявності додаткові документи, що підтверджують понесені комісіонером витрати для забезпечення отримання комітентом товарів та/або послуг.

По закінченню календарного місяця комісіонер відправляє комітенту оригінали документів вказаних в ч.1 цього пункту та акт звірки взаєморозрахунків, на адресу для листування, вказану комітентом (за винятком використання електронного документообігу).

Сторони можуть вести документообіг первинних облікових документів за даним договором, в тому числі звітів комісіонера, рахунків на оплату, актів наданих послуг, видаткових накладних, актів прийому-передачі товару, актів прийому-передачі послуг, специфікацій (додатків), актів звірки взаєморозрахунків та інших первинних облікових документів, що фіксують здійснення господарських операцій за даним договором, та застосовуються в бухгалтерському обліку в електронній формі. Первинні облікові документи, складені в електронній формі з дотриманням вимог чинного законодавства України про електронні документи та електронний документообіг, визнаються сторонами як оригінали.

В свою чергу, у договорі під розрахунковим періодом розуміється проміжок часу, протягом якого комітент здійснює угоди з використання карток, а комісіонер веде облік цих угод. Даним договором встановлюється два розрахункових періоди: перший - з 1 числа по 15 число поточного місяця, та другий - з 16 числа по останній день місяця.

Відповідно до п. 3.1. договору розрахунки за цим договором здійснюються в національній валюті України - гривні, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок комісіонера, на умовах відстрочки платежу, при цьому комітент може здійснювати передоплату.

Згідно п.п. 3.2. та 3.3. договору датою оплати є дата зарахування коштів на поточний рахунок комісіонера. Оплата здійснюється на підставі рахунку про оплату, протягом розрахункового періоду, але не пізніше 15 (п`ятнадцяти) календарних днів з моменту видачі комісіонером рахунку на оплату.

У п. 3.6. договору передбачено, що ціна товарів та послуг визначається за цінами, що діють в системі Е100 і вказується в додатках (специфікаціях) до цього договору, які є його невід`ємною частиною (п. 3.6. договору).

Вартість WEB-послуг визначається за цінами, що розміщується комісіонером в особистому кабінеті комітента і вказується в додатках (специфікаціях) до цього договору, які є його невід`ємними частинами (п. 3.8. договору).

У п. 3.11. договору передбачено комісійну винагороду в розмірі 0,5% від вартості придбаних комітентом товарів та/або послуг, у тому числі сервісних зборів та WEB-послуг. В розмір комісійної винагороди включено вартість за користування картками (за винятком використання картки для оплати проїзду платними дорогами), а також вартість користування електронними терміналами на АЗС в Мережі станцій.

Згідно п. 4. договору комісіонер зобов`язується забезпечити придбання товарів та послуг комітентом в мережі станцій системи Е100 для забезпечення обслуговування транспортних засобів, відповідно до умов цього договору; по закінченню календарного місяця надати комітенту наступні документи: - специфікацію; - рахунки на оплату з деталізованими розшифровуваннями; - видаткові накладні; - акти прийому-передачі товарів; - звіти комісіонера; - акти наданих послуг; - при наявності, додаткові документи, що підтверджують понесені комісіонером витрати в рамках виконання цього договору; - акт звірки взаєморозрахунків.

В свою чергу, комітент зобов`язаний оплачувати всі отримані Товари та Послуги за цим договором; своєчасно оплачувати комісіонерові суму комісійної винагороди; своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати вартість понесених витрат комісіонера, пов`язаних з виконанням цього договору; підписувати та повертати документи вказані в п. 4.1.3. цього Договору комісіонеру протягом 10 робочих днів з моменту отримання їх від комісіонера; якщо після спливу вказаного терміну комітент не поверне оригінали документів вказаних у п. 4.1.3. та не висуне письмові заперечення щодо даних, та не надасть докази некоректності вказаних документів, документи вважаються вірними, прийнятими комітентом та комітент згідний з вказаною в них інформацією (кількістю, вартістю отриманих товарів та/або послуг); активувати особистий кабінет шляхом введення отриманого логіна та пароля, вказавши при цьому в обов`язковому порядку актуальну електронну адресу та телефон для SMS-сповіщення, а також щоденно переглядати інформацію в особистому кабінеті; ознайомлюватися з повідомленнями, що надійшли від постачальника в особистий кабінет, на телефон та на електронну адресу ( п. 4.3. договору).

У п. 5.1. договору передбачено, що у випадку виникнення розбіжностей щодо законності вчинення угоди з використанням картки, введення пін-коду та чек або карт-чек є достатнім підтвердженням законності здійснення угоди.

У п. 6.2. договору сторони погодили, що у випадку невиконання або неналежного виконання комітентом свого обов`язку з оплати товарів та послуг на підставі рахунку на оплату, у встановлені цим договором строки комітент зобов`язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 15 річних від простроченої суми за весь період прострочення, починаючи з дня, наступного за днем, у який фактично повинна була надійти оплата.

Згідно п. 8.1. договору він набирає чинності з 01.11.2018 року та укладений на невизначений строк.

Договір підписано сторонами та скріплено їхніми печатками. Окрім того, в реквізитах комітента вказана електронна адреса: podillya.tr@ukr.net.

01.11.2018 року відповідач звернувся із заявою до позивача з проханням активувати карти для використання їх в межах договору №КОМ16529/18 від 01.11.2018 року.

На виконання умов договору, як вбачається із:

звіту комісіонера №1806 від 15.11.2018 року, відповідачем отримано товарів на суму 28512,49 грн. (видаткова накладна №290 від 15.11.2018 року; акт прийому-передачі №290 15.11.2018 року) та послуг на суму 43,13 грн. (акт наданих послуг №965 від 15.11.2018 року); сума комісії склала 142, 56 грн. (акт прийому-передачі послуг №1806 від 15.11.2018 року). Вказані документи надіслані на електронну адресу відповідача 30.11.2018 року;

акту прийому-передачі послуг №9282 від 15.01.2019 року позивачем надано послуги відповідачу на суму 14,38 грн.;

звіту комісіонера №12268 від 31.01.2019 року за період з 16.01.2019 року по 31.01.2019 року, відповідачем отримано товарів на суму 13935,98 грн. (видаткова накладна №10661 від 31.01.2019 року; акт прийому-передачі №10661 від 31.01.2019 року) та послуг на суму 28,75 грн. (акт наданих послуг №11355 від 31.01.2019 року); сума комісії склала 69,68 грн. (акт прийому-передачі послуг №12268 від 31.01.2019 року). Вказані документи надіслані на електронну адресу відповідача 13.02.2019 року;

звіту комісіонера №14595 від 15.02.2019 року за період з 01.02.01.2019 року по 15.02.2019 року, відповідачем отримано товарів на суму 817,89 грн. (видаткова накладна №13007 від 15.02.2019 року; акт прийому-передачі №13007 від 15.02.2019 року) та послуг на суму 7,19 грн. (акт наданих послуг №13692 від 15.02.2019 року); сума комісії склала 4,09 грн. (акт прийому-передачі послуг №14595 від 15.02.2019 року). Вказані документи надіслані на електронну адресу відповідача 27.02.2019 року;

звіту комісіонера №16916 від 28.02.2019 року за період з 16.02.2019 року по 28.02.2019 року, відповідачем отримано товарів на суму 42836,22 грн. (видаткова накладна №15318 від 28.02.2019 року; акт прийому-передачі №15318 від 28.02.2019 року) та послуг на суму 93,44 грн. (акт наданих послуг №16013 від 28.02.2019 року); сума комісії склала 214,18 грн. (акт прийому-передачі послуг №16915 від 28.02.2019 року). Вказані документи надіслані на електронну адресу відповідача 13.03.2019 року.

На загальну суму 86719,98 грн.

Позивачем також надсилались на електронну адресу рахунки на оплату №290 від 15.11.2018 року на суму 28512,49 грн.; рахунок на оплату №965 від 15.11.2018 року на суму 43,13 грн.; рахунок на оплату №1806 від 15.11.2018 року на суму 142,56 грн.; рахунок на оплату №9282 від 15.01.2019 року на суму 14,38 грн.; рахунок на оплату №10661 від 31.01.2019 року на суму 13035,98 грн.; рахунок на оплату №11355 від 31.01.2019 року на суму 28,75 грн.; рахунок на оплату №12268 від 31.01.2019 року на суму 69,68 грн.; рахунок на оплату №13007 від 15.02.2019 року на суму 817,89 грн.; рахунок на оплату №13692 від 15.02.2019 року на суму 7,19 грн.; рахунок на оплату №15318 від 28.02.2019 року на суму 42836,22 грн.; рахунок на оплату №16013 від 28.02.2019 року на суму 93,44 грн.; рахунок на оплату №14595 від 15.02.2019 року на суму 4,09 грн.; рахунок на оплату №16915 від 28.02.2019 року на суму 214,18 грн.

В свою чергу, відповідач наступним чином здійснював оплату за договором: 5000,00 грн. (платіжне доручення №780 від 28.11.2018 року); 3300,00 грн. (платіжне доручення №794 від 26.12.2018 року); 10000,00 грн. (платіжне доручення №794 від 28.12.2018 року); 3980,00 грн. (платіжне доручення №802 від 20.01.2019 року); 4500,00 грн. (платіжне доручення №803 від 25.01.2019 року); 7400,00 грн. (платіжне доручення №802 від 25.01.2019 року); 30000,00 грн. (платіжне доручення №808 від 18.02.2019 року); 15000,00 грн. (платіжне доручення №811 від 21.02.2019 року). На загальну суму 79180 грн.

Позивач звернувся до відповідача з претензією №7 від 03.06.2019 року, у якій просить сплатити заборгованість за договором №КОМ16529/18 від 19.10.2018 року в розмірі 7539,98 грн.

Проте, у зв`язку з невиконанням відповідачем вимог позивача в добровільному порядку, останній звернувся з даним позовом до суду.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків. Цивільні права і обов`язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (п. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

Приписами ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Судом встановлено, що 19.10.2018 року між ТОВ „Євразійські паливні рішення (комісіонер) та ПП Поділля-Транс-Сервіс (комітент) укладено договір №КОМ 16529/18, відповідно до умов якого комісіонер за дорученням комітента, за винагороду, від свого імені, але за рахунок комітента організовує придбання комітентом в Е 100 Вaltia OU та Е 100 Polska Sp. z o. o., товарів та послуг в торговельних точках мережі станцій для забезпечення обслуговування автотранспортних засобів комітента за межами митної території України (п.1.1. договору).

Відповідно до ст. 1011, ч.1 ст. 1012 ЦК України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов`язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента. Договір комісії може бути укладений на визначений строк або без визначення строку, з визначенням або без визначення території його виконання, з умовою чи без умови щодо асортименту товарів, які є предметом комісії.

За положеннями ч.ч.1, 2, 3 ст.1013 ЦК України комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії. Якщо комісіонер поручився за виконання правочину третьою особою, він має право на додаткову плату. Якщо договором комісії розмір плати не визначений, вона виплачується після виконання договору комісії виходячи із звичайних цін за такі послуги.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.1014 ЦК України комісіонер зобов`язаний вчиняти правочини на умовах, найбільш вигідних для комітента, і відповідно до його вказівок. Якщо у договорі комісії таких вказівок немає, комісіонер зобов`язаний вчиняти правочини відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться. Якщо комісіонер вчинив правочин на умовах більш вигідних, ніж ті, що були визначені комітентом, додатково одержана вигода належить комітентові.

Комісіонер відповідає перед комітентом за втрату, недостачу або пошкодження майна комітента. Якщо при прийнятті комісіонером майна, що надійшло від комітента, або майна, що надійшло для комітента, будуть виявлені недостача або пошкодження, а також у разі завдання шкоди майну комітента комісіонер повинен негайно повідомити про це комітента і вжити заходів щодо охорони його прав та інтересів. Комісіонер, який не застрахував майно комітента, відповідає за втрату, недостачу, пошкодження майна комітента, якщо він був зобов`язаний застрахувати майно за рахунок комітента відповідно до договору або звичаїв ділового обороту.

Після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії. Комітент, який має заперечення щодо звіту комісіонера, повинен повідомити його про це протягом тридцяти днів від дня отримання звіту. Якщо такі заперечення не надійдуть, звіт вважається прийнятим (ч.ч. 1, 2, 3 ст. 1021 ЦК України, ч.ч. 1, 2 ст. 1022 ЦК України).

Положеннями ч.ч.1, ч.2 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Наявними в матеріалах справи документами, зокрема, звітами комісіонера з доданими видатковими накладними, актами прийому-передачі та актами надання послуг, які у передбачений договором спосіб надіслані на електронну адресу відповідача, що вказана ним в договорі, та які в силу п. 4.3.9. договору є прийнятими ПП Поділля-Транс-Сервіс , стверджується факт надання позивачем відповідачу послуг комісіонера на суму 86719,98 грн.

Натомість, судом не здобуто та учасниками справи не надано доказів оплати наданих послуг в залишковому розмірі 7539,99 грн., тому суд приходить до висновку про правомірність вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 7539,98 грн.

Надаючи правову оцінку позовним вимогам щодо стягнення п`ятнадцять відсотків річних в розмірі 384,23 грн. та 75, 40 грн. інфляційних витрат, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та % річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

Згідно з п. 6.2. договору, сторони погодили та встановили, що у випадку невиконання або неналежного виконання відповідачем свого зобов`язання з оплати придбаних товарів та/або послуг, відповідач зобов`язується сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також п`ятнадцять відсотків річних від простроченої суми за весь період прострочки, починаючи з дня наступного за днем, в який фактично повинна була надійти оплата.

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема, п. 3.2. договору, оплата здійснюється на підставі рахунка на оплату, протягом розрахункового періоду, але не пізніше 15 календарних днів з моменту видачі комісіонером рахунку на оплату.

Відповідно до наявних в матеріалах справи доказів відправлення розрахункових документів, рахунки №15318 від 28.02.2019 року, №16013 від 28.02.2019 року та №16915 від 28.02.2019 року надіслано на адресу відповідача 13.03.2019 року. Тобто, у ПП Поділля-Транс-Сервіс виник обов`язок з оплати таких рахунків до 29.03.2019 року. Тому період прострочення становитиме з 29.03.2019 року по визначений позивачем кінцевий термін - 18.07.2019 року.

Судом здійснено перерахунок 15% річних наступним чином: з 29.03.2019 року по 18.07.2019 року на суму заборгованості 7539,98 грн. = 347,05 грн., що і підлягає стягненню з відповідача. В стягненні 37,18 грн. 15% річних слід відмовити.

Також враховується, що при здійсненні перерахунку суд позбавлений можливості виходити за межі періоду, визначеного позивачем, та збільшувати суми нарахувань, які заявлені останнім.

Щодо стягнення втрат від інфляції суд зазначає наступне.

У п. 3.2. Постанови Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань роз`яснено, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур`єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Судом здійснено наступний перерахунок: 7539,98 грн. х індекс інфляції за квітень 2019 року = 77,40; х індекс інфляції за травень 2019 року = 52,78 грн.; х індекс інфляції за червень 2019 року = -37,70 грн.; х індекс інфляції за липень 2019 року = -45,30 грн. На загальну суму 47,18 грн.

Таким чином, до стягнення підлягає 47,18 грн. втрат від інфляції. В стягненні 28,22 грн. втрат від інфляції слід відмовити.

З вищевикладеного, оцінивши все в сукупності, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення 7539,98 грн. основного боргу, 347,05 грн. - 15% річних та 47,18 грн. втрат від інфляції. В стягненні 37,18 грн. 15% річних та 28,22 грн. втрат від інфляції суд відмовляє.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Щодо інших судових витрат, які зазначені позивачем у прохальній частині позовної заяви та у попередньому розрахунку суми судових витрат, а саме витрат, пов`язаних з розглядом справи, що були понесені у зв`язку з забезпеченням явки представника для участі в судовому засіданні, суд зауважує, що позивачем не надано нормативного обґрунтування можливості відшкодування таких витрат згідно з нормами ст. 123 ГПК України. Тому суд відмовляє в стягненні з відповідача на користь позивача витрат, пов`язаних з забезпеченням явки представника.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 20, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

позов товариства з обмеженою відповідальністю "Євразійські паливні рішення", м. Київ до приватного підприємства "Поділля-Транс-Сервіс", м. Хмельницький про стягнення 7999,61 грн. заборгованості за договором №КОМ-16529/18 від 19.10.2018 року, задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства Поділля-Транс-Сервіс (29000, м. Хмельницький, вул. Курчатова, буд. 66А, код 39678494) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Євразійські паливні рішення (04073, м. Київ, проспект С. Бандери, буд. 9, корп. 2, офіс 2-301, код 42493917) 7539,98 грн. (сім тисяч п`ятсот тридцять дев`ять грн. 98 коп.) основного боргу, 347,05 грн. (триста сорок сім грн. 05 коп.) 15% річних, 47,18 грн. (сорок сім грн. 18 коп.) втрат від інфляції, 1905,30 грн. (одна тисяча дев`ятсот п`ять грн. 30 коп.) витрат о сплаті судового збору.

Видати наказ.

В стягненні 37,18 грн. 15% річних та 28,22 грн. втрат від інфляції відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя М.В. Музика

Веб-адреса рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua/.

Віддрук. у 3 прим.: 1 - до справи; 2 - позивачу (04073, м. Київ, проспект С. Бандери, буд. 9, корп. 2, офіс 2-301) - рек. з пов. про вручення; 3 - відповідачу (29000, м. Хмельницький, вул. Курчатова, буд. 66А) - рек. з пов. про вручення