Рішення

від 10.09.2019 по справі 923/503/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2019 року Справа № 923/503/19

Господарський суд Херсонської області у складі судді Литвинової В.В. при секретарі Горголь О. М. , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АПФ "Благодатне", м. Каховка Херсонської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТАНА", м. Херсон

про стягнення заборгованості в сумі 120 074,40 грн за договором купівлі-продажу

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув;

від відповідача: не прибув.

18.06.2019 року до Господарського суду Херсонської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю АПФ "Благодатне" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТАНА" про стягнення заборгованості в сумі 120 074,40 грн. за договором купівлі-продажу № 100 від 14.11.2016.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 02.07.2019 за вказаною позовною заявою відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 16.07.2019.

На визначену судом дату судового засідання -16.07.2019 представники сторін не прибули, вимоги ухвали суду про відкриття провадження у справі не виконали

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 16.07.2019 р. продовжено строк розгляду справи та призначено судове засідання на 10.09.2019 р.

В судове засідання 10.09.2019 р. представники сторін вдруге не прибули. Відповідач відзив на позов не надав, хоча ухвалу суду від 16.07.2019 р. отримав 19.07.2019 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

09.09.2019 р. від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв"язку з зайнятістю представника відповідача в судових засіданнях в апеляційному суді.

Суд залишає без задоволення вищевказане клопотання, оскільки відкладення розгляду справи спричинить порушення строків розгляду справи, встановлених Господарським процесуальним кодексом України.

За вказаних обставин у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення відповідача про дату, час та місце судового слухання, але останній не скористався своїм правом на участь свого представника у судовому засіданні.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Частиною 5 статті 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 ГПК України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

У даному випадку судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами, винесеними по даній справі, у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Зважаючи на те, що неявка відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, а також приймаючи до уваги, що відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору може бути розглянута за наявними у ній документами.

Дослідивши матеріали справи, суд

встановив:

14 листопада 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ВІТАНА (відповідач, продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю АПФ БЛАГОДАТНЕ (позивач, покупець) було укладено Договір купівлі-продажу нафтопродуктів №100 (далі - договір).

Із огляду на зазначений Договір суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором поставки, правовідносини, які витікають із нього, регулюються ст. 264-271 ГК України.

Вищевказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань.

Так, ст.173 ГК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Законами України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Однією з підстав виникнення господарського зобов`язання, згідно ст.174 ГК України, є господарський договір.

Відповідно до ч.1 ст.175 ГК України, майново-господарські зобов`язання, які є одним із видів господарських зобов`язань, - це цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на корить другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, що визначено ст.175 ГК України.

В силу п.1 ст.193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

За змістом ст.712 ЦК України та ст.265 ГК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 11 ЦК України визначено підстави виникнення цивільних прав та обов`язків. Зокрема, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що визначаються законами, а також із дій осіб, які за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Так, однією із підстав виникнення цивільних прав і обов`язків є договори.

Відповідно до п. 3.2. Договору Постачання товару здійснюється партіями, об`єм і порядок яких узгоджується сторонами. Партією товару вважається товар, що постачається згідно однієї заявки.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що кількість та асортимент товару, його марка, ціна та загальна вартість партії товару, інші необхідні відомості, відображаються в товаротранспортній документації на відповідну партію товару та/або у заявці.

Відповідно до п.4.2. Договору було передбачено, що розрахунок за товар здійснюється: простим банківським переказом на рахунок продавця протягом одного банківського дня з моменту приймання товару покупцем або простим банківським переказом на рахунок продавця попередньої оплати згідно рахунку.

Матеріалами справи підтверджується, що на розрахунковий рахунок Відповідача згідно рахунку №118 від 25.02.2019 року платіжним дорученням №468 від 27.02.2019 року Товариством з обмеженою відповідальністю АПФ "Благодатне" було перераховано грошові кошти в сумі 241 443,72 грн. - відповідно до призначення платежу - сплата за дизельне паливо згідно рахунка № 118 від 25.02.2019 р.

Позивач у позові зазначає, що частково Товариством з обмеженою відповідальністю ВІТАНА було здійснено поставку товару, що підтверджується видатковою накладною №1 від 01.04.2019 р. на суму 121369,32 грн., однак дизельне паливо ДП- Л-Евpo-BO у кількості 5100 л. на суму 120074,40 грн. допоставлене не було.

Пунктом 3.7. Договору купівлі - продажу передбачено, що якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено п.4.1 цього договору, - покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає.

Судом встановлено, що листом вих. №27/05 від 27.05.2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю АПФ Благодатне виставило вимогу ТОВ ВІТАНА , щодо допоставки дизельного палива у кількості 5100 л., або повернення на поточний рахунок позивача 120074,40 грн. Відповідач вищевказаний лист залишив без відповіді та реагування.

Частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі Серявін та інші проти України , № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

На підставі вищевикладених норм права, керуючись ст..ст.129, 232-240, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ВІТАНА (ЄДРПОУ: 31652861, адреса: 73003, м. Херсон, вул. Залізнична, буд. 23, кв.21, р/р НОМЕР_1 в АБ Укргазбанк , МФО 320478, ІПН 316528621036), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АПФ БЛАГОДАТНЕ (ЄДРПОУ: 40381981, адреса:74800, Херсонська область, м. Каховка, вул. Купецька, буд. 8, р/р НОМЕР_2 в АТ ОТП Банк м. Київ, МФО 300528, ІПН 403819821016) - 120 074,40 грн. основного боргу та 1921,00 грн. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (підпункт 17.5 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України).

Дата складання повного тексту рішення 11.09.2019 року.

Суддя В.В.Литвинова