Рішення

від 10.09.2019 по справі 300/1436/19

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2019 р. справа № 300/1436/19

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Микитюк Р.В. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Снятинського комунального підприємства "Водоканал" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -

ВСТАНОВИВ:

04.07.2019 Івано-Франківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до суду із позовом до Снятинського комунального підприємства "Водоканал" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в розмірі 48163,43 грн.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що відповідач відповідно до статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування інвалідів і не зайнятого інвалідом, повинен був до 16.04.2019 самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції в сумі 47690,32 грн., однак станом на 26.04.2019 року відповідачем не сплачено адміністративно-господарські санкції. Сума заборгованості по адміністративно-господарських санкціях складає 47690,32 грн. та пеня за порушення встановлених законодавством термінів сплати адміністративно-господарських санкцій становить 473,11 грн. Враховуючи зазначене, позивач просить задовольнити позов та стягнути на користь Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів з Снятинського комунального підприємства "Водоканал" заборгованість по адміністративно-господарським санкціям та пені за 2018 рік в загальній сумі 48163,43 грн.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.07.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач правом подання відзиву на позовну заяву не скористався. Про належне повідомлення останнього стосовно розгляду даної адміністративної справи свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення із відміткою про особисте вручення (а.с.13).

В силу вимог частини 6 статті 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, розглянувши справу в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до вимог частини 5 статті 262 КАС України без проведення судового засідання та повідомлення і виклику сторін, за наявними у справі матеріалами, встановлено наступне.

Згідно із копією поданого відповідачем звіту про зайнятість та працевлаштування за 2018 рік, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу становить 31 особа, з них відсутні працівники, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність. Фонд оплати праці штатних працівників за рік становить 2222,4 тис. грн., середньомісячна заробітна плата штатного працівника за рік - 7169,0 грн. (а.с.8).

Таким чином, судом встановлено, що відповідачем не забезпечено працевлаштування 1 особи з інвалідністю, із врахуванням того, що середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу за 2018 рік становила 31 особу, а кількість робочих місць, призначених для забезпечення працевлаштування осіб з інвалідністю, відповідно якщо працює від 8 до 25 осіб становить 1 особа, якій за висновками медико-соціальних експертних комісій встановлена інвалідність. Проте відповідачем не працевлаштовано жодної особи з інвалідністю.

На підставі наведених обставин, позивачем направлено відповідачу листа про перерахування адміністративно-господарських санкцій від 22.02.2019 №03-18/154, відповідно до змісту якого, Снятинському комунальному підприємству "Водоканал", повідомлено про те, що розмір боргу за не працевлаштування осіб із інвалідністю становить 71690,32 грн. та зобов`язано останнього перерахувати кошти за вказаними у листі реквізитами до 15.04.2019 (а.с.10).

Оскільки вищезазначена сума відповідачем була сплачена частково у розмірі 24000 грн., утворилася заборгованість у розмірі 47690,32 грн., а також пеня у сумі 473,11 грн. то, позивач, з метою примусового стягнення коштів, звернувся із позовною заявою до суду.

Суд, у відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, вирішуючи, яку правову норму належить застосовувати до цих правовідносин, застосовує положення Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України, а також Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" від 21.03.1991 №875-XII (надалі, також - Закон №875-XII), постанови Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 №70 "Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", затвердженого вказаною постановою Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, Інструкції щодо заповнення форми №10-ПІ "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів", затвердженої Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.02.2007 №42 та Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої Наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 №286, інших законів та підзаконних нормативно-правових актів у відповідних редакціях, чинних на час дії спірних правовідносин.

Основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантування їм рівних з усіма іншими громадянами можливостей для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями та інтересами, визначені Законом України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні".

Відповідно до частини 1 статті 17 вказаного Закону, з метою реалізації творчих і виробничих здібностей осіб з інвалідністю та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Право осіб з інвалідністю на працю, їх працевлаштування реалізується шляхом створення спеціального робочого місця, адаптацією основного й додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо, з урахуванням їх обмежених можливостей.

Частина 3 статті 18 Закону №875-XII встановлює обов`язок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації та забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частинами 1-3 статті 19 Закону № 875-XII для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Частиною 9 статті 19 Закону № 875-XII встановлено обов`язок роботодавців, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєстрації у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щорічного подання цим відділенням звітів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю.

Постановою Кабінету Міністрів України за №70 від 31.01.2007 "Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" затверджено Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування. Згідно із вказаним Порядком, Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду соціального захисту інвалідів, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом. Форма вказаного звіту затверджена наказом Міністерства праці та соціальної політики України за №42 від 10.02.2007.

Судом встановлено, що відповідач 05.02.2019 подав позивачу Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2018 рік за №12-024. В даному Звіті відповідач самостійно розрахував середньооблікову чисельність штатних працівників в кількості 31 особи, однак працівники, яким встановлена інвалідність відсутні (а.с.8).

Частиною 1 статті 20 Закону № 875-XII передбачена відповідальність роботодавців за не здійснення працевлаштування осіб з інвалідністю. А саме, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

У відповідності до поданого відповідачем Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2018 рік, середня річна заробітна плата найманого Снятинським комунальним підприємством "Водоканал" працівника складає 7169,00 грн.

Згідно із вимогами частини 4 статті 20 Закону №875-XII, адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому, до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Частиною 2 статті 20 вказаного Закону №875-XII передбачено, що порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи зі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

З огляду на неповну сплату відповідачем адміністративно-господарських санкцій, позивачем за порушення відповідачем термінів сплати адміністративно-господарських санкцій в розмірі 47690,32 грн., нараховано пеню у розмірі 473,11 грн. Розрахунок пені станом на 26.04.2019 долучено позивачем до матеріалів позовної заяви (а.с.9).

Позивач, листом №03-18/154 від 22.02.2019 повідомив відповідача про необхідність перерахування за відповідними реквізитами адміністративно-господарських санкцій за не створення робочих місць для працевлаштування особи з інвалідністю в сумі 71690,32 грн. до 15.04.2019 (а.с. 10).

Вищезазначена сума відповідачем була сплачена частково у розмірі 24000 грн., однак утворилася заборгованість у розмірі 47690,32 грн., а також пеня у сумі 473,11 грн.

Факт сплати відповідачем вказаних адміністративно-господарських санкцій у строк, визначений позивачем і на час розгляду та вирішення справи суду не надано.

Положеннями частин 5 і 9 статті 20 Закону №875-XII визначено можливість стягнення несплаченої адміністративно-господарської санкції у судовому порядку. Спори, що виникають із правовідносин за статтями 19, 20 цього Закону, вирішуються Фондом соціального захисту інвалідів або в судовому порядку.

Враховуючи вищевказане, на переконання суду, створення робочих місць для осіб з інвалідністю супроводжується обов`язком підприємства вжити всіх вище перерахованих заходів. Оскільки відповідач, впродовж 2018 року не забезпечив працевлаштування особи з інвалідністю в необхідній кількості робочих місць, суд дійшов висновку про правомірність стягнення з Снятинського комунального підприємства "Водоканал" адміністративно-господарських санкцій та пені в загальному розмірі 48163,43 грн., згідно зі статтею 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", а тому, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно із приписами частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

З огляду на те, що позивачем у справі підтверджено тільки сплату судового збору, суд не вбачає підстав для здійснення розподілу судових витрат.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Снятинського комунального підприємства "Водоканал" (код ЄДРПОУ 31982870, вул. 1 Грудня, 39, м. Снятин, Івано-Франківська область, 78300) на користь Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (код ЄДРПОУ 13662300, вул. Гуцульська 9, м. Івано-Франківськ, 76007) адміністративно-господарські санкції в сумі 47690 (сорок сім тисяч шістсот дев`яносто) гривень 32 копійки.

Стягнути з Снятинського комунального підприємства "Водоканал" (код ЄДРПОУ 31982870, вул. 1 Грудня, 39, м. Снятин, Івано-Франківська область, 78300) на користь Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (код ЄДРПОУ 13662300, вул. Гуцульська 9, м. Івано-Франківськ, 76007) пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 473 (чотириста сімдесят три) гривні 11 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Микитюк Р.В.