Рішення

від 10.09.2019 по справі 640/18408/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 вересня 2019 року № 640/18408/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомПриватного підприємства АЛЬФА-ТРАНСБУД доДержавної фіскальної служби України Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось приватне підприємство АЛЬФА-ТРАНСБУД , код ЄДРПОУ 37299379 (далі також - позивач, ПП АЛЬФА-ТРАНСБУД ) з позовом до Держаної фіскальної служби України (далі також - відповідач 1, ДФС України), в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України від 03.10.2018 №940719/37299379;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №8 від 07.11.2017, подану ПП АЛЬФА-ТРАНСБУД .

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що ПП АЛЬФА-ТРАНСБУД після направлення засобами електронного зв`язку податкової накладної, виписаної на адресу свого контрагента-покупця - ТОВ Спецмехбуд 21 , отримало квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної. Позивач стверджує, що з метою реєстрації цих податкових накладних ним у встановленому законом порядку були подані до ДФС України електронне повідомлення та всі необхідні підтверджуючі документи щодо наявності підстав для виписки податкової накладної, а також копії документів по господарських операціям з придбання аналогічного товару за ланцюгом постачання, придбання супутніх послуг і товарів (послуг оренди автомобіля, придбання пального), та інші документи. Проте ДФС України безпідставно не врахувала такі надані позивачем пояснення та копії документів, а натомість прийняла нормативно та документально необґрунтоване рішення про відмову у реєстрації податкової накладної №8 від 07.11.2017.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.11.2018 відкрито провадження у справі №640/18408/18 за вказаним позовом ПП АЛЬФА-ТРАНСБУД та дану справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Крім того, іншою ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.04.2019 в якості співвідповідача у справі залучено Головне управління ДФС у м. Києві (далі також - відповідач 2, ГУ ДФС у м. Києві).

24.06.2019 та 25.06.2019 від представника відповідачів через канцелярію суду надійшли відзиви на позовну заяву з доказами направлення копій таких на поштову адресу позивача. Свої заперечення проти позову ГУ ДФС у м. Києві та ДФС України мотивували тим, що оспорюване рішення про відмову у реєстрації податкової накладної ПП АЛЬФА-ТРАНСБУД прийняте з дотриманням та у відповідності до норм чинного законодавства. Зокрема, представник відповідачів пояснив, що за наслідками зупинення реєстрації податкової накладної №8 від 07.11.2017 позивачем разом з повідомленням про підтвердження реальності операцій за такою податковою накладною були надані копії документів, деякі з яких не виявилось за можливе ідентифікувати. Також представник відповідачів зазначив, що підприємство надало не в повному обсязі договір поставки та водночас не надало специфікацію до договору поставки, виписок банку для підтвердження проведення розрахунків з покупцем. Відсутність зазначених документів, на думку представника відповідачів, не надала можливості підтвердити реальність господарської операції, згідно якої позивачем була виписана податкова накладна №8 від 07.11.2017.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як свідчать надані позивачем матеріали, 01.07.2017 між ПП АЛЬФА-ТРАНСБУД (як постачальником) і ТОВ Спецмехбуд 21 (як покупцем) було укладено договір поставки №1/07-17. За умовами цього договору постачальник зобов`язувався у встановлений строк передати у власність покупця товар для його використання у підприємницькій діяльності, а покупець зобов`язувався прийняти товар і сплатити його вартість. Товар, що поставляється за цим договором, визначено у специфікації постачальника та належить до його загального асортименту виробів, а саме - газоблок. Загальна кількість товару, що поставляється, асортимент, номенклатура за видами, марками, типами, розмірами визначається у видатковій накладній. Сторони мають право додатково узгодити специфікацію на поставку товару. Поставка товару відбувається на умовах попередньої оплати ціни товару. Розрахунки між постачальником і покупцем здійснюються в безготівковій формі, у гривнях. Підставою для здійснення оплати покупцем за товар є рахунок-фактура постачальника. Поставка товару відбувається на умовах EXW (франко завод) або FCA (франко перевізник). Зокрема, у випадку поставки товару на умовах FCA, поставка здійснюється на склад (місця призначення) покупця.

06.11.2017 ПП АЛЬФА-ТРАСБУД виставило ТОВ Спецмехбуд 21 рахунок на оплату за №496 на суму 553 392 грн. (з ПДВ). Своїм платіжним дорученням від 07.11.2017 за №1213 ТОВ Спецмехбуд 21 повністю оплатило вказаний рахунок на оплату.

Згодом, в рамках договору поставки №1/07-17 від 01.07.2017 ПП АЛЬФА-ТРАНСБУД за наслідками відвантаження товару ( блоки D 500*600*250*200 ) склало видаткові накладні від 16.11.2017 №655, від 17.11.2017 №656, від 23.11.2017 №664, від 27.11.2017 №673, від 01.12.2017 №689, від 07.12.2017 №714, від 08.12.2017 №717, від 11.12.2017 №718, від 13.12.2017 №720. Крім того, ПП АЛЬФА-ТРАНСБУД як автомобільним перевізником були оформлені товарно-транспортні накладні від 16.11.2017 №246290, від 17.11.2017 №246291, від 23.11.2017 №246317, від 27.11.2017 №246319 і №246293, від 01.12.2017 №246295, від 06.12.2017 №297998, від 08.12.2017 №246223, від 11.12.2017 №246201, від 13.12.2017 №246826 у зв`язку з виконанням вантажних перевезень для вантажоодержувача ТОВ Спецмехбуд 21 .

У тексті позовної заяви представник позивача пояснив, що ПП АЛЬФА-ТРАНСБУД (одними із видів господарської діяльності якого за КВЕД є оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням, та вантажний автомобільний транспорт) реалізований ТОВ Спецмехбуд 21 згідно договору поставки №1/07-17 від 01.07.2017 товар, був придбаний позивачем у ТОВ Будхаус на підставі договору поставки №СУ-01/12-10 від 01.12.2010 і також на умовах попередньої оплати. Перевезення товару здійснювалось безпосередньо ПП АЛЬФА-ТРАНСБУД з використанням своїх працівників (водії), власного та орендованого автомобільного транспорт, до місць призначень, визначених ТОВ Спецмехбуд 21 .

На підтвердження наведених вище обставин представник позивача подав до суду копії документів: документів по фінансово-господарським відносинам з ТОВ Спецмехбуд 21 : договору поставки №01/04-17 від 01.07.2017, рахунку на оплату №496 від 06.11.2017, роздруківки електронного платіжного доручення ТОВ Спецмехбуд 21 від 07.11.2017 №1213 з відміткою банку про проведення платежу, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, банківської виписки по розрахунковому рахунку ПП АЛЬФА-ТРАНСБУД за період з 07.11.2017 по 30.11.2017; документів по фінансово-господарським відносинам з ТОВ Будхаус : договору поставки №СУ-01/12-10 від 01.12.2010, видаткових накладних постачальника ТОВ Будхаус за листопад-грудень 2017 року, складених та підписаних в рамках договору поставки №СУ-01/12-10 від 01.12.2010, платіжного доручення ПП АЛЬФА-ТРАНСБУД №3258 від 07.11.2017 про сплату коштів на користь ТОВ Будхаус ; картки рахунку бухгалтерського обліку 281 Товари на складі за період з 16.11.2017 по 13.12.2017; оборотно-сальдової відомості по субрахунку 105 рахунку бухгалтерського обліку 10 Основні засоби за грудень 2017 року; штатних розписів ПП АЛЬФА-ТРАНСБУД ; розрахунково-платіжної відомості за грудень 2017 року; нотаріально посвідченого договору оренди транспортного засобу від 18.01.2017, укладеного між ОСОБА_1 (як орендодавцем) і ПП АЛЬФА-ТРАНСБУД (як орендарем) щодо платного строкового користування вантажних автомобілів, та акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.12.2017 до цього договору; договору поставки нафтопродуктів №01/10-АЛЬФА-ТРАНСБУД від 01.10.2016, укладеного між ПП АЛЬФА-ТРАНСБУД (як покупцем) і ТОВ Санкорп (як постачальником) щодо поставок дизельного пального, та первинної документації до такого договору.

Керуючись приписами п. 187.1 ст. 187, п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України (щодо правила першої події ), ПП АЛЬФА-ТРАНСБУД виписало на адресу ТОВ Спецмехбуд 21 податкову накладну №8 від 07.11.2017 на суму 553 392 грн. (в т.ч. ПДВ - 92 232 грн.), із зазначенням номенклатури товару блоки D 500*600*250*200 (код згідно з УКТ ЗЕД 6810119000), яку надіслало для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За наслідками надіслання вказаної податкової накладної до ДФС України засобами електронного зв`язку з метою здійснення реєстрації такої в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі також - Реєстр), 29.11.2017 ПП АЛЬФА-ТРАНСБУД отримало електронну квитанцію про те, що: документ прийнято, проте реєстрацію такого зупинено. В якості підстави для зупинення реєстрації податкової накладної відповідачем 1 зазначено наступну: Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 6810 . Платнику було запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК.

01.10.2018 ПП АЛЬФА-ТРАНСБУД направило до ДФС України електронне повідомлення за №1 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операції по податковій накладній, реєстрацію якої було зупинено, разом з поясненнями та копіями підтверджуючих документів.

Зі змісту відзивів на позов відповідачів вбачається, що позивачем з метою підтвердження наявності правових підстав для виписки зупиненої податкової накладної до органу ДФС були надіслані копії, зокрема, таких документів: договорів поставок з ТОВ Спецмехбуд 21 і ТОВ Будхаус , платіжних доручень, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, та ін.

За результатами розгляду отриманих документів комісія при ГУ ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийняла рішення від 03.10.2018 за №940719/37299379 про відмову у реєстрації податкової накладної №8 від 07.11.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних. В якості підстави для прийняття такого рішення зазначено наступне: ненадання платником податків копій документів - Розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків .

Не погоджуючись із законністю такого рішення Комісії ГУ ДФС у м. Києві, платник (позивач) подав до канцелярії ДФС України письмову скаргу (вих. №1010/18 від 10.10.2018) на це рішення комісії регіонального органу ДФС разом з копіями первинних та інших документів. Проте, відповідно до листа ДФС України від 22.10.2018 №34244/6/99-99-11-04-15 така скарга платника була залишена без розгляду з причини порушення платником порядку надсилання скарги.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

За змістом норм пп. а , б п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу (далі - ПК України), у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми п. 187.1 ст. 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

- дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п. 188.1 ст. 188 ПК України).

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

За приписами п. 74.2 ст. 74 ПК України (у редакції чинній до 1 січня 2018 року, тобто на момент зупинення реєстрації податкової накладної позивача), в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (п. 74.3 ст. 74 ПК України).

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Критерії) та Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Вичерпний перелік) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567 (що був зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №753/0621 та втратив чинність з 25.05.2018).

Відповідно до п.п. 1, 2 п. 6 Критеріїв (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у ПН/РК, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 року в отриманих ПН/РК, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у ПН/РК, зареєстрованих з 1 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 % загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб`єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті, розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що ПН/РК відповідає вимогам підпункту 1 пункту 6 Критеріїв та сума податку на додану вартість, зазначена в податкових накладних, зареєстрованих платником податку в Реєстрі у звітному (податковому) періоді з урахуванням ПН/РК, поданої на реєстрацію в Реєстрі, які відповідають вимогам підпункту 1 цього пункту, більша за середньомісячну суму сплачених за останні 12 місяців єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами, реєстрація такої ПН/РК зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.

У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що ПН/РК відповідає одній з умов, зазначених у підпункті 2 цього пункту, - реєстрація такої НП/РК зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.

При цьому, затверджений Вичерпний перелік містить окремі переліки документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, для кожного підпункту пункту 6 Критеріїв.

Згідно з п. 2 Вичерпного переліку письмові пояснення та копії документів, зазначені у ньому, платник податку подає до ДФС в електронному вигляді засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та нормативно-правового акта щодо порядку обміну електронними документами з контролюючими органами.

Відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних від 29.12.2010 №1246 (далі по тексту - Порядок №1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно п. 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п. 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні приписи містить п. 201.16 ст. 201 ПК України (у редакції чинній до 1 січня 2018 року), згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Згідно з пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПК України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Проаналізувавши зміст наявної у матеріалах справи роздруківки електронної квитанції від 29.11.2017 щодо зупинення реєстрації податкової накладної ПП АЛЬФА-ТРАНСБУД суд встановив, що контролюючий орган сформував висновки про відповідність цих податкових накладних позивача критеріям, визначених п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567.

Тобто, в даному випадку фіскальним органом у такій квитанції зазначено лише загальне посилання на відповідність податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених п. 6 Критеріїв №567. Між тим, пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПК України вимагає від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію. У свою чергу визначення фіскальним органом у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної конкретного критерію ризику прямо впливає на можливість надання в подальшому платником податків відповідних документів, перелік яких міститься у Вичерпному переліку документів.

Такі висновки суду відповідають правовій позиції Верховного Суду, що наведена в текстах його постанови від 04.12.2018 у справі №821/1173/17, від 20.08.2019 у справі №2540/3009/18 та ухвал від 28.02.2019 у справі №803/920/18, від 01.02.2019 у справі №810/3938/18, від 25.06.2019 у справі №0940/2175/18 щодо відмови у відкритті касаційного провадження. Зокрема, під час перегляду в касаційному порядку аналогічної категорії адміністративної справи Верховний Суд зазначив наступне: можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт шостий Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак, невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Таким чином, суд приходить до висновку, що у розглядуваній квитанції від 29.11.2017 фіскальним органом, в порушення пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПК України, не вказано ані конкретного виду критерію оцінки ступеня ризику (а саме: п. 6 Критеріїв містить визначення двох різних критеріїв), ані конкретного переліку документів, вичерпний перелік яких встановлений Наказом №567 (у контексті того, що п. 1 Вичерпного переліку документів містить два різні переліки, в залежності від визначеного ступеня ризику).

Надаючи оцінку змісту наведеного у квитанції формулювання виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 6810 , суд зазначає, що: по-перше, таке формулювання не відповідає жодному з критеріїв визначених у п. 6 Критеріїв; а по-друге, такі посилання контролюючого органу, на думку суду, спростовуються наданими позивачем документами по господарських операціях з контрагентом-постачальником ТОВ Будхаус .

У контексті з наведеним суд звертає увагу, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу (така правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі №822/1817/18, від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18).

Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України (у редакції чинній станом на 1 жовтня 2018 року), реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Так, починаючи з 22.03.2018 порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної або відмову у такій реєстрації регламентовано постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Постанова №117).

Згідно з п. 15 Порядку №117 за наслідками зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування, письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 14 цього Порядку.

Відповідно до п. 14 Порядку №117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

З наявних у справі матеріалів суд встановив, що у жовтні 2018 року позивачем направлялись повідомлення разом з поясненнями, копіями первинних та інших документів щодо податкової накладної, реєстрація якої була зупинена.

Відповідно до п. 21 Порядку №117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Форма рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування затверджена в додатку 2 до Порядку.

З контексту наведених вище норм права та виходячи зі змісту затвердженої форми рішення можна відмову в реєстрації податкової накладної дійти висновку, що таке рішення Комісії регіонального органу ДФС повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної. А саме затверджена Порядком №117 форма рішення про відмову у реєстрації податкової накладної передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН з підстав ненадання платником документів, документи, яких на думку контролюючого органу, не вистачає повинні бути підкресленими, тобто рішення має містити або найменування конкретного документа (видаткова накладна, тощо) або групу документів (складські документи тощо), що з урахуванням специфіки господарської операції мають бути надані, але відсутні.

В оскаржуваному рішенні Комісії при ГУ ДФС у м. Києві від 03.10.2018 зазначено, що підставою для відмови в реєстрації податкової накладної стало ненадання платником податків копій документів, а саме - розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

Дослідивши та проаналізувавши наявні у справі матеріали суд встановив, а відповідачі документально не спростували те, що позивач разом з повідомленням за №1 від 01.10.2018 надав контролюючому органу копії документів, що підтверджують обставину, що стала підставою для виписки зупиненої податкової накладної - договору поставки від 01.07.2017 №01/07-17, платіжного доручення покупця - ТОВ Спецмехбуд 21 за №1213 від 07.11.2017 на суму 553 392 грн.

Що стосується посилання представника відповідачів на те, що копії окремих отриманих від позивача документів не могли бути ідентифіковані або були неповними, то суд оцінює їх критично з наступних мотивів. По-перше, наведені обставини не були зафіксовані безпосередньо у тексті оскаржуваного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної чи в іншому окремому документі (акті), а тому не вбачається, що такі обставини були покладені в основу прийнятого рішення. По-друге, п. 21 Порядку №117 не містить такої підстави для відмови в реєстрації податкової накладної як неможливість ідентифікації отриманих від платника документів.

За наведених обставин суд вважає, що сукупність поданих позивачем до матеріалів справи копій первинних та інших документів не дають підстав для сумніву щодо реальності фінансово-господарської операції ПП АЛЬФА-ТРАНСБУД з ТОВ Спецмехбуд 21 щодо поставки товару. Також суд вважає, що наданий позивачем пакет документів до контролюючого органу був достатнім для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної №8 від 07.11.2017 в Реєстрі.

На підставі всього вище зазначеного та зважаючи на наявність у позивача передбачених законодавством умов, у зв`язку з наявністю яких норми п. 187.1 ст. 187, 201.10 ст. 201 ПК України пов`язують обов`язок платника податку скласти та зареєструвати в Реєстрі податкову накладну, а також враховуючи, що достовірність наявних у позивача первинних документів по господарських операціях з контрагентами -покупцем та -постачальником не спростована відповідачами, суд приходить до висновку, що у Комісії при ГУ ДФС у м. Києві не було правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної.

Таким чином, рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, при Головному управлінні ДФС у м. Києві від 03.10.2018 за №940719/37299379 суд вважає таким, що прийняте необґрунтовано і непропорційно, а відтак, - протиправним і таким, що підлягає скасуванню.

Щодо правомірності заявлених позивачем вимог про зобов`язання ДФС України здійснити реєстрацію податкової накладної від 07.11.2017 №8 в Єдиному реєстрі податкових накладних, то суд зазначає наступне.

За змістом ч. 3 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Оскільки в ході розгляду даної справи суд дійшов висновку про необхідність скасування рішень Комісії ДФС України про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, то останнє тягне за собою необхідність зобов`язання відповідача вчинити дії з метою відновлення порушених прав позивача.

Положеннями п.п. 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, визначено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду).

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (п. 20 Порядку №1246).

Аналогічні положення містяться у п. 28 чинного наразі Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 21.02.2018 №117.

За таких обставин, суд вважає, що наявні обґрунтовані підстави для задоволення позовних вимог позивача, шляхом зобов`язання ДФС України зареєструвати податкову накладну від 07.11.2017 №8, датою її надходження до ДФС України, що, водночас, з урахуванням наведеного, не є втручанням в дискреційні повноваження відповідача 1, а є достатнім способом відновлення порушених прав позивача.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих учасниками справи доказів, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з наявного у матеріалах справи платіжного доручення від 05.11.2018 №4086, ПП АЛЬФА-ТРАНСБУД під час звернення до суду з вказаними позовом сплатило судовий збір у розмірі 1 762 грн. Враховуючи обсяг задоволених позовних вимог, суд вказує про присудження на користь позивача відповідно до норм Кодексу адміністративного судочинства України за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів судових витрат у розмірі 1 762 грн.

Керуючись статтями 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255, 257 - 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства АЛЬФА-ТРАНСБУД (код ЄДРПОУ 37299379, адреса місцезнаходження: 02093, м. Київ, вул. Бориспільська, 11А, оф. 801) до Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197, адреса місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8) та Головного управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980, адреса місцезнаходження: 04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, при Головному управлінні ДФС у м. Києві №940719/37299379 від 03.10.2018, якими відмовлено в реєстрації податкової накладної Приватного підприємства АЛЬФА-ТРАНСБУД (код ЄДРПОУ 37299379) від 07.11.2017 №8 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати складену Приватним підприємством АЛЬФА-ТРАНСБУД (код ЄДРПОУ 37299379) податкову накладну від 07.11.2017 №8 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її отримання, а саме - 29.11.2017.

Присудити здійснені Приватним підприємством АЛЬФА-ТРАНСБУД (код ЄДРПОУ 37299379, адреса місцезнаходження: 02093, м. Київ, вул. Бориспільська, 11А, оф. 801) документально підтверджені судові витрати у розмірі 881 грн. (вісімсот вісімдесят однієї гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197, адреса місцезнаходження: 04655, м. Київ, Львівська площа, 8).

Присудити здійснені Приватним підприємством АЛЬФА-ТРАНСБУД (код ЄДРПОУ 37299379, адреса місцезнаходження: 02093, м. Київ, вул. Бориспільська, 11А, оф. 801) документально підтверджені судові витрати у розмірі 881 грн. (вісімсот вісімдесят однієї гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980, адреса місцезнаходження: 04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок