Рішення

від 11.09.2019 по справі 364/922/19

ВОЛОДАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 364/922/19

Провадження № 2/364/315/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.09.2019 р. Володарський районний суд Київської областіув складі:

головуючого судді Макаренко Л. А.,

при секретарі судового засідання Кулинич Г. І.

за участю:

учасники справи - не з`явилися,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в приміщенні Володарського районного суду Київської області в смт Володарка Київської області цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до Тарганської сільської ради Володарського району Київської області,

Треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

До Володарського районного суду Київської області 08.08.2019 р. надійшов зазначений позов ОСОБА_1 до Тарганської сільської ради Володарського району Київської області, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом, в якій Позивач просить суд: визнати за нею право власності на спадкове майно у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: на земельну ділянку площею 2,876 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Тарганської сільської ради Володарського району Київської області.

На обґрунтування заявлених позовних вимог Позивач у позовній заяві зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_4 , після смерті якої залишилось спадкове майно, яке складається із зазначеної земельної ділянки. Спадкоємцями першої черги є вона (Позивач) як дочка померлої та треті особи ОСОБА_2 (син померлої) і ОСОБА_3 (дочка померлої). Для отримання свідоцтва про право на спадщину вона звернулася до нотаріуса, проте та їй відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину через відсутність правовстановлюючих документів на земельну ділянку.

Ухвалою суду від 08.08.2019 р. відкрито провадження у справі, визначено здійснення розгляду справи у порядку загального позовного провадження, встановлено Відповідачеві строк для подання відзиву, Третім особам роз`яснено право подати до суду свої пояснення з викладенням аргументів на підтримку або заперечення проти позову, призначено підготовче судове засідання на 11.09.2019 р.

У підготовче судове засідання 11.09.2019 р. учасники справи не з`явилися, про дачу, час та місце розгляду справи повідомлені, що підтверджено поштовими повідомленнями про вручення (а.с. 44-47). До суду 06.09.2019 р. від Відповідача, 09.09.2019 р. від Позивача та Третіх осіб надійшли заяви про розгляд справи без їх участі (а.с. 49-52), при цьому сільський голова як представник Відповідача зазначив про визнання ним позовних вимог в повному обсязі (а.с. 49), треті особи - також про визнання позовних вимог (а.с. 51, 52).

За загальним правилом частини першої статті 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. При цьому учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності; якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів (частина третя статті 211 ЦПК України).

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (частина друга статті 247 ЦПК України).

Відповідно до частини четвертої статті 200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі, зокрема, визнання позову проводиться в порядку статті 206 ЦПК України.

Згідно з частинами першою, четвертою статті 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві; у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову; якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

За роз`ясненнями Верховного Суду України, викладеними у пункті 24 Постанови Пленуму від 12.06.2009 р. № 2 Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції , пункті 11 Постанови Пленуму від 18.12.2009 р. № 14 Про судове рішення у цивільній справі , у разі визнання відповідачем позову, що не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом; визнання відповідачем позову має бути безумовним, не суперечити закону й не порушувати права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), у такому разі суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для прийняття визнання Відповідачем позову та задоволення позову, суд, ознайомившись з матеріалами справи і оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні (стаття 89 ЦПК України), виходить з такого.

За наявними матеріалами справи судом встановлено, що спірна земельна ділянкаплощею 2,876 га з цільовим призначенням - для ведення сільськогосподарського товарного виробництва, що розташована на території Тарганської сільської ради Володарського району Київської області, належала ОСОБА_4 , мешканці с. Тарган, на праві власності, що підтверджується копією доданого до позовної заяви державного акту на право приватної власності на землю серії РЗ № 322284, виданого Тарганською сільською радою Володарського району Київської області 22.11.2002 р. на підставі рішення 13 сесії 23 скликання названої сільської ради від 21.03.2001 р. № 1; державний акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за № 330 (а.с. 18).

Власниця названої земельної ділянки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено копією свідоцтва про її смерть серії НОМЕР_1 , виданого 24.07.2018 р. виконавчим комітетом Тарганської сільської ради Володарського району Київської області, актовий запис № 8 (а.с. 13).

Згідно з копією довідки Тарганської сільської ради Володарського району Київської області від 11.12.2018 р. № 940 спадкодавиця ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , постійно проживала і була зареєстрована до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 по АДРЕСА_1 ; копія довідки додана до позовної заяви (а.с. 19).

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 6), є дочкою спадкодавиці, що підтверджується наданою суду копією свідоцтва про її народження серії НОМЕР_2 , виданого 24.06.1963 р. сільським ЗАГ с. Тарган Тетіївського району Київської області, актовий запис № 17 (а.с.14), згідно з яким матір`ю її є ОСОБА_4 , та копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3 , виданого 15.05.1993 р. органом реєстрації с. Тарган Володарського району Київської області, актовий запис № 4 (а.с.17), згідно з яким Позивач змінила прізвище з ОСОБА_1 на ОСОБА_1 .

Треті особи ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 9), та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 11), є також дітьми померлої ОСОБА_4 , що підтверджується доданими до позовної заяви копіями свідоцтв про їх народження відповідно серії НОМЕР_4 та серії НОМЕР_5 , виданих 16.02.1957 р. і 19.06.1963 р. сільським ЗАГС с. Тарган, актові записи № 19 і 18 відповідно (а.с. 15, 16).

За життя спадкодавець ОСОБА_4 заповіту не склала, в порядку спадкування за законом до державного нотаріуса 13.12.2018 р. звернулася ОСОБА_1 (Позивач) із заявою про прийняття нею спадщини після матері ОСОБА_4 (а.с. 32). Інші двоє спадкоємців (діти спадкодавиці) - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 19.12.2018 р. подали заяви про відмову від прийняття цієї спадщини на користь їх сестри - ОСОБА_1 (а.с. 42, 43). Наведені обставини підтверджено копією спадкової справи № 130/2018 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 (а.с. 31-43), надісланої державним нотаріусом до суду разом із Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (а.с. 29, 30) на відповідний запит суду (а.с. 28).

Крім того судом встановлено, що Позивачеві було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину через невідповідність правовстановлюючого документа вимогам чинного законодавства України, що підтверджено копією листа державного нотаріуса Позивачеві від 26.03.2019 р. № 101/01-16 (а.с. 22).

Також до позовної заяви додано копію оголошення в газеті Голос Володарщини від 15.02.2019 р. № 7 (11520) про недійсність втраченого державного акту на земельну ділянку серії РЗ № 322284, виданого Тарганською сільською радою (а.с. 23).

Таким чином, судом на підставі наявних у справі письмових доказів встановлено, що Позивач є єдиним спадкоємцем після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 ,яка звернулася до нотаріуса з метою оформлення свідоцтва про право спадщину, яке їй не було видане через відсутність належного правовстановлюючого документа на спадкове майно.

Відповідно до положень пункту 1 частини другої статті 16, частини першої статті 328 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права; право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

За нормами статті 328, частини другої статті 373 ЦК України, частини другої статті 78, пункту г частини першої статті 81 Земельного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів; право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом; право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону; громадяни набувають право власності на земельні ділянки, зокрема, на підставі прийняття спадщини. Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення (частина перша статті 1225 ЦК України).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (статті 1217, 1220 ЦК України). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Згідно з нормами статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово; кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (стаття 1261 ЦК України). При цьому спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (частина перша статті 1268 ЦК України); спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги (частина друга статті 1274 ЦК України).

За частинами першою, третьою статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину; відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. Згідно з пунктом 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 р. № 7 Про судову практику у справах про спадкування отримання спадкоємцем, який прийняв спадщину, свідоцтва про право на спадщину відповідно до статті 1296 ЦК України є правом, а не обов`язком спадкоємця.

За таких наведених вище і встановлених обставин суд вважає, що Позивач як дочка померлої спадкодавиці та єдина її спадкоємиця першої черги, що звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, правомірно звернулася до суду за захистом своїх прав та має право на зазначене вище спадкове майно (земельну ділянку).

Таким чином, визнання Відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, вимоги Позивача є обґрунтованими і відповідають закону, а тому суд має законні підстави для прийняття визнання Відповідачем позову та ухвалення рішення про задоволення позову.

Питання щодо стягнення з Відповідача (органу місцевого самоврядування) на користь Позивача судових витрат судом не вирішується, оскільки таке питання Позивачем перед судом не порушувалося, розрахунків цих витрат суду не надано. Водночас, зважаючи на визнання Відповідачем позову, суд застосовує положення частини першої статті 142 ЦПК України, частини третьої статті 7 Закону України Про судовий збір , за якими у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору.

На підставі наведеного та відповідно до статей 78, 81 Земельного кодексу України, статей 16, 328, 373, 1220, 1223, 1225, 1258, 1261 ЦК України, керуючись статтями 2-4, 12, 13, 142, 200, 206, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 351, 352, 354, 355, підпунктом 15.5 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Тарганської сільської ради Володарського району Київської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_7 ), у порядку спадкування за законом після ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну ділянкуплощею 2,876 га, призначену для ведення сільськогосподарського товарного виробництва, що розташована на території Тарганської сільської ради Володарського району Київської області, посвідчену державним актом на право власності на земельну ділянку серії РЗ № 322284, виданим 22.11.2002 р. Тарганською сільською радою Володарського району Київської області на підставі рішення 13 сесії 23 скликання цієї сільської ради від 21.03.2001 р. №1, який зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю № 330.

Управлінню Державної казначейської служби України у Володарському районі Київської області повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_7 ), судовий збір у розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) грн. 20 (двадцять) коп., сплачений на підставі квитанції від 04.07.2019 р. № 13.

Роз`яснити Позивачеві, що питання про інші судові витрати може бути вирішено судом шляхом ухвалення додаткового рішення за її обґрунтованою заявою, подано в порядку і в строки, визначені статтею 270 ЦПК України.

Копії цього рішення суду направити учасникам справи.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Володарський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення зазначеного строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано; в разі подання такої скарги - рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л. А. Макаренко