Рішення

від 10.09.2019 по справі 924/782/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2019 р. Справа № 924/782/19

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Музики М.В., секретаря судового засідання Комарніцької Н.П., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Євразійські паливні рішення", м. Київ

до приватного підприємства "Поділля-Транс-Сервіс", м. Хмельницький

про стягнення 11331,89 грн. заборгованості за договором №16529/18 від 19.10.2018 року,

представники сторін: не з`явились

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить стягнути з відповідача 11331,89 грн. заборгованості за договором №16529/18 від 19.10.2018 року, з яких 10374,00 грн. - основного боргу, 722, 20 грн. - 15% річних та 235,69 грн. - сума інфляційних втрат. В обґрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання ПП Поділля-Транс-Сервіс умов договору №16529/18 в частині своєчасності та повноти розрахунків за поставлений товар.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 26.07.2019 року відкрито провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Євразійські паливні рішення", м. Київ до приватного підприємства "Поділля-Транс-Сервіс", м. Хмельницький про стягнення 11331,89 грн. заборгованості за договором №16529/18 від 19.10.2018 року; призначено судове засідання.

Повноважний представник позивача в судовому засіданні 22.08.2019 року позов підтримав в повному обсязі, наполягає на його задоволенні.

Відповідач не скористався правом участі свого представника в судовому засіданні, причин не вказав, відзиву на позов не подав; належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду спору, що підтверджується наявними в матеріалах справи судовими повістками від 29.07.2019 року та від 23.08.2019 року.

Згідно ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

В силу ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ч.1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що сторонам, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 р. про те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, що кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 р. у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням п. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 р. у справі Смірнова проти України). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи Федіна проти України від 02 вересня 2010 р., Смірнова проти України від 08 листопада 2005 р., Матіка проти Румунії від 02 листопада 2006 р., Літоселітіс проти Греції від 05 лютого 2004 р. та інші).

Враховуючи обставини справи, належне повідомлення сторін про наявність судового спору та надання можливості забезпечити в повному обсязі право на захист, обов`язок дотримання принципу розумних строків вирішення спору, суд, керуючись з ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч. 2 ст. 178 ГПК України, вирішує спір за наявними матеріалами справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

19.10.2018 року між ТОВ Євразійські паливні рішення (постачальник) та ПП Поділля-Транс-Сервіс (покупець) укладено договір №16529/18 (далі - договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов`язався забезпечити покупцеві поставку товарів та послуг в мережі станцій, через систему Е100, з використанням карток, а покупець зобов`язався приймати товари та послуги у власність та оплачувати їх вартість на умовах даного договору.

Згідно п. 1.2. та п.1.3. договору найменування, асортимент Товару та Послуг, які Постачальник повинен поставити Покупцю визначаються усною заявкою Пред`явника картки. Умови про Товари та/або Послуги, їх ціна, строк оплати вказуються Сторонами в додатках (Специфікаціях) до цього Договору, які є його невід`ємною частиною.

Як зазначено в договорі Пред`явник картки - уповноважений представник Покупця, що пред`явив Картку для здійснення Угоди. Картка - ідентифікаційна, бонусна, облікова, ко-брендингова пластикова картка ТОВ Е100 УА (іншого учасника Системи Е100), яка є бездокументарною підставою для здійснення Угод, технічним засобом обліку укладених Угод, проте не виконує платіжних функцій.

У пункті 3 договору визначені умови поставки товарів та послуг. Зокрема, передбачено, що поставка товару покупцю здійснюється партіями на умовах EXW (Інкотермс 2010), шляхом заправлення транспортного засобу через паливо роздавальні колонки, з використанням терміналів. Під партією товару сторони розуміють товари в кількості та асортименті, передані покупцю на АЗС, згідно усної заявки покупця (пред`явника карти), виходячи з потреб покупця. Товар відпускається при умові пред`явлення карти покупцем (пред`явником карти) та правильного введення пін-коду. Право власності на товар переходить до покупця в момент заправлення товаром транспортного засобу. По завершенню розрахункового періоду, Постачальник відправляє на електронну адресу Покупця наступні документи: видаткову накладну/акт прийому-передачі товарів; акт наданих послуг та рахунок на оплату з деталізованими розшифруваннями (де зазначені номери Карток, за якими здійснювались Угоди, дати Угод, назви станцій на яких здійснені Угоди; кількість отриманих Товарів та Послуг). По закінченню календарного місяця Постачальник зобов`язаний відправити Покупцю оригінали документів вказаних в ч.1 цього пункту, специфікацію та акт звірки взаєморозрахунків, на актуальну адресу для листування Покупця (за винятком використання електронного документообігу).

Сторони можуть вести документообіг первинних облікових документів за даним договором, в тому числі рахунків на оплату, актів наданих послуг, видаткових накладних, актів прийому-передачі товару, актів прийому-передачі послуг, специфікацій (додатків), актів звірки взаєморозрахунків та інших первинних облікових документів, що фіксують здійснення господарських операцій за даним договором, та застосовуються в бухгалтерському обліку в електронній формі.

В свою чергу, у договорі під розрахунковим періодом розуміється проміжок часу, протягом якого покупець здійснює угоди з використання карток, а постачальник веде облік цих угод. Даним договором встановлюється два розрахункових періоди: перший - з 1 числа по 15 число поточного місяця, та другий - з 16 числа по останній день місяця.

Відповідно до п. 4.1. договору Розрахунки за Товари/Послуги та Web-Послуги, які були поставлені/надані за цим Договором здійснюються в національній валюті України - гривні, шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.

Згідно п.п. 4.2. та 4.3. договору датою оплати є дата зарахування коштів на поточний рахунок Постачальника. Оплата здійснюється в останній день розрахункового періоду, але не пізніше 15 (П`ятнадцяти) календарних днів з моменту виникнення у Покупця обов`язку щодо оплати, на підставі виставленого Постачальником рахунку на оплату.

Пунктом 4.5.договору передбачено, що ціну даного Договору складає сума вартості Товару/Послуг поставлених/наданих Покупцю на підставі цього договору. Вартість товарів та/або послуг за даним договором вказується Постачальником у рахунках на оплату, видаткових накладних/актах прийому-передачі товару та актах наданих послуг.

Ціни вважаються прийнятими Покупцем та підлягають обов`язковій оплаті, якщо Постачальник протягом 15 (п`ятнадцяти) календарних днів, починаючи від дати отримання видаткових накладних/актів прийому-передачі товару та/або актів наданих послуг, не одержить від покупця письмового заперечення по даним документам.

Відповідно до п.4.8. договору протягом дії договору сторони по запиту однієї зі сторін можуть здійснити звірку взаєморозрахунків з підписанням відповідного акту. Із цією метою запитуюча сторона складає акт звірки взаєморозрахунків і направляє його другій Стороні факсом, електронним або поштовим зв`язком на адресу, телефон або актуальну електронну адресу. Якщо по закінченні п`яти робочих днів, друга Сторона не надає доказів і не висуває письмових заперечень проти даних акту звірки взаєморозрахунків, вважається, що Сторона, що одержала акт звірки, згідна з ним та дані вказані в акті звірки вважаються вірними.

Згідно п.5. договору Постачальник забезпечує поставку товарів та надання послуг Покупцю з використанням Картки відповідно до умов цього Договору. Крім того, надає Покупцеві інформацію про перелік і місцезнаходження Мережі станцій, що здійснюють постачання (надання) Товарів та/або Послуг відповідно до умов даного Договору, по закінченню календарного місяця надає Покупцю наступні документи: - специфікацію; - рахунки на оплату з деталізованими розшифровуваннями; - видаткові накладні та/або акти прийому-передачі товарів; - акти наданих послуг; - акт звірки взаєморозрахунків.

В свою чергу, Покупець зобов`язаний вчасно оплачувати Постачальнику отримані Товари та/або Послуги, а також Web-Послуги відповідно до виставлених рахунків на оплату і згідно умов даного Договору, підписувати та повертати Постачальнику документи вказані в п. 5.1.4. цього Договору не пізніше останнього числа місяця, наступного за звітним, своєчасно підписувати надані Постачальником акти звіряння розрахунків та повертати оригінали на адресу Постачальника не пізніше останнього числа місяця, наступного за звітним, забезпечити підписання Чеків/Карт чеків, отриманих після здійснення Угоди; активувати особистий кабінет шляхом введення отриманого логіна та пароля, вказавши при цьому актуальну електронну адресу та телефон для SMS-сповіщення, а також щоденно переглядати інформацію в особистому кабінеті; ознайомлюватися з повідомленнями, що надійшли від постачальника в особистий кабінет, на телефон та на електронну адресу.

У п. 6.1. договору передбачено, що у випадку виникнення розбіжностей у законності проведення угоди з використанням картки, чек або карт-чек є достатнім підтвердженням проведення угоди та отримання покупцем (пред`явником карти) товарів та/або послуг.

У п. 7.2. договору сторони погодили, що у випадку невиконання або неналежного виконання покупцем свого обов`язку по оплаті придбаних товарів та/або послуг у встановлені цим договором строки покупець зобов`язаний заплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 15 річних від простроченої суми за весь період прострочення, починаючи з дня, наступного за днем, у який фактично повинна була надійти оплата.

Згідно п. 9.1. договору даний договір набирає чинності з 01.11.2018 року та укладений на невизначений строк.

Договір підписано сторонами та скріплено їхніми печатками. Окрім того, в реквізитах покупця вказана електронна адреса: podillya.tr@ukr.net.

01.11.2018 року сторонами підписано акт прийому-передачі за договором №16529/18 від 19.10.2018 року, відповідно до якого для забезпечення виконання умов договору поставки №16529/18 від 19.10.2018 року постачальник передав, а покупець прийняв у тимчасове користування ідентифікаційні пластикові карти Е100, які є власністю постачальника, а саме: №№ 165290092 ; 165290084; 165290076; 165290068; 165290050 ; 165290043 ; 165290035 ; 165290027; 165290019.

Тоді ж відповідач звернувся із заявою до позивача з проханням активувати видані карти.

Із специфікації від 01.01.2019 року вбачається, що постачальник зобов`язується по договору поставки №16529/18 від 19.10.2018 року поставити у період з 01.01.2019 року по 31.01.2019 року наступний товар: дизельне паливо на суму 10374,00 грн.

Відповідно до договору №16529/18 від 19.10.2018 року відповідачем отримано дизельне паливо на суму 7390,00 грн. (видаткова накладна №9676 від 15.01.2019 року, акт прийому-передачі товарів №9676 за період з 01.по 15.01.2019 року; надіслано на електронну адресу відповідача 30.01.2019 року) та 2984,00 грн. (видаткова накладна №11852 від 31.01.2019 року, акт прийому-передачі товарів №11852 за період з 16 по 31.01.2019 року; надіслано на електронну адресу відповідача 13.02.2019 року).

Позивачем виставлено відповідачу рахунок на оплату №9676 від 15.01.2019 року на суму 7390,00 грн. та рахунок на оплату №11852 від 31.01.2019 року на суму 2984,00 грн.

ТОВ Євразійські паливні рішення звернувся до ПП Поділля-Транс-Сервіс з претензією №2 від 04.06.2019 року, у якій просить сплатити заборгованість за договором поставки №16529/18 від 19.10.2018 року в розмірі 10374,00 грн.

Претензія із доданими документами згідно переліку надіслана на адресу відповідача 12.06.2019 року.

Проте, у зв`язку з невиконанням відповідачем вимог позивача в добровільному порядку, останній звернувся з даним позовом до суду.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків. Цивільні права і обов`язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (п. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

Приписами ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Положення ст. 628 Цивільного кодексу України надають сторонам право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Судом встановлено, що між сторонами у справі 19.10.2018 року укладено договір №16529/18, який за своєю правовою природою є змішаним договором, що поєднує в собі елементи договору поставки та договору надання послуг.

Статтею 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Крім того, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму ( ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України).

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

В свою чергу, у відповідності зі ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовник) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За положеннями ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Нормами ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано відповідачем, останній отримав на підставі договору №16529/18 від 19.10.2018 року дизельне паливо на загальну суму 10374,00 грн., проте, не зважаючи на положення п. 4.1. та п. 4.7. договору, оплату товару не здійснив та письмових заперечень по отриманих від позивача документах не надав.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ПП Поділля-Транс-Сервіс здійснив прострочення виконання зобов`язання з оплати поставленого ТОВ Євразійські паливні рішення товару по договору №16529/18 від 19.10.2018 року на суму 10374,00 тому, що має наслідком стягнення суми боргу з відповідача в судовому порядку, тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Надаючи правову оцінку позовним вимогам щодо стягнення п`ятнадцять відсотків річних в розмірі 722,20 грн. та інфляційних витрат в розмірі 235,69 грн., суд зазначає наступне.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та % річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

Згідно з п. 7.2. договору, сторони погодили та встановили, що у випадку невиконання або неналежного виконання відповідачем свого зобов`язання з оплати придбаних товарів та/або послуг, відповідач зобов`язується сплатити суму боргу за рахунком-фактурою з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також п`ятнадцять відсотків річних від простроченої суми за весь період прострочки, починаючи з дня наступного за днем, в який фактично повинна була надійти оплата.

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема, п. 4.3. договору, оплата здійснюється в останній день розрахункового періоду, але не пізніше 15 календарних днів з моменту виникнення у покупця обов`язку щодо оплати, на підставі виставленого рахунку. При цьому, у договорі встановлено 2 розрахункових періоди: перший - з 1 числа по 15 число поточного місяця, та другий - з 16 числа по останній день місяця.

Згідно видаткових накладних №9676, №11852 та актів прийому-передачі товарів, поставка дизельного палива на суму 7390,00 грн. відбулась за період 01.01. по 15.01.2019 року (тобто, у перший розрахунковий період), та на суму 2984,00 грн. - з 16.01. по 31.01.2019 року (тобто, у другий розрахунковий період).

Тобто, 7390,00 грн. підлягали сплаті, з врахуванням 15-денної відстрочки згідно п. 4.3. договору, не пізніше 30.01.2019 року, а 2984,00 грн. - не пізніше 15.02.2019 року.

За результатами перерахунку 15% річних суд дійшов до висновку про його обґрунтованість. Таким чином, вимога про стягнення 722,20 грн. 15 % річних є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо стягнення втрат від інфляції суд зазначає наступне.

У п. 3.2. Постанови Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань роз`яснено, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур`єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Судом здійснено наступний перерахунок: 7390,00 грн. х індекс інфляції за лютий 2019 року = 36,95 грн.; х індекс інфляції за березень 2019 року = 66,51 грн.; х індекс інфляції за квітень 2019 року = 73,9 грн.; х індекс інфляції за травень 2019 року = 51,73 грн.; х індекс інфляції за червень 2019 року = -36,95 грн.; х індекс інфляції за липень 2019 року = 44,34 грн. На загальну суму 147,8 грн.;

2984,00 грн. х індекс інфляції за березень 2019 року = 26,86 грн.; х індекс інфляції за квітень 2019 року = 29,84 грн.; х індекс інфляції за травень 2019 року = 20,89 грн.; х індекс інфляції за червень 2019 року = -14,92 грн.; х індекс інфляції за липень 2019 року = -17,90 грн. На загальну суму 44,77 грн.

Таким чином, до стягнення підлягає 192,57 грн. втрат від інфляції. В стягненні 43,12 грн. втрат від інфляції слід відмовити.

З вищевикладеного, оцінивши все в сукупності, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 10374,00 грн. основного боргу, 722,20 грн. - 15% річних та 192,57 грн. втрат від інфляції. В стягненні 43,12 грн. втрат від інфляції суд відмовляє.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Щодо інших судових витрат, які зазначені позивачем у прохальній частині позовної заяви та у попередньому розрахунку суми судових витрат, а саме витрат, пов`язаних з розглядом справи, що були понесені у зв`язку з забезпеченням явки для участі в судовому засіданні, суд зауважує, що позивачем не надано ні нормативного обґрунтування можливості відшкодування таких витрат, ні доказів їх понесення. Тому суд відмовляє в стягненні з відповідача на користь позивача витрат, пов`язаних з забезпеченням явки представника.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 20, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

позов товариства з обмеженою відповідальністю "Євразійські паливні рішення", м. Київ до приватного підприємства "Поділля-Транс-Сервіс", м. Хмельницький про стягнення 11331,89 грн. заборгованості за договором №16529/18 від 19.10.2018 року, задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства Поділля-Транс-Сервіс (29000, м. Хмельницький, вул. Курчатова, буд. 66А, код 39678494) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Євразійські паливні рішення (04073, м. Київ, проспект С. Бандери, буд. 9, корп. 2, офіс 2-301, код 42493917) 10374,00 грн. (десять тисяч триста сімдесят чотири грн. 00 коп.) основного боргу, 722,20 грн. (сімсот двадцять дві грн. 20 коп.) 15% річних, 192,57 грн. (сто дев`яносто дві грн. 57 коп.) втрат від інфляції, 1913,58 грн. (одна тисяча дев`ятсот тринадцять грн. 58 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

В стягненні 43,12 грн. втрат від інфляції відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя М.В. Музика

Веб-адреса рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua/.

Віддрук. у 3 прим.: 1 - до справи; 2 - позивачу (04073, м. Київ, проспект С. Бандери, буд. 9, корп. 2, офіс 2-301) - рек. з пов. про вручення; 3 - відповідачу (29000, м. Хмельницький, вул. Курчатова, буд. 66А) - рек. з пов. про вручення