Рішення

від 28.08.2019 по справі 916/712/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" серпня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/712/19

Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М.

секретар судового засідання Ісак Д.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Акціонерного товариства "Таскомбанк" (01032, м. Київ, вул. С.Петлюри, буд. 30)

до відповідача: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Олексіївське" (56100, Миколаївська область, Баштанський район, м. Баштанка, вул. Ювілейна, будинок 77, кабінет 6)

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача : 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінагро" (65039, м. Одеса, вул. Середньофонтанська, буд.16);

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Василівський Елеватор" (01042, м. Київ, вул. Чигоріна, буд.18);

3)Товариства з обмеженою відповідальністю "Кастар" (68150, Одеська область, Татарбунарський район, с. Дивізія, вул. Миру, буд. 102);

про звернення стягнення на предмет іпотеки

за участю:

від позивача: Лаврів В.П. - довіреність №73 від 08.02.2019р. (в режимі відеоконференції);

від відповідача: не з`явився;

від третіх осіб: не з`явилися.

ВСТАНОВИВ:

18.13.2019р. Акціонерне товариство "Таскомбанк" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Олексіївське", в якій просить суд звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме:

- на будівлю, будівлю пилорами, позначена на плані літера «Б» , ганок №1 загальною площею 169,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 /н, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна за Державним реєстром речових прав на нерухоме майно 533497251235;

- на будівлю, будівлю столової, позначена на плані літера «А» , загальною площею 197,2 кв.м,, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . АДРЕСА_1 , будинок б/н, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна за Державним реєстром речових прав на нерухоме майно 533420451235;

- на будівлю, будинок майстерні, позначена на плані літера «А» , загальною площею 81,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Молодіжна, АДРЕСА_3 б/н, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна за Державним реєстром речових прав на нерухоме майно 533294151235;

- на гараж, позначений на плані літера «Б» , прибудови допоміжні літера «В» ; літера «Г» , загальною площею 528,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 /н, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна за Державним реєстром речових прав на нерухоме майно 53339851235;

- на будівлю, будівлю зерносховища, позначена на плані літера «А» , підвал літера «Б» , загальною площею 1137,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . АДРЕСА_1 , АДРЕСА_3 б/н, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна за Державним реєстром речових прав на нерухоме майно 533542551235;

- на будівлю, будівлю зерносховища, позначена на плані літера «А» , загальною площею 947,5 кв.м., що знаходиться за адресою: Одеська область, Миколаївський район, с/рада Олексіївська, Будівлі та споруди «Об`єкт № 1» , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна за Державним реєстром речових прав на нерухоме майно 533118551235;

- на будівлю, будівлю критого току, позначена на плані літера «В» ; будівля складу літера «Г» ; будівля складу літера «Д» ; будівля складу літера «Е» , обміщення № 1, площадка складування №11, загальною площею 12532,9 кв.м., з яких будівля критого току літ «В» - 1611,0 кв.м.; будівля складу літ «Г» ; будівля складу літ. «Е» , обміщення №1 - 10921,9 кв.м.; площадка складування № II, що знаходиться за адресою: Одеська обл., Миколаївський район, с/рада Олексіївська, Будівлі та споруди «Об`єкт №1» , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна за Державним реєстром речових прав на нерухоме майно 533104051235;

- на будівлю, будівлю корівника, позначена на плані літера «В» , прибудова допоміжна літера «Б» , тамбур II III, загальною площею 1591,3 кв.м., з яких: будівля корівника літера «В» , прибудова допоміжна літера «Б» , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 область, АДРЕСА_1 район, вулиця Леніна, будинок б/н, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна за державним реєстром речових прав на нерухоме майно 533126751235;

- на будівлю, будівлю корівника, позначена на плані літера «А» , тамбур № 1, загальною площею 446,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 / АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна за Державним реєстром речових прав на нерухоме майно 533206851235;

- на будівлю, будівлю телятника, позначена на плані літера «Г» , загальною площею 797,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 /н, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна за Державним реєстром речових прав на нерухоме майно 533246551235;

- на нежитлове приміщення, позначене на плані літера «А» , загальною площею 156,1 кв.м., підсобне приміщення літера «Б» , загальною площею 40,8 кв.м., ганок II, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_5 а, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна за Державним реєстром речових прав на нерухоме майно 533077551235.

Предмети іпотеки розташовані на земельних ділянках площею 0,2175 га, за адресою: Одеська область, Миколаївський район, Олексіївська сільська рада, вулиця Леніна, Бн (діло.4), кадастровий номер: 5123580400:02:002:0146, цільове призначення - для іншого сільськогосподарського призначення, що підтверджується витягом з державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-5107212032018 від 19.12.2018 р. та Довідкою Іпотекодавця № 2/2019 від 10 січня 2019 р.; площею 0,9018 га за адресою: Одеська область, Миколаївський район, Олексіївська сільська рада, кадастровий номер: 5123580400:01:002:0340, цільове призначення - для іншого сільськогосподарського призначення, що підтверджується Витягом з державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-5107212082018 від 19.12.2018 р., та довідкою Іпотекодавця № 2/2019 від 10 січня 2019 року; площею 0,2498 га за адресою: Одеська область, Миколаївський район, Олексіївська сільська рада (за межами населеного пункту), кадастровий номер: 5123580400:01:002:0341, цільове призначення - для іншого сільськогосподарського призначення, що підтверджується Витягом з державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-5107212072018 від 19.12.2018 року, та Довідкою Іпотекодавця № 2/2019 від 10 січня 2019 р.; площею 3,0345 га за адресою: Одеська область, Миколаївський район, Олексіївська сільська рада (за межами населеного пункту), кадастровий номер: 5123580400:01:002:0343, цільове призначення - для іншого сільськогосподарського призначення, що підтверджується Витягом з державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-5107212092018 від 19.12.2018 року та Довідкою Іпотекодавця № 2/2019 від 10 січня 2019 року; площею 1,6133 га за адресою: Одеська область, Миколаївський район, Олексіївська сільська рада (за межами населеного пункту), кадастровий номер: 5123580400:01:001:0170, цільове призначення - для іншого сільскогосподарського призначення, що підтверджується Витягом з державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-5107212062018 від 19.12.2018 р. та Довідкою Іпотекодавця № 2/2019 від 10.01.2019 р.; площею 0,0555 га за адресою: Одеська область, Миколаївський район, Олексіївська сільська рада (за межами населеного пункту), кадастровий номер: 5123580400:01:002:0342, цільове призначення - для іншого сільськогосподарського призначення, що підтверджується Витягом з державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-5107212022018 від 19.12.2018 року та Довідкою Іпотекодавця № 2/2019 від 10 січня 2019р.,

в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №НК 1851 від 06 березня 2018 р., а саме 4 943 381,55 дол. США, з яких: заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) - 4 877 000,00 дол. США., заборгованість по відсоткам (в т.ч. прострочені) - 66 381,35 дол. США, пеня на суму простроченої заборгованості складає - 0,20 дол. США, шляхом, визначеним ст. 38 ЗУ «Про іпотеку» , а саме на підставі рішення суду шляхом продажу іпотечного майна Банком від свого імені будь-якій особі покупцю згідно договору купівлі-продажу за ціною, на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності на день проведення продажу, для задоволення вимог АТ "Таскомбанк".

Також позивач просить суд надати право управління предметами іпотеки та забезпечити Банк усіма повноваженнями продавця, закріпивши за Акціонерним товариством "Таскомбанк" права управителя, щодо вільного доступу представників управителя та інших осіб, визначених управителем, до майна, що передано в управління; укладення договорів оренди майна, переданого в управління, з третіми особами; розпорядження коштами, отриманими за результатами управління майном (з метою спрямування коштів на погашення кредиту Відповідачів); укладення договорів відповідального зберігання майна, що передається в управління, з третіми особами; представляти інтереси у всіх установах чи підприємствах незалежно від організаційної форми та підпорядкування з питань, пов`язаних з замовленням, посвідченням, отриманням необхідних документів (в тому числі у відповідній райдержадміністрації, в органах місцевого самоврядування, в банківських установах, житлово-комунальних органах, в органах державної пожежної охорони, в органах газопостачання, у відповідному структурному підрозділі енергозабезпечувальної установи, в органах зв`язку, водоканалу та інших підприємствах, установах та організаціях) з питань, що стосуються належного здійснення управління майном, передачу в оренду, забезпеченням нерухомого майна електроенергією, водо- та газопостачанням, телефонним зв`язком; здійснювати реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (в тому числі але не виключно права власності, інших речових прав, обтяжень речових прав тощо, щодо їх виникнення, припинення, переходу, зміни тощо), підписувати і подавати заяви про надання витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, про державну реєстрацію припинення іпотеки та про державну реєстрацію припинення обтяження нерухомого майна; користуватися і розпоряджатися майном у встановлених чинним в Україні законодавством та цим Договором межах; інших прав, необхідних для здійснення належного управління майном.

Крім того, в прохальній частині позовної заяви позивач також просить суд стягнути з відповідача на його користь судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінагро" (боржник за кредитними договорами) умов кредитного договору №НК 1851 від 06.03.2018р., що є підставою для звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 10.01.2019р.

Одночасно з позовною заявою Акціонерним товариством "Таскомбанк" подано заяву про забезпечення позову, згідно якої товариство просить суд забезпечити позов АТ "Таскомбанк" про звернення стягнення на іпотечне майно за Кредитним договором №НК 1851 від 06.03.2018 року для належного збереження та недопущення погіршення або знищення іпотечного майна шляхом передачі в управління АТ "Таскомбанк" предметів іпотеки разом з усіма його невід`ємними частинами та приналежностями, поліпшеннями, складовими частинами, у тому числі, але не виключно, з всіма внутрішніми системами та комунікаціями, які встановлені та/або будуть встановлені в Предметах іпотеки, а також з усіма конструкціями та встановленим обладнанням, яке забезпечує або буде забезпечувати експлуатацію та функціонування Предметів іпотеки, визначених іпотечним договором від 10.01.2019р., для чого забезпечити Акціонерному товариству "Таскомбанк" права управителя щодо: вільного доступу представників управителя та інших осіб, визначених управителем, до майна, що передано в управління; укладення договорів оренди майна, переданого в управління, з третіми особами; розпорядження коштами, отриманими за результатами управління майном; укладення договорів відповідального зберігання майна, що передається в управління, з третіми особами; представляти інтереси у всіх установах чи підприємствах незалежно від організаційної форми та підпорядкування з питань, пов`язаних з замовленням, посвідченням, отриманням необхідних документів (в тому числі у відповідній райдержадміністрації, в органах місцевого самоврядування, в банківських установах, житлово-комунальних органах, в органах державної пожежної охорони, в органах газопостачання, у відповідному структурному підрозділі енергозабезпечувальної установи, в органах зв`язку, водоканалу та інших підприємствах, установах та організаціях) з питань, що стосуються належного здійснення управління майном, передачу в оренду, забезпеченням майна електроенергією, водо- та газопостачанням, телефонним зв`язком; здійснювати реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (в тому числі але не виключно права власності, інших речових прав, обтяжень речових прав тощо, щодо їх виникнення, припинення, переходу, зміни тощо), підписувати і подавати заяви про надання витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, про державну реєстрацію припинення іпотеки та про державну реєстрацію припинення обтяження нерухомого майна; володіти, користуватися і розпоряджатися майном у встановлених чинним в Україні законодавством та цим Договором межах; інші права, необхідні для здійснення належного управління майном.

Ухвалою суду від 20.03.2019р. у задоволенні заяви Акціонерного товариства "Таскомбанк" про забезпечення позову за вх.№2-1185/19 від 18.03.2019р. відмовлено.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.03.2019р. позовну заяву Акціонерного товариства "Таскомбанк" на підставі ч.1 ст.174 ГПК України залишено без руху.

Вказаною ухвалою позивачу встановлено десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду опису вкладення відправлення відповідачу позовної заяви.

15.04.2019р. до канцелярії суду від Акціонерного товариства "Таскомбанк" надійшла заява про усунення недоліків згідно ухвали суду від 25.03.2019р. з додатком, згідно якої позивач на виконання вимог вищевказаної ухвали суду такі недоліки усунув та просив суд відкрити провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.04.2019р. відкрито провадження у справі №916/712/19 за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання на "22" травня 2019р. об 11год.30хв.

Крім того, вищевказаною ухвалою суду Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінагро" залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

У судовому засіданні 22.05.2019р. при розгляді даної справи оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на "12" червня 2019р. об 11год.30хв., а також попередньо визначено дату та час наступного судового засідання - 26.06.2019р. о 10год.30хв.

Ухвалою суду від 23.05.2019р. судом повідомлено Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Олексіївське" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінагро" про відкладення підготовчого засідання у справі №916/712/19 на 12.06.2019р.

11.06.2019р. Акціонерним товариством "Таскомбанк" подано до суду заяву в порядку ст. 50 ГПК України про залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ТОВ "Кастар" та ТОВ "Василівський Елеватор".

Обґрунтовуючи необхідність залучення до участі у справі третіх осіб, позивач зазначив про укладання Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Олексіївське" з вказаними підприємствами договорів оренди нерухомого майна, яке є предметом договору іпотеки від 10.01.2019р.

Ухвалою суду від 12.06.2019р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Василівський Елеватор" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Кастар" залучені в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача із одночасним відкладенням розгляду справи на 26.06.2019р. о 10:30.

24.06.2019р. до суду від позивача надійшла заява про залучення додаткових документів до матеріалів спри (т.2 а.с.1).

Ухвалою суду від 24.06.2019 р. строк підготовчого провадження у справі продовжено на 30 днів.

25.06.2019р. до суду від позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання, призначеного на 26.06.2019р. без участі представника Акціонерного товариства "Таскомбанк" (т.2 а.с.28).

Ухвалою суду від 26.06.2019р. судом відкладено розгляд справи на 08.07.2019р. о 10 год. 45 хв.

Ухвалою суду від 08.07.2019р. закрито підготовче провадження у справі та призначено справу №916/712/19 до розгляду по суті в засіданні суду на "29" липня 2019 р. о 14:10.

У судовому засіданні 29.07.2019р. судом оголошено протокольну ухвалу про перерву до 19.08.2019р. о 15год.00хв., а також попередньо визначено дату та час наступного судового засідання, а саме - 28.08.2019р. о 10год.30хв.

Ухвалою суду від 29.07.2019р. судом повідомлено відповідача та третіх осіб про оголошення перерви до 19.08.2019р. та попереднє визначення дати та часу наступного судового засідання -28.08.2019р.

19.08.2019р. від позивача до суду надійшли письмові пояснення (т.2 а.с.126), згідно яких останній повідомив суду про надіслання 01.02.2019р. банком поштою позичальнику та майновому поручителю вимоги про дострокове погашення боргу по кредитному договору №НК1851 від 06.03.2018р., в тому числі і суми заборгованості по відсоткам, яка на дату 01.02.2019р. склала 58 794,91 дол. США.

Водночас у позовній заяві заборгованість по відсоткам у сумі 66 381,35 дол. США вказана у такому розмірі оскільки з моменту надіслання вимоги банком і надалі здійснюється нарахування відсотків і пені.

У судовому засіданні 19.08.2019р. судом було оголошено протокольну ухвалу про перерву до 28.08.2019р.

У судовому засіданні 28.08.2019р. представник позивача надав пояснення, просив суд задовольнити позов, зазначивши про неможливість здійснення позасудового врегулювання шляхом продажу предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у зв`язку з поверненням повідомлень про продаж та про можливість виникнення таких повноважень внаслідок прийняття судом відповідного рішення.

Відповідач про час та місце судових засідань повідомлявся належним чином шляхом надсилання ухвал суду на його юридичну адресу, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т.1 а.с.78-84), а також за адресою знаходження іпотечного майна, у судове засідання не з`явився, відзиву на позов не надав.

Треті особи про час та місце судових засідань повідомлялися належним чином шляхом надсилання ухвал суду на їх юридичні адреси, які зазначені у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т.1 а.с.93- 97, 185-194) у судове засідання не з`явилися, жодних пояснень по суті спору не надали.

За змістом ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Приймаючи до уваги, що надіслані судом на юридичну адресу відповідача ухвали були повернуті від відповідача з відміткою поштової установи "інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення" (т.1 а.с.114-120), а надіслані судом ухвали на адресу іпотечного майна були отримані відповідачем, про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення (т.1 а.с.128, 184, 195, т. 2 а.с.27, 51, 101), в свою чергу надіслані на юридичні адреси третіх особі ухвали також були повернуті від третіх осіб з відміткою поштової установи "відсутня реєстрація", "адресат відсутній" (т.1 а.с.121-126, 142- 145, 166-183, т. 2 а.с.11-26, 36-50, 60-71, 73-78, 107-110, 118-125), суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача та третіх осіб за наявними в ній матеріалами відповідно до п.9 ст.165 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

В силу ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За змістом положень вказаних норм, правом на пред`явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Приймаючи до уваги, що, розглядаючи справу, суд повинен дослідити усі правовідносини, що виникли між сторонами, та надати їм відповідну правову оцінку, суд вказує наступне.

Відповідно п.1 ч. 2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Положеннями ч. 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.03.2018р. між Публічним акціонерним товариством "ТАСКОМБАНК" (нова назва Аакціонерне товариство "ТАСКОМБАНК") (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінагро" (Позичальник) було укладено кредитний договір № НК 1851 (мультивалютна кредитна лінія, що поновлюється, з графіком зменшення ліміту в валюті) (т. 1 а.с.17-23), відповідно до якого Банк, за умови виконання п. 4.1. Частини №2 цього Договору відкриває Позичальнику мультивалютну кредитну лінію, що поновлюється, з графіком зменшення ліміту (Кредит), а Позичальник зобов`язується прийняти кредитні кошти, використати їх за цільовим призначенням, згідно умов Договору, повернути Банку кредитні кошти у повному обсязі та сплатити проценти, інші платежі, на умовах та в порядку, передбачених цим Договором.

Відповідно до п. 2 частини №1 (Предмет договору. Визначення термінів) Кредитного договору розмір ліміту кредитної лінії складає 5 500 000 дол. США., строк користування кредитною лінією з 06.03.2018 по 05.03.2021 включно; термін сплати процентів за користування кредитною лінією - 10 число кожного місяця з моменту видачі першого Траншу Кредитної лінії до дати спливу Строку користування Кредитною лінією та повернення в повному обсязі кредитних коштів за цим договором; процента ставка за Кредитним договором №НК 1851 від 06.03.2018р. є фіксованою, за траншами, що надаються на закупівлю с/г продукції, за період користування кредитними коштами до 120 календарних днів (включно) 10,00 % річних в доларах США або євро, 21,00 % річних в гривні; за період користування кредитними коштами від 121 до 365 календарних днів 14,00% річних в доларах США або євро, 23,00% річних в гривні; за траншами, що надаються на закупівлю паливно мастильних матеріалів, засобів захисту рослин, добрив, насіння за період користування кредитними коштами до 270 календарних днів (включно) 10,00% річних в доларах США або євро, 21,00% річних в гривні; за період користування кредитними коштами від 271 до 365 календарних днів 14,00% річних в доларах США або євро, 23,00% річних в гривні.

Відповідно до п. 1.1. Частини 2 Кредитного договору №НК 1851 від 06.03.2018р. відповідно до умов цього Договору, банк за наявності вільних грошових коштів відкриває Позичальнику кредитну лінію. Транш кредитної лінії надається в межах строку користування кредитною лінією. Надання кредитної лінії здійснюється окремими частинами (траншами) в гривні та/або доларах США та/або євро. Загальна максимальна отримана Позичальником та непогашена сума за кредитною лінією не повинна перевищувати відповідний встановлений кредитний ліміт кредитної лінії. Кредитна лінія надається на умовах забезпеченості, строковості, платності, та цільового характеру використання.

Позичальник отримує транш кредитної лінії та повинен виконати відповідні боргові зобов`язання в порядку та на умовах, зазначених у цьому договорі.

Банк має право в односторонньому порядку відмовитись від своїх зобов`язань щодо надання будь-якої суми або всієї суми кредиту у випадку невиконання чи неналежного виконання Позичальником боргових зобов`язань за Договором та/або у випадку настання форс-мажорних обставин та/або в інших випадках, передбачених Договором.

Згідно до п. 1.2. Частини 2 Кредитного договору №НК 1851 від 06.03.2018р. транш в межах кредитної лінії надається Позичальнику для траншів в гривні - шляхом зарахування коштів на поточний рахунок позичальника з урахуванням положень п. 1.3. частини №2 цього Договору, і в будь-якому випадку не пізніше терміну користування кредитною лінією, в межах діючого на відповідну дату ліміту кредитної лінії; для траншів у доларах США та/або євро - шляхом зарахування коштів на поточний (валютний) рахунок Позичальника для подальшого продажу/конвертації (конверсії) на міжбанківському валютному ринку України або на поточний (валютний) рахунок Позичальника з наступною оплатою за реквізитами контрактів, наданих Позичальником з урахуванням положень п. 1.3. Частини №2 цього Договору, і в будь-якому випадку не пізніше терміну користування кредитною лінією, в межах діючого на відповідну дату ліміту кредитної лінії.

Розмір ліміту кредитної лінії змінюється відповідно до Графіку зміни розміру ліміту кредитної лінії , наведеного у додатку №1, що є невід`ємною частиною цього Договору (далі - Графік).

Датою надання траншу кредитної лінії є дата перерахування відповідної суми коштів з позичкового рахунку Позичальника на поточний рахунок Позичальника, що підтверджується випискою по поточному рахунку.

В межах кредитної лінії Позичальник має право отримати кошти у гривні та /або доларах США та/або євро у розмірі що дорівнює різниці між розміром кредитної лінії (лімітом), визначеним у п. 2 Частини №1 цього Договору, який змінюється згідно графіку, та фактичним розміром заборгованості Позичальника за кредитною лінією ( в еквіваленті валюти ліміту кредитної лінії за офіційним курсом Національного банку України на дату надання траншу кредитної лінії.

Відповідно до п. 1.4. Частини 2 Кредитного договору №НК 1851 від 06.03.2018р. кредитна лінія надається Позичальнику із щомісячною сплатою процентів у термін сплати процентів, встановлений Частиною №1 цього Договору.

Пунктом 2.2. Частини 2 (Загальні умови) Кредитного договору сторони визначили, що датою повернення заборгованості за Кредитною лінією є день виконання Позичальником всіх своїх боргових зобов`язань перед банком в повному обсязі заборгованості за цим договором, включаючи повну сплату процентів, комісій банку, неустойки пені, штрафів (якщо такі будуть).

Згідно до п. 3.1. Частини 2 Кредитного договору №НК 1851 від 06.03.2018р. проценти на відповідну суму заборгованості за кредитною лінією нараховуються та сплачується за час фактичного користування грошовими коштами Банку відповідно до умов, визначених цим договором, виходячи з розміру процентної ставки, що діє на відповідну дату. Нарахування та сплата процентів здійснюється у валюті отриманого кредиту.

Проценти за користування кредитною лінією нараховуються Банком щоденно за фактичну кількість днів користування грошовими коштами, за методом „факт/360» (виходячи із розрахунку 360 днів у році). При цьому, враховується перший день та не враховується останній день користування кредитною лінією. Проценти нараховуються за фактичну кількість днів користування кредитною лінією, на суму щоденного залишку заборгованості за кредитною лінією.

Позичальник зобов`язаний сплачувати проценти за користування Кредитною лінією щомісячно не пізніше Терміну сплати процентів за користування Кредитною лінією, з урахуванням вимог п. 7.10 частини 2 цього договору (п. 3.2. Частини 2 Кредитного договору №НК 1851 від 06.03.2018р.).

У випадку нездійснення/відмови здійснювати Позичальником сплати процентів за користування Кредитною лінією з урахуванням умов цього договору, Сторони, підписанням цього договору домовились та дійшли взаємної згоди, що Банк набуває право вимагати від Позичальника повного виконання всіх Боргових зобов`язань за цим договором, а Позичальник зобов`язаний повністю виконати Боргові зобов`язання, в тому числі шляхом дострокового виконання всіх Боргових зобов`язань за цим договором, після спливу Терміну сплати процентів за користування Кредитною лінією (п. 3.3. Частини 2 Кредитного договору).

Положеннями п. 5.1.1. та п. 5.1.2. Частини 2 Кредитного договору №НК 1851 від 06.03.2018р. сторони погодили, що протягом всього строку дії цього Договору Позичальник зобов`язаний виконувати боргові зобов`язання у строки, визначені цим Договором та за порушення строків повернення заборгованості за кредитною лінією та/або за порушення строків сплати процентів за користування кредитною лінією сплачувати Банку пеню, у відповідності до п. 6.2. Частини 2 цього Договору.

Умовами п. 5.1.3. Частини 2 Кредитного договору №НК 1851 від 06.03.2018р. визначено, що протягом всього строку дії цього Договору Позичальник зобов`язаний утримуватись від будь-яких дій, які можуть мати своїм наслідком втрату права власності належні йому предмети договорів забезпечення (їх частини) та забезпечити всіма засобами і заходами невчинення майновим(и) поручителем (ями) Позичальника чи будь-якими третіми особами дій, що можуть мати наслідком втрату майновим(и) поручителем (ями) Позичальника права власності на предмет договорів забезпечення (їх частин),окрім випадків звернення стягнення Банком на такі предметі договорів забезпечення (їх частини).

Згідно до п. 5.4.1. Частини 2 Кредитного договору №НК 1851 від 06.03.2018р. Банк має право відмовити Позичальнику у наданні кредитної лінії, призупинити/зупинити надання Позичальнику кредитної лінії без попереднього повідомлення Позичальника, та/або зменшити Ліміт Кредитної лінії, та/або вимагати дострокового виконання Позичальником Боргових зобов`язань перед Банком за цим договором, змінивши при цьому строк виконання Боргових зобов`язань в порядку, визначеному п. 7.13 Частини №2 цього договору, при настанні будь-якої обставини або події, які визначені Сторонами як такі, що явно свідчать про те, що кредитні кошти не будуть своєчасно повернуті, у тому числі: при порушенні/невиконанні Позичальником будь-яких зобов`язань за цим договором.

В свою чергу, пунктом 7.13. Частини 2 Кредитного договору №НК 1851 від 06.03.2018р. відповідно до вимог чинного законодавства України, зокрема, ст.ст. 525,611 Цивільного кодексу України, сторони погодили, що у випадку настання будь-якої з обставин, визначених п. 5.4.1. Частини 2 цього Договору, Банк направляє позичальнику повідомлення з вимогою виконання Позичальником боргових зобов`язань за цим Договором, у визначеній Банком частині або в цілому (надалі - повідомлення). При цьому строк виконання Позичальником боргових зобов`язань, за взаємною згодою Сторін, вважається таким, що настав, на 10 календарний день, з дня направлення Позичальнику повідомлення, якщо інший новий строк виконання боргових зобов`язань не передбачений в такому повідомленні. Сторони досягли згоди, що датою, з якої починається відлік зазначеного вище десятиденного строку, вважається дата, зазначена на квитанції, яка надсилається Банку відділенням зв`язку при відправленні листа з повідомленням про вручення на адресу Позичальника, зазначену у реквізитах цього договору або адресу, повідомлену Позичальником відповідно до п. 5.1.5. Частини 2 цього Договору.

У цьому випадку Позичальник зобов`язаний достроково повернути заборгованість за кредитною лінією, сплатити проценти за користування нею та інші платежі, що належать до сплати за цим Договором, у встановлений відповідно до цього пункту Договору новий строк у визначеному Банком обсязі.

Даний Договір набуває чинності з дати його підписання сторонами та діє до дати повного погашення заборгованості Позичальника перед Банком за цим договором, але в будь-якому випадку до повного виконання Позичальником своїх Боргових зобов`язань за цим договором (п. 9.1. Частини 2 Кредитного договору).

Як вказує позивач, на виконання вимог чинного законодавства України та умов Кредитного договору, ним було надано Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінагро" кредит шляхом відкриття мультивалютної кредитної лінії, що поновлюється, з графіком зменшення ліміту в валюті в розмірі 5 500 000 дол. США.

За змістом ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного (господарського) законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Натомість, як вказує позивач ТОВ "Фінагро" свої зобов`язання за договором не виконало, чим порушило його умови.

Так, як встановлено судом, позивачем на адресу Позичальника була направлена вимога від 01.02.2019 про погашення заборгованості за Кредитним договором в строк по 04.02.2019 року (т.1 а.с.44), яка залишилась без відповіді та задоволення.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 18.06.2019р. у справі №916/304/19 позов Акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК" задоволено повністю, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №НК1851 від 06 березня 2018 року у сумі 4 935 795 доларів США 11 центів, що в гривневому еквіваленті становить 136 918 956 грн. 35 коп., з яких: заборгованість по тілу кредиту 4 877 000,00 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 135 287 980 грн., заборгованість по процентам 58 794 доларів США 91 центів, що в гривневому еквіваленті складає 1 630 970 грн. 80 коп., заборгованість по пені 0,20 центів, що в гривневому еквіваленті складає 5 грн. 55 коп. звернуто стягнення на нерухоме майно, що перебуває у заставі АТ "ТАСКОМБАНК", шляхом реалізації через проведення прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження.

Крім того, рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 24.04.2019р. у справі №912/381/19 позов Акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК" задоволено частково, звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме нерухоме майно, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Складський комплекс "Новомиргород" в рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінагро" за Кредитним договором № НК 1851 від 06.03.2018 року в розмірі 4 943 381,35 дол. США на користь Акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК", з яких: заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) 4 877 000,00 дол. США, заборгованість по відсотками (в т.ч. прострочені) 66 381,35 дол. США. В задоволенні решти позову відмовлено.

Ухвалюючи вказані рішення, судами, зокрема, було встановлено наступні факти: укладання 06.03.2018р. між Публічним акціонерним товариством "ТАСКОМБАНК" (нова назва Аакціонерне товариство "ТАСКОМБАНК") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінагро" кредитного договору № НК 1851 (мультивалютна кредитна лінія, що поновлюється, з графіком зменшення ліміту в валюті) та наявність заборгованості Позичальника за Кредитним договором у сумі 4 943 381,55 дол. США, з яких: заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) - 4 877 000,00 дол. США., заборгованість по відсоткам (в т.ч. прострочені) - 66 381,35 дол. США, пеня на суму простроченої заборгованості - 0,20 дол. США.

За правилами ч.4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовної якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу.

Згідно п. 2.6. Постанови № 18 не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.

Таким чином, виходячи із припису статті 75 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені вище означеними рішеннями господарських судів, які набрали законної сили, не підлягають повторному доказуванню та можуть бути спростовані не інакше як шляхом скасування відповідного судового рішення.

Оскільки факт наявності порушення зобов`язання та заборгованості за кредитним договором встановлено рішеннями господарських судів у справах №912/381/19 та №916/304/19, заборгованість за кредитним договором не погашена, доказів протилежного матеріали справи не містять, позивач набув право задовольнити вимоги за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки, з огляду на що і звернувся до суду з відповідним позовом.

Поряд з цим суд зауважує, що спосіб захисту цивільного права чи інтересу - це дії, які спрямовані на попередження порушення або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Спосіб захисту цивільного права чи інтересу має бути доступним та ефективним.

Способи захисту цивільного права чи інтересу можуть бути судові (стаття 16 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України) та позасудові (статті 17-19 ЦК України).

Відповідно до статей 12 і 33 Закону України "Про іпотеку" у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, одним зі способів захисту прав та інтересів іпотекодержателя є звернення стягнення на предмет іпотеки.

Підставами звернення стягнення на предмет іпотеки є: рішення суду, виконавчий напис нотаріуса або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (частина третя статті 33 Закону України "Про іпотеку").

З огляду на вказане Закон визначає такі способи звернення стягнення на предмет іпотеки: судовий (звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду); позасудовий: захист прав нотаріусом (звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса) або самозахист (згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя).

Способами задоволення вимог іпотекодержателя під час звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду (стаття 39 Закону) є: 1) реалізація предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів (стаття 41-47 Закону); 2) продаж предмета іпотеки іпотекодержателем будь-якій особі-покупцеві (стаття 38 Закону).

Способами задоволення вимог іпотекодержателя під час звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідного застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, є (частина третя статті 36 Закону): 1) передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 Закону; 2) право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 Закону.

Надаючи оцінку вимогам позивача щодо звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду шляхом продажу іпотечного майна банком від свого імені будь-якій особі покупцю згідно договору купівлі-продажу, суд вказує наступне.

Згідно з частиною першою статті 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).

Відповідно до статті 6 Цивільного кожексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки (частина перша статті 36 Закону України "Про іпотеку").

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки (частина друга статті 36 Закону).

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону (частина 3 статті 36 Закону України "Про іпотеку").

У відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, 10.01.2019р., у забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № НК 1851 від 06.03.2018р., між Акціонерним товариством "Таскомбанк" (Іпотекодержатель) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Олексіївське" (Іпотекодавець) було укладено іпотечний договір (із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя) (т.1 а.с.32-43), відповідно до умов якого Іпотекодавець передає Іпотекодержателю в іпотеку нерухоме майно, зазначене у пункті 1.2. цього договору, а Іпотекодержатель приймає його в іпотеку та набуває право одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки за цим договором переважно перед іншими кредиторами Іпотекодавця та/або позичальника.

Пунктом 2.2. іпотечного договору сторони погодили, що на підставах, передбачених чинним законодавством України, на предмет іпотеки може бути безумовно і беззаперечно звернене стягнення.

Згідно п. 2.8. договору в разі, коли в момент настання строку виконання позичальником будь-якого боргового зобов`язання, що випливає з кредитного договору, вказане боргове зобов`язання Позичальником виконано не буде, а також у разі виникнення інших підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки, передбачених цим договором, Іпотекодержатель отримає право звернути стягнення на предмет іпотеки, його реалізувати та одержати задоволення своїх вимог з вартості предмету іпотеки на свій розсуд (з урахуванням умов цього договору) переважно перед іншими кредиторами Іподекодавця та/або позичальника.

За умовами п.7.2. іпотечного договору звернення стягнення на предмет іпотеки та задоволення вимог Іпотекодержателя може відбуватися будь-яким із наступних способів на вибір Іпотекодержателя: 1) за рішенням суду, 2) у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса; 3) на підставі переходу до Іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання боргових зобов`язань за кредитним договором в порядку, встановленому ст. 37 Закону України "Про іпотеку" та умовами цього договору; 4) на підставі продажу іпотекодержателем від свого імені предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому ст. 38 Закону України "Про іпотеку" та умовами цього договору; 5) іншим способом, встановленим законодавством України. Іпотекодержатель має право на свій розсуд обрати порядок звернення стягнення на предмет іпотеки та черговість їх застосування.

За умовами підпункту 7.3.2. пункту 7.3. іпотечного договору сторони домовились про те, що іпотекодержатель має право звернути стягнення на майно згідно із застереженням про задоволення вимог Іпотекодержателя в позасудовому порядку на підставі цього договору шляхом продажу Іпотекодержателем предмета іпотеки відповідно до таких умов: це застереження, згідно Закону України "Про іпотеку" вважається договором про задоволення вимог Іпотекодержателя, який є правовою підставою для реєстрації права власності на предмет іпотеки та його продажу. У випадку набуття Іпотекодержателем права звернення стягнення на предмет іпотеки, останній набуває право від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі з дотриманням умов, визначених в Законі України "Про іпотеку".

З аналізу положень іпотечного договору вбачається, що сторони в іпотечному договорі погодили іпотечне застереження, а саме визначили у договорі іпотеки обидва передбачені частиною третьою статті 36 Закону способи задоволення вимог іпотекодержателя: звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття його у власність іпотекодержателем та звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом його продажу іпотекодержателем третій особі.

При цьому, за умовами п. 7.8. іпотечного договору сторони погодили, що у разі, якщо визначені цим договором та/або чинним законодавством України заходи позасудового врегулювання з будь-яких причин не призвели до задоволення вимог Іпотекодержателя в повному обсязі, або договір про задоволення вимог Іпотекодержателя визнаний в судовому порядку недійсним з будь-яких підстав, Іпотекодержатель вправі в будь-який час припинити процедуру позасудового врегулювання та звернути стягнення на предмет іпотеки в цілому чи окреме майно, що входить до його складу, за рішенням суду.

Враховуючи, що позивач звернувся до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу предмета іпотеки третій особі в порядку, встановленому статтею 38 Закону, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29.05.2019р. при розгляді справи №310/11024/15-ц сформувала наступний висновок щодо застосування норм права.

Способами задоволення вимог іпотекодержателя під час звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідного застереження в іпотечному договорі , яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, є (частина третя статті 36 Закону): 1) передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 Закону; 2) право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 Закону.

Способами задоволення вимог іпотекодержателя під час звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду є: 1) реалізація предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів (стаття 39 Закону); 2) продаж предмета іпотеки іпотекодержателем будь-якій особі-покупцеві (стаття 38 Закону).

Звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом встановлення у рішенні суду права іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, визначеному статтею 38 Закону, можливе лише за умови , що сторони договору іпотеки не передбачили цей спосіб задоволення вимог іпотекодержателя у договорі про задоволення вимог іпотекодержателя або в іпотечному застереженні, яке прирівнюється до такого договору за юридичними наслідками. Якщо ж сторони договору іпотеки передбачили такий спосіб задоволення вимог іпотекодержателя у договорі про задоволення вимог іпотекодержателя або в іпотечному застереженні, позовна вимога про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом встановлення у рішенні суду права іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, визначеному статтею 38 Закону, є неналежним способом захисту .

При цьому Великою Палатою Верховного Суду наголошено, що частина друга статті 36 Закону, яка встановлює, що визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки, означає, що у разі, якщо у договорі про задоволення вимог іпотекодержателя сторони передбачили обидва вказані у частині третій статті 36 Закону способи задоволення вимог іпотекодержателя (статті 37, 38 Закону), то їх наявність не перешкоджає іпотекодержателю застосувати: 1) судовий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом задоволення вимог іпотекодержателя у спосіб реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах ; 2) позасудовий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Отже, з огляду на наведені положення Закону України "Про іпотеку", враховуючи обов`язковість договору для сторін, а також висновки Великої Палати Верховного Суду, які є обов`язковими для суду першої інстанції, враховуючи погодження сторонами у договорі способу задоволення вимог іпотекодержателя шляхом продажу предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу, встановленому ст. 38 Закону України "Про іпотеку", суд зазначає, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту свого права іпотекодержателя, у зв`язку з чим у задоволенні позову слід відмовити.

При цьому суд не приймає посилання позивача на неможливість здійснення позасудового врегулювання шляхом продажу предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у зв`язку з поверненням повідомлень про продаж та твердження про можливість виникнення таких повноважень внаслідок прийняття судом відповідного рішення.

Такі твердження позивача спростовуються змістом ст. 38 Закону України "Про іпотеку", яка не розрізняє процедуру продажу в залежності від того, рішенням суду або договором про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідне застереження в іпотечному договорі) передбачено відповідне право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки. Згідно зазначеної статті у разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед такими особами за відшкодування завданих збитків.

Також судом не можуть бути прийняті посилання представника позивача на те, що виключно рішенням суду йому можуть бути надані повноваження, необхідні для укладення договору купівлі-продажу, оскільки, по-перше, зміст п.7.3.2.-7.7 іпотечного договору свідчить про надання іпотекодавцем відповідних повноважень, по-друге, згідно до положень ст.38 Закону України "Про іпотеку" дії щодо продажу предмета іпотеки та укладання договору купівлі-продажу здійснюються іпотекодержателем від свого імені, на підставі іпотечного договору, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження іпотекодавця . При нотаріальному посвідченні такого договору купівлі-продажу правовстановлюючий документ на предмет іпотеки не подається.

З урахуванням викладеного, враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, витрати по сплаті судового збору, згідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають віднесенню на рахунок позивача.

Керуючись ст.ст. 129,232,233,236-238,240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Повне рішення складено 09 вересня 2019 р.

Суддя Ю.М. Щавинська