ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" серпня 2019 р. м. Київ Справа № 911/1380/19
Господарський суд Київської області в складі:
головуючого судді Христенко О.О.
за участю секретаря Гарбуз Л.В.
розглянувши справу № 911/1380/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Мікрон Т ,
м. Запоріжжя
до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Промгазтехнологія , м. Фастів
про стягнення 345 596,23 грн.
Представники:
від позивача: Ткачук В.О., директор, наказ № 1 від 04.09.2012;
від відповідача: не з`явився.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю Мікрон Т (надалі-позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Промгазтехнологія (надалі-відповідач) про стягнення 345 596,23 грн.
В обґрунтування своїх вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за Договором поставки № 20180423-01 від 23.04.2018, в частині своєчасної оплати отриманого товару.
Ухвалою господарського суду від 05.06.2019 відкрито провадження у справі № 911/1380/19, розгляд справи в порядку загального позовного провадження призначений у підготовчому засіданні на 26.06.2019.
Ухвалою суду від 26.06.2019 підготовче засідання було відкладено на 15.07.2019.
Ухвалою суду від 15.07.2019 закрито підготовче провадження у справі № 911/1380/19, справу призначено до розгляду по суті на 21.08.2019.
В судових засіданнях 15.07.2019 та 21.08.2019 представником позивача підтримані позовні вимоги вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові.
Представник відповідача в судові засідання 26.06.2019, 15.07.2017, 21.08.2019 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов, до суду не надіслав. Відповідач належним чином повідомлений про місце і час судових засідань, про що свідчать наявні в матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення відповідачу поштових відправлень щодо ухвал суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області -
ВСТАНОВИВ:
23.04.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю Мікрон Т (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма Промгазтехнологія (покупець) укладений Договір поставки товару № 20180423-01, відповідно до умов п. 1.1 якого постачальник зобов`язується поставити покупцю визначену цим договором продукцію, а покупець зобов`язується прийняти продукцію та оплатити її вартість.
Загальна вартість продукції за цим договором складається з сукупної вартості окремих партій продукції, поставлених згідно з видатковими накладними протягом строку дії договору (п. 2.2 договору).
Розрахунки проводяться шляхом перерахування покупцем передоплати у розмірі 70 % вартості продукції протягом 3 банківських днів з дати підписання договору; остаточний розрахунок у розмірі 30 % вартості продукції здійснюється покупцем протягом 3 банківських днів з дати отримання покупцем повідомлення про готовність продукції до відвантаження (п. 2.3 договору).
Датою поставки продукції є дата отримання її покупцем відповідно до належно оформлених товаросупровідних документів, підписаних сторонами (п. 5.3 договору).
Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2018. (п. 9.1 договору).
03.05.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю Мікрон Т та Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма Промгазтехнологія укладений Додаток № 1 до Договору поставки товару № 20180423-01 від 23.04.2018, за яким між сторонами погоджені найменування продукції, яка підлягає поставці, її кількість, ціна та загальна сума.
Так, за твердженням позивача, на виконання умов договору, 16.05.2018 відповідачем в рахунок передоплати було перераховано позивачу 613 200,00 грн.
Позивачем, на підставі актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000036 від 27.06.2018 на суму 292 050,00 грн., № ОУ-0000038 від 06.07.2018 на суму 297 600,00 грн., № ОУ-0000039 від 19.07.2018 на суму 286 350,00 грн. та видаткової накладної № РН-0000314 від 19.07.2018 на суму 4 495,50 грн., було поставлено відповідачу продукцію на загальну суму 880 495,50 грн. Вказані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) та видаткова накладна підписана в двосторонньому порядку та скріплені печатками підприємств.
Претензій щодо якості чи кількості отриманої продукції матеріали справи не містять, а отже продукція прийнята відповідачем без зауважень, що свідчить про повноту та якість виконання позивачем своїх зобов`язань згідно з договором, а тому товар вважається прийнятим без зауважень в повному обсязі.
Однак, в порушення умов договору та взятих на себе зобов`язань, вартість продукції сплачена відповідачем лише частково в сумі 613 200,00 грн. (передоплата - 16.05.2018), вартість продукції в сумі 267 295,50 грн. залишена відповідачем не сплаченою.
Позивач звертався до відповідача із листом № 20180911 від 11.09.2018, в якому вимагав від відповідача здійснити оплату заборгованості в розмірі 267 295,50 грн.
У відповідь, відповідачем наданий лист № 403 від 14.09.2018, яким останній фактично визнав наявну за ним заборгованість, однак просив відкласти термін її сплати.
В порядку досудового врегулювання спору, позивач звернувся до відповідача із вимогою № 190520-01 від 20.05.2019, надіслання якої підтверджується наявними в матеріалах справи копіями опису вкладення у цінний лист та фіскального чеку від 21.05.2019, в якій вимагав перерахувати суму заборгованості у розмірі 267 295,50 грн.
Однак, вимога позивача залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
У відповідності до статті 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарських зобов`язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Згідно з ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Підписання покупцем актів здачі-приймання робіт (надання послуг) та видаткової накладної, які є первинними обліковими документами у розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні і які відповідають вимогам, зокрема ст. 9 названого Закону і Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, фіксує факт здійснення господарської операції і є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриману продукцію.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
В судовому засіданні 21.08.2019 представником позивача надані копії банківських виписок з особового рахунку позивача від 16.07.2019, 17.07.2019, 20.08.2019, з яких вбачається, що відповідачем здійснено часткове погашення заборгованості за отриману на підставі Договору поставки товару № 20180423-01 від 23.04.2018 продукцію, в сумі 230 000,00 грн.
Таким чином, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що після направлення позовної заяви до суду (відмітка підприємства зв`язку на поштовому конверті від 29.05.2019) та відкриття судом провадження у справі № 911/1380/19, відповідач перерахував позивачу, в рахунок погашення заборгованості 230 000,00 грн., а отже провадження у справі, в частині позовних вимог про стягнення заборгованості у розмірі 230 000,00 грн. підлягає закриттю, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з відсутністю предмету спору.
Проте, оскільки заборгованість відповідача в частині оплати переданої позивачем на підставі Договору поставки товару № 20180423-01 від 23.04.2018 продукції, в сумі 37 295,50 грн., на час прийняття рішення залишена не сплаченою, а розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 37 295,50 грн. визнається судом правомірною та такою, що підлягає задоволенню.
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору, в частині своєчасної оплати отриманої продукції, позивач на підставі п. 6.2 договору просить суд стягнути з відповідача 47 871,43 грн. пені, нарахованої за період з 18.07.2018 по 17.01.2019.
Пунктом 6.2 договору визначено, що за прострочення зобов`язань або за односторонню необґрунтовану відмову від виконання своїх зобов`язань за цим договором протягом строку цього договору винна сторона сплачує іншій стороні неустойку в розмірів 0,5 % від суми невиконаного зобов`язання за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується неустойка.
У сфері господарювання згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Здійснивши власний розрахунок пені, судом встановлено, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в сумі 47 366,23 грн.
Крім того, у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язань щодо своєчасної оплати отриманої продукції, позивач, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути з відповідача 6 898,00 грн. 3 % річних, нарахованих за період з 18.07.2018 по 28.05.2019 та 23 531,30 грн. інфляційних втрат, нарахованих за період: липень 2018 - травень 2019.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Частиною другою ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі вказаної норми права, враховуючи, що розрахунок інфляційних втрат є вірним суд задовольняє вказану вимогу позивача за його розрахунком.
Здійснивши розрахунок заявлених позивачем до стягнення 3 % річних, судом встановлено, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3 % річних в розмірі 6 854,48 грн.
Враховуючи наведене вище, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Судовий збір відповідно до ст.ст. 123, 129 ГПК України, покладається судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог та на відповідача в частині судового збору за позовною вимогою про стягнення основної заборгованості, сплаченої відповідачем після відкриття провадження у справі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 129, 231, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Закрити провадження у справі № 911/1380/19 в частині вимог про стягнення 230 000,00 грн. заборгованості.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Промгазтехнологія (08500, Київська область, м. Фастів, Промвузол Завокзалля, код ЄДРПОУ 30594998) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Мікрон Т (69002, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Крива бухта, 2, код ЄДРПОУ 38362430) 37 295 (тридцять сім тисяч двісті дев`яносто п`ять) грн. 50 коп. заборгованості, 47 366 (сорок сім тисяч триста шістдесят шість) грн. 23 коп. пені, 23 531 (двадцять три тисячі п`ятсот тридцять одна) грн. 30 коп. інфляційних втрат, 6 854 (шість тисяч вісімсот п`ятдесят чотири) грн. 48 коп. 3 % річних та 5 175 (п`ять тисяч сто сімдесят п`ять) грн. 71 коп. судового збору.
Видати наказ.
4. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст підписано - 10.09.2019.
Суддя О.О. Христенко
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 21.08.2019 |
Оприлюднено | 12.09.2019 |
Номер документу | 84155659 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Київської області
Христенко О.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні