Рішення

від 09.09.2019 по справі 640/6114/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

09 вересня 2019 року № 640/6114/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Київське науково - виробниче підприємство Комета доГоловного управління Державної фіскальної служби у м. Києві провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 22 березня 2019 року №0246071213,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю Київське науково - виробниче підприємство Комета (далі - ТОВ КНВП Комета , позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - ГУ ДФС у м. Києві, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 22 березня 2019 року №0246071213.

В обґрунтування позову позивач зазначив про безпідставність та необґрунтованість висновків контролюючого органу, які викладені в акті перевірки та які стали підставою для прийняття спірного податкового повідомлення - рішення, а саме: 0246071213, яким позивачу на підставі статті 126 Податкового кодексу України за затримку сплати грошового зобов`язання нараховано 20 % штрафу з податку на додану вартість у розмірі 62 488, 56 грн. Позивач вказує на те, що підставою для висновку про порушення ним пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України стала несплата визначеного фіскальним органом податкового зобов`язання за податковим повідомленням - рішенням від 19 жовтня 2015 року №0008862207, яке було оскаржено позивачем у судовому порядку та остаточного рішення судом не прийнято, про що також повідомлялось відповідача. Вважає, що оскільки податкове повідомлення - рішення від 19 жовтня 2015 року №0008862207 є неузгодженим, підстав для застосування штрафних санкцій у зв`язку з його несплатою та прийняття спірного податкового повідомлення - рішення від 22 березня 2019 року №0246071213 у відповідача не було.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 квітня 2019 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику сторін) та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Вказаною ухвалою суду відповідачу надано п`ятнадцятиденний строк з дня вручення йому даної ухвали надати відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 КАС України, або заяву про визнання позову.

14 травня 2019 року представником Головного управління ДФС у м. Києві надано до суду відзив, в якому відповідач проти задоволення адміністративного позову заперечує та просить відмовити в його задоволенні.

Відзив обґрунтовано тим, що висновки акту перевірки є обґрунтованими, підстав для скасування спірного рішення не вбачається, оскільки, на думку податкового органу, спірне податкове повідомлення - рішення прийнято у відповідності до вимог податкового законодавства.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

З матеріалів справи вбачається, що ГУ ДФС у м. Києві на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та пункту 75.1 статті 75, в порядку пункту 76.3 статті 76 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету ТОВ КНВП Комета (код ЄДРПОУ 35031624).

За результатами камеральної перевірки податковим органом складено акт №5056/26-15-12-13-20 від 20 лютого 2019 року (далі також - акт перевірки), за висновками якого встановлено, що дані камеральної перевірки свідчать про порушення ТОВ КНВП Комета граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання по податку на додану вартість, передбачених пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України з урахуванням статті 102 Податкового кодексу України. Відповідальність платника передбачена пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України.

Не погоджуючись із висновками акта перевірки, позивач направив на адресу ГУ ДФС у м. Києві письмові заперечення від 12 березня 2019 року, у яких зазначив, що податкове повідомлення - рішення від 19 жовтня 2015 року №0008862207, на підставі якого було прийнято спірне податкове повідомлення - рішення від 22 березня 2019 року №0246071213, було оскаржено ним у судовому порядку та на даний час остаточне рішення у справі не ухвалено, а тому податкове зобов`язання на даний час є неузгодженим.

За результатами розгляду письмових заперечень позивача, ГУ ДФС у м. Києві прийнято рішення від 21 березня 2019 року №51972/10/26-15-12-13-18 Про результати розгляду заперечення до акту перевірки , яким висновки акта перевірки №5056/26-15-12-13-20 від 20 лютого 2019 року залишено без змін.

На підставі висновків акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 22 березня 2019 року №0246071213, яким позивача, на підставі статті 126 Податкового кодексу України за затримку сплати грошового зобов`язання в сумі 312 442, 80 грн., зобов`язано сплатити штраф у розмірі 20 % у сумі 62 488, 56 грн.

Незгода з вказаним податковим повідомленням - рішенням відповідача обумовила звернення позивача до суду з адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У відповідності до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України (тут і далі в редакції, чинній на момент проведення перевірки) контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

За змістом пункту 76.1 статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Отже, камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених пунктом 75.1 статті 75 ПК України, та за своєю правовою сутністю та формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника.

Тобто, перевірка будь-яких інших відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Пунктом 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо:

54.3.1. платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об`єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством;

54.3.2. дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

54.3.3. згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган;

54.3.5. дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом;

54.3.6. результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов`язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

При цьому, у відповідності до пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки, контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Підпунктом 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Згідно з пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Аналізуючи наведені вище норми законодавства, суд зазначає, що у разі визначення грошового зобов`язання за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення із зазначенням суми грошового зобов`язання, а також штрафних(фінансових) санкцій (у разі їх наявності), які платник податків зобов`язаний сплатити протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У той же час, згідно з пунктами 56.1 та 56.18 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

З урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Таким чином, відповідальність за затримку сплати грошового зобов`язання, передбаченого пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, можлива лише у разі, якщо таке податкове зобов`язання є узгодженим, тобто є не оскарженим в адміністративному або судовому порядку.

Матеріалами справи встановлено, що висновки акта перевірки ґрунтуються на тому, що ТОВ КНВП Комета порушено граничні строки сплати узгодженої суми грошового зобов`язання по податку на додану вартість визначених пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, за податковим повідомленням - рішенням від 19 жовтня 2015 року №0008862207.

У той же час, судом встановлено, що зазначене податкове повідомлення - рішення від 19 жовтня 2015 року №0008862207 було оскаржено ТОВ КНВП Комета у судовому порядку до Окружного адміністративного суду міста Києва, постановою якого від 22 березня 2016 року у справі №826/487/16 позов ТВО КНВП Комета до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19 жовтня 2015 року задоволено та визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 19 жовтня 2015 року №0008862207 та № 008872207, прийняті Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2016 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 березня 2016 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ТОВ КНВП Комета до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28 липня 2016 року відкрито провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю КНВП Комета до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19 жовтня 2015 року.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27 жовтня 2016 року, за результатами повторного автоматизованого розподілу судових справ, вказану касаційну скаргу ТОВ КНВП Комета прийнято до провадження суддею Приходько І.В.

На даний час, остаточне рішення у справі не прийнято, жодних рішень про зупинення дії постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2016 року судом касаційної інстанції не приймалось, відповідних відомостей матеріали адміністративної справи не містять.

У той же час, у відповідності до частин 1 та 2 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Тобто, незалежно від того чи була оскаржена у касаційному порядку постанова суду апеляційної інстанції, остання набирає законної сили у визначених статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України випадках.

Таким чином, враховуючи зміст постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2016 року, грошове зобов`язання, визначене податковим повідомленням - рішенням від 19 жовтня 2015 року №0008862207 вважається узгодженим з 07 липня 2016 року, а тому притягнення позивача до відповідальності за порушення граничного строку сплати такого грошового зобов`язання, передбаченої пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України та зобов`язання сплатити штраф у розмірі 62 488, 56 грн. є правомірним.

Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Аналіз матеріалів справи підтверджує, що відповідач при винесенні оскаржуваної податкового постанови діяв згідно приписів частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, правомірно, а саме: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За таких обставин, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд приходить до переконання про доведеність відповідачем правомірності прийнятого рішення та відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Беручи до уваги положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України та враховуючи відмову позивачу у задоволенні позовних вимог, відшкодування судового збору останньому не здійснюється.

Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246, 257 - 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Київське науково - виробниче підприємство Комета відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення КАС України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя І.М. Погрібніченко