Ухвала

від 10.09.2019 по справі 361/7322/18

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 361/7322/18

Провадження № 2-з/361/145/19

10.09.2019

У Х В А Л А

10 вересня 2019 року cуддя Броварського міськрайонного суду Київської області Радзівіл А.Г., розглянувши заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Щелкова Дениса Михайловича, Товариства з обмеженою відповідальністю »Кей-Колект» , третя особа Служба у справах дітей та сім`ї Броварської міської ради про визнання протиправними та скасування дій державного реєстратора щодо нерухомого майна, скасування реєстрації права власності,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області перебуває вищевказана цивільна справа.

08 листопада 2018 року ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області Радзівіл А.Г. призначено підготовче засідання.

06 вересня 2019 року канцелярією суду зареєстровано заяву позивача про забезпечення позову, в якій вона просить суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та на земельну ділянку кадастровий номер: 3210600000:00:057:0038, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . АДРЕСА_1 .

Свою заяву обґрунтовує тим, що 17.04.2007 р. між Акціонерним комерційним інноваційним банком »УкрСиббанк» та батьком ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , було укладено Договори про надання споживчого кредиту №11143330000, № 11143341000/2, № 11143434000 та № 11143437000. Одночасно, в забезпечення виконання зобов`язань за кредитними договорами, 17.04.2007 р. між Акціонерним комерційним інноваційним банком »УкрСиббанк» та батьком позивача, ОСОБА_3 (іпотекодавець), було укладено Договір іпотеки №52471.

За умовами пункту 1.1 Договору іпотеки, іпотекодавець передав в іпотеку іпотекодержателю нерухоме майно - житловий будинок АДРЕСА_1 , який належить іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу жилого будинку, посвідченого Авраменко Н.А., приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу Київської області 17.04.2007 р. за реєстраційним № 4118, а також земельну ділянку площею 0,0909 га, кадастровий номер 3210600000000580110, за тією ж адресою. Земельна ділянка належала іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого Авраменко Н.А., приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу Київської області 17.04.2007 р. за реєстраційним № 4124.

12 грудня 2011 року між Публічним акціонерним товариством »УкрСиббанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю »Кей-Колект» укладено Договір факторингу № 1 та Договір відступлення права вимоги за договорами іпотеки, за якими право вимоги за Договорами про надання споживчого кредиту №11143330000 та № 11143434000 та від 17.04.2007 р., укладеного з батьком позивача, ОСОБА_3 , та Договором іпотеки № 52471 від 17.04.2007 р., де іпотекодавцем виступав Аннаєв Базар, перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю »Кей-Колект» .

22.04.2016 року державний реєстратор, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Щелков Денис Михайлович, прийняв рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), згідно з якими здійснена реєстрація права власності на предмети іпотеки - відповідно на будинок та земельну ділянку - на нового власника - Товариство з обмеженою відповідальністю »Кей-Колект» .

12 листопада 2016 року ОСОБА_4 , помер.

Позивач зазначає, що вона звернулася до Броварського міськрайонного суду Київської області з позовом про визнання протиправними та скасування дій державного реєстратора щодо нерухомого майна, за яким відкрито провадження № 2/361/1071/19, цивільна справа № 361/7322/18

Разом з позовною заявою позивач подала до суду клопотання про витребування доказів з Броварської районної державної адміністрації Київської області, а саме копій всіх документів, що подавалися для державної реєстрації права власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку із кадастровим номером НОМЕР_1 057 НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами розгляду яких приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щелковим Д.М. прийняті рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 29379056 від 22.04.2016 р. та індексний номер 29378220 від 22.04.2016 р. (про державну реєстрацію прав за ТОВ »Кей-Колект» ).

Позивач посилається на те, що Броварська районна державна адміністрація Київської області своїм листом повідомила суд, що реєстраційна справа та відповідні документи в неї відсутні, та рекомендувала звернутися до Відділу реєстраційних дій Центру обслуговування »Прозорий офіс» Броварської міської ради Київської області.

Адвокат Омелян І.В., звернувся 13 червня 2019 року з адвокатським запитом № 13/06-19 до виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області з питанням, чи зберігаються у цій установі реєстраційна справа об`єкту нерухомого майна, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , та відповідно документи, на підставі яких 22 квітня 2016 року проведено реєстраційні дії приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щелковим Д.М. щодо земельної ділянки та житлового будинку.

04 липня 2019 року отримана відповідь з Відділу реєстраційних дій Центру обслуговування »Прозорий офіс» Броварської міської ради Київської області за вих. № 508 від 24 червня 2019 року про те, що реєстраційні справи об`єктів нерухомого майна, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , та відповідно документи, на підставі яких 22 квітня 2016 року проведено реєстраційні дії приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щелковим Д.М. щодо земельної ділянки та житлового будинку в Броварській міській раді Київської області відсутні (додаток № 2).

Таким чином, позивач зазначає, що оскільки відсутні реєстраційні справи за вчиненими нотаріальними діями, що оспорюються позивачем, в місцях, де їх зберігання передбачено чинним законодавством, то у позивача є всі виправдані та розумні підстави вважати, що з нерухомими майном, відбувалися та відбуваються протизаконні дії з боку відповідачів. Для уникнення невідворотних наслідків та запобігання вчиненню протиправних дій з житлом малолітнього, позивач звертається до суду з заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на будинок та земельну ділянку.

Суд, вивчивши заяву про забезпечення позову та додані до неї докази, а також матеріали цивільної справи, дійшов наступного висновку.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.

За ст.149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ст.150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам; іншими заходами.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

В п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року за № 9 »Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» , зазначається, що суд розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід врахувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

В даному випадку, між сторонами існує спір щодо правомірності переведення прав власника спірного майна із ОСОБА_5 на ТОВ »Кей-Колект» . Правомірність таких дій відповідача і є предметом судового розгляду.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Суд вважає, що з метою забезпечення балансу прав усіх учасників судового процесу, суд вважає за доцільне та необхідне забезпечити позов шляхом накладення арешту на нерухоме майно та земельну ділянку.

Зазначені заходи покликані виключить можливість переходу права власності на спірне нерухоме майно від відповідача до третіх осіб та забезпечити реальне виконання можливого судового рішення про задоволення позову.

Вирішуючи питання зустрічного забезпечення, суд вказує на наступне.

Зустрічне забезпечення по суті це гарантія відшкодування можливих для відповідача збитків (частина 1 статті 154 ЦПК України).

Суд самостійно оцінює необхідність надання зустрічного забезпечення. Вирішення питання про зустрічне забезпечення має диспозитивний характер.

Тобто реалізація заходів зустрічного забезпечення є правом суду, а не його обов»язком, за виключенням випадків, передбачених частиною 3 статті 154 ЦПК України, в якій наведено випадки, коли суд зобовязаний застосовувати зустрічне забезпечення.

Так, відповідно до ч.1 ст.154 ЦПК України, суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: 1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або 2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Суд не володіє доказами того, що майновий стан позивача або її дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

В зв»язку з цим, у суду не виникає обов`язку застосовувати зустрічне забезпечення.

В даному випадку, накладення арешту на нерухоме майно на час розгляду справи судом, не тягнуть за собою збитків для відповідача, тому суд не вбачає необхідності в застосуванні зустрічного забезпечення.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.149 -154 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Заяву про забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на житловий будинок загальною площею 278, 3 кв.м., житловою площею 140,1 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , та належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю »Кей-Колект» (код ЄДРПОУ 37825968, місцезнаходження: 04071, м.Київ, вул. Межигірська, 22).

Накласти арешт на земельну ділянку площею 0,0909 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер: 3210600000:00:057:0038, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належать на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю »Кей-Колект» , (код ЄДРПОУ 37825968, місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Межигірська, 22 ).

Стягувач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаюча за адресою АДРЕСА_1 .

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю »Кей-Колект» , код ЄДРПОУ 37825968, місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Межигірська, 22.

Ухвала про забезпечення позову підлягає до негайного виконання.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи. Особи, винні в порушення заходів забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала, що постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя Радзівіл А.Г.