Рішення

від 12.07.2019 по справі 160/4736/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2019 року Справа № 160/4736/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Агропром Техніка" до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання нечинним акта, -

ВСТАНОВИВ :

24.06.2019 року Публічне акціонерне товариство "Агропром Техніка" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, в якій просить визнати нечинним акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи, яка використовує найману працю ДН2384/1809/АН від 06.05.2019 року.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що 14.05.2019 року Шостим апеляційним адміністративним судом прийнято постанову у судовій справі № 826/8917/17, якою визнано нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року № 295 Про деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів пре працю України та статті 34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні . ПАТ Агропром Техніка отримано поштовий лист з примірником Акту інспекційного відвідування 16.05.2019 року, що підтверджується випискою з сайту Укрпошти. Інспекційне відвідування було проведено та складено акт інспекційного відвідування згідно Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року № 295, яка з 14.05.2019 року є нечинною та скасована, тому вважає зазначений акт інспекційного відвідування нечинним.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.05.2019 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідачем надано відзив на позовну заяву, у якому Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області проти позову заперечує та зазначає, що посилання позивача на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду по справі №826/8917/17 про визнання нечинною Постанови Кабінету Міністрів України №295 - є необгрунтованим, оскільки акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю від 06.05.2019 року №ДН2384/1809/АН був складеним на момент чинності та дії Порядку №295. Крім цього зауважив, що акт та викладені в ньому факти та висновки не є рішеннями суб`єкта владних повноважень, що породжують для позивача певні правові наслідки. Акт є виключно носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом, порушення суб`єктами господарювання вимог законодавства про працю, обов`язковим документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 03.05.2019 року по 06.05.2019 року, на підставі наказу від 03.05.2019 року № 519-Ін та направлення на проведення інспекційного відвідування від 03.05.2019 року № 28-н, інспекторами праці Рогановою Г.В ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було здійснено інспекційне відвідування (невиїзне інспектування) Публічного акціонерного товариства Агропром Техніка .

За результатами інспекційного відвідування складений акт від 06.05.2019 року № ДН2384/1809/АН, у якому зазначено про виявлення таких порушень: частини 5 статті 95 Кодексу законів про працю України, статті 33 Закону України Про оплату праці ; частини 1 та 2 статті 115 Кодексу законів про працю України, частини 1 статті 24 Закону України Про оплату праці ; статті 34 Закону України Про оплату праці ; частини 1 статті 116 Кодексу законів про працю України; частини 1 статті 117 Кодексу законів про працю України; частини 2 статті 97 Кодексу законів про працю України, частини 1 статті 15 Закону України Про оплату праці ; пункту 2.5 глави 2 Інструкції № 58 Про порядок ведення трудових книжок працівників ; підпункту б пункту 7.1 глави 7 та абзацу 3 пункту 7.1 глави 7 Інструкції № 58 Про порядок ведення трудових книжок працівників .

На підставі акта інспекційного відвідування Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області 07.05.2019 року винесено припис №2384/1809/АН/П про усунення виявлених порушень, яким зобов`язано Публічне акціонерне товариство "Агропром Техніка" усунути виявлені порушення трудового законодавства.

Не погоджуючись з актом Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області позивач звернувся до суду.

Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 року № 877-V (далі - Закон №877-V).

Так, за приписами статті 1 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

У відповідності до частини 1 ст.259 Кодексу законів про працю України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року №96 (далі - Положення №96), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який, серед іншого, реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Підпунктом шостим пункту 4 Положення № 96, Держпраці відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Відповідно до пункту 7 Положення № 96, Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю визначається постановою Кабінету Міністрів України Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні від 26.04.2017 року № 295, якою, зокрема, затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок № 295).

Відповідно до пунктів 2, 3 вказаного Порядку №295 (у редакції чинній на час проведення перевірки), державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів; - виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин).

Інспекторами праці є посадові особи Держпраці та її територіальних органів, виконавчих органів рад (далі - органи контролю), посадовими обов`язками яких передбачено повноваження щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю.

Відповідно до пункту 19 Порядку №295 (у редакції чинній на час проведення перевірки), за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

Згідно пункту 20 Порядку №295 (у редакції чинній на час проведення перевірки), акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування.

Пунктом 21 Порядку №295 (у редакції чинній на час проведення перевірки), передбачено, що якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною. Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дати підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

Таким чином, акт перевірки, в якому відображено узагальнений опис виявлених перевіркою порушень законодавства, не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб`єкта господарювання та, відповідно, не є актом індивідуальної дії у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.

Дії службової особи щодо включення до акта певних висновків не можуть бути предметом розгляду у суді. Зауваження до акта перевірки (за їх наявності) та висновки на них є невід`ємною частиною акта. Це свідчить про те, що дії, пов`язані з включенням до акта висновків, є обов`язковими, тоді як самі висновки такими не є.

Обов`язковою ж ознакою дій суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язків характер. Висновки, викладені у акті, не породжують обов`язкових юридичних наслідків. Водночас судження контролюючого органу про порушення вимог трудового законодавства є висновками тільки контролюючого органу, зазначення яких в акті перевірки не суперечить чинному законодавству. Такі твердження акта можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про законність рішень, в основу яких покладені зазначені висновки акта.

Аналогічна правова позиція узгоджується з висновками зазначеними Верховним Судом України у постанові від 10 вересня 2013 року по справі №21-237а13, а також Верховним Судом у постанові від 10 травня 2018 року по справі №811/119/13-а.

Щодо посилання позивача на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 року по справі № 826/8917/17, як підставу для скасування акта перевірки ДН2384/1809/АН від 06.05.2019 року суд також зазначає наступне.

Проведення відповідачем інспекційного відвідування відбулося на підставі наказу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 03.05.2019 року № 519-Ін.

У відповідності до зазначеного наказу інспекційне відвідування відбулося з 03.05.2019 року по 06.05.2019 року.

Оскаржуваний акт перевірки ДН2384/1809/АН складений у останній день перевірки - 06.05.2019 року.

14.05.2019 року Шостим апеляційним адміністративним судом ухвалено постанову у справі № 826/8917/17 визнано нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року № 295 Про деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні .

При цьому у відповідності до частини 1 статті 325 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

У відповідності до вимог частини 2 статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Таким чином постанова Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року № 295 Про деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , яка є нормативно-правовим актом, була визнана нечинною саме з 14.05.2019 року.

Таким чином, до 14.05.2019 року вказана постанова Кабінету Міністрів України була чинною, а отже інспекційне відвідування на підставі наказу від 03.05.2019 року № 519-Ін було здійснене відповідачем до моменту втрати чинності, тому акт інспекційного відвідування ДН2384/1809/АН від 06.05.2019 року був складений на підставі та у спосіб визначений законодавством, що діяло на момент його складення.

Відповідно до частини 1 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Агропром Техніка" до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання нечинним акта.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "Агропром Техніка" (вул. Радгоспна, б. 36-Б, смт. Широке, Широківський район, Дніпропетровська область, 53700, код ЄДРПОУ 03563092) до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (вул. Казакова, 3, м. Дніпро, 49107, код ЄДРПОУ 39788766) про визнання нечинним акта - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 12 липня 2019 року.

Суддя С.І. Озерянська