Рішення

від 09.09.2019 по справі 920/782/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.09.2019 Справа № 920/782/19

м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі:

судді Резніченко О.Ю.,

розглянув без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом заступника військового прокурора Сумського гарнізону в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Сумській області

до відповідача - Казенного підприємства Шосткинський казенний завод Зірка ,

третя особа - Шосткинська міська рада Сумської області,

про стягнення 7570 грн 85 коп.

Стислий виклад позиції прокурора, позивача та заперечень відповідача. Заяви (клопотання) учасників справи. Процесуальні дії, які вчинялись судом.

Прокурор 26.07.2019 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача збитки заподіяні навколишньому природному середовищу у розмірі 7570 грн 85 коп. Прокурор обгрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачем було забруднено нітратами земельні ділянки загальною площею 28 м.кв., чим завдана шкода державі на суму 7570 грн 85 коп. Тому, вказана сума збитків підлягає стягненню з відповідача.

Ухвалою суду від 30.07.2019 було відкрито провадження у справі та призначино розгляд справи без повідомлення учасників справи за наявними в справі матеріалами. Відповідач отримав вказану ухвалу суду, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення. Відповідач відзив на позовну заяву до суду не надав, а тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України).

Третя особа отримала вказану ухвалу суду, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення. Письмових пояснень третя особа не надала.

Розгляд справи здійснюється 09.09.2019, оскільки 30.08.2019 суддя Резніченко О.Ю. знаходилась у відпустці, а з 02.09.2019 по 06.09.2019 - у відрядженні, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями відповідних наказів.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Позивачем в період з 21.08.2018 по 04.09.2018 проведено на підприємстві відповідача позапланову перевірку з контролю виконання Припису №232/02-16 від 22.06.2018.

Перевіркою встановлено, що відповідачем не виконується пункт 4 припису - тимчасове зберігання суміші кислот та небезпечних хімічних речовин здійснюється з порушенням вимог чинного природоохоронного законодавства, а саме: в зв`язку з незадовільним станом змішувачів № 3 та № 2 цеху №1, 19.07.218 та 24.07.2018 виникли аварійні ситуації з витікання відходів кислотних сумішей у кількості 11,765 т. Також, перевіркою встановлено факт забруднення відповідачем нітратами земельної ділянки загальною площею 28 м.кв.

По факту забруднення земельної ділянки нітратами розраховані збитки та пред`явлено претензію від 09.11.2018 на суму 7570,85 грн. Розрахунок збитків здійснений відповідно до Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства , зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25.04.2007 під №422/13689.

З метою відшкодування вказаних вище збитків позивач звернувся до відповідача з відповідною претензією, яку відповідач отримав 12.04.2019, з пропозицією добровільно відшкодувати нанесену державі шкоду. Проте відповідач не вжив будь-яких заходів, спрямованих на відшкодуванням збитків. Позивач з позовом до суду не звернувся, а тому прокурор звернувся до суду з даною позовною заявою.

Відповідачем всі вищезазначені аргументи прокурора не спростовано ні посиланням на норми матеріального права, ні поданням доказів, які б спростовували зазначені вище обставини, а тому вказані факти є такими, що встановлені судом.

Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.

Стосовно порушення інтересів держави діями відповідача.

Згідно до ч. 4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення прокурора до суду.

Суд погоджується з доводами прокурора про необхідність здійснення прокуратурою представництва інтересів держави в особі позивача, виходячи з наступного.

Аналіз частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох "виключних" випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно. Не здійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. "Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача. Вищезазначена правова позиція міститься в Постанові Верховного Суду від 18.04.2019 у справі № 913/299/18.

Незважаючи на встановлені порушення та тривалість їх існування, позивач будь-яких заходів на усунення порушень до моменту звернення прокурора з позовом не вжив. Крім того, позивач звернувся до прокурора з листом про стягнення шкоди з відповідача, у зв`язку з фінансовою неспроможністю сплатити судовий збір та неможливістю самостійно захистити свої інтереси. Отже, оскільки позивач не здійснив захист інтересів держави, то існує необхідність їх захисту прокуратурою та наявні, визначені законом підстави, для звернення прокурора до суду з даним позовом.

Стосовно наявності правових підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно з ст. 66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Відповідно до ст. 35 Закону України Про охорону земель власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України.

Згідно з ст. 167 Земельного кодексу України та ст.45 Закону України Про охорону земель господарська та інша діяльність, яка зумовлює забруднення земель і ґрунтів понад установлені гранично допустимі концентрації небезпечних речовин, забороняється.

Відповідно до ст. 68 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього середовища.

Як передбачено в ст. 69 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Згідно зі ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Крім того, відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 29 Бюджетного кодексу України джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є, зокрема, 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать, зокрема, 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об`єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад - 50%, обласних бюджетів та бюджету АРК - 20%, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70%.

В главі 4 Порядку казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.01.2013 №43, передбачено, що платежі, які відповідно до Бюджетного кодексу України та Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік розподіляються між державним та місцевими бюджетами головними управліннями Державного казначейства України за встановленими нормативами між державним бюджетом та відповідними місцевими бюджетами.

Таким чином, заподіяні збитки в сумі 7570,85 грн, факт заподіяння яких встановлений судом, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, а саме до спеціального фонду Державного бюджету України відповідно до норм розподілу вказаних сум між державним бюджетом та місцевим бюджетом Шосткинської міської ради Сумської області, оскільки шкода завдана земельній ділянці, яка розташована на території даної установи.

Розподіл судових витрат між сторонам.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що позовні вимоги задоволенні повність, то витрати військової прокуратури Центрального регіону України із сплати судового збору в розмірі 1921 грн покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.123, 129, 130,185, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги заступника військового прокурора Сумського гарнізону в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Сумській області до Казенного підприємства Шосткинський казенний завод Зірка , третя особа - Шосткинська міська рада Сумської області, про стягнення 7570 грн 85 коп. - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Казенного підприємства Шосткинський казенний завод Зірка (вул. Садовий бульвар, 36, м. Шостка, Сумська область, 41100, код 14315351) на користь Державної екологічної інспекції в Сумській області (вул. Першотравнева, 29, м. Суми, 40000, код 37970834) збитки заподіяні навколишньому природному середовищу у розмірі 7570 грн 85 коп., зарахувавши їх на рахунок місцевого бюджету КУ/м. Шостка Сумської області для їх подальшого перерозподілу між бюджетами відповідно до ст.ст. 29,69-1 Бюджетного кодексу України, код бюджетного призначення платежу - 24062100 (грошові стягнення за шкоду заподіяну порушенням природоохоронного законодавства), р/р 33110331700012, код ОКПО 37512251, МФО 899998, ДКУ).

3. Стягнути з Казенного підприємства Шосткинський казенний завод Зірка (вул. Садовий бульвар, 36, м. Шостка, Сумська область, 41100, код 14315351) на користь військової прокуратури Центрального регіону України (код 38347014, 01014, м. Київ, вул. Болбачана Петра, буд. 8, р/р 35212055082966, МФО 820172 в ДКСУ) 1921 грн витрат із сплати судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

5. Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повні реквізити сторін зазначені у п.2 та п. 3 резолютивної частини рішення.

Повне судове рішення складено 11.09.2019.

Суддя О.Ю. Резніченко