Рішення

від 04.09.2019 по справі 295/9350/18

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа №295/9350/18

Категорія 18

2/295/837/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.09.2019 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

Головуючого - судді Чішман Л.М.

З участю секретаря Білінської Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Холдингова компанія Київміськбуд , третя особа "Мігорія Люкс" про розірвання інвестиційного контракту, відшкодування збитків та моральної шкоди , -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому з урахуванням уточнень від 13.09.2018 року (а.с. 55), просить розірвати інвестиційний контракт № 16-182/Г113 (про інвестування у нежитлове будівництво), укладений 22.05.2012 року, між Публічним акціонерним товариством - "Холдингова компанія "Київміськбуд" та ОСОБА_1 , у зв`язку із істотним порушенням договору відповідачем, в частині не виконання ним своїх зобов`язань, передбачених п. п. 1.1, 2.1.1., 2.1.3. контракту; стягнути з Публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" на користь ОСОБА_1 295 697,33 грн., з яких: еквівалент витрачених валютних коштів на сплату суми інвестиційного внеску в розмірі 196 897,33 грн., збитки, які полягають в упущеній вигоді в розмірі 73 800,00 грн.; моральну шкоду в розмірі 25 000,00 грн.

В обгрунтування вимог вказано, що 22.05.2012 року, між Публічним акціонерним товариством - "Холдингова компанія "Київміськбуд" та ОСОБА_1 , був укладений інвестиційний контракт № 16-182/Г113. Позивач свої зобов`язання за контрактом 16-182/Г113 виконав належним чином і в повному обсязі, шляхом сплати 60 000,00 грн. відповідачу, що підтверджується довідкою від 14.07.2015 року. Незважаючи на належне своєчасне і в повному обсязі виконання ОСОБА_1 зобов`язань по сплаті суми інвестування, відповідач свої зобов`язання з будівництва та передачі паркомісця в прибудованому паркінгу не виконав. Позивач неодноразово звертався до відповідача, як у усному порядку так і письмово, з вимогою про виконання зобов`язання відповідачем. Враховуючи те, що контрактом 16-182/Г113, не передбачено його розірвання у зв`язку із не виконанням зобов`язань відповідачем щодо порушення строків будівництва, позивач просить розірвати його на підставі ч. 2 ст. 651 ЦК України, у зв`язку із істотним порушенням умов договору компанією Київміськбуд, внаслідок не виконання своїх зобов`язань щодо будівництва паркомісця у паркінгу та його передання у власність позивачу як інвестору, який оплатив 100 % інвестиційного внеску.

Крім того, на думку позивача, йому були заподіяні й інші збитки, які полягають в упущеній вигоді, а саме в неотриманні доходів, які він міг отримати, якби зобов`язання було виконано відповідачем, тобто якби позивач отримав паркомісце у власність та виходячи з ринкової вартості аналогічного майна, з відповідача необхідно стягнути суму збитків у вигляді упущеної вигоди в розмірі 73800,00 грн.

ОСОБА_1 посилається й на те, що оскільки для сплати інвестиційних внесків використовував свої валютні заощадження шляхом їх обміну на гривню, а також в зв`язку з інфляційними процесами, та значним знеціненням гривні до долара США, з відповідача необхідно стягнути коштів у еквіваленті 7506,57 дол. США., що на момент подачі позову становить 196 897,33 грн.

Також, позивач зазначає, що йому була заподіяна моральна шкода, внаслідок істотного порушення зобов`язання з боку відповідача, яка полягає в тому, що позивач позбавлений можливості отримати паркомісце протягом значного часу, на яке розраховували й інші члени його сім`ї, які також вносили свої кошти. Тому, не лише позивач, але й вся сім`я зазнала душевних страждань, стрессу, хвилювань, протягом значного періоду часу, а причиною яких було невиконання зобов`язань відповідачем, постійне затягування строків, введення в оману щодо готовності будівництва, також з фінансової скрути (через марно витрачені заощадження) внаслідок неправомірних дій з боку відповідача, який грубо порушив свої зобов`язання, позбавивши право на отримання паркомісця та відповідних зручностей. Позивач вважає, що йому була заподіяна моральна шкода, яку він оцінює в розмірі 25 000 грн., та яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в рахунок компенсації моральних та душевних страждань.

28.08.2019 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач пояснив, що відповідач Акт прийому-передачі паркомісця не підписав, лист із зауваженнями до компанії не направив, а тому в позивача відсутні підстави для звернення до суду на даний час. Обов`язок щодо введення в експлуатацію паркінгу покладено на ЗАТ Міськрембуд , а не на відповідача. На даний час відповідачем ведеться роботу для з`ясування причин не введення об`єкту незавершеного будівництва в експлуатацію та точний перелік майна, придбаного ТОВ ОРЦ Магорія-Люкс . Відповідач вказав, що сума збитків у вигляді упущеної вигоди не обґрунтована, придбання парко місця здійснено позивачем для власних потреб. А не для використання його у підприємницькій діяльності, а у позовній заяві відсутні факти, які б підтверджували наявність завданих збитків позивачу, не зазначено в чому полягає протиправна поведінка відповідача. Крім того, відповідач зазначив, що позивачем належним чином не підтверджено розмір моральної шкоди, який він визначив, не доведено факт нанесення йому відповідачем будь-яких душевних страждань. На підставі чого, відповідач вважає, що позовна заява не підлягає до задоволення.

Від ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив відповідача, де вказав, що відповідач своїх зобов`язань за контрактом не виконав, а тому підписання Акта прийому-передачі майна, яке ще не створено і не існує в природі, є неможливим. За умови відсутності такого майна, позивач, як сторона договору, не повинен і не мав права підписувати такий договір. Позивач зауважує, що відповідач у відзиві не заперечує того факту, що будівництво ним не завершене, згідно ухвали Господарського суду Житомирської області від 08.06.2015 року до ЗАТ Міськрембуд перейшло право власності на об`єкт незавершеного будівництва, з чого вбачається, що таке будівництво не є завершеним, а тому його передача та оформлення права власності є неможливим. ОСОБА_1 вказав, що дії відповідача нанесли його здоров`ю шкоду, яку позивач визначив у розмірі 25000,00 грн. та вимагає відшкодувати (а.с. 58-59).

В судовому засіданні 04.09.2019 року позивач підтримав позовні вимоги та просив задовольнити у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с. 123).

02.09.2019 року від представника відповідача Черноус О.І. надійшла заява про відкладення розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до ДП "Місьінвестжитлобуд" про визнання майнових прав на нежитлові приміщення по справі №760/20753/14-ц. Проте, суд не може взяти до уваги дану заяву, оскільки з її змісту вбачається, що вона не стосується даної справи.

Третя особа ТОВ Мігорія-люкс в судові засідання не з`являлось, про час та місце розгляду справи повідомлялось належним чином.

Враховуючи, що в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, на підставі ст.ст. 211, 280 ЦПК України. Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи, подано відзив на позовну заяву, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності відповідача та третьої особи.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши та оцінивши зібрані в матеріалах справи докази, суд приходить до наступного висновку.

Встановлено, що 22.05.2012 року, між Публічним акціонерним товариством Холдингова компанія Київміськбуд та ОСОБА_1 було укладено інвестиційний контракт № 16-182/Г113 про інвестування у нежитлове будівництво (далі- Контракт). Згідно п.1.1. Контракту компанія Київміськбуд зобов`язалась своїми силами та засобами, за рахунок коштів інвестора збудувати і передати паркомісце в прибудованому паркінгу по АДРЕСА_1 , а інвестор зобов`язався забезпечити відповідне фінансування об`єкту, та прийняти його у свою власність на умовах контракту.

Згідно п. 1.2. загальна сума інвестування в об`єкт складає 60000,00 грн., в тому числі ПДВ, яка визначається як вартість вищевказаного машиномісця.

Відповідно до п. 2.1.3. ПАТ Холдингова компанія Київміськбуд зобов`язалась після оплати інвестором об`єкту оформити інвестору свідоцтво про право власності на зазначений об`єкт протягом 90 днів, з дня підписання сертифікату відповідності закінченого будівництвом об`єкта.

У пункті 5.1. Контракту сторони погодили, що термін його дії становить до 30.07.2012 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за контрактом (а.с. 6-8).

Як було передбачено умовами Контракту, ОСОБА_1 сплачено ПАТ Холдингова компанія Київміськбуд 60000,00 грн., про що свідчить довідка ПАТ Холдингова компанія Київміськбуд від 14.07.2015 року №Ф/РН/1910 (а.с. 9).

14.07.2017 року ОСОБА_1 звернувся із письмовою заявою до ПАТ Холдингова компанія Київміськбуд , в якій вказав, що станом на 14.07.2012 року прибудинковий паркінг не добудований та не зданий в експлуатацію, чим відповідачем не виконано свої зобов`язання за Контрактом (а.с. 10).

Згідно листа ПАТ Холдингова компанія Київміськбуд від 03.08.2017 року №02720/0/2-17, між ПАТ Холдингова компанія Київміськбуд та ЗАТ Міськрембуд 08.06.2015 року була підписана Мирова угода, відповідно до умов якої, завершення будівництва паркінга та введення його в експлуатацію зобов`язані виконати ЗАТ Міськрембуд (а.с. 11).

Принцип свободи договору як один із загальних засад цивільного законодавства декларується в ст. 3 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України).

Підстави виникнення цивільних прав та обов`язків визначені в статті 11 Цивільного кодексу України, зокрема з договорів та інших правочинів.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Як визначено у правовій позиції Верховного суду України у справі № 6-75цс13, оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом згідно з критеріями, які встановлені вказаною нормою. Вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди; її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване під час укладення договору, а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

Проаналізувавши викладені матеріальні норми права, взявши до уваги, що предметом Контракту було паркомісце та за період з 22.05.2012 року на день ухвалення рішення суду відповідачем не було оформлено право власності за ОСОБА_1 , не здано паркомісце в експлуатацію, суд приходить до висновку, що такі обставини можливо віднести до істотного порушення відповідачем умов Контракту.

Посилання відповідача на те, що відповідно до умов Мирової угоди якої, завершення будівництва парокінка та введення його в експлуатацію зобов`язані виконати ЗАТ Міськрембуд , не можуть звільнити його від відповідальності, оскільки Контракт є чинним, а сторонами у ньому є ПАТ Холдингова компанія Київміськбуд та ОСОБА_1 , які взяли на себе зобов`язання.

Статтею 653 ЦК України визначено, що у разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.

У разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо договір змінений або розірваний у зв`язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

На підставі викладеного, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 в частині розірвання Контракту та стягнення з відповідача суми інвестування в об`єкт у розмірі 60000,00 грн.

Частина перша ст. 4 ЦПК України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача еквіваленту витрачених валютних коштів на сплату суми інвестиційного внеску, суд зазначає наступне.

Статтею 533 ЦК України передбачено, що грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях.

Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Як вже встановлено, у Контракті сторони погодили, що оплата внеску в розмірі 60000,00 грн. здійснюється у гривнях.

Позивач вказав, що для сплати інвестиційних внесків використовував свої валютні заощадження шляхом їх обміну на гривню.

При цьому, умовами Контракту не було визначено еквівалент суми в іноземній валюті, як і не передбачено відшкодування збитків у зв`язку з інфляційними процесами.

Таким чином, оскільки обов`язком ОСОБА_1 було сплатити 60000,00 грн., дії щодо обміну валютних коштів на гривню здійснив на власний розсуд, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача еквіваленту витрачених валютних коштів в розмірі 196 897,33 грн.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача упущеної вигоди, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов`язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред`явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Позивач у позовній заяві вказав, що розраховував на те, що в другій половині 2012 року, отримає паркомісце поряд з місцем проживання. У зв`язку із невиконанням зобов`язань відповідачем, позивач позбавлений права на отримання майна, яке він реально планував одержати у власність, відповідачем були заподіяні збитки позивачу, які полягають в упущеній вигоді, яка складає вартість аналогічного паркомісця в тій же місцевості, з тією ж площею та з аналогічними технічними характеристиками.

Проте, на підтвердження вказаної вимоги та викладених доводів будь-яких доказів позивачем не надано, а тому підстав для стягнення з відповідача упущеної вигоди - не встановлено.

Щодо стягнення з відповідача моральної шкоди, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що спірні правовідносини виникли на підставі Контракту № 16-182/Г113 про інвестування у нежитлове будівництво від 22.05.2012 року.

Відповідно до частини четвертої статті 611 ЦК України моральна шкода підлягає відшкодуванню у разі порушення зобов`язань у договірних правовідносинах у випадку встановлення такої відповідальності законом або договором.

Поняття моральної (немайнової) шкоди і порядок її відшкодування визначається статтею 23 ЦК України.

Зокрема, підставами для відшкодування моральної шкоди можуть бути порушення майнових, особистих немайнових прав особи, а також зобов`язань у випадках, передбачених договором або законом.

Спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції або випливає з її положень; у випадках, передбачених Цивільним кодексом та іншим законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди; чи інших законів, що регулюють такі зобов`язання і передбачають відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Отже, виходячи з аналізу зазначених правових норм слід дійти висновку про те, що ні чинним законодавством, ні договором, укладеним сторонами не передбачено право позивача на відшкодування моральної шкоди у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань, а відтак суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди.

На підставі ст. 141 ЦПК України, врахувавши обсяг задоволених позовних вимог, те, що позивач звільнений від сплати судового збору, суд стягує з відповідача на корсить держави судовий збір у розмірі 1536,80 грн.

Керуючись ст.ст. 12,77, 81, 141, 280, 259, 263-268, 354 ЦПК України, ст. ст. 22, 526, 651, 653, 611 ЦК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Холдингова компанія Київміськбуд , третя особа "Мігорія Люкс" про розірвання інвестиційного контракту, відшкодування збитків та моральної шкоди задовольнити частково.

Інвестиційний контракт № 16-182/Г113 укладений 22.05.2012 року між Публічним акціонерним товариством "Холдінгова компанія "Київміськбуд" та ОСОБА_1 розірвати в зв"язку з істотним порушенням відповідачем умов контракту.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Холдінгова компанія "Київміськбуд" на користь ОСОБА_1 60 000,00 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Холдінгова компанія "Київміськбуд" на користь держави 1536,80 грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м.Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 10.09.2019 року.

Позивач ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , код НОМЕР_1 )

Відповідач Публічне акціонерне товариство Холдингова компанія Київміськбуд (місцезнаходження: м. Київ, вул. Суварова, 4/6, код 23527052 )

Третя особа "Мігорія Люкс"Житомирська обл. Житомирський район с. Іванівка, вул. Санаторна, 2 код 35401267

Суддя Л.М.Чішман