Рішення

від 09.09.2019 по справі 910/7327/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.09.2019Справа № 910/7327/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Мандриченка О.В. , розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження

справу № 910/7327/19

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Европейский дом вкуса"; доДержавної архітектурно-будівельної інспекції України (відповідач 1); Державної казначейської служби України (відповідач 2); про стягнення 103 230,00 грн. без повідомлення учасників справи .

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Европейский дом вкуса" звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (відповідач 1) та Державної казначейської служби України (відповідач 2) про стягнення 103 230,00 грн. матеріальної шкоди, завданої незаконним рішенням органу державної влади.

Згідно з пунктом 1 частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є малозначними справами.

Частиною 1 статті 247 ГПК України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 1 статті 250 ГПК України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.06.2019 року відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив, позивачу визначено строк для подання відповіді на відзив.

Через відділ діловодства суду 18.07.2019 року від відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого останній просив у задоволенні позову відмовити.

Відповідач 2 відзиву на позовну заяву до суду не надав, про відкриття провадження у справі був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення представнику відповідача-2 05.07.2019 р.

Відповідно до ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Суд зазначає про те, що відповідач 2 не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом направлення на адресу суду поштовим відправленням.

З огляду на ненадання відповідачем 2 відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ

Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві було винесено постанови про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності щодо Товариства з обмеженою відповідальністю ЕВРОПЕЙСКИЙ ДОМ ВКУСА (далі - позивач), а саме: постанова №286/13 від 16.07.2013 р. про накладення на позивача штрафу в сумі 103 230,00 грн. та постанова №286/13/1 від 16.07.2013 р. про накладення на позивача штрафу в сумі 103 230,00 грн.

Не погоджуючись із вищезазначеною постановою постановою № 286/13 від 16.07.2013 р. про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, TOВ Європейський дом вкуса звернулось із позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва з вимогою про її скасування.

Постановою Окружного адміністративного суду від 08.11.2013 у справі № 826/13829/13-а за позовом ТОВ Європейський дом вкуса до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві про визнання незаконною та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2014, в задоволенні позову відмовлено.

Інспекцією листом від 19.03.2014 № 7/26-5/1903/05 направлено вищезазначену постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на примусове виконання до відділу Державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві, яким були відкриті виконавчі провадження з примусового виконання вказаних вище постанов.

На виконання платіжної вимоги ВДВС Оболонського РУЮ № 693/12 від 18.04.2014 р. позивач повністю сплатив суму в розмірі 230 500,01 грн. згідно платіжного доручення № 693/12 від 23.04.2014 р., що підтверджується постановою ВДВС Оболонського РУЮ від 12.05.2014 р. про закінчення виконавчого провадження № 42673946.

Таким чином, 23.04.2014 р. позивач повністю сплатив на користь держави штрафи, які були застосовані до нього на підставі вказаних постанов Інспекції державного архітектурно- будівельного контролю у м. Києві, в тому числі штраф в сумі 103 230,00 грн., накладений згідно постанови №286/13 від 16.07.2013 р.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08.06.2016 постанову від 08.11.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2014 у справі № 826/13829/13-а скасовано та справу направлено до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.09.2018 у справі № 826/13829/13-а за позовом ТОВ Європейський дом вкуса до Держархбудінспекції про визнання протиправною та скасування постанови №286/13 від 16.07.2013 р. про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, задоволено повністю.

25.02.2019 р. Шостим апеляційним адміністративним судом постановлено ухвалу у справі №826/13829/13-а, якою відмовлено у задоволенні заяви Державної архітектурно-будівельної інспекції України про поновлення строків на апеляційне оскарження та відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної архітектурно-будівельної інспекції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.09.2018 р. у справі №826/13829/13-а.

Отже, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.09.2018 р. у справі №826/13829/13-а згідно ст. 225 КАС України набрало законної сили 25.02.2019 p., тобто з дати прийняття Шостим апеляційним адміністративним судом ухвали від 25.02.2019 р. Таким чином, постанова Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві №286/13 від 16.07.2013 р. про накладення на позивача штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності в сумі 103 230,00 грн. була скасована рішенням суду, яке набрало законної сили.

Обгрунтовуючи свої позовні вимоги позивач зазначає, що оскільки останнім у виконавчому провадженні № 42673946 було сплачено на користь держави штраф в сумі 103 230,00 грн., що був накладений згідно скасованої рішенням суду постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві, позивачу було завдано шкоди на суму штрафу в розмірі 103 230,00 грн., який підлягає відшкодуванню як шкода, завдана незаконним рішенням органу державної влади.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 Цивільного кодексу необхідна наявність складу правопорушення, а саме:

а) неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо заподіювач шкоди не був уповноважений на такі дії.

б) наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров`я тощо). У відносинах, що розглядаються, шкода - це не тільки обов`язкова умова, але і міра відповідальності, оскільки за загальним правилом статті, що коментується, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі.

в) причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

г) вина заподіювача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

За таких обставин, необхідною підставою для притягнення органу державної влади (у даному випадку органу державної виконавчої служби) до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є факти неправомірних дій цього державного органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою. Причому, неправомірність рішення, дій або бездіяльності органу державної влади має підтверджуватись відповідним рішенням суду, яке буде мати преюдиційне значення для справи про відшкодування шкоди.

Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

В спірних деліктних правовідносинах саме на Позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди (її розмір), протиправність (незаконність) поведінки органу державної виконавчої служби та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Відповідно до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними свої повноважень.

За приписами статті 1173 Цивільного кодексу України відшкодовуванню підлягає шкода, яка фактично завдана матеріальним благам особи незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади. У разі наявності лише незаконної бездіяльності державного органу без настання наслідків у вигляді шкоди, відсутні правові підстави для її відшкодування.

Згідно зі ст. 1174 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Незаконними діяннями органів державної влади, органів влади Автономної республіки Крим, органів місцевого самоврядування є діяння, які суперечать приписам законів та інших нормативних актів або здійснені поза межами компетенції вищезазначених органів. Незаконність рішення, дії чи бездіяльності завдавача шкоди повинна бути доведена.

Суд зазначає, що протиправні дії Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві щодо винесення постанови № 286/13 від 16.07.2013 р. про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності встановлено в судовому порядку, що має преюдиційне значення для справи про відшкодування шкоди, причино-наслідковий зв`язок характеризується тим, що у зв`язку з неправомірністю винесення даної постанови позивачем в межах виконавчого провадження було сплачено штраф у розмірі 103 230,00 грн., внаслідок чого позивачу завдано шкоду у розмірі 103 230,00 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність всіх елементів складу правопорушення (протиправність поведінки, шкода, причинний зв`язок між ними, вина заподіювача шкоди) для застосування такої міри деліктної відповідальності, як відшкодування шкоди.

Судом враховано, що у рішенні Конституційного суду України №12-рп/2001 від 03.10.2001 р. у справі № 1-36/2001 зазначено, що не допускається відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади за рахунок коштів, що виділяються на утримання органів державної влади.

Таким чином, з врахуванням наведених норм права, відшкодування шкоди в даній справі може здійснюватись лише за рахунок державного бюджету.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України у справі № 67/157-10 від 25.05.2011 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Бюджетного кодексу України Державне казначейство України здійснює безспірне списання коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів, за рішенням, прийнятим державним органом, що відповідно до закону має право на його застосування.

Частиною першою ст. 48 названого Кодексу встановлено, що в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка, зокрема, передбачає здійснення Державним казначейством України: операцій з коштами державного бюджету, розрахунково-касового обслуговування розпорядників бюджетних коштів.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215, Державна казначейська служба України (Казначейство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.

З огляду на викладене вище, обов`язок обслуговування бюджетних коштів та списання цих коштів, у тому числі на відшкодування шкоди, завданої фізичним та юридичним особам незаконними діями та рішеннями органів державної влади покладено на Державну казначейську службу України та її територіальні органи, а тому Позивачу надано право звернутися до суду з вимогою про відшкодування з Державного бюджету України державою в особі органів, які виконують функції управління коштами Державного бюджету, а не за рахунок коштів, виділених державою на утримання органів, що завдали шкоду.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з`ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що оскільки Позивачем доведено належними та допустимими доказами відповідно до норм ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України наявність всіх елементів складу правопорушення (протиправність поведінки, шкода, причинний зв`язок між ними, вина заподіювача шкоди) для застосування такої міри деліктної відповідальності, як відшкодування шкоди, позовні вимоги позивача про стягнення шкоди у розмірі 103 230,00 грн. 00 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується розподілу судових витрат відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, Суд зазначає, що відповідно до п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України Про судовий збір судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду. Таким чином, Суд приходить до висновку, що судовий збір за подання вказаної позовної заяви не покладається на відповідачів та не справляється взагалі.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. За таких підстав, сплачена позивачем сума судового збору в розмірі 1 921, 00 грн. підлягає поверненню останньому з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України (01601, м.Київ, вулиця Бастіонна, будинок 6, ідентифікаційний код юридичної особи 37567646) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Европейский дом вкуса" (04212, м.Київ, вул. Маршала Тимошенка, будинок 29, ідентифікаційний код юридичної особи 37047259) шкоду у розмірі 103 230 (сто три тисячі двісті тридцять) грн. 00 коп.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Европейский дом вкуса" (04212, м.Київ, вул. Маршала Тимошенка, будинок 29, ідентифікаційний код юридичної особи 37047259) з Державного бюджету України сплачений за квитанцією № 40434466 від 11.04.2019 судовий збір у розмірі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. (оригінал квитанції знаходиться у матеріалах справи)

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Мандриченко