Рішення

від 28.08.2019 по справі 748/1230/19

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №2/748/548/19 Єдиний унікальний № 748/1230/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" серпня 2019 р.м. Чернігів

Чернігівський районний суд Чернігівської області

в складі: головуючого - судді: Кухти В.О.,

секретар: Висоцький П.Г.,

з участю представника позивача адвоката Роговець В.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові справу за позовом ОСОБА_1 до Мньовської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області, про визнання права власності не нерухоме майно , -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача в якому після уточнення позовних вимог, на підставі ст. 316, 328, 344 ЦК України, просить визнати за ним право власності на житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Свої вимоги мотивує тим, що 12.12.2003 року придбав господарьку будівлю (баню), яка розташована за зазначеною адресою у підприємства-банкрута СТОВ Мньовське , про ним не було виконано реєстрації нежитлової будівлі, оскільки договір купівлі-продажу нерухомого майна не був нотаріально посвідчений, а ТОВ Мньовське 27 липня 2006 року припинило юридичну діяльність. На сьогодні він проживає в даному будинку та користується ним з моменту придбання, безперервно більше 10 років. Зробив ремонт у вищезгаданій будівлі, аби запобігти зіпсуванню будинку в цілому, постійно підтримує належний стан кімнат, підсобних приміщень, даху, слідкує за порядком в будинку, робить поточний ремонт.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала та просила його задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позові.

Відповідач - Мньовська сільська рада Чернігівського району Чернігівської області не забезпечив явку свого представника в судове засідання, надав заяву про розгляд справи без його участі, проти задоволення позову не заперечує.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що заява не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що за повідомленням Чернігівського районного бюро технічної інвентаризації за № 88 від 21.06.2019 року, за адресою: АДРЕСА_1 Чернігівському РБТІ зареєстровано нежитлова будівля (баня) за Товариством з обмеженою відповідальністю Мньовське в цілому згідно свідоцтва про право власності від 31.10.2003 року /а.с.45/.

Згідно витягу від 24.03.2017 року, вбачається, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань міститься запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи за № 10601280000000632 від 27.07.2006 року, за яким припинено за судовим рішенням державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю Мньовське .

З представленої копії типового договору № 3 купівлі-продажу не жилої будівлі шляхом викупу від 12.12.2003 року, укладеного між директором ТОВ Мньовське ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , та, слідує, що останній придбав будівлю площею 193, кв.м. в с АДРЕСА_2 Мньов АДРЕСА_1 , за 5000,00 грн., проте даний договір нотаріально не посвідчений, а отже, є недійсним в силу вимог ст. 47, 48, 227 ЦК УРСР (аналогічні положення містять статті 220, 657 ЦК України).

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за № 83757029 від 29.03.2017 року, ОСОБА_1 на підставі рішення Мньовської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області від 15.09.2016 року належить земельна ділянка площею 0,25 га, кадастровий номер 7425584900:06:000:6006, наданої для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

З представленої копії технічного паспорту на житловий будинок від 01.10.2018 року, вбачається, що житловий будинок з господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , 2011 року забудови та складається з: житлового будинку А-1 площею 193,00 кв.м., веранди а-1 площею 17,6 кв.м., прибудови а 1 -1 площею 4,4 кв.м., веранди а 2 -1 площею 58 кв.м., веранди а 3 -1 площею 13,9 кв.м., тераси а 1 площею 15,9 кв.м., гаражу Б-1 площею 21,3 кв.м., льоху В-1 площею 9,9 кв.м., літньої кухні Г-1 площею 22,0 кв.м., веранди г-1 площею 13 кв.м..

Також в технічному паспорті мається відмітка про самовільне будівництво, а саме: А-1 195,8 кв.м.; Б-1 21,3 кв.м.; В-1 9,9 кв.м.; Г-1 22,0 кв.м.; г-1 13,0 кв.м.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч.1,4 ст.344 ЦК України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.05.2019 у справі № 910/17274/17, наголошується на тому, що відсутність добросовісності позивача під час заволодіння ним спірним майном звільняє від потреби аналізувати інші умови набуття права власності за набувальною давністю, передбачені статтею 344 Цивільного кодексу України, та звернула увагу, що за змістом частини 1 статті 344 Цивільного кодексу України добросовісність особи має існувати саме на момент заволодіння нею чужим майном, що є однією з умов набуття права власності на таке майно за набувальною давністю. Після заволодіння чужим майном подальше володіння особою таким майном має бути безтитульним, тобто таким фактичним володінням, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном. Володіння майном на підставі певного юридичного титулу виключає застосування набувальної давності.

Отже з 2003 року позивач фактично володів нежитиловим приміщенням (банею) на місці якою у 2011 році було збудовано інший об`єкт на який і просить визнати право влансості позивач. Тобто, на даний час, обє`кта нерухомості , яким заволодів позивач у 2003 році не існує, а тому до даних правовідносин не можуть бути застосовані норми ст.344 ЦК України.

За нормами ч.2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Доказів прийняття в експлуатацію та та реєстрації спірного новоствореного майна позивачем не надано, а тому в задоволенні його позовних вимог слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 258, 263-265, 354-355 ЦПК України, ст. 220, 331, 344, 657 ЦК України, ст. 47,48 ЦК УРСР, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (РОНКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Мньовської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області (код ЄДРПОУ 04411875, місцезнаходження: Чернігівська область, Чернігівський район, с. Мньов, вул. Чернігівська, 30), про визнання права власності не нерухоме майно- відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернігівського апеляційного суду через Чернігівський районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 06.09.2019 року.

Суддя В.О.Кухта