Рішення

від 28.08.2019 по справі 908/978/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 35/10/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.08.2019 Справа № 908/978/19

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі: головуючий суддя - Топчій О.А.,

за участю секретаря судового засідання Колєснікової Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарську справу

за позовом Підприємства об`єднання громадян «Рассвет-Плюс» Громадської організації «Осіб з інвалідністю «Надія на життя» , код ЄДРПОУ 33986264 (69093, м. Запоріжжя, вул. Ольги Кобилянської, буд. 2, кв. 17)

до відповідача Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України , код ЄДРПОУ 20497824 (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 164)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Приватне підприємство «Т.О.К.» , код ЄДРПОУ 34869379 (69118, м. Запоріжжя, вул. Автозаводська, буд. 40; фактична адреса: 69006, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 230)

про визнання недійсними пункти 1 та 3 рішення № 1-рш від 20.02.2019,

за участю представників сторін:

від позивача : Гончар Д.В., ордер ДН № 000, 111408 від 11.06.2019;

від відповідача : Чечель К.І., довіреність № 6 від 03.09.2018;

Голубова І.О., довіреність № 7 від 04.09.2018;

від третьої особи : не з`явився;

Суть спору:

До господарського суду Запорізької області 24.04.2019 надійшла позовна заява Підприємства об`єднання громадян «Рассвет-Плюс» Громадської організації «Осіб з інвалідністю «Надія на життя» б/н, підписана 23.04.2019 до відповідача: Антимонопольного комітету України Запорізьке обласне територіальне відділення, про:

- визнання недійсним пункту 1 рішення адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 1-рш від 20.02.2019 у справі № 02/14-18 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» в частині, що стосується визнання дій Підприємства «Рассвет-Плюс» громадської організації «Інвалідів - осіб з пересадженими органами «Надія на життя» , які полягали у погодженні своїх пропозицій конкурсних торгів під час участі у процедурі відкритих торгів, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, перехідним пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді анти конкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів (тендерів);

- визнання недійсним пункту 3 рішення адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 1 рш від 20.02.2019 у справі № 02-14-18 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» , що стосується накладення на Підприємство «Рассвет-Плюс» громадської організації «Інвалідів - осіб з пересадженими органами «Надія на життя» штрафу у розмірі 68000,00 грн. Третьою особою у позові зазначено Приватне підприємство «Т.О.К.» (код ЄДРПОУ 34869379).

Згідно з Витягом з протоколу автоматизованого розподілу від 24.04.2019 здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/978/19 та визначено до розгляду судді Топчій О.А.

Ухвалою суду від 25.04.2019 позов Підприємства об`єднання громадян «Рассвет-Плюс» Громадської організації «Осіб з інвалідністю «Надія на життя» залишено без руху. Надано позивачу строк протягом 10 днів з дня вручення ухвали суду, але не пізніше 21.05.2019 включно, для усунення недоліків позовної заяви вказаних в ухвалі.

15.06.2019 до господарського суду Запорізької області від Підприємства об`єднання громадян «Рассвет-Плюс» Громадської організації «Осіб з інвалідністю «Надія на життя» надійшла заява про виконання ухвали суду.

Ухвалою суду від 16.05.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/978/19, присвоєно справі номер провадження №35/10/19. Залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Приватне підприємство «Т.О.К.» . Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження в судовому засіданні 11.06.2019.

Ухвалою суду від 11.06.2019 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів - до 14.08.2019 включно та відкладено підготовче засідання у справі № 908/978/19 на 30.07.2019.

Ухвалою суду від 30.07.2019 відкладено підготовче засідання у справі на 14.08.2019

Ухвалою суду від 14.08.2019 закрито підготовче провадження у справі №908/978/19, призначено справу до судового розгляду по суті на 28.08.2019.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що твердження відповідача про використання одних і тих же ІР-адрес є припущенням, оскільки до комп`ютеру позивача ІР-адреса 5.254.65.111 не має відношення. Твердження про відсутність у позивача матеріально-технічної та людської бази є припущенням, оскільки під час підготовки до участі у тендері позивачем було проведено перемовини з двома субпідрядниками та укладено договори наміру про виконання робіт, а також розглядався варіант прийняття у штат робітників у разі перемоги у тендері.

Щодо спільної фактичної адреси з ПП Т. ОСОБА_1 .К. позивач зауважив, що між ним та ПП Т.О.К. було укладено договір оренди нежитлового приміщення. Дана обставина не свідчить про обмін інформацією між самостійними юридичними особами.

Щодо твердження відповідача про спільні унікальні особливості властивостей файлів, завантажених учасниками тендеру в електронну систему закупівель позивач зазначив, що завантаження документів до електронної системи закупівель проводиться при скануванні документу та збереженні в електронному вигляді у форматі PDF. Для збереження цифрової копії ш використовувалася програма PowerPdf version 0.9/1.2 (Akrobat 3.x). яка є у вільному ступі. При використанні даної програми в документі зазначається виробник даної програми, а саме Коmа-Соdе . Відповідач помилкове вважає ОСОБА_2 є автор документу.

В судовому засіданні 28.08.2019 представник позивача підтримав позовні вимоги.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві. Вважає позовні вимоги не обґрунтованими, просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

В судому засіданні 28.08.2019 судом, в порядку ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення, судом оголошено, що повний текст рішення буде складено протягом 10 днів.

Розгляд справи відповідно до вимог ст. 222 ГПК України здійснювався за допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме, програмно - апаратного комплексу «Оберіг» .

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

УСТАНОВИВ:

З метою проведення конкурсних торгів Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку Космічна-101 на веб-порталі prozorro.gov.ua було опубліковано оголошення про проведення у червні-липні 2017 року тендеру по предмету закупівлі: "капітальний ремонт інженерних мереж житлового будинку по АДРЕСА_1 (ДК 021:2015 45453000-7 - Капітальний ремонт і реставрація ) (ідентифікатор закупівлі UА-2017-06-02-000289-с).

Пропозиції про участь у тендері надійшли від Підприємства об`єднання громадян Рассвет-Плюс Громадської організації Осіб з інвалідністю Надія на життя та Приватного підприємства Т.О.К. .

За результатами оцінки тендерних пропозицій переможцем визнано ПП Т.О.К. .

20.02.2019 адміністративною колегією Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України було прийнято рішення №1-рш про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу по справі №02/14-18, відповідно до якого було визнано, що ПП Т. ОСОБА_3 К. та підприємство Рассвет-Плюс громадської організації Інвалідів - осіб з пересадженими органами Надія на життя вчинили порушення, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України Про захист економічної конкуренції, у вигляді анти конкурентних узгоджених дій, шляхом спотворення результатів торгів, проведених об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку Космічна-101 , на закупівлю капітального ремонту інженерних мереж житлового будинку по вул. Космічній, 101 у м. АДРЕСА_1 (ДК 021:2015 45453000-7 - Капітальний ремонт і реставрація ) (оголошення про проведення відкритих торгів опубліковано на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель https://prozorro.gov.ua/, ідентифікатор закупівлі UА-2017-06-02-000289-с).

Пунктом 3 зазначеного рішення за порушення, вказане в п. 1 резолютивної частини рішення, накладено штраф на підприємство Рассвет-Плюс громадської організації Інвалідів - осіб з пересадженими органами надія на життя у розмірі 68 000,00 грн.

Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 40 Господарського кодексу України державний контроль за дотриманням антимонопольно-конкурентного законодавства, захист інтересів підприємців та споживачів від його порушень здійснюється Антимонопольним комітетом України відповідно до його повноважень, визначених законом. Антимонопольний комітет України та його територіальні відділення у встановленому законом порядку розглядають справи про недобросовісну конкуренцію та інші справи щодо порушення антимонопольно-конкурентного законодавства, передбачені законом.

З аналізу ст.ст. 1, 3, 5, 14 Закону України Про Антимонопольний комітет України вбачається, що розгляд заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведення розслідування за цими заявами і справами, а також встановлення суб`єктом господарювання монопольного становища на ринку, визначення меж товарного ринку, є виключною компетенцією органів Антимонопольного комітету України і не входить до повноважень інших органів державної влади.

Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України Про Антимонопольний комітет України Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. Основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині зокрема здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Згідно з ч. 1-2 ст. 12 Закону України Про Антимонопольний комітет України для реалізації завдань, покладених на Антимонопольний комітет України, в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі утворюються територіальні відділення Антимонопольного комітету України, повноваження яких визначаються Комітетом у межах його компетенції. У разі необхідності можуть утворюватись міжобласні територіальні відділення.

В свою чергу, положеннями ст. 4 Закону України Про захист економічної конкуренції передбачено, що державний контроль за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції, захист інтересів суб`єктів господарювання та споживачів від його порушень здійснюються органами Антимонопольного комітету України.

Відповідно до ст. 6 Закону України Про Антимонопольний комітет України Антимонопольний комітет України, адміністративні колегії Антимонопольного комітету України, державні уповноважені Антимонопольного комітету України, адміністративні колегії територіальних відділень Антимонопольного комітету України є органами Антимонопольного комітету України.

Положеннями ст. 7 Закону України Про Антимонопольний комітет України визначено, що у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має зокрема наступні повноваження: 1) розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; 2) приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції; 5) при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб`єктів господарювання, об`єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.

Згідно зі ст.ст. 35, 37 Закону України Про захист економічної конкуренції розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняттям розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі. У разі виявлення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі наслідків такого порушення, органи Антимонопольного комітету України приймають розпорядження про початок розгляду справи.

Частиною 1 ст. 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, накладення штрафу.

Згідно з ч. 1 ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

Примірник оспорюваного рішення був надісланий на адресу позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов`язковими до виконання.

При цьому, положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 60 Закону України Про захист економічної конкуренції передбачено, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено. Рішення Антимонопольного комітету України, адміністративної колегії Антимонопольного комітету України та державного уповноваженого Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарського суду міста Києва. Рішення адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарських судів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №1-рш від 20.02.2018, позивач в межах встановленого законом двохмісячного строку з моменту одержання оскаржуваного рішення, звернувся до суду із даним позовом, у якому, зокрема, зазначав про необґрунтованість та недоведеність покладених в обґрунтування спірного рішення висновків щодо здійснення позивачем та третьою особою ПП Т.О.К. господарської діяльності за однією адресою; про пов`язаність позивача та третьої особи та узгодженість поведінки останніх при підготування тендерних пропозицій; про схожість оформлених документів; про подання фінансової звітності з тих самих ІР-адрес та, як наслідок, спотворення результатів торгів по предмету закупівлі.

Проаналізувавши з правової точки зору рішення адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №1-рш від 20.02.2019, суд зазначає наступне.

В основу оскаржуваного рішення Запорізьким обласним територіальним відділення Антимонопольного комітету України було покладено, зокрема, наступні обставини справи №02/14-18.

По-перше, наявність сталих господарських відносин між ПОГ Рассвет-Плюс та ПП Т.О.К. . З банківських виписок АТ Укрексімбанк по рахунку № НОМЕР_1 вбачається, що впродовж серпня 2016 року - грудня 2017 року ПП Т. ОСОБА_3 К. було перераховано на рахунок позивача грошові кошти за матеріальні цінності на загальну суму 800 176,00 грн. Відповідно до рахунків-фактур, позивачем передано ПП Т.О.К. матеріальні цінності на суму 993 147,20 грн.

По-друге, позивачем та третьою особою тендерні пропозиції були надані майже одночасно: ПП ТОК -19.06.2017 о 15:28, а Підприємство Рассвет - 19.06.2017 о 15:52.

Крім того, Відділенням було встановлено, що під час участі у Торгах Позивач та Третя особа завантажували тендерні пропозиції з використанням IР-адреси НОМЕР_2 .

Відповідно до листа ТОВ ІТ Контракт від 21.02.2018 №840, ПП Т. ОСОБА_3 К. 26.07.2016 реєстрацію в системі було здійснено з використанням ІР-адреси: ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до інформацій, наданих АТ БМ Банк (лист від 09.10.2018 №04/09-985) та Головним управлінням ДФС у Запорізькій області (лист від 10.10.2018 №34232/10/08-01-08-01-08), серед ІР - адрес, які використовувало підприємство Рассвет впродовж 2017 року при здійсненні входу до системи дистанційного обслуговування Клієнт-Банк та подачі в електронному вигляді звітності, є: ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Також, позивач та третя особа і в інших випадках здійснювали вхід до системи дистанційного обслуговування Клієнт-Банк та подачу в електронному вигляді звітності з використанням одних і тих же ІР - адрес, які є спільними для ПП ТОК та підприємства Рассвет :

- під час подачі звітності до підрозділів Головного управління ДФС у Запорізькій області: 127.0.0.1, 192.168.189.137 та 10.85.1.12;

- при вході до системи дистанційного обслуговування АТ Укрексімбанк (лист від 08.11.2018 №015-02/184-БТ): 192.168.0.36,192.168.0.37,192.168.0.38,192.168.1.150 тощо.

Отже, Відповідачами використовувалися одні й ті ж ІР-адреси як під час входу до системи дистанційного обслуговування Клієнт-Банк та подачі в електронному вигляді звітності до структурних підрозділів ДФС, так і під час участі в Торгах

По-третє, відсутність у ПОГ Рассвет-Плюс матеріально-технічних та людських ресурсів для виконання робіт.

Вчетверте, наявність спільних засобів зв`язку та фактичне перебування за однією адресою.

Також Відділенням при розгляді справи встановлено, що учасниками в розрахунках вартості робіт, що були предметом закупівлі на торгах, прийнято поточні ціни за одиницю будівельних матеріалів, які відрізняються між собою на певні коефіцієнти. Також встановлено схожість документів, наданих учасниками на торги (як тих, що визначають ціну товарів, так і інших документів) - однакові помилки, однаковий спосіб оформлення документів, відмінність від форм замовника, наявність однакових параметрів Автор , Виробник PDF , Версія PDF , приведених у властивостях файлів ПОГ Рассвет-Плюс та ПП Т.О.К. .

На підставі вищевикладених обставин адміністративна колегія Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України у рішенні №1-рш від 20.02.2018 дійшла висновку, що учасники торгів погодили свою поведінку під час проведення торгів, що спотворило результати тендеру (торгів).

Таким чином, з огляду на наведене, відповідачем було встановлено, що поведінка ПОГ Рассвет-Плюс становить порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів тендеру (торгів), заборонених відповідно до п. 1 ст. 50 та п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону.

Натомість, за переконанням позивача вищенаведені доводи, які були покладені в обґрунтування рішення адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №1-рш від 20.02.2019 не є підтвердженням узгодженої антиконкурентної поведінки учасників торгів. Позивач стверджує, що висновки, покладені в обґрунтування спірного рішення не відповідають дійсності та носять характер припущення.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про захист економічної конкуренції економічна конкуренція (конкуренція) - змагання між суб`єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб`єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб`єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб`єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.

Положеннями ч. ч. 1-2 ст. 3 Закону України Про захист економічної конкуренції передбачено, що законодавство про захист економічної конкуренції ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України, і складається із цього Закону, законів України Про Антимонопольний комітет України , Про захист від недобросовісної конкуренції , інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів. Якщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що містяться у цьому Законі, то застосовуються правила міжнародного договору.

Згідно зі ст. 5 Закону України Про захист економічної конкуренції узгодженими діями є укладення суб`єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об`єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб`єктів господарювання. Узгодженими діями є також створення суб`єкта господарювання, об`єднання, метою чи наслідком створення якого є координація конкурентної поведінки між суб`єктами господарювання, що створили зазначений суб`єкт господарювання, об`єднання, або між ними та новоствореним суб`єктом господарювання, або вступ до такого об`єднання. Особи, які чинять або мають намір чинити узгоджені дії, є учасниками узгоджених дій.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 50 Закону України Про захист економічної конкуренції порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема, є антиконкурентні узгоджені дії.

Відповідно до ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України Про захист економічної конкуренції антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції. Антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів.

В свою чергу ч. 1 ст. 59 Закону України Про захист економічної конкуренції передбачено, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

У п. 8.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства від 26.12.2011 № 15 (з наступними змінами та доповненнями) зазначено наступне: у розгляді справ зі спорів, пов`язаних з визначенням органами Антимонопольного комітету України узгоджених дій суб`єктів господарювання як антиконкурентних (стаття 6 Закону України Про захист економічної конкуренції ), господарські суди повинні мати на увазі, що: відсутність у певного суб`єкта господарювання монопольного (домінуючого) становища не виключає можливості негативного впливу суб`єкта господарювання на товарний ринок внаслідок антиконкурентних узгоджених дій з іншими суб`єктами господарювання. Наявність або відсутність складу порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій не пов`язується виключно з тим, чи займає певний суб`єкт господарювання монопольне (домінуюче) становище на ринку. Відтак вчинення суб`єктами господарювання узгоджених дій утворює самостійний склад порушення законодавства про захист економічної конкуренції і не залежить від того, чи займають відповідні суб`єкти господарювання чи один з них монопольне (домінуюче) становище на ринку.

Відповідно до п. 14 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства для кваліфікації дій суб`єктів господарювання як зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку, або як антиконкурентних узгоджених дій, або як недобросовісної конкуренції не є обов`язковим з`ясування настання наслідків у формі відповідно недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, ущемлення інтересів інших суб`єктів господарювання (конкурентів, покупців) чи споживачів, зокрема через заподіяння їм шкоди (збитків) або іншого реального порушення їх прав чи інтересів, чи настання інших відповідних наслідків.

Достатнім є встановлення самого факту вчинення дій, визначених законом як зловживання монопольним (домінуючим) становищем (частина друга статті 13 Закону України Про захист економічної конкуренції ), або як антиконкурентні узгоджені дії (частина друга статті 6 Закону України Про захист економічної конкуренції ), або як недобросовісна конкуренція (статті 5, 7, 9, 11, 13 - 15 і 19 Закону України Про захист від недобросовісної конкуренції ), або можливості настання зазначених наслідків у зв`язку з відповідними діями таких суб`єктів господарювання (частина перша статей 6 і 13 Закону України Про захист економічної конкуренції , статті 4, 6, 8, 15 1, 16, 17 і 18 Закону України Про захист від недобросовісної конкуренції ). В останньому випадку господарським судам необхідно з`ясовувати та відображати в судових рішеннях, в чому конкретно полягають відповідні наслідки, що могли б настати в результаті дій суб`єктів господарювання, які мають ознаки зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку, або антиконкурентних узгоджених дій, або недобросовісної конкуренції.

Так, у п. 3 оглядового листа Вищого господарського суду України Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних із застосуванням конкурентного законодавства (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України) від 25.11.2009 № 01-08/627 зазначено, що для кваліфікації дій суб`єкта господарювання як узгоджених антиконкурентних дій не є обов`язковим з`ясування наслідків у формі завдання збитків для його конкурентів чи споживачів або інше реальне порушення їх прав чи інтересів, оскільки достатнім є встановлення самого факту вчинення дій, які визначено як антиконкурентні узгоджені дії, та можливості настання таких наслідків.

Варто зауважити, що вищенаведені правові позиції узгоджуються з положеннями ст. 6 Закону України Про захист економічної конкуренції , в якій не наведено виключного переліку антиконкурентних узгоджених дій та з якої випливає, що інші антиконкурентні узгоджені дії, які не зазначені у вказаній статті, можуть визнаватись такими, якщо вони призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції.

Верховний Суд у постанові від 17.04.2018 по справі №916/1734/17 дійшов висновку, що вже сама узгоджена поведінка учасників торгів не відповідає суті конкурсу і, безпідставно ототожнивши формальну кількість учасників торгів та їх пропозиції із змагальністю, суди помилково залишили поза увагою те, що в даному випадку негативним наслідком є сам факт спотворення результатів торгів через узгодження поведінки конкурсантами.

Статтею 41 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено коло доказів, видів засобів доказування та порядок збирання доказів органами Антимонопольного комітету України при розгляді справ про порушення, зокрема, і законодавства про захист від недобросовісної конкуренції.

Доказами у справі можуть бути фактичні дані, які дають можливість встановити наявність або відсутність порушення.

Ці дані встановлюються такими засобами: поясненнями сторін і третіх осіб, поясненнями службових осіб та громадян, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд доходить висновку, що Запорізьким обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України у рішенні №1-рш від 20.02.2019 після проведення аналізу всіх наявних документів було доведено обставини, які підтверджують узгодженість поведінки між ПОГ Рассвет-Плюс та ПП Т.О.К. , яка не відповідає меті та змісту змагальності, з метою забезпечення дотримання якої чинним законодавством і встановлено особливу процедуру проведення торгів. Суд зауважує, що наявні в матеріалах справи докази в своїй сукупності свідчать про узгодження поведінки учасників конкурсних торгів по предмету закупівлі капітальний ремонт інженерних мереж житлового будинку по вул. Космічній, 101 в м. Запоріжжя (ДК-021:2015 45453000-7 - Капітальний ремонт і реставрація ), що, як наслідок, спростовує посилання позивача на простий збіг дій учасників конкурсних торгів.

Отже, в даному випадку відповідачем цілком правильно та достовірно встановлено і з`ясовано обставини справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, надано їм вірну юридичну оцінку та правильно застосовано норми матеріального права. Доказів порушення відповідачем норм процесуального права при прийнятті спірного рішення, судом, при розгляді даної справи, встановлено не було.

Таким чином, з урахуванням відсутності порушень чинного законодавства з боку Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України при прийнятті рішення №1-рш від 20.02.2019, суд дійшов висновку, що відповідачем було надано належну оцінку обставинам справи та прийнято законне та обґрунтоване рішення про встановлення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та про притягнення позивача як порушника до визначеної законом відповідальності.

Приймаючи до уваги, що позивачем не було наведено суду жодних доказів та обставин, які відповідно до положень ст. 59 Закону України Про захист економічної конкуренції є підставою для скасування рішень органів Антимонопольного комітету України, господарський суд доходить висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову Підприємства об`єднання громадян Рассвет-Плюс Громадської організації Осіб з інвалідністю Надія на життя .

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України , § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвеція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського Суду з прав людини у справі Трофимчук проти України , no. 4241/03, від 28.10.2010 року).

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Матеріалами справи підтвердження виникнення між сторонами зобов`язання щодо сплати грошових коштів, виконання якого забезпечено договором іпотеки від 19.10.2018. Також підтверджено дотримання позивачем порядку пред`явлення вимоги про усунення порушень.

Згідно з ч. 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Обставини, на які посилається позивач, спростовані доводами відповідача та матеріалами справи, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 73, 86, 202, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ :

В задоволенні позову Підприємства об`єднання громадян Рассвет-Плюс Громадської організації Осіб з інвалідністю Надія на життя до Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Приватне підприємство Т.О.К. про визнання недійсними пункти 1 та 3 рішення № 1-рш від 20.02.2019 відмовити.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 09 вересня 2019 року.

Суддя О.А. Топчій