Рішення

від 05.09.2019 по справі 303/4584/19

МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №303/4584/19

2/303/1709/19

ряд.стат.звіту №05

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2019 року м.Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в особі: головуючого-судді Монич В. О.

при секретарі Лаврів Е.І.

Справа №303/4584/19

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Мукачево цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ в натурі часток з об»єкта нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності,-

ВСТАНОВИВ :

18 липня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просить суд виділити в натурі 35/150 частин домоволодіння, що знаходиться в АДРЕСА_1 , як окремий об`єкт права власності, а саме: житловий будинок літ.Г загальною площею - 74,80 м.кв., житловою площею - 38,60 м.кв., сарай літ.К, альтанка літ.П, вбиральня літ.Р., споруди № 1-2, розташований на земельній ділянці площею - 548 м.кв., за адресою - АДРЕСА_1 . Також, просить суд припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 на належні їй 35/150 частин вищевказаного домоволодіння..

Позовні вимоги мотивує тим, що позивач являється власником 35/150 частин вищевказаного домоволодіння на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом. крім того, позивачу на праві власності належить земельна ділянка площею 0,054 га кадастровий номер 2110400000:01:001:1317, яка розташована в АДРЕСА_1 , цільове призначення якої, для будівництва та обслуговування житлового будинку. З 1975 року домоволодіння за домовленістю між попередніми співвласниками, складалося по фактичному користуванню з п`яти окремих ізольованих квартир, на підставі договору конкретного користування домоволодінням між власиками. В подальшому на підставі рішення виконавчого комітету Мукачівської міської ради народних депутатів Про зміну ідеальних частин домоволодінь АДРЕСА_1 АДРЕСА_2 від 14.02.1978 року за № 44, було оформлено право приватної власності на визначену частку кожного співвласника домоволодіння. 26.01.2009 року за згодою всіх співвласників, на підставі договору виділу, ОСОБА_3 було виділено належну їй на праві приватної власності 51/150 частину житлового будинку в натурі, як окремий об`єкт права власності - квартиру АДРЕСА_3 загальною площею 106,40 АДРЕСА_4 . АДРЕСА_5 . Після чого, вищевказане домоволодіння вже складалося з чотирьох житлових будинків та належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_4 15/150 частин, ОСОБА_5 17/150 частин, ОСОБА_6 32/150 частин та ОСОБА_1 35/150 частин. Також, в 2009 році з домоволодіння виділилися в окремі об`єкти нерухомого майна співвласники ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 . На даний час в домоволодіння залишилися два співвласники, ОСОБА_6 32/150 частин та ОСОБА_1 35/150 частин. На сьогоднішній день позивач позбавлена можливості виділити в натурі належну їй на праві приватної спільної часткової власності частки у домоволодінні, як об`єкт нерухомого майна в позасудовому порядку у зв`язку з відсутністю згоди співвласниці ОСОБА_6 , оскільки остання з 2007 року не проживає в спільному будинковолодінні.

Відповідно до ч.2-6 ст. 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, серед іншого, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

З огляду на предмет позову, зокрема, те що дана справа є малозначною справою і ціна позову не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Обставини справи, що згідно ч. 3 ст. 274 ЦПК України, мають значення для вирішення питання про можливість розгляду справи в порядку спрощеного провадження, також свідчать про наявність підстав для розгляду цієї справи в спрощеному порядку.

Враховуючи викладене, Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 05.08.2019 року, суд вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Копію ухвали про відкриття провадження за правилами спрощеного позовного провадження відповідачу надіслано 06.08.2019 року також про розгляд справи відповідача повідомлено через сайт судової влади.

Однак, у наданий судом строк та станом на 10 вересня 2019 року відповідач своїм правом подання до суду клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не скористалася, відзив на позов не подала, заперечення щодо розгляду справи в спрощеному порядку подано не було, будь-яких клопотань та заяв від відповідача подано до суду не було, відтак у відповідності до ч. 8 ст. 178 та ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. У зв`язку з цим, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе провести розгляд справи по суті без фіксування судового процесу.

Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, додані до неї документи приходить до висновку, що даний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Рішення виконавчого комітету Мукачівської міської ради народних депутатів Про зміну ідеальних частин домоволодінь АДРЕСА_1 АДРЕСА_2 від 14.02.1978 року за № 44, було оформлено право особистої власності на домоволодіння за співвласниками у визначених частинах (а.с.25).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві приватної спільної часткової власності належить 35/150 частини домоволодіння АДРЕСА_1 , що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 173407143 від 11.07.2019 року. Підставою виникнення права власності є Свідоцтво про право на спадщину за законом, реєстр № ІІІ-770, від 18.03.2006 року та Свідоцтво про право на спадщину за заповітом, реєстр № ІІІ-771 від 18.03.2006 року (а.с.8-16).

Позивачу на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 0,054 га кадастровий номер 2110400000:01:001:1317, яка розташована в АДРЕСА_1 , цільове призначення якої, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 156945132 від 20.02.2019 року (а.с.17).

За змістом ст.13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. За приписами ст.321 ЦК України право власності є непорушним.

Визнання права та зміна правовідношення є встановленими ч.2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до п. 3.1 Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 18 червня 2007 року № 55, розрахунок часток у спільній власності на об`єкти нерухомого майна виконуються за заявами всіх співвласників об`єктів нерухомого майна.

Відповідно до ст. 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом.

Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності, згідно ч.1 ст. 356 ЦК України, є спільною частковою власністю.

Статтею 358 ЦК України передбачено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Відповідно до ст. 364 ЦК України, співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

За змістом цієї норми виділ частки зі спільного майна - це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частки в праві спільної власності й припинення для цієї особи права на частку у спільному майні.

Вид майна, що перебуває у спільній частковій власності, впливає на порядок виділу з нього частки.

Оскільки після виділу частки зі спільного нерухомого майна в порядку статті 364 ЦК України право спільної часткової власності припиняється, то при цьому власнику, що виділяється, та власнику, що залишаються, має бути виділена окрема площа, яка повинна бути ізольованою від приміщення іншого співвласника, мати окремий вихід, окрему систему життєзабезпечення (водопостачання, водовідведення, опалення тощо), тобто складати окремий об`єкт нерухомого майна в розумінні статті 181 цього Кодексу та пункту 10 Порядку присвоєння об`єкту нерухомого майна реєстраційного номера, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 грудня 2010 року № 1117 Про ідентифікацію об`єктів нерухомого майна для державної реєстрації прав на них .

Порядок проведення таких робіт та розрахунок часток визначається Інструкцією щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна, затвердженою наказом МЖКГ України від 18 червня 2007 року № 55.

Виходячи з аналізу змісту норм ст. ст. 183, 358, 364, 379, 380, 382 ЦК України, слід дійти висновку, що виділ часток (поділ) жилого будинку, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або у разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності.

Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась.

Відтак визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування будинком, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників.

Оскільки учасники спільної часткової власності мають права стосовно спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, суд, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), повинен передати співвласнику частки жилого будинку та нежилих будівель, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню будівлі.

Під неспівмірною шкодою господарського призначення слід розуміти суттєве погіршення технічного стану жилого будинку, перетворення в результаті переобладнання жилих приміщень у нежитлові, надання в рахунок частки приміщень, які не можуть бути використані як житлові через невеликий розмір площі або через неможливість їх використання (відсутність денного світла тощо).

У тих випадках, коли в результаті поділу (виділу) співвласнику передається частина жилого будинку, яка перевищує його частку, суд стягує з нього відповідну грошову компенсацію і зазначає в рішенні про зміну часток у праві власності на будинок.

Такі висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України, висловленою в постанові від 03 квітня 2013 року, справа № 6-12цс13.

Як встановлено в ході судового розгляду справи, об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , може бути поділено, з присвоєнням поштової адреси АДРЕСА_1 та припиненням часткової власність. Новоутворений об`єкт нерухомості складатиметься з житлового будинку літ.Г загальною площею - 74,80 м.кв., житловою площею - 38,60 м.кв., сараю літ.К, альтанки літ.П, вбиральні літ.Р., споруд № 1-2, розташований на земельній ділянці площею - 548 м.кв., за технічними показниками (висновок щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна, а.с.18).

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом, у передбачених ЦПК України випадках.

Після всебічного, повного дослідження, оцінки наявних матеріалів та обставин справи, враховуючи, те що позивач, вирішити спір в позасудовому порядку немає можливості, оскільки відсутня згода співвласника ОСОБА_2 , так-як остання не проживає за адресою АДРЕСА_1 з 2007 року (Акт ТОВ І.Т.В. Сервіс Плюс № 119 від 05.10.2008 року), суд дійшов висновку, щодо необхідності задоволення позовних вимог, вважає їх обґрунтованими і доведеними, а також такими, що знайшли своє підтвердження у судовому засіданні.

Вимоги про стягнення судових витрат позивачем не ставилося, а отже такі слід віднести за її рахунок.

Керуючись ст.ст. 223, 258, 263-265, 268, 280-282, ЦПК України, ст.ст. ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Виділити в натурі ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , реєстрація місця проживання АДРЕСА_6 , 35/150 частин домоволодіння, що знаходиться в АДРЕСА_1 , як окремий об»єкт права власності, а саме : житловий будинок літ.Г, загальною площею - 74,80 м.кв., жилою площею - 38,60 м.кв., сарай літ.К, альтанка літ.П, вбиральня лі.Р, споруди №1-2, розташований на земельній ділянці площею - 548 м.кв., за адресою, АДРЕСА_1

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , реєстрація місця проживання АДРЕСА_6 на належні їй 35/150 частин домоволодіння, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , мешканки АДРЕСА_7 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , реєстрація місця проживання АДРЕСА_6 понесені витрати пов»язані з оплатою судових витрат у розмірі 2 277 (дві тисячі двісті сімдесят сім) грн. 71коп..

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляцйної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач : ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканка АДРЕСА_6 , поштовий АДРЕСА_8 89600;

Відповідач : ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , мешканка АДРЕСА_7 , АДРЕСА_9 .

Головуючий В.О. Монич