ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 вересня 2019 року м. ОдесаСправа № 915/1890/14 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Діброви Г.І.
суддів: Разюк Г.П., Таран С.В.
секретар судового засідання : Клименко О.В.
за участю представників учасників справи:
від Публічного акціонерного товариства «БАНК ФОРУМ» , м. Київ в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «БАНК ФОРУМ» Соловйової Наталії Анатоліївни - не з`явився;
від Солончаківської сільської ради Очаківського району Миколаївської області, с.Солончаки Очаківського району Миколаївської області - не з`явився;
від Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства «Родіна» , с. Солончаки Очаківського району Миколаївської області - не з`явився;
від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВЕСТА» , м. Київ - не з`явився .
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВЕСТА» , м. Київ
на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 27.06.2019 року про відмову у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження, м. Миколаїв, суддя Алексєєв А.П., повний текст ухвали складено 27.06.2019 року
у справі № 915/1890/14
за позовом Публічного акціонерного товариства «БАНК ФОРУМ» , м. Київ в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «БАНК ФОРУМ» Соловйової Наталії Анатоліївни, яка діє на підставі рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 16.06.2014 року № 49 та наказу від 16.06.2014 року № 78
до відповідача Солончаківської сільської ради Очаківського району Миколаївської області, с. Солончаки Очаківського району Миколаївської області
за участю третьої особи Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства «Родіна» , с. Солончаки Очаківського району Миколаївської області
про звернення стягнення на предмет іпотеки, -
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст заяви та ухвали суду першої інстанції.
03.06.2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВЕСТА» , м. Київ звернулось до Господарського суду Миколаївської області з заявою про заміну сторони правонаступником, в якій просило суд змінити стягувача у справі №915/1890/14 з Публічного акціонерного товариства «БАНК ФОРУМ» (код ЄДРПОУ 21574573) на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВЕСТА» (04080, м. Київ, вул. О. Терьохіна, 8-А, офіс 111, код ЄДРПОУ 41264766).
Заява мотивована тим, що 05.04.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВЕСТА» , м. Київ та Публічним акціонерним товариством «БАНК ФОРУМ» , м. Київ було укладено договір про відступлення прав вимоги №0002/19/17 та договір про відступлення прав за договорами іпотеки (Іпотечними договорами) (зареєстрований в реєстрі за № 3021), за якими банк передав Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВЕСТА» , м. Київ право грошової вимоги за кредитним договором від 18.06.2008 року № 0305/08/02-КЕа до Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства «Родіна» , с. Солончаки Очаківського району Миколаївської області та Солончаківської сільської ради Очаківського району Миколаївської області, с. Солончаки Очаківського району Миколаївської області, в зв`язку з чим, на підставі приписів ч. 1 ст. 52, ст. 334 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 512, 514 Цивільного кодексу України, ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» просить суд замінити стягувача у даній справі.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 27.06.2019 року у справі №915/1890/14 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВЕСТА» , м. Київ від 28.05.2019 року про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 915/1890/14, а саме про заміну стягувача з Публічного акціонерного товариства «БАНК ФОРУМ» , м. Київ на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВЕСТА» , м. Київ відмовлено.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що розмір заборгованості станом на 05.04.2019 року за правами вимоги, які переходять до нового кредитора, відповідно до Додатку 1 до цього договору становить 33250,05 грн., в зв`язку з чим зазначений обсяг переданих новому кредитору прав вимоги до боржника - Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства «Родіна» , с. Солончаки Очаківського району Миколаївської області не надає новому кредитору права вимоги за рішенням Господарського суду Миколаївської області від 03.02.2015 року у справі № 915/1890/14, яким у рахунок погашення заборгованості Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства «Родінаперед Публічним акціонерним товариством «БАНК ФОРУМ» , м. Київ за укладеним між ними кредитним договором від 18.06.2008 року № 0305/08/02-КЕа та додатковими угодами до нього в сумі 84159,43 грн. звернуто стягнення на предмет іпотеки за укладеним між Публічним акціонерним товариством «БАНК ФОРУМ» , м. Київ та Сільськогосподарським закритим акціонерним товариством «Родіна» , с. Солончаки Очаківського району Миколаївської області іпотечним договором від 18.06.2008 року, посвідченим приватним нотаріусом Очаківського районного нотаріального округу Миколаївської області Корчемахою С.С. 18.06.2008 року за реєстраційним № 915.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВЕСТА» , м. Київ з ухвалою суду першої інстанції не погодилось, тому звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить суд ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 27.06.2019 року у справі № 915/1890/14 скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права і неповним з`ясуванням всіх обставин справи. Зокрема, скаржник зазначає, що підставою для позову у даній справі було те, що Солончаківській сільській раді Очаківського району Миколаївської області був переданий гуртожиток, який одночасно є предметом іпотеки за Іпотечним договором від 18.06.2008 року, зареєстрований в реєстрі за № 915, посвідчений приватним нотаріусом Очаківського районного нотаріального округу Корчемахою С.С., укладений з Сільськогосподарським закритим акціонерним товариством «Родіна» , с. Солончаки Очаківського району Миколаївської області, але з урахуванням застосування до останнього процедури банкрутства, він не міг бути реалізований в її межах, в зв`язку з чим предмет іпотеки було передано на баланс відповідача у справі.
Скаржник вважає, що рішенням Господарського суду Миколаївської області від 03.02.2015 у справі № 915/1890/14 встановлений преюдиціальний факт забезпечення вимог за основним зобов`язанням по Кредитному договору від 18.06.2008 року № 0305/08/02-КЕа предметом іпотеки, що вже належить Солончаківській сільській раді Очаківського району Миколаївської області з набуттям нею статусу іпотекодавця.
05.04.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВЕСТА» , м. Київ та Публічним акціонерним товариством «БАНК ФОРУМ» , м.Київ було укладено договір про відступлення прав вимоги №0002/19/17 та договір про відступлення прав за договорами іпотеки (Іпотечними договорами) (зареєстрований в реєстрі за № 3021), за якими банк передав Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВЕСТА» , м. Київ право грошової вимоги за кредитним договором від 18.06.2008 року № 0305/08/02-КЕа до Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства «Родіна» , с. Солончаки Очаківського району Миколаївської області та Солончаківської сільської ради Очаківського району Миколаївської області, с. Солончаки Очаківського району Миколаївської області, в зв`язку з чим скаржник вважає, що відповідно до ч. 1 ст. 52 Господарського процесуального кодексу України Публічне акціонерне товариство «БАНК ФОРУМ» , м. Київ необхідно замінити Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВЕСТА» , м. Київ як його правонаступником.
05.08.2019 року від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб поштою до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшло повідомлення про ліквідацію та Публічного акціонерного товариства «БАНК ФОРУМ» , м. Київ, в якому Фонд зазначив, що 04.07.2019 року було внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис № 10671110237000829 про припинення ПАТ Банк Форум , а тому, на виконання ч. 2 ст. 52 1 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб (якою встановлено, що до завершення ліквідації неплатоспроможного банку Фонд (або уповноважена особа Фонду у випадку делегування їй вказаних повноважень) зобов`язаний забезпечити збереженість архівних документів неплатоспроможного банку і передати їх на зберігання до Національного банку України) , наявні у володінні ПАТ Банк Форум документи були передані Уповноваженою особою на ліквідацію ПАТ Банк Форум Шевченком О.В. до Національного Банку України .
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.08.2019 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВЕСТА» , м. Київ на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 27.06.2019 року про відмову у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 915/1890/14 , справу призначено до судового розгляду.
Учасники справи своїм правом згідно ч. 1 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не скористалися, відзив на апеляційну скаргу не надали, що згідно з ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку.
В судове засідання представники учасників справи не з`явились, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, про що свідчать наявні у матеріалах справи поштові повідомлення про вручення ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду про відкриття та призначення справи до розгляду.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі Смірнов проти України , відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторін, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників учасників справи.
Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Відповідно до ч.1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Обговоривши доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВЕСТА» , м. Київ підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Миколаївської області від 27.06.2019 року про відмову у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 915/1890/14 скасуванню, виходячи з наступного.
Господарським судом Миколаївської області та Південно-західним апеляційним господарським судом було встановлено та неоспорено учасниками справи наступні обставини.
В листопаді 2014 року Публічне акціонерне товариство «БАНК ФОРУМ» , м. Київ в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «БАНК ФОРУМ» Соловйової Наталії Анатоліївни звернулось до Господарського суду Миколаївської області за позовною заявою до Солончаківської сільської ради Очаківського району Миколаївської області, с. Солончаки Очаківського району Миколаївської області, в якій просило суд в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором від 18.06.2008 року № 0305/08/02-КЕа стягнути з відповідача на користь позивача суму в розмірі 84 159, 43 грн. шляхом звернення стягнення на нерухоме майно: гуртожиток на 100 місяць, цегляний, літ, А-2, загальною площею 1921,70 кв.м., вхід у підвал, цегляний, літ. Б, огорожу за № 2, замощення за № 1, визначеною сторонами договору заставною вартістю в сумі 244658 грн., котрий розташований за адресою: вул. Очаківська, 23, с. Солончаки, Очаківський район, Миколаївська область, визначивши спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, визначивши початкову ціну згідно висновку незалежного експерта призначеного постановою державного виконавця.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що між позивачем та Сільськогосподарським закритим акціонерним товариством «Родіна» , с. Солончаки Очаківського району Миколаївської області 18.06.2008 року було укладено Кредитний договір № 0305/08/02-КЕа та Іпотечний договір, зареєстрований в реєстрі за № 915, посвідчений приватним нотаріусом Очаківського районного нотаріального округу Корчемахою С.С. Постановою Господарського суду Миколаївської області від 20.09.2012 року у справі № 18/65/10 позичальника - Сільськогосподарське закрите акціонерне товариство «Родіна» , с. Солончаки Очаківського району Миколаївської області, який також є й іпотекодавцем, визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, виключено з ліквідаційної маси банкрута нерухоме майно - гуртожиток, який є предметом іпотеки за вказаним вище іпотечним договором, та передано його на баланс Солончаківської сільської ради за актом приймання-передачі від 30.05.2013 року № 1, в зв`язку з чим до останньої перейшло право власності на предмет іпотеки, і яка набула статусу іпотекодавця, має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки, що і стало підставою для звернення позивача з відповідним позовом, а суму позовних вимог у розмірі 84159 грн. 43 коп. було визнано господарським судом у справі про банкрутство Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства «Родіна» .
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 03.02.2015 року у справі №915/1890/14 позовні вимоги задоволено повністю; в рахунок погашення заборгованості Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства "Родіна" перед Публічним акціонерним товариством "БАНК ФОРУМ", за укладеним між ними кредитним договором від 18.06.2008 року № 0305/08/02-КЕа та додатковими угодами до нього в сумі 84159 грн. 43 коп. звернуто стягнення на предмет іпотеки за укладеним між Публічним акціонерним товариством "БАНК ФОРУМ" та Сільськогосподарським закритим акціонерним товариством "Родіна" іпотечним договором від 18.06.2008 року, посвідченим приватним нотаріусом Очаківського районного нотаріального округу Миколаївської області Корчемахою С.С. 18.18.2008 року за реєстраційним № 915, а саме: гуртожиток на 100 місяць, цегляний, літ, А-2, загальною площею 1921,70 кв.м., вхід у підвал, цегляний, літ. Б, огорожу за № 2, замощення за № 1, котрий розташований за адресою: вул. АДРЕСА_1 , 23 АДРЕСА_2 с АДРЕСА_1 , та належить Солончаківській сільській раді Очаківського району Миколаївської області, 57543, вул. Очаківська, 21, с.Солончаки, Очаківський район, Миколаївська область, ідентифікаційний код 20903661, визначивши спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, визнавши початкову ціну згідно висновку незалежного експерта, призначеного постановою державного виконавця.
16.02.2015 року зазначене рішення набрало законної сили, у зв`язку з чим 17.02.2015 року на виконання рішення Господарським судом Миколаївської області був виданий наказ.
05.04.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВЕСТА» , м. Київ (Новий кредитор) та Публічним акціонерним товариством «БАНК ФОРУМ» , м. Київ (Банк) було укладено договір про відступлення прав вимоги №0002/19/17, відповідно до умов якого Банк відступив новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набув права вимоги Банку до позичальників, заставодавцев, іпотекодавцем та поручителів, зазначених у Додатку № 1, 2, 3, 4, та Акті № 1 приймання-передавання документації до цього Договору.
В Додатку № 1 Реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами , серед інших, міститься боржник за Кредитним договором від 18.06.2008 року № 0305/08/02-КЕа - Сільськогосподарське закрите акціонерне товариство "Родіна" .
Також 05.04.2019 року, в зв`язку з укладанням вищезазначеного договору, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВЕСТА» , м. Київ (Новий іпотекодержатель) та Публічним акціонерним товариством «БАНК ФОРУМ» , м. Київ (Первісний іпотекодержатель) було укладено договір про відступлення прав за договорами іпотеки (Іпотечними договорами) (зареєстрований в реєстрі за № 3021), відповідно до якого Новий іпотекодержатель набув право замість Первісного іпотекодержателя одержати переважно перед іншими кредиторами Іпотекодавців, у порядку визначеному договорами іпотеки та Законом України Про іпотеку , задоволення всіх своїх вимог, які випливають з умов Кредитних договорів та/або Договорів іпотеки, за рахунок майна вказаного в п. 1.4 цього Договору, в т.ч. з Кредитного договору від 18.06.2008 року № 0305/08/02-КЕа, укладеного між Банком та Сільськогосподарським закритим акціонерним товариством «Родіна» , с. Солончаки Очаківського району Миколаївської області .
05.04.2019 року за Актом приймання-передачі документації № 1 згідно Договору №002/19/17 про відступлення прав вимоги від 05.04.2019 року оригінали вищезазначеного Кредитного та Іпотечного договорів з додатками було передано Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВЕСТА» , м. Київ .
З урахуванням зазначеного Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВЕСТА» , м. Київ звернулось до Господарського суду Миколаївської області з заявою про заміну сторони правонаступником, в якій просило суд замінити стягувача у справі №915/1890/14 з Публічного акціонерного товариства «БАНК ФОРУМ» (код ЄДРПОУ 21574573) на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВЕСТА» (04080, м. Київ, вул. О. Терьохіна, 8-А, офіс 111, код ЄДРПОУ 41264766).
Норми права, які регулюють спірні правовідносини, доводи та мотиви, за якими суд апеляційної інстанції погодився з аргументами, викладеними скаржником в апеляційній скарзі.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
Відповідно до положень ст . 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до ст. 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
Відповідно до ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчовизначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2012 року N 18-рп/2012).
Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року N 11-рп/2012).
Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі «Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II).
Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (рішення від 7 червня 2005 року у справі «Фуклев проти України» , заява N 71186/01, п. 84).
Саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.
Відповідно до ст . 52 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.
Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи зі складу спірного матеріального правовідношення.
Процесуальне правонаступництво випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв`язок матеріального і процесуального права. У кожному конкретному випадку для вирішення питань можливості правонаступництва господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.
Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, п . 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч . 1 ст . 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Сторонами в зобов`язанні є боржник і кредитор (ч . 1 ст. 510 Цивільного кодексу України).
Законодавство також передбачає порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) в зобов`язанні.
Відповідно до ч . 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 Цивільного кодексу України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором. За загальним правилом наявність згоди боржника на заміну кредитора в зобов`язанні не вимагається, якщо інше не встановлено договором або законом.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 514 Цивільного кодексу України).
Згідно зі ст . 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.
Як передбачено ст . 516 Цивільного кодексу України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно до ст . 517 Цивільного кодексу України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.
Колегія суддів зазначає, що відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов`язанні допускається протягом усього часу існування зобов`язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.
При цьому слід враховувати, що у зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.
Відповідно до ч. 5 ст. 3 Закону України Про іпотеку іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.
Відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов`язанням. Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов`язанням. Іпотекодержатель зобов`язаний письмово у п`ятиденний строк повідомити боржника про відступлення прав за іпотечним договором і права вимоги за основним зобов`язанням. Правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню. Відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку (ч. 1-3 ст. 24 Закону України Про іпотеку ).
Частиною 2 ст. 27 Закону України Про заставу передбачено, що застава зберігає силу і у випадках, коли у встановленому законом порядку відбувається уступка заставодержателем забезпеченої заставою вимоги іншій особі або переведення боржником боргу, який виник із забезпеченої заставою вимоги, на іншу особу.
Виходячи із цих норм, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.
Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.
У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до ч . 5 ст. 15 Закону України Про виконавче провадження , статті 52 Господарського процесуального кодексу України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки у зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.
Отже, за своєю правовою природою заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. У зв`язку із заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження та її заміна новим кредитором проводиться за заявою заінтересованої особи. Такою заінтересованою особою є новий кредитор (правонаступник).
Заміна сторони правонаступником може відбуватися як у межах відкритого виконавчого провадження, так й за відсутності виконавчого провадження, тобто може бути здійснена на будь-якій стадії процесу.
Судові рішення, які набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні не має права звернутися до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.
Європейський суд з прав людини вказує, що право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Важко уявити, щоб ст.6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у ст.6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи конвенцію. Отже, для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (рішення від 19.03.97 у справі Hornsby v. Greece , п. 40).
При цьому наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін договору, тому зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників правовідносин.
Так, як було встановлено вище, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВЕСТА» , м. Київ та Публічним акціонерним товариством «БАНК ФОРУМ» , м. Київ було укладено договір про відступлення прав вимоги № 0002/19/17 та договір про відступлення прав за договорами іпотеки (Іпотечними договорами) (зареєстрований в реєстрі за № 3021), за якими банк передав Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВЕСТА» , м. Київ право вимоги за кредитним договором від 18.06.2008 року № 0305/08/02-КЕа та за договором іпотеки від 18.06.2008 року, посвідченим приватним нотаріусом Очаківського районного нотаріального округу Миколаївської області Корчемахою С.С. 18.18.2008 року за реєстраційним № 915 .
Вищезазначені договори про відступлення права вимоги оформлені відповідно до ст. 513, 517 Цивільного кодексу України, належним чином.
Тобто, з моменту укладання та нотаріального посвідчення договору про відступлення прав за договорами іпотеки (Іпотечними договорами) від 05.04.2019 року (зареєстрований в реєстрі за № 3021) посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Розсохою С.С., до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВЕСТА» , м. Київ перейшло право вимоги за кредитним договором від 18.06.2008 року №0305/08/02-КЕа та іпотечним договором від 18.06.2008 року, посвідченим приватним нотаріусом Очаківського районного нотаріального округу Миколаївської області Корчемахою С.С. 18.18.2008 року за реєстраційним № 915, та саме в рахунок погашення заборгованості за вказаним кредитним договором звернуто стягнення на предмет іпотеки за вказаним іпотечним договором, який на момент винесення рішення належав вже Солончаківській сільській раді Очаківського району Миколаївської області .
Враховуючи викладене, скаржником у справі належними та допустимими доказами доведено, що саме він наразі виступає стягувачем у справі № 915/1890/14, в зв`язку з чим заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВЕСТА» , м. Київ про заміну сторони правонаступником є такою, що підлягає задоволенню.
Посилання суду першої інстанції на те, що новий кредитор отримав право вимоги за кредитним договором у меншому обсязі, ніж зазначено у судовому рішенні про звернення стягнення на предмет іпотеки, є помилковим та таким, що призвело до прийняття невірного висновку по справі. Так, в даному випадку договором відступлення права вимоги передбачено, що права вимоги включають всі права, які випливають з кредитних договорів, договорів забезпечення, а також похідні права, які випливають, зокрема, із судових справ. Оскільки визначення ціни предмету іпотеки може відбуватися і в процесі його реалізації на стадії виконавчого провадження, в матеріалах справи відсутні докази вартості предмету іпотеки на момент переходу права вимоги, позивач по справі на теперішній час ліквідований як юридична особа, тому, виходячи з принципу обов`язковості виконання рішень, відсутні підстави для відмови заявнику у задоволенні його заяви.
До того ж, п. 1 договору про відступлення прав вимоги від 05.04.2019 року №0002/19/17 сторони погодили, що право вимоги по договорах іпотеки переходить незалежно від того, чи відбулося стягнення за цими договорами.
Крім того, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду звертає увагу, що у випадку не заміни стягувача у даній справі, з огляду на те, що Публічне акціонерне товариство «БАНК ФОРУМ» на теперішній час ліквідований як юридична особа, рішення суду у даній справі залишиться без виконання, що призведе до порушення ст. 129 Конституції та ст .6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги, зокрема, має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення (п. 2 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України).
За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведені обставини справи в їх сукупності, судова колегія вважає, що аргументи, викладені в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження при апеляційному перегляді оскаржуваної ухвали, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, оскільки скаржник просив суд апеляційної інстанції оскаржувану ухвалу скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції, що в даному випадку є недоцільним, а ухвала Господарського суду Господарського суду Миколаївської області від 27.06.2019 року у справі №915/1890/14 не відповідає вимогам процесуального законодавства і є достатні правові підстави для її скасування з прийняттям нового рішення про задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВЕСТА» , м. Київ про заміну сторони правонаступником, оскільки місцевим господарським судом при винесенні оскаржуваної ухвали не було в повному обсязі враховано усі обставини справи.
Керуючись ст. ст. 255, 269, 270, 271, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВЕСТА» , м. Київ на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 27.06.2019 року про відмову у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження у справі №915/1890/14 - задовольнити частково .
Ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 27.06.2019 року про відмову у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження у справі №915/1890/14 - скасувати.
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВЕСТА» , м.Київ про заміну сторони правонаступником - задовольнити.
Замінити стягувача у справі № 915/1890/14 з Публічного акціонерного товариства «БАНК ФОРУМ» (код ЄДРПОУ 21574573) на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВЕСТА» (04080, м. Київ, вул. О. Терьохіна, 8-А, офіс 111, код ЄДРПОУ 41264766).
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбачені ст. 288 Господарського процесуального кодекс України .
Вступна і резолютивна частина постанови проголошені в судовому засіданні 09.09.2019 року.
Повний текст постанови складено 11 вересня 2019 року.
Головуючий суддя Г.І. Діброва Судді Г.П. Разюк С.В. Таран
Суд | Південно-західний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 09.09.2019 |
Оприлюднено | 11.09.2019 |
Номер документу | 84154291 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Південно-західний апеляційний господарський суд
Діброва Г.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні