Рішення

від 10.09.2019 по справі 924/732/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2019 р. Справа № 924/732/19

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Музики М.В., секретаря судового засідання Комарніцької Н.П., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Бетон-Центр", смт. Стрижавка Вінницького району Вінницької області

до житлово-будівельного кооперативу "Новобудова-2", м. Хмельницький

про стягнення 45 804,33 грн. заборгованості за договором поставки продукції від 04.01.2017 року,

за участю представників сторін:

позивача: Фогель Т.В. - згідно довіреності від 01.07.2019 року;

відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить стягнути з відповідача 45 804,33 грн. заборгованості за договором поставки продукції від 04.01.2017 року. Свої вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки продукції в частині своєчасності та повноти оплати.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 26.07.2019 року відкрито провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Бетон-Центр", смт. Стрижавка Вінницького району Хмельницької області до житлово-будівельного кооперативу "Новобудова-2", м. Хмельницький про стягнення 45804,33 грн. заборгованості за договором поставки продукції від 04.01.2017 року; призначено судове засідання.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав, просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач не скористався правом участі свого представника. відзиву на позов не подав, причин не вказав; належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, що підтверджується наявними в матеріалах справи судовими повістками від 29.07.2019 року та від 23.08.2019 року.

Згідно ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

В силу ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ч.1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що сторонам, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 р. про те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, що кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 р. у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням п. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 р. у справі Смірнова проти України). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи Федіна проти України від 02 вересня 2010 р., Смірнова проти України від 08 листопада 2005 р., Матіка проти Румунії від 02 листопада 2006 р., Літоселітіс проти Греції від 05 лютого 2004 р. та інші).

Враховуючи обставини справи, належне повідомлення сторін про наявність судового спору та надання можливості забезпечити в повному обсязі право на захист, обов`язок дотримання принципу розумних строків вирішення спору, суд, керуючись з ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч. 2 ст. 178 ГПК України, вирішує спір за наявними матеріалами справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

04.01.2017 року між товариством з обмеженою відповідальністю Бетон-Центр (постачальник) та житлово-будівельним кооперативом Новобудова-2 укладено договір поставки продукції (далі - договір), за умовами якого постачальник зобов`язується виготовити і поставити бетонні суміші, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити продукцію, найменування, кількість, одиниці виміру, ціна за одиницю, загальна ціна та умови відвантаження якої зазначається у рахунку-фактурі та/або видатковій накладній (п. 1.1. договору).

Сторони погодились про застосування до умов поставки продукції правил Інкотермс-2000 (п. 1.2. договору).

Відносини по наданню постачальником послуг з перевезення бетонної суміші на об`єкт покупця регулюються шляхом оформлення товарно-транспортних накладних та актів здачі-прийняття робіт (надання послуг). Перевезення здійснюється авто-бетонозмішувачами (п. 1.3. договору).

Відповідно до п. 2.1. договору ціна за одиницю продукції узгоджується сторонами і зазначається в рахунку та/або видатковій накладній і може змінюватись від обсягів поставок та змін цінової політики підприємства.

Згідно п. 3.1. договору продукція постачається партіями за заявками покупця. Сторони погодили, що об`єм партії продукції це будь-яка кількість продукції , однорідна за своїми якісними показниками, яка оформляється одним товаросупровідним документом, але не більше змінного виробітку бетонозмішувача.

Датою поставки партії продукції вважається дата оформлення документів на відвантаження продукції. Поставка продукції здійснюється зі складу постачальника на умовах EXW (вул. Київська, 1, смт. Стрижавка, Вінницького району, Вінницької області) або на склад покупця на умовах DDP, якщо поставка продукції здійснюється транспортом постачальника (п.п. 3.2., 3.3. договору).

У п. 4.1. договору передбачено, що розрахунки за кожну партію продукції та перевезення (за умови постачання продукції транспортом постачальника) проводяться у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Датою оплати продукції і перевезенням вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Оплата вартості продукції та перевезення здійснюється покупцем на умовах 100% попередньої оплати у строки, визначені в рахунку (п. 4.2. договору).

Сторони можуть погодити інші форми розрахунку, про що укладається додаткова угода до даного договору (п. 4.3. договору).

Згідно п. 5.3. договору у разі порушення строку сплати на суму боргу (вартості неоплаченої продукції або вартості неоплачених перевезень продукції) покупець сплачує постачальнику пеню за кожний день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ. Пені нараховуються та сплачуються із дати, зазначеної і погодженої сторонами в рахунку до дати фактичної сплати (п. 5.3. договору).

Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2017 року.

Договір підписано сторонами та скріплено їхніми печатками.

На виконання умов договору позивачем поставлено товар на суму 11160,00 грн. (видаткова накладна №БЦ-003799 від 03.11.2016 року); 12650,46 грн. (видаткова накладна №БЦ-004095 від 18.11.2016 року); 11400,00 грн. (видаткова накладна №БЦ-004129 від 21.11.2016 року); 5700,24 грн. (видаткова накладна №БЦ-004291 від 01.12.2016 року); 14040,00 грн. (видаткова накладна №БЦ-0000075 від 17.01.2017 року); 7875,00 грн. (видаткова накладна №БЦ-0000094 від 20.01.2017 року); 16200,00 грн. (видаткова накладна №БЦ-0000105 від 24.01.2017 року); 4500,00 грн. (видаткова накладна №БЦ-0000754 від 24.03.2017 року); 11250,00 грн. (видаткова накладна №БЦ-0000761 від 25.03.2017 року); 5625,00 грн. (видаткова накладна №БЦ-0000835 від 28.03.2017 року); 11700,00 грн. (видаткова накладна №БЦ-0000878 від 29.03.2017 року); 4860,00 грн. (видаткова накладна №БЦ-0000915 від 30.03.2017 року); 5467,50 грн. (видаткова накладна №БЦ-0000977 від 31.03.2017 року); 11820,00 грн. (видаткова накладна №БЦ-0000982 від 01.04.2017 року); 9420,00 грн. (видаткова накладна №БЦ-0001205 від 08.04.2017 року); 6600,00 грн. (видаткова накладна №БЦ-0001384 від 13.04.2017 року); 16230,00 грн. (видаткова накладна №БЦ-0001580 від 20.04.2017 року); 8352,00 грн. (видаткова накладна №БЦ-0001595 від 21.04.2017 року); 7569,00 грн. (видаткова накладна №БЦ-0001717 від 27.04.2017 року); 8400,00 грн. (видаткова накладна №БЦ-0001821 від 03.05.2017 року); 6600,00 грн. (видаткова накладна №БЦ-0002041 від 10.05.2017 року); 11745,00 грн. (видаткова накладна №БЦ-0002092 від 11.05.2017 року); 21345,00 грн. (видаткова накладна №БЦ-0002273 від 16.05.2017 року); 7455,00 грн. (видаткова накладна №БЦ-0002324 від 17.05.2017 року); 18316,50 грн. (видаткова накладна №БЦ-0002485 від 19.05.2017 року); 21705,00 грн. (видаткова накладна №БЦ-0002597 від 24.05.2017 року); 6600,00 грн. (видаткова накладна №БЦ-0002613 від 26.05.2017 року); 12397,50 грн. (видаткова накладна №БЦ-0002782 від 30.05.2017 року); 8400,00 грн. (видаткова накладна №БЦ-0002912 від 02.06.2017 року); 8400,00 грн. (видаткова накладна №БЦ-0003028 від 07.06.2017 року); 9367,50 грн. (видаткова накладна №БЦ-0003275 від 13.06.2017 року); 6916,50 грн. (видаткова накладна №БЦ-0003523 від 20.06.2017 року); 10440,00 грн. (видаткова накладна №БЦ-0004328 від 05.07.2017 року); 7177,50 грн. (видаткова накладна №БЦ-0004354 від 07.07.2017 року); 7177,50 грн. (видаткова накладна №БЦ-0004374 від 11.07.2017 року); 8400,00 грн. (видаткова накладна №БЦ-0004538 від 13.07.2017 року); 5872,50 грн. (видаткова накладна №БЦ-0004592 від 15.07.2017 року); 6786,00 грн. (видаткова накладна №БЦ-0004649 від 17.07.2017 року); 7350,00 грн. (видаткова накладна №БЦ-0004710 від 18.07.2017 року); 8352,00 грн. (видаткова накладна №БЦ-0004844 від 19.07.2017 року); 9135,00 грн. (видаткова накладна №бЦ-0004862 від 20.07.2017 року); 7200,00 грн. (видаткова накладна №БЦ-0004876 від 21.07.2017 року); 11484,00 грн. (видаткова накладна №БЦ-0004910 від 22.07.2017 року). На загальну суму 419442,18 грн.

Окрім того, позивачем надано автопослуги міксерів на суму 1680,48 грн. (акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №БЦ-0000249); 1680,00 грн. (акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №БЦ-0000266); 1680,48 грн. (акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №БЦ-0000269); 840,24 грн. (акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №БЦ-0000289); 1820,52 грн. (акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №БЦ-0000031); 980,28 грн. (акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №БЦ-0000040); 2100,60 грн. (акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №БЦ-0000043); 840,00 грн. (акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №БЦ-0000098); 1680,00 грн. (акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №БЦ-0000100); 840,00 грн. (акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №БЦ-0000102); 1680,00 грн. (акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №БЦ-0000104); 840,00 грн. (акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №БЦ-0000108); 840,00 грн. (акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №БЦ-0000110); 1680,00 грн. (акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №БЦ-0000111); 1680,00 грн. (акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №БЦ-0000117); 840,00 грн. (акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №БЦ-0000123); 1820,52 грн. (акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №БЦ-0000127); 896,26 грн. (акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №БЦ-0000130); 840,00 грн. (акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №БЦ-0000134); 980,28 грн. (акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №БЦ-0000139); 840,00 грн. (акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №БЦ-0000141); 1680,00 грн. (акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №БЦ-0000142); 3360,00 грн. (акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №БЦ-0000144); 980,28 грн. (акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №БЦ-0000145); 2520,00 грн. (акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №БЦ-0000147); 3360,00 грн. (акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №БЦ-0000150); 840,00 грн. (акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №БЦ-0000153); 1680,00 грн. (акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №БЦ-0000155); 980,28 грн. (акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №БЦ-0000163); 980,28 грн. (акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №БЦ-0000171); 1680,00 грн. (акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №БЦ-0000178); 840,00 грн. (акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №БЦ-0000185); 1680,00 грн. (акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №БЦ-0000208); 840,00 грн. (акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №БЦ-0000214); 840,00 грн. (акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №БЦ-0000220); 980,28 грн. (акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №БЦ-0000226); 840,00 грн. (акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №БЦ-0000231); 840,00 грн. (акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №БЦ-0000234); 980,28 грн. (акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №БЦ-0000237); 896,26 грн. (акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №БЦ-0000239); 980,28 грн. (акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №БЦ-0000242); 840,24 грн. (акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №БЦ-0000243); 1680,00 грн. (акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №БЦ-0000244). На загальну суму 57377,84 грн.

В свою чергу, відповідачем перераховано позивачу 26.12.2016 року 11400,48 грн.; 05.01.2017 року 5700,24 грн.; 17.01.2017 року 9300,30 грн.; 06.03.2017 року 30000,00 грн.; 12.03.2017 року 15000,00 грн.; 22.03.2017 року 20000,00 грн.; 29.03.2017 року 10000,00 грн.; 06.04.2017 року 10000,00 грн.; 17.04.2017 року 15660,00 грн.; 11.04.2017 року на суму 20000,00 грн.; 21.04.2017 року 10000,00 грн.; 05.05.2017 року 10000,00 грн.; 18.05.2017 року 7569,00 грн.; 29.05.2017 року 8352,00 грн.; 31.05.2017 року 896,26 грн. та 16230,00 грн.; 08.06.2017 року 840,00 грн., 1680,00 грн., 5467,50 грн., 6600,00 грн., 9420,00 грн. та 11820,00 грн.; 13.06.2017 року 21345,00 грн.; 16.06.2017 року 4860,00 грн., 5625,00 грн., 11700,00 грн.; 20.06.2017 року 840,00 грн., 3360,00 грн., 6600,00 грн.; 11745,00 грн.; 19.07.2017 року1680,00 грн., 12397,50 грн.; 26.10.2017 року 30000,00 грн.; 02.11.2017 року 30000,00 грн.; 08.11.2017 року 10000,00 грн.; 23.11.2017 року на суму 20000,00 грн.; 04.12.2017 року 20000,00 грн.

На загальну суму 438738,28 грн., з яких 429442,02 грн. - оплата за бетон, та 9296,26 грн. - оплата за автопослуги міксерів.

Позивач звернувся до відповідача з претензією, у якій просить останнього сплатити заборгованість за договором поставки продукції від 04.01.2017 року в розмірі 38081,74 грн.

Проте, у зв`язку з невиконанням вимог позивача відповідачем в добровільному порядку, ТОВ Бетон-Центр звернувся з даним позовом до суду.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом статей 626 - 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Матеріалами справи стверджується, що 04.01.2017 року між сторонами у справі укладено договір поставки продукції, за умовами якого позивач взяв на себе зобов`язання з виготовлення та поставки бетонних сумішей, із можливістю надання послуг по перевезенню авто-бетонозмішувачами, а відповідач - з прийняття та оплати продукції.

Вказаний договір є змішаним договором, який включає в себе елементи договору поставки та надання послуг (перевезення).

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 692 цього Кодексу унормовано, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав умови Договору в частині поставки товару на загальну суму 419442,18 грн., а відповідно до п. 4.2. договору у відповідача виник обов`язок з передоплати поставленої продукції.

В свою чергу, стаття 901 ЦК України визначає, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

В силу положень ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У п. п. 1.3. та 4.2. договору сторонами погоджено, що відносини по наданню постачальником послуг з перевезення бетонної суміші на об`єкт покупця регулюються шляхом оформлення товарно-транспортних накладних та актів здачі-прийняття робіт (надання послуг). Перевезення здійснюється авто-бетонозмішувачами; оплата таких послуг здійснюється на умовах 100% попередньої оплати у строки, визначені в рахунку.

Як стверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем, позивачем надано автопослуги із перевезення бетонозмішувачем бетонних сумішей на загальну суму 57377,84 грн.

За змістом статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідачем, відповідно до виписок по банківських рахунках із даними щодо призначення платежу здійснено оплату за бетон та послуги з перевезенню на загальну суму 438738,28 грн., з яких 429442,02 грн. - оплата за бетон, та 9296,26 грн. - оплата за автопослуги міксерів.

Оскільки позивач поставив відповідачу продукцію на суму 419442,18 грн., а згідно даних з банківського рахунку, зокрема, графи про призначення платежу, відповідачем сплачено за бетон 429442,02 грн., суд вважає, що переплата зараховувалась в якості оплати за послуги, тому приходить до висновку, що відповідачем порушено умови договору в частині своєчасності оплати за надані послуги з перевезення авто-бетонозмішувачем, у зв`язку з чим створено заборгованість перед позивачем на суму 38081,74 грн.

З викладеного, зважаючи на відсутність доказів сплати 38081,74 грн. боргу за договором поставки продукції від 04.01.2017 року, відповідна вимога позивача про стягнення з ЖБК Новобудова-2 38081,74 грн. боргу підлягає задоволенню в повному обсязі.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 1822,00 грн. 3% річних за період з 05.12.2017 року та 5900,59 грн. втрат від інфляції за період з грудня 2017 року по липень 2019 року.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Судом враховано пункт 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань", у якому роз`яснено, що господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Оскільки у п. 4.2. договору сторонами погоджено умову про те, що оплата вартості перевезення здійснюється покупцем на умовах 100% попередньої оплати, а також враховуючи те, що останні послуги по перевезенню надавались ще у липні 2017 року, суд вважає, що визначена дата прострочення виконання зобов`язання - 05.12.2017 року в межах допустимого періоду.

Перевіривши розрахунки інфляційних втрат та 3% річних за допомогою програми Законодавство , суд встановив, що 3% річних за вказаний позивачем період становить 1821,66 грн., тому в стягненні 0,34 грн. 3% річних слід відмовити.

В частині стягнення 5900,59 грн. втрат від інфляції суд приймає до уваги наступне.

У п. 3.2. Постанови Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань роз`яснено, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур`єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

З викладеного, вірним буде наступний розрахунок: 38081,74 грн. х індекс інфляції за грудень 2017 року = 380,82 грн.; х індекс інфляції за січень 2018 року = 571,23 грн.; х індекс інфляції за лютий 2018 року = 342,74 грн.; х індекс інфляції за березень 2018 року = 418,90 грн.; х індекс інфляції за квітень 2018 року = 304,65 грн.; х індекс інфляції за травень 2018 року = 0,00 грн.; х індекс інфляції за червень 2018 року = 0,00 грн.; х індекс інфляції за липень 2018 року = - 266,57 грн.; х індекс інфляції за серпень 2018 року = 0,00 грн.; х індекс інфляції за вересень 2018 року = 723,55 грн.; х індекс інфляції за жовтень 2018 року = 647,39 грн.; х індекс інфляції за листопад 2018 року = 533,14 грн.; х індекс інфляції за грудень 2018 року = 304,65 грн.; х індекс інфляції за січень 2019 року = 380,82 грн.; х індекс інфляції за лютий 2019 року = 190,41 грн.; х індекс інфляції за березень 2019 року = 342,74 грн.; х індекс інфляції за квітень 2019 року = 380,82 грн.; х індекс інфляції за травень 2019 року = 266,87 грн.; х індекс інфляції за червень 2019 року = - 190,41 грн.; х індекс інфляції за липень 2019 року = -228,49 грн. На загальну суму 5103,26 грн. Таким чином, в стягненні 797,33 грн. втрат від інфляції суд відмовляє.

Враховуючи все вище наведене, позовні вимоги ТОВ Бетон-Центр підлягають частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача слід стягнути 38081,74 грн. основного боргу, 1821,66 грн. 3% річних та 5103,26 грн. втрат від інфляції. В стягненні 0,34 грн. 3% річних та 797,33 грн. втрат від інфляції суд відмовляє.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 20, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

позов товариства з обмеженою відповідальністю "Бетон-Центр", смт. Стрижавка Вінницького району Вінницької області до житлово-будівельного кооперативу "Новобудова-2", м. Хмельницький про стягнення 45 804,33 грн. заборгованості за договором поставки продукції від 04.01.2017 року, задовольнити частково.

Стягнути з житлово-будівельного кооперативу Новобудова-2 (29000, м. Хмельницький, вул. Володимирська, 109, код 39453680) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Бетон-Центр (23211, Вінницька область, Вінницький район, смт. Стрижавка, вул. Київська, 1, код 38174311) 38081,74 грн. (тридцять вісім тисяч вісімдесят одна грн. 74 коп.) основного боргу, 1821,66 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять одна грн. 66 коп.) 3% річних, 5103,26 грн. (п`ять тисяч сто три грн. 26 коп.) втрат від інфляції, 1887,55 грн. (одна тисяча вісімсот вісімдесят сім грн. 55 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

В стягненні 0,34 грн. 3% річних та 797,33 грн. втрат від інфляції відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 11.09.2019 року

Суддя М.В. Музика

Веб-адреса рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua/.

Віддрук. у 3 прим.: 1 - до справи; 2 - позивачу (23211, Вінницька область, Вінницький район, смт. Стрижавка, вул. Київська, 1) - рек. з пов. про вручення; 3 - відповідачу (29000, м. Хмельницький, вул. Володимирська, 109) - рек. з пов. про вручення