Рішення

від 09.09.2019 по справі 922/2442/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" вересня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/2442/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Смірнової О.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Європос", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ей Бі Сі Продакшн 2009", м. Харків про без виклику сторін стягнення 211906,37 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Європос" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ей Бі Сі Продакшн 2009", в якій просить суд стягнути з останнього 200000,00 грн. основного боргу, 3% річних в сумі 4614,37 грн., інфляційні втрати в сумі 7291,99 грн. Витрати по сплаті судового збору в сумі 3178,60 грн. позивач просить стягнути з відповідача.

Позовні вимоги вмотивовано неналежним виконанням відповідачем грошових зобов`язань за договором поставки (видатковою накладною №8997 від 28.12.2018 року).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.08.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/2442/19 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Ухвала господарського суду Харківської області від 07.08.2019 року (якою відповідачу було встановлено строк - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву) була направлена на адресу відповідача, яка зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Вищезазначена ухвала не була вручена адресату під час доставки ("інші причини").

Згідно із ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Крім того, судом враховано, що у відповідності до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень (ч. 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

З урахуванням наведеного відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою господарського суду Харківської області від 07.08.2019 року у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Заяв чи клопотань, відповідно до ст. 80 ГПК України, про можливість подання яких було роз`яснено ухвалою господарського суду Харківської області від 07.08.2019 року, на адресу суду від учасників справи не надходило, як і не надходило клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до ст. 252 ГПК України.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа №922/2442/19 розглядається судом за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

З`ясувавши всі фактичні обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд встановив такі обставини.

Як зазначає позивач, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Європос" (позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ей Бі Сі Продакшн 2009" (відповідач, покупець) було укладено договір поставки у спрощеній формі шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлення, а саме виставлення рахунку на оплату по замовленню № 8344 від 19 грудня 2018 року.

28.12.2018 року, на виконання замовлення № 8344 від 19 грудня 2018 року, позивачем було поставлено відповідачу за адресою м. Київ, вул. Фрунзе буд. 40 наступний товар: закруглений профіль на полку PRO 30 довжина 1000 мм., прозорий у кількості 1883 штуки; пластиковий Т-профіль для кріплення розділювачів на полиці T-RAIL 10, ширина 10 мм., довжина 1000 мм., у кількості 1883 штуки; розділювач пластиковий висотою 120 мм. DIV120, довжина 185-385 мм., у кількості 13181 штука, що підтверджується видатковою накладною № 8997 від 28.12.2018 року, яка була підписана уповноваженими представниками сторін

Вартість поставки зазначеного вище товару становить 443258,20 грн., у тому числі ПДВ 73876,36 грн.

Відповідачем з метою оплати вартості товару, поставленого відповідно до видаткової накладної № 8997 від 28 грудня 2018 року, було проведено наступні платежі:

- 21.12.2018 року у розмірі 20000,00 грн.;

- 06.03.2019 року у розмірі 203258,20 грн.;

- 03.04.2019 року у розмірі 20000,00 грн., що загалом складає 243258,20 грн. та підтверджується випискою з особового рахунку позивача.

Таким чином, позивач виконував взяті на себе зобов`язання згідно з домовленостями та своєчасно постачав товар, проте відповідач сплачував кошти за поставлений товар не в повному обсязі, у зв`язку з чим у останнього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 200000,00 грн.

21.05.2019 року позивачем на адресу відповідача була направлена претензія з проханням виконати свої зобов`язання з оплати товару.

Однак, відповідач ніяким чином на вказану претензію не відреагував, заборгованість не сплатив.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав або обов`язків.

Правочин може учинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ст. 205 ЦК України).

Зі змісту ст. 207 ЦК України випливає, що правочин в простій письмовій формі вчиняється сторонами шляхом фіксації його змісту в одному або кількох документах, листах, телеграмах, якими сторони обмінялися за допомогою телетайпних, електронних або інших технічних засобів зв`язку.

Таким чином, поставка товару позивачем та його отримання відповідачем свідчить про волю сторін до настання відповідних правових наслідків, що не суперечить вимогам ст. 205 ЦК України.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За своєю правовою природою правовідносини, що виникли між сторонами природою є договором купівлі - продажу.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 655 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У видатковій накладній №8997 від 28.12.2018 року не вказано строку оплати отриманого товару, тому суд виходить з того, що відповідач був зобов`язаний оплатити товар після його прийняття, що відповідає положенням ст. 692 ЦК України.

Проте, відповідач свої зобов`язання з оплати поставленого позивачем товару не виконав в повному обсязі, здійснивши часткову оплату в сумі 243258,20 грн., що підтверджується відповідними банківськими виписками, внаслідок чого заборгованість відповідача склала 200000,00 грн.

За приписами ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

В пункті 17 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" роз`яснено, що якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов`язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов`язку негайного виконання; такий обов`язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того чи пред`явив йому кредитор пов`язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов`язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору. Відповідні висновки випливають зі змісту частини другої статті 530 ЦК України.

Також в Оглядовому листі Вищого господарського суду України від 29.04.2013 № 01-06/767/2013 "Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" зазначено, що строк виконання грошового зобов`язання, що випливає з правовідносин купівлі- продажу та поставки, встановлений спеціальною нормою статті 692 ЦК України, та не може ставитися в залежність від звернення кредитора до боржника з вимогою в порядку частини другої статті 530 ЦК України.

Таким чином, відповідач був зобов`язаний оплатити товар після його прийняття, що відповідає положенням ст. 692 ЦК України.

Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Станом на момент розгляду справи, відповідач 200000,00 грн. заборгованості не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу чи підтверджували б оплату заборгованості.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов`язання з оплати поставленого позивачем товару, за спірними товарними накладними.

Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 200000,00 грн. заборгованості, належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України гарантовано, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши розрахунки позивача, зазначає, що останній неправомірно здійснює нарахування з 28.12.2018 року, оскільки відповідальність за неналежне виконання покупцем грошового зобов`язання з оплати поставленого йому товару підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору, тобто з 29.12.2018 року. Крім того, день оплати також має бути виключено із розрахунку. Таким чином, на суму 423258,20 грн. позивач мав право нараховувати 3% річних за період з 29.12.2018 року по 05.03.2019 року, що становить 2330,82 грн., а не 2365,61 грн., як зазначено у розрахунку позивача.

За таких обставин, вимога про стягнення 3% річних підлягає частковому задоволенню у сумі 4579,59 грн., а вимога про стягнення інфляційних втрат в сумі 7291,99 грн. є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Європос" підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується положеннями ст. 129 Господарського процесуального кодексу України та покладає на відповідача витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру позовних вимог.

На підставі ст.ст. 6, 11, 525, 530, 626, 712, ч. 1 ст. 612, ч. 1 ст. 629, ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174 Господарського кодексу України, керуючись статтями 73-74, 76-80, 129, 232-233, 237-238, 240-241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ей Бі Сі Продакшн 2009" (61103, місто Харків, пр. Науки, будинок 77, ідентифікаційний код 36472365) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Європос" (02088, місто Київ, вул. Лугова, будинок 9, ідентифікаційний код 36939023) 200000,00 грн. основного боргу, 3% річних в сумі 4579,59 грн., інфляційні втрати в сумі 7291,99 грн. та судовий збір у розмірі 3178,07 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Повне рішення складено 09.09.2019 року.

Суддя О.В. Смірнова