Рішення

від 30.08.2019 по справі 361/103/19

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 361/103/19

Провадження № 2/361/1548/19

30.08.2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 серпня 2019 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

судді - Сердинського В.С.

при секретарі - Мищенко С.Л.,

розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду м. Бровари цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ спільного сумісного майна подружжя,

установив:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ спільного сумісного майна подружжя.

Позивач зазначала, що вони з відповідачем зареєстрували шлюб 09 жовтня 1982 року у відділі РАЦС Мінського району міста Києва, актовий запис №1812.

Від спільного подружнього життя мають повнолітніх дітей: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Подружнє життя у них з відповідачем не склалося, оскільки у них виявились несумісні характери та різні погляди на життя, в результаті чого виникають постійні сварки та непорозуміння, шлюбних стосунків не підтримують, спільного господарства не ведуть протягом шести років. З цих причин вважає, що примирення між ними неможливе, термін на примирення не потрібен, тому просить шлюб між ними розірвати.

Між ними існує майновий спір, оскільки під час шлюбу вони набули у власність земельну ділянку і житловий будинок, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

На підставі викладеного, позивач просила суд шлюб між ним розірвати та поділити спільне сумісне майно подружжя, яке складається із: земельної ділянки і житлового будинку, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Мамаєв Д.Ю. не з`явилися, про місце та час розгляду справи повідомлялися належним чином. Направили до суду заяву про розгляд справи у їхню відсутність, позовні вимоги підтримали, просили про їх задоволення в повному обсязі.

В судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з`явився, про місце та час розгляду справи повідомлявся належним чином. Направив до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги визнав, не заперечував проти їх задоволення в повному обсязі.

Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно ч.1 ст.24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушення жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно ч.3 ст.105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Згідно до ст.110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до ст.112 СК України, суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до ст.113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Відповідно до ч.2 ст.114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Судом встановлено, що шлюб між сторонами було укладено 09 жовтня 1982 року у відділі РАЦС Мінського району міста Києва, актовий запис №1812 (а.с.3).

Від спільного подружнього життя мають повнолітніх дітей: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Сторони подружніх стосунків не підтримують, спільне господарство не ведуть протягом останніх шести років.

За таких обставин суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що шлюб носить формальний характер та підлягає розірванню.

30 липня 2008 року на підставі договору купівлі-продажу відповідачем ОСОБА_2 набуто у власність земельну ділянку площею 0,0500 га, кадастровий номер 3210600000:00:059:1170, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку (а.с.14).

На вказаній земельній ділянці знаходиться житловий будинок загальною площею 182,9 кв.м., житловою площею 39,3 кв.м., власником якого є ОСОБА_2 що підтверджується витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.16-17).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що земельна ділянка площею 0,0500 га, кадастровий номер 3210600000:00:059:1170, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та житловий будинок, який знаходиться на ній, були набуті сторонами у власність під час перебування в шлюбі, право власності на дане нерухоме майно зареєстровано на одного з подружжя - відповідача ОСОБА_2 , а тому вищевказані земельна ділянка та житловий будинок є об`єктом спільного сумісного майна подружжя.

Пленум Верховного Суду України в постанові від 21 грудня 2007 року Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя зазначає, що поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК та ст. 372 ЦК.

Відповідно до ст. 60 Сімейного кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

У відповідності до ст.70 СК України, у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

За таких обставин суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Крім того, керуючись ст.141 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути із відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в розмірі 704,80 грн. - сплачені позивачем при поданні позовної заяви до суду в частині позовних вимог про розірвання шлюбу та 5286,00 грн. - сплачені позивачем при поданні позовної заяви до суду в частині позовних вимог про поділ майна подружжя, а всього: 5990,80 грн.

Керуючись ст.ст. 69-72, 104-105, 110, 112-114 Сімейного кодексу України, ст.ст. 3, 4, 76, 80, 81, 89, 141, 200, 206, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що був зареєстрований 09 жовтня 1982 року у відділі РАЦС Мінського району міста Києва, актовий запис №1812 - розірвати.

Після розірвання шлюбу прізвище позивача залишити - ОСОБА_1 .

Поділити спільне сумісне майно подружжя, що є спільною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Виділити у власність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 1/2 частині земельної ділянки площею 0,0500 га, кадастровий номер 3210600000:00:059:1170, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Виділити у власність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 1/2 частині житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 5990 (п`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто) грн. 80 коп.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В. С. Сердинський