Рішення

від 29.08.2019 по справі 280/2742/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29 серпня 2019 року Справа № 280/2742/19 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сацького Р.В., за участю секретаря судового засідання Серебрянникової О.А., та сторін

від позивача: адвокат Хілько А.С.,

від відповідача 1, 2: Большаков К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ДНІПРОТОРГ УКРАЇНА (юридична адреса: 69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, буд. 40, код ЄДРПОУ 42138363)

до відповідача 1 - Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, код ЄДРПОУ 39292197)

до відповідача 2 - Комісії ГУ ДФС у Запорізькій області, яка приймає рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (юридична адреса:69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166)

про визнання протиправним та скасування рішення від 13.03.2019 №1104823/42138363 про відмову у реєстрації податкової накладної, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

06 червня 2019 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю ДНІПРОТОРГ УКРАЇНА (далі по тексту - позивач) до - Державної фіскальної служби України (далі - відповідач 1) та Комісії ГУ ДФС у Запорізькій області, яка приймає рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі по тексту - відповідач 2), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними і скасувати рішення комісії відповідача 2, яка приймає рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному ре єстрі податкових накладних№1104823/42138363 від 13.03.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної №4 від 14.02.2019;

- зобов`язати відповідача 1 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №4 від 14.02.2019.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про безпідставність прийняття відповідачем 2 рішення від 06.03.2019 13.03.2019 №1104823/42138363; про відмову ТОВ ДНІПРОТОРГ УКРАЇНА у реєстрації у ЄДРПН ПН№4 від 14.02.2019. Причиною відмови в реєстрації контролюючим органом було зазначено не надання платником копій наступних документів: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні та зазначено (документи, які не надано необхідно підкреслити). Однак відповідачем 2 в своєму рішенні жодного документу не підкреслено, але в додатковій інформації зазначили, що відсутні документи щодо транспортування придбаного товару, первинні документи щодо постачання послуг.

Вважаємо, що Відповідач 2 не дослідив належним чином надані документи та пояснення та прийняв необґрунтоване та незаконне рішення. Оскільки, по - перше, зовнішньоекономічні контракти не укладались, а отже і не має обов`язку їх надавати. По - друге, щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні надавались до пояснень. Окрім того, у оскаржуваних рішеннях причин відсутності документів на підтвердження придбання та реалізації товарів зазначено де-кілька та не конкретизовано яких документів було недостатньо, не конкретизовано чи то надані документи складені з порушенням чи їх було недостатньо, підприємством надано повний пакет документів на підтвердження господарських операцій з контрагентом.

Також позивач зазначив, що ним були здійснені усі, визначені законодавством дії, необхідні для прийняття рішення податковим органом про реєстрацію вказаної податкової накладної після зупинення. На думку позивача, реальність господарської операції з постачання товарів, в межах яких виписано податкову накладну, беззаперечно підтверджуються первинними документами. Контролюючим органом було порушено порядок зупинення податкових накладних.

07 червня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 20 червня 2019 року об 15 год. 15 хв. Відповідачам запропоновано 15 - ти денний строк для надання відзиву на позовну заяву.

27.06. 2019 представником відповідачів 1, 2 подано через канцелярію суду відзив на позовну заяву (вх. № 26652), в якому зазначає, що реєстрація податкової накладної виписаної ТОВ ДНІПРОТОРГ УКРАЇНА №4 від 14.02.2019, була зупинена у зв`язку з тим, що вона відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН. В свою чергу, за результатами аналізу наданих позивачем ГУ ДФС документів було встановлено, що платником подано неповний пакет документів, а саме, відсутні Договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них, первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні. Відповідач 1, 2 вважає, що рішення комісії ГУ ДФС є таким, що не може бути скасованим, так як було прийнято в межах діючого законодавства, а тому дії відповідачів є правомірними. Просить відмовити у задоволенні позову.

Від представника позивача через канцелярію суду (вх. №31617) надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 20.06.2019 продовжено строк підготовчого засідання, засідання відкладено до 29 серпня 2019 року о 12 год. 00 хв.

Усною ухвалою суду від 29.08.2019, постановленою без виходу до нарадчої кімнати та занесеною до протоколу судового засідання, після наданих стороною пояснення та клопотання про закриття підготовчого провадження, закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті у цей же день.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги з підстав, зазначених у позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідачів заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав, зазначених у відзиві на позов.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю ДНІПРОТОРГ УКРАЇНА (код ЄДРПОУ 42138363) є юридичною особою приватного права, що було створено 16.05.2018, про що в Єдиному державному реєстрі внесено запис про проведення державної реєстрації юридичної особи за № 1 103 102 0000 044687. Профільним видом діяльності підприємства є Постачання інших готових страв (основний): (код 56.29 згідно за КВЕД-2010).

ТОВ ДНІПРОТОРГ УКРАЇНА зареєстроване та знаходиться за адресою - 69096, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вулиця Каховська, будинок 40.

Для здійснення господарської діяльності підприємством було укладено з ТОВ Моноліт Преміум договір оренди нежитлового приміщення № 0102/1 від 02.01.2019, яке знаходиться за адресою: 69096, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вулиця Каховська, будинок 40 та з Запорізькою торгово-промисловою палатою договір оренди нежитлового приміщення №601/18 від 28.12.2018, яке знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, бульвар Центральний, буд.4

В рамках вказаного напрямку діяльності позивача між позивачем та Запорізькою торгово-промисловою палатою було укладено договір про надання послуг №127/19, за умовами якого Виконавець зобов`язується надати послуги з організації харчування учасників заходів Замовника, а Замовник прийняти та оплатити послуги.

14 лютого 2019 року, на виконання умов Договору, ТОВ Дніпроторг-Україна виконало послуги з організації харчування учасників заходів Запорізької торгово-промислової палати. Внаслідок чого Виконавцем та Замовником 14 лютого підписано Акт №ДУ-0000008 здачі - прийняття робіт, Замовником здійснено оплату за послуги, що підтверджується банківською випискою та виписано податкову накладну № 4.

Дня надання даної послуги, Виконавцем самостійно вироблялась продукція. Для виготовлення даної продукції, у ТОВ Дніпроторг-Україна є всі необхідні ресурси, а саме: приміщення, устаткування, а також необхідні продукти.

Необхідні продукти для вироблення даної продукції було придбано частково у ФОП ОСОБА_1 , частково ТОВ Омега Логістик , та частково у ТОВ Дніпроспецторг-Україна , що підтверджується видатковими накладними, товаро-транспортними накладними, договорами поставки та банківськими виписками. На виконання умов договорів поставки, Товар постачався силами Постачальників.

Дня надання послуг з організації харчування, Позивачем було укладено Договір №13 про надання послуг перевезення з ФОП ОСОБА_2 . Надання даної послуги підтверджується актами та товаро-транспортними накладними.

Внаслідок наданої послуги Позивач виписано податкову накладну та № 4 від 14.02.2019. Для реєстрації в ЄРПН ці ПН були передані до ГУ ДФС у Запорізькій області та отримано квитанцію про зупинення реєстрації (квіт № 1 № 9037388720). Причиною зупинення ПН №4 зазначено не відповідність вимогам пп 1.6. п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано надати пояснення.

На виконання рекомендацій, зазначених у Квитанції № 1, Постанови КМУ № 117 від 21.02.2018, 02.10.2018 ТОВ Дніпроторг-Україна було направлено на адресу ГУ ДФС, пояснення та копії документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, а саме:

- документи, які підтверджують реальність здійснення операцій, в т.ч. документи щодо поставки продукції (видаткові накладні, довіреності на отримання ТМІД, рахунки, договір, специфікації), транспортування (товарно - транспортні накладні), документи, що підтверджують оплату товару (виписка по рахунку),

- документи, що повністю підтверджують придбання цієї Продукції у Постачальника (договора, рахунки, видаткові накладні, товарно - транспортні накладні, виписки по рахунку на підтвердження оплати),

Регіональною комісією Державної фіскальної служби України було прийнято наступне рішення:

від 13.03.2019 № 1104823/42138363 про відмову ТОВ Дніпроторг-Україна у реєстрації у ЄДРПН ПН № 4 від 14.02.2019.

Причиною відмови в реєстрації контролюючим органом було зазначено не надання платником копій наступних документів: Договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні, а саме: складських документів (інвентаризаційних описів), первинні документи щодо навантаження, розвантаження продукції.

Позивач з прийнятим рішенням про відмову в реєстрації не погоджується, вважає його помилковим, прийнятим безпідставно і необґрунтовано, за відсутності об`єктивного розгляду наданих документів та пояснень, такими, що порушують його права, як платника податку на додану вартість. У зв`язку з чим звернувся до суду за захистом своїх прав.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення по справі.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України.

Відповідно до підпунктів 16.1.2,16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

У даному випадку датою виникнення податкових зобов`язань є дата здійснення попередньої оплати.

Підпунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У відповідності до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

У разі якщо реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена в порядку, визначеному в пункті 201.16 цієї статті, реєстрація таких податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у підпункті 201.16.4 пункту 201.16 цієї статті.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

З 01 січня 2017 року набули чинності зміни до Податкового кодексу України, якими запроваджено новий механізм електронного адміністрування податку на додану вартість за умов проведення аналізу та здійснення управління ризиками з метою визначення форм і обсягів митного та податкового контролю (Закон - № 1797-VIII від 21 грудня 2016 року).

У свою чергу, відповідно до пункту 74.2 статті 74 Податкового кодексу України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з положеннями пункту 20.2 статті 20 Податкового кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

За приписами пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

З аналізу даних норм законодавства вбачається, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Згідно з положеннями підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у такій податковій накладній розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику (підпункт 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України).

Зазначена комісія приймає рішення про: - реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; - відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту.

Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Слід зазначити, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, реєстрація податкової накладної була зупинена у зв`язку з її відповідністю, як зазначено контролюючим органом, підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку.

У Листі Державної фіскальної служби України № 959/99-99-07-18 від 21 березня 2018 року "Критерії ризиковості платника податку", зокрема, зазначено: " 1. Платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: … 1.6. комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України; наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником".

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Таким чином, фіскальний орган був зобов`язаний у квитанціях чітко вказати не тільки на конкретний вид критерію, який встановлений пп.1.6 п.1 Критеріїв № 959, а і на відповідне рішення, відповідно до якого позивача внесено до переліку ризикових платників.

Крім того, відповідачем також не надано суду ані переліку платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, ані матеріалів, на підставі яких платника податків віднесено до такого переліку.

Належної мотивації підстав та причин віднесення ТОВ ДНІПРОТОРГ УКРАЇНА до ризикових платників податків відповідно до підпункту 1.6 пункту 1 Листа Державної фіскальної служби України № 959/99-99-07-18 від 21 березня 2018 року оскаржувані рішення не містять.

У пунктах 18-21 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , затвердженому 21 лютого 2018 року постановою Кабінету Міністрів України № 117, передбачено: 18. Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. 19. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м.Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). 20. Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. 21. Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства .

Згідно з пунктом 2 Порядку роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації , затвердженого 13 червня 2017 року наказом Міністерства фінансів України № 566, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 16 червня 2017 року за № 752/30620 (надалі - Порядок роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації"), комісія є постійно діючим колегіальним органом при ДФС, що діє в межах повноважень, визначених пунктом 201.16 статті 201 розділу V Податкового кодексу України .

Як зазначено у пункті 18 "Порядку роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації", комісія може перевірити подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отриманні з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, в тому числі електронні, одержані від інших платників податків, засобів масової інформації тощо).

Відповідачем не надано до суду доказів додержання вимог пункту 21 "Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації", пункту 18 "Порядку роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації", результатів проведених звірок/перевірок інформаційних джерел та наданих позивачем документів.

Відповідачем документально не доведено додержання процедури розгляду матеріалів.

Крім того, контролюючим органом не висувалась вимога щодо надання позивачем конкретних документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У позивача, на думку суду, були наявні документи достатні для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Відповідачами не наведено жодних обставин та не надано суду доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача та його контрагентів, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про не пов`язаність операцій з господарською діяльністю учасників зазначених операцій, фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії учасників операцій були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди. Відповідачем не надано будь-яких належних та допустимих доказів, не доведено наявності обставин та підстав, які б свідчили про юридичну дефектність первинних документів за спірними операціями.

В свою чергу, представником позивача до матеріалів адміністративної справи надано документи первинної податкової та бухгалтерської звітності по взаємовідносинах з контрагентами, які свідчать про реальність здійснених господарських операції та вказують на наявність у позивача ділової мети, визначення якої наведено у підпункті 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, як причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Крім того, причиною відмови в реєстрації, згідно тексту рішення, було ненадання позивачем копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/ інвойси, акти приймання - передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; договори , зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них.

Однак, як вбачається з повідомлень, позивачем були надані усі первинні документи, договори, банківські виписки з особових рахунків, щодо розрахунків з контрагентами.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіряючи оскаржуване рішення Комісії на відповідність вимогам, встановленим ч. 2 ст. 2 КАС України, суд прийшов до висновку про безпідставність зупинення реєстрації податкових накладних, поданих ТОВ ДНІПРОТОРГ УКРАЇНА , оскільки всупереч визначених у рішеннях підстав їх прийняття, податковим органом не наведено жодного порушення норми матеріального права, не зазначено, які саме документи складені з порушенням законодавства, та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Суд, надаючи оцінку доводам відповідача, враховує, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України. Натомість, встановлено, що платником податків надано до податкового органу первинні документи на підтвердження реальності господарських операцій.

Аналогічної позиції дійшов Верховний Суд у своїй постанові по справі№ 822/1878/18 від 02.04.2019.

Враховуючи, суперечливість нормативного регулювання, наведене та проаналізоване вище, як підстави застосування презумпції правомірності рішень платника (підпункт 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України), а також вимоги принципів правової визначеності та передбачуваності, суд доходить до висновку щодо безпідставності зупинення реєстрації податкової накладної Товариства та протиправно рішення податкового органу від 13 березня 2019 року №1104823/42138363 про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Звідси, пропонування відповідачем надати позивачу пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК , як то зазначено у Квитанціях про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних - є необґрунтованим.

Доводи наведені контролюючим органом у відзиві не можуть бути підставою для відмови у реєстрації спірних податкових накладних, більш того позивачу під час прийняття рішень на такі недоліки не вказувалось, а тому платник податків був позбавлений об`єктивної можливості усунути виявлені недоліки.

Тому суд зазначає, що відповідач по справі, обмежився лише загальною оцінкою наданих позивачем документів, не встановивши конкретно, які з них складені з порушенням законодавства, як зазначено у спірних рішеннях, і в чому саме полягають ці порушення.

Частинами 1 та 2 статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР та вона набула чинності для України 11 вересня 1997 року.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Аналізуючи оскаржувані рішення, суд вказує, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, відповідно до ч. 2 статті 2 КАС України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01 липня 2003 року, яке, відповідно до ч. 1 статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувало, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Разом з тим, як встановлено в ході судового розгляду справи відповідачем зазначених вище принципів при прийнятті рішень дотримано не було.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності своїх рішень, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частинами 1 та 2 ст. 16 КАС України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

З метою отримання професійної правничої допомоги позивачем було укладено з адвокатом Хілько А.С. договір про надання правової допомоги № 53 від 20.05.2019 (копія знаходиться в матеріалах справи).

Відповідно до п 1.1. Договору правова допомога надається Позивачу у справі про визнання протиправними і скасування Рішень комісії ГУ ДФС у Запорізькій області та зобов`язання ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні.

Таким чином, сторони належним чином ідентифікували конкретну правову допомогу, що надається адвокатом Позивачу.

Відповідно до п. 4.1. За надання правової допомоги Адвокатом, Клієнт зобов`язується сплатити Адвокату гонорар. Розмір гонорару визначається з урахуванням складності справи, ціни позову, значенням справи для Клієнта, витрат Адвоката, кваліфікації і досвіду Адвоката, фінансового стан Клієнта, а також розумності та інших істотних обставин і визначається у Описі робіт (наданих послуг) та здійснених витрат виконаних адвокатом, необхідних для надання правничої допомоги.

Обсяг наданих адвокатом послуг та витрачений на це час, зафіксований в акті приймання-передачі та детальному описі робіт (наданих послуг) та здійснених витрат виконаних адвокатом, необхідних для надання правничої допомоги у справі і становить 5 000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп.

зокрема:

- Підготовка Позовної заяви з додатками (4 год.) 2000 грн;

- Підготовка Відповіді на Відзив (2 год.) 1000 грн;

- Участь у судовому засіданні (підготовче провадження) (1 год.) 1000 грн;

- Участь в судовому засіданні (розгляд справи по суті) (1 год.) 1000 грн;

Загальний гонорар за договором про надання правничої допомоги склав 5000,00 грн.

На виконання умов договору адвокатом Хільо А.С. виписано рахунок-фактуру №5301 від 20.05.2019 на суму 5000,00 грн.

Роботи (послуги) були прийняті на підставі акту приймання-передачі наданих послуг від 29.08.2019 та оплачені платіжним дорученням №78 від 22.05.2019.

Судом з матеріалів справи встановлено, що позовна заява, відповідь на відзив від 29.07.2019, клопотання з процесуальних питань від позивача, що містяться в матеріалах справи дійсно складені та підписані адвокатом Хільком А.С. Інтереси позивача у судових засіданнях 28.08.2019, представляв ОСОБА_3 С.

Враховуючи вищенаведене, з врахуванням того, що судові засідання відбулися в один день та витрачено лише годину часу, відшкодуванню позивачу підлягають витрати на правову допомогу у загальній сумі 4000,00 грн, які суд вважає співмірними із складністю справи та наданими адвокатом послугами, часом, витраченим адвокатом на надання послуг, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідач клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу не заявляв.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що, відповідно до частини першої статті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір відповідно до платіжного доручення №79 від 22.05.2019 у сумі 3842,00 грн.

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ДНІПРОТОРГ УКРАЇНА (юридична адреса: 69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, буд. 40, код ЄДРПОУ 42138363) до - Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, код ЄДРПОУ 39292197) та до - Комісії ГУ ДФС у Запорізькій області, яка приймає рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (юридична адреса: 69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166) про визнання протиправним та скасування рішення від 13.03.2019 №1104823/42138363 про відмову у реєстрації податкової накладної, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними і скасувати рішення Комісії ГУ ДФС у Запорізькій області, яка приймає рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (юридична адреса: 69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166) №1104823/42138363 від 13.03.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної №4 від 14.02.2019.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, код ЄДРПОУ 39292197) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №4 від 14.02.2019 Товариства з обмеженою відповідальністю ДНІПРОТОРГ УКРАЇНА (юридична адреса: 69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, буд. 40, код ЄДРПОУ 42138363).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Запорізькій області (юридична адреса: 69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ДНІПРОТОРГ УКРАЇНА (юридична адреса: 69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, буд. 40, код ЄДРПОУ 42138363) судовий збір у розмірі 3842 (три тисячі вісімсот сорок дві) грн 00 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Запорізькій області (юридична адреса: 69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ДНІПРОТОРГ УКРАЇНА (юридична адреса: 69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, буд. 40, код ЄДРПОУ 42138363) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000 (чотири тисячі) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі виготовлено та підписано 09.09.2019.

Суддя Р.В.Сацький