Рішення

від 03.06.2019 по справі 160/3099/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2019 року Справа № 160/3099/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіТурлакової Н.В. за участі секретаря судового засіданняАндріяша А.М. за участі: представника позивача представника відповідача Приходько О.І. Панковської Е.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство Укрпромпостач до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство Укрпромпостач звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Форми ПС №0035361411 від 18.12.2018 року згідно із яким до ТОВ Виробничо-комерційне підприємство Укрпромпостач застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі п`ятсот десять гривень 00 копійок за платежем адмін. штрафи та інші санкції, винесене на підставі Акту № 73303/04-36-14-1 1/38530512 від 17.12.2018 року;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми Р Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № 0000911411 від 16.01.2019 року, яким ТОВ Виробничо-комерційне підприємство Укрпромпостач було збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 673 975,00 гривень, в тому числі 539 180,00 грн. за податковими зобов`язаннями та 134 795,00 грн. за нарахованими штрафними (фінансовими) санкціями, винесене на підставі Акту №74632/04-36-14-11/38530512 від 22 грудня 2018 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Виробничо-комерційне підприємство Укрпромпостач з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ Монтана-Плюс та ТОВ Люкс Консалтинг , за результатами якої складено акт № 74632/04-36-14-11/38530512 від 22 грудня 2018 року, на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення № 0000911411 від 16.01.2019 року, а також було складено Акт № 73303/04-36-14-11/38530512 від 17.12.2018 року щодо ненадання документів ТОВ ВКП Укрпромпостач для проведення документальної позапланової перевірки та прийняте на його підставі податкове повідомлення-рішення № 0003536141 від 18.12.2018 року. Позивач зазначає, що перевіряючими під час проведення перевірки, не надано належної оцінки наявним первинним документам. Господарські операції із вказаними контрагентами позивача, підтверджені належними первинними документами, які підтверджують формування показників податкової звітності ТОВ Виробничо-комерційне підприємство Укрпромпостач та відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку підприємства. Також позивач зазначає, що ним надавалися копії всіх необхідних первинних документів для проведення податкової перевірки по взаємовідносинам з вказаними контрагентами. Крім цього позивач зазначає, що відповідачем під час перевірки запитувались документи, які не мали жодного відношення до предмету перевірки, що на думку позивача є неприпустимим і такі дії податкового органу суперечать нормам чинного податкового законодавства, яке регулює питання проведення перевірок суб`єктів господарювання та визначає коло повноважень податкового органу під час проведення перевірок. Спірні повідомлення-рішення прийняті не на підставі, та не у межах повноважень, що передбачені Конституцією та законами України, є необґрунтованими, прийняті без урахування всіх обставин, що мають значення для їх прийняття, що має наслідком їх неправомірності та є підставою для скасування.

Від відповідача надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що господарські взаємовідносини ТОВ ВКП Укрпромпостач із контрагентами ТОВ Монтана-Плюс та ТОВ Люкс Консалтинг не направлені на реальне настання правових наслідків, надані під час перевірки первинні бухгалтерські документи не є достовірними доказами факту поставки товарів (надання послуг) позивачу, адже сам факт наявності у позивача податкової/видаткової накладної не є безумовним доказом реальності господарських операцій. Первинні документи свідчать про відсутність факту реального вчинення господарської операції по взаємовідносинам ТОВ ВКП Укрпромпостач із вказаними контрагентами, досліджені операції спрямовані на документальне оформлення виконання робіт та не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними, метою їх оформлення є мінімізація податкових зобов`язань ТОВ ВКП Укрпромпостач . Відповідач, вважає дії податкового органу щодо проведення перевірки та викладені висновки в Акті перевірки 74632/04-36-14-11/38530512 від 22 грудня 2018 року відповідають вимогам чинного законодавства, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним. Також, відповідач зазначає, що в ході проведення перевірки позивачем не було надано ряд документів, у зв`язку з чим, було складено акт від 17.12.2018 № 73303/04-63-14-11/38530512 Про ненадання документів ТОВ ВКП Укрпромпостач для проведення документальної позапланової виїзної перевірки та винесено податкове повідомлення - рішення (форми ПС) від 18.12.2018 року за № 0035361411 на суму 510 грн. Таким чином, підстави для задоволення позову відсутні.

Представником позивача подано відповідь на відзив, в якому позивач просив відхилити доводи відповідача, зазначені у відзиві та задовольнити позовну заяву в повному обсязі.

Представником відповідача подано заперечення на відповідь на відзив, в яких останній підтримав свою позицію викладену у відзиві на позов та просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував.

Заслухавши представника позивача та представника відповідача, дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд доходить наступних висновків.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 28.03.2019р., Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство Укрпромпостач зареєстровано 29.01.2013р., основний вид економічної діяльності: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області на адресу ТОВ ВКП Укрпромпостач були направлені наступні запити: запит Про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень) № 46545/10/04-36-14-19 від 02.08.2018 року; Про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень) № 56396/10/04-36-14-19 від 12.09.2018 року; Про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень) № 61421/10/04-36-14 від 02.10.2018 року.

Судом встановлено, що відповідачем у період з 11.12.2018р. по 17.12.2018р. на підставі Наказу №5179-п від 11.09.2018р., відповідно до п 19-1.1 ст.19-1 п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.1 п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України, проведена позапланова документальна виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство Укрпромпостач з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ Монтана-Плюс за період з 01.05.2018 по 30.06.2018, ТОВ Люкс Консалтинг за період з 01.07.2018 по 30.07.2018, за результатами якої складено Акт перевірки №74632/04-36-14-11/38530512 від 22.12.2018р.

Відповідно до висновків вказаного Акту, проведеною перевіркою встановлено порушення п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість на загальну суму на загальну суму 539180 грн., що призвело до: - заниження податку на додану вартість за серпень 2018 року в сумі 522380 грн., за вересень 2018 в сумі 16800,0грн.

Не погодившись з висновками, які викладені в акті перевірки №74632/04-36-14-11/38530512 від 22.12.2018р., ТОВ ВКП Укрпромпостач подало до ГУ ДФС у Дніпропетровській області письмові заперечення на акт перевірки, які відповідно до листа від 15.01.2019 року № 3951/10/04-36-14-11 Про результати розгляду заперечень залишені без змін.

На підставі Акту перевірки №74632/04-36-14-11/38530512 від 22.12.2018р. відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000911411 від 16.01.2019 року, яким ТОВ ВКП Укрпромпостач було збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 673 975,00 гривень, в тому числі 539 180,00 грн. за податковими зобов`язаннями та 134 795,00 грн. за нарахованими штрафними (фінансовими) санкціями.

ТОВ ВКП Укрпромпостач направило скаргу до Державної фіскальної служби України, яка Рішенням про результати розгляду скарги від 14.03.2019 року № 11921/6/99-99-11-04-01-25, залишена без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення без змін.

Також в п.2.9 Акту перевірки зазначено,, що ТОВ ВКП Укрпромпостач в ході проведення перевірки не було надано ряд документів, а саме: - накази про призначення на посаду керівника та головного бухгалтера на дату надання інформації та на момент здійснення фінансово-господарської операції з контрагентами; - накази про звільнення з посади керівника та головного бухгалтера; - договори (угоди) про використання офісних та складських приміщень; - інформацію про наявність власних або орендованих складських приміщень; - інформацію про власні виробничі потужності (в разі оренди, надати документи на підставі яких відбувається оренда (договори, інше); підтвердити форму та стан розрахунків; надати акти виконаних робіт); - наявність основних фондів (власних та/або орендованих) - надати ж/о (картка рахунку) по рахунку 10 за відповідні періоди, а також надати інформацію щодо їх використання у виробничому процесі; документи на право власності; - ж/о (картка рахунку) 631,281, 20, 23, 31, 34 або 51, 63, 685 та/або інші, в яких відображені операції по придбанню товарів (робіт, послуг) у вищезазначених контрагентів за відповідні періоди та на дату надання відповіді; - розрахункові документи, які підтверджують розрахунки за придбані товари (роботи, послуги),а саме: банківські виписки, платіжні доручення, акти заліку; реєстри придбання товарів (робіт, послуг); - договори з перевізниками на перевезення вантажу (товарно-транспортні накладні, акти надання послуг з перевезення, розрахунки із перевізниками, заявки на перевезення, інше); - у разі наявності, договори оренди транспортних засобів; - договори на зберігання товарів та додатки до них; договори із організаціями, що здійснюють послуги по складуванню, акти прийому-передачі товару; - сертифікати якості (відповідності, інше) стосовно походження придбаного товару; висновки про відповідність технічних умов виробництва, зберігання, а також реєстрації обов`язкових підтверджуючих документів (реквізити товару ГОСТу, ТУ, марки, типу, заводу виробника), відповідних фахівців та необхідної виробничої бази, матеріалів, комплектуючих тощо; - якщо підприємство є виробником товарів (готової продукції") зазначити собівартість виготовлення готової продукції; надати калькуляції, що є порушенням пп.20.1.2, пп.20.1.6 п.20.1 ст.20, ст..44, п.85.2, п.85.4, п.85.8 ст.85 Податкового кодексу України.

На адресу відповідача позивачем направлено супровідний лист від 12.12.2018 №35 про надання договорів, рахунків, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних по взаємовідносинам з ТОВ "МОНТАНА-ПЛЮС" за період з 01.05.2018 по 30.06.2018 року, ТОВ "ЛЮКС КОНСАЛТИНГ" за період з 01.07.2018 по 30.07.2018 року.

У зв`язку з вказаним, відповідачем було складено акт від 17.12.2018 № 73303/04-63-14-11/38530512 Про ненадання документів ТОВ "ВКП "УКРПРОМПОСТАЧ" для проведення документальної позапланової виїзної перевірки на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення форми ПС від 18.12.2018 року за № 0035361411 на суму 510 грн.

Між ТОВ Виробничо-комерційне підприємство Укрпромпостач (Покупець) та ТОВ МОНТАНА-ПЛЮС (Постачальник) було укладено договір постачання №М02-05/181 від 02.05.2018 року згідно якого постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні - покупцеві товар, а покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.

ТОВ МОНТАНА-ПЛЮС у травні та червні 2018 року було поставлено товару (редуктори, вали, колесо) на загальну суму 2 782 880,00 грн. в т.ч. ПДВ, що підтверджується: рахунком № 15 від 02.05.2018 року, видатковою накладною № 15 від 02.05.2018 року, товарно-транспортною накладною № 15 від 02.05.2018 року.

В подальшому вказаний товар реалізовано ПАТ ДТЕК Добропільська ЦЗФ , що підтверджується рахунком № 31 від 07.06.2018 року, видатковою накладною № 46 від 07.06.2018 року, довіреністю №336 від 01.06.2018 року, товарно-транспортною накладною № Р46 від 07.06.2018 року; рахунком № 32 від 07.06.2018 року, видатковою накладною № 47 від 07.06.2018 року, товарно-транспортна накладна № Р47 від 07.06.2018 року; рахунком №33 від 07.06.2018 року, видатковою накладною № 48 від 07.06.2018 року, товарно-транспортна накладна № Р48 від 07.06.2018 року; рахунком № 16 від 03.05.2018 року, видатковою накладною № 16 від 03.05.2018 року, товарно-транспортною накладною № 16 від 03.05.2018 року.

Також, цю продукцію реалізовано ПАТ Південний гірничо-збагачувальний комбінат , що підтверджується рахунком № 28 від 23.05.2018 року, видатковою накладною № 42 від 23.05.2018 року, довіреність № ЮГД00003230 від 18.05.2018 року, товарно-транспортна накладна № Р42 від 07.06.2018 року; рахунком № 5 від 04.05.2018 року, видатковою накладною № 5 від 04.05.2018 року, товарно-транспортною накладною № 5 від 04.05.2018 року.

В подальшому зазначену продукцію реалізовано ТОВ НВП Укртехснаб , що підтверджується рахунком № 65 від 07.06.2018 року, видатковою накладною № 49 від 07.06.2018 року, товарно-транспортна накладна № Р81 від 07.06.2018 року; рахунком № 6 від 05.05.2018 року, видатковою накладною № 6 від 05.05.2018 року, товарно-транспортною накладною № 6 від 05.05.2018 року; рахунком № 69 від 19.06.2018 року, видатковою накладною № 50 від 19.06.2018 року, товарно-транспортна накладна № Р83 від 19.06.2018 року; рахунком № 17 від 07.05.2018 року, видатковою накладною № 17 від 07.05.2018 року, товарно-транспортною накладною № 17 від 07.05.2018 року; рахунком № 64 від 21.05.2018 року, видатковою накладною № 43 від 21.05.2018 року, товарно-транспортна накладна № Р81 від 21.05.2018 року; рахунком № 34 від 11.05.2018 року, видатковою накладною № 34 від 11.05.2018 року, товарно-транспортною накладною № 34 від 11.05.2018 року; рахунком № 63 від 25.12.2018 року, видатковою накладною № 95 від 25.12.2018 року, товарно-транспортна накладна № Р95 від 25.12.2018 року; рахунком № 4 від 01.06.2018 року, видатковою накладною № 4 від 01.06.2018 року, товарно-транспортною накладною № 4 від 01.06.2018 року.

Крім того, цю продукцію реалізовано ПАТ Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат , що підтверджується рахунком № 42 від 03.08.2018 року, видатковою накладною № 62 від 03.08.2018 року, товарно-транспортна накладна № Р62 від 03.08.2018 року; рахунком № 55 від 30.11.2018 року, видатковою накладною № 84 від 30.11.2018 року, товарно-транспортна накладна № Р47 від 07.06.2018 року; рахунком № 33 від 07.06.2018 року, видатковою накладною № 48 від 07.06.2018 року, довіреність № 6906 від 28.11.2018 року, товарно-транспортна накладна № Р84 від 30.11.2018 року; рахунком № 5 від 01.06.2018 року, видатковою накладною № 5 від 01.06.2018 року, товарно-транспортною накладною № 5 від 01.06.2018 року.

Також, надалі цю продукцію реалізовано ТОВ ДТЕК Добропіллявугілля , що підтверджується рахунком № 32 від 07.06.2018 року, видатковою накладною № 47 від 07.06.2018 року, довіреність № ЮГД00003230 від 18.05.2018 року, товарно-транспортна накладна № Р47 від 07.06.2018 року; рахунком № 33 від 04.06.2018 року, видатковою накладною № 33 від 04.06.2018 року, товарно-транспортною накладною № 33 від 04.06.2018 року, рахунком № 22 від 05.06.2018 року, видатковою накладною № 22 від 05.06.2018 року, товарно-транспортною накладною № 22 від 05.06.2018 року, рахунком № 23 від 06.06.2018 року, видатковою накладною № 23 від 06.06.2018 року, товарно-транспортною накладною № 23 від 06.06.2018 року.

В подальшому цю продукцію реалізовано ПАТ ДТЕК Павлоградвугілля , що підтверджується рахунком № 37 від 03.07.2018 року, видатковою накладною № 55 від 03.07.2018 року, товарно-транспортна накладна № Р55 від 03.07.2018 року, рахунком № 39 від 06.07.2018 року, видатковою накладною № 57 від 06.07.2018 року, товарно-транспортна накладна № Р57 від 06.07.2018 року; - рахунком № 24 від 07.06.2018 року, видатковою накладною № 24 від 07.06.2018 року, товарно-транспортною накладною № 24 від 07.06.2018 року; - рахунком № 25 від 08.06.2018 року, видатковою накладною № 25 від 08.06.2018 року, товарно-транспортною накладною № 25 від 08.06.2018 року.

Крім того, надалі цю продукцію реалізовано ПАТ Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат , що підтверджується рахунком № 36 від 27.06.2018 року, видатковою накладною № 54 від 27.06.2018 року, довіреність № 747 від 25.06.2018 року, актом приймання-передачі товару від 27.06.2018 року, товарно-транспортна накладна № Р54 від 27.06.2018 року; - рахунком № 26 від 11.06.2018 року, видатковою накладною № 26 від 11.06.2018 року, товарно-транспортною накладною № 26 від 11.06.2018 року; рахунком № 34 від 22.06.2018 року, видатковою накладною № 51 від 22.06.2018 року, довіреність № 716 від 20.06.2018 року, актом приймання-передачі товару від 22.06.2018 року, товарно-транспортна накладна № Р51 від 22.06.2018 року; - рахунком № 27 від 12.06.2018 року, видатковою накладною № 27 від 12.06.2018 року, товарно-транспортною накладною № 27 від 12.06.2018 року.

Поставлена ТОВ МОНТАНА-ПЛЮС продукція оплачена позивачем частково на суму 347 988,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 30.05.2018 року, 04.06.2018 року, 04.07.2018 року, 05.07.2018 року.

Транспортування відбувалось орендованим позивачем транспортом - Газель державний номер НОМЕР_1 на підставі договору найму (оренди) транспортного засобу, посвідченого 14.07.2016 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Білаковським К.О. за реєстровим № 828, а також за допомогою послуг перевізника - ТОВ Дніпротехсервіс по договору на автотранспортні послуги № ТП №5/18 від 02.01.2018 року.

Між ТОВ Виробничо-комерційне підприємство Укрпромпостач (Покупець) та ТОВ ЛЮКС КОНСАЛТИНГ (Постачальник) 25.06.2018 року було укладено договір постачання ЛК№25/06 за яким постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні - покупцеві товар, а покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.

ТОВ ЛЮКС КОНСАЛТИНГ у липні 2018 року було поставлено товару (редуктори) на загальну суму 2 316 000,00 грн. в т.ч. ПДВ, що підтверджується: - рахунком № 4 від 02.07.2018 року, видатковою накладною № 4 від 02.07.2018 року, товарно-транспортною накладною № 4 від 02.07.2018 року.

Так, в подальшому вказаний товар реалізовано ПАТ Південний гірничо-збагачувальний комбінат , що підтверджується рахунком № 41 від 24.07.2018 року, видатковою накладною № 59 від 30.07.2018 року, товарно-транспортною накладною № Р59 від 30.07.2018 року; рахунком № 45 від 17.08.2018 року, видатковою накладною № 68 від 17.08.2018 року, товарно-транспортною накладною № Р68 від 17.08.2018 року; рахунком № 5 від 03.07.2018 року, видатковою накладною № 5 від 03.07.2018 року, товарно-транспортною накладною № 5 від 03.07.2018 року; рахунком № 53 від 03.07.2018 року, видатковою накладною № 53 від 03.07.2018 року, товарно-транспортною накладною № 53 від 03.07.2018 року; рахунком № 44 від 13.08.2018 року, видатковою накладною № 66 від 13.08.2018 року, довіреність № ЮГД00005490 від 08.08.2018 року, товарно-транспортною накладною № Р66 від 13.08.2018 року; рахунком № 56 від 04.07.2018 року, видатковою накладною № 56 від 04.07.2018 року, товарно-транспортною накладною № 56 від 04.07.2018 року; рахунком № 47 від 22.08.2018 року, видатковою накладною № 71 від 22.08.2018 року, довіреність № ЮГД00005837 від 20.08.2018 року, товарно-транспортною накладною № Р71 від 22.08.2018 року; рахунком № 6 від 04.07.2018 року, видатковою накладною № 6 від 04.07.2018 року, товарно-транспортною накладною № 6 від 04.07.2018 року; рахунком № 89 від 05.07.2018 року, видатковою накладною № 89 від 05.07.2018 року, товарно-транспортною накладною № 89 від 05.07.2018 року; рахунком № 7 від 05.07.2018 року, видатковою накладною № 7 від 05.07.2018 року, товарно-транспортною накладною № 7 від 05.07.2018 року; рахунком № 112 від 06.07.2018 року, видатковою накладною № 112 від 06.07.2018 року, товарно-транспортною накладною № 112 від 06.07.2018 року.

Також цю продукцію реалізовано АТ ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО ВІДОКРЕМЛЕНИЙ ПІДРОЗДІЛ БУРШТИНСЬКА ТЕПЛОВА ЕЛЕКТРИЧНА СТАНЦІЯ, що підтверджується рахунком № 43 від 13.08.2018 року, видатковою накладною № 64 від 13.08.2018 року, довіреність № БТС000001980 від 07.08.2018 року, товарно-транспортною накладною № Р64 від 13.08.2018 року.

Поставлена ТОВ ЛЮКС КОНСАЛТИНГ продукція оплачена позивачем частково на суму 489 500,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 03.08.2018 року, 22.10.2018 року.

Транспортування відбувалось, орендованим позивачем транспортним транспортом - Газель державний номер НОМЕР_1 на підставі договору найму (оренди) транспортного засобу, посвідченого 14.07.2016 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Білаковським К.О. за реєстровим № 828, а також і за допомогою послуг перевізника - ТОВ Дніпротехсервіс по договору на автотранспортні послуги № ТП №5/18 від 02.01.2018 року.

П.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, встановлено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь - яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення за агентськими договорами.

Згідно п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 44.1 ст.44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно до п.192.1 ст. 192 ПК України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 198.1 ст.198 ПК України встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно із п.198.2. ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

- придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

- ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до ст.42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно п.1 ст.142 Господарського кодексу України, прибуток (доход) суб`єкта господарювання є показником фінансових результатів його господарської діяльності, що визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб`єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань.

Згідно ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Пунктом 2 ст.3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон №996) передбачено, що фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до п.1 ст.9 Закону № 996, факти здійснення господарських операцій фіксують первинні документи, які повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Відповідно до п.2 ст.9 даного Закону, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: "назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції".

Частина 2 ст.19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 ст. 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Водночас, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. (ст. 90 КАС України).

Приймаючи рішення по суті спору суд виходить з наступного.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що в перевіряємий період позивач мав господарські взаємовідносини із ТОВ Монтана-Плюс та ТОВ Люкс Консалтинг .

Фактичне здійснення господарських операцій із вказаним контрагентами підтверджується наявними в матеріалах справи документами, а саме:

1) із ТОВ Монтана-Плюс : рахунком № 15 від 02.05.2018 року, видатковою накладною № 15 від 02.05.2018 року, товарно-транспортною накладною № 15 від 02.05.2018 року.

В подальшому вказаний товар реалізовано іншим суб`єктам господарювання, що підтверджується рахунком № 31 від 07.06.2018 року, видатковою накладною № 46 від 07.06.2018 року, довіреністю №336 від 01.06.2018 року, товарно-транспортною накладною № Р46 від 07.06.2018 року; рахунком № 32 від 07.06.2018 року, видатковою накладною № 47 від 07.06.2018 року, товарно-транспортна накладна № Р47 від 07.06.2018 року; рахунком №33 від 07.06.2018 року, видатковою накладною № 48 від 07.06.2018 року, товарно-транспортна накладна № Р48 від 07.06.2018 року; рахунком № 16 від 03.05.2018 року, видатковою накладною № 16 від 03.05.2018 року, товарно-транспортною накладною № 16 від 03.05.2018 року; рахунком № 28 від 23.05.2018 року, видатковою накладною № 42 від 23.05.2018 року, довіреність № ЮГД00003230 від 18.05.2018 року, товарно-транспортна накладна № Р42 від 07.06.2018 року; рахунком № 5 від 04.05.2018 року, видатковою накладною № 5 від 04.05.2018 року, товарно-транспортною накладною № 5 від 04.05.2018 року; рахунком № 65 від 07.06.2018 року, видатковою накладною № 49 від 07.06.2018 року, товарно-транспортна накладна № Р81 від 07.06.2018 року; рахунком № 6 від 05.05.2018 року, видатковою накладною № 6 від 05.05.2018 року, товарно-транспортною накладною № 6 від 05.05.2018 року; рахунком № 69 від 19.06.2018 року, видатковою накладною № 50 від 19.06.2018 року, товарно-транспортна накладна № Р83 від 19.06.2018 року; рахунком № 17 від 07.05.2018 року, видатковою накладною № 17 від 07.05.2018 року, товарно-транспортною накладною № 17 від 07.05.2018 року; рахунком № 64 від 21.05.2018 року, видатковою накладною № 43 від 21.05.2018 року, товарно-транспортна накладна № Р81 від 21.05.2018 року; рахунком № 34 від 11.05.2018 року, видатковою накладною № 34 від 11.05.2018 року, товарно-транспортною накладною № 34 від 11.05.2018 року; рахунком № 63 від 25.12.2018 року, видатковою накладною № 95 від 25.12.2018 року, товарно-транспортна накладна № Р95 від 25.12.2018 року; рахунком № 4 від 01.06.2018 року, видатковою накладною № 4 від 01.06.2018 року, товарно-транспортною накладною № 4 від 01.06.2018 року; рахунком № 42 від 03.08.2018 року, видатковою накладною № 62 від 03.08.2018 року, товарно-транспортна накладна № Р62 від 03.08.2018 року; рахунком № 55 від 30.11.2018 року, видатковою накладною № 84 від 30.11.2018 року, товарно-транспортна накладна № Р47 від 07.06.2018 року; рахунком № 33 від 07.06.2018 року, видатковою накладною № 48 від 07.06.2018 року, довіреність № 6906 від 28.11.2018 року, товарно-транспортна накладна № Р84 від 30.11.2018 року; рахунком № 5 від 01.06.2018 року, видатковою накладною № 5 від 01.06.2018 року, товарно-транспортною накладною № 5 від 01.06.2018 року; рахунком № 32 від 07.06.2018 року, видатковою накладною № 47 від 07.06.2018 року, довіреність № ЮГД00003230 від 18.05.2018 року, товарно-транспортна накладна № Р47 від 07.06.2018 року; рахунком № 33 від 04.06.2018 року, видатковою накладною № 33 від 04.06.2018 року, товарно-транспортною накладною № 33 від 04.06.2018 року, рахунком № 22 від 05.06.2018 року, видатковою накладною № 22 від 05.06.2018 року, товарно-транспортною накладною № 22 від 05.06.2018 року, рахунком № 23 від 06.06.2018 року, видатковою накладною № 23 від 06.06.2018 року, товарно-транспортною накладною № 23 від 06.06.2018 року; рахунком № 37 від 03.07.2018 року, видатковою накладною № 55 від 03.07.2018 року, товарно-транспортна накладна № Р55 від 03.07.2018 року, рахунком № 39 від 06.07.2018 року, видатковою накладною № 57 від 06.07.2018 року, товарно-транспортна накладна № Р57 від 06.07.2018 року; - рахунком № 24 від 07.06.2018 року, видатковою накладною № 24 від 07.06.2018 року, товарно-транспортною накладною № 24 від 07.06.2018 року; - рахунком № 25 від 08.06.2018 року, видатковою накладною № 25 від 08.06.2018 року, товарно-транспортною накладною № 25 від 08.06.2018 року; рахунком № 36 від 27.06.2018 року, видатковою накладною № 54 від 27.06.2018 року, довіреність № 747 від 25.06.2018 року, актом приймання-передачі товару від 27.06.2018 року, товарно-транспортна накладна № Р54 від 27.06.2018 року; - рахунком № 26 від 11.06.2018 року, видатковою накладною № 26 від 11.06.2018 року, товарно-транспортною накладною № 26 від 11.06.2018 року; рахунком № 34 від 22.06.2018 року, видатковою накладною № 51 від 22.06.2018 року, довіреність № 716 від 20.06.2018 року, актом приймання-передачі товару від 22.06.2018 року, товарно-транспортна накладна № Р51 від 22.06.2018 року; - рахунком № 27 від 12.06.2018 року, видатковою накладною № 27 від 12.06.2018 року, товарно-транспортною накладною № 27 від 12.06.2018 року.

Поставлена ТОВ МОНТАНА-ПЛЮС продукція оплачена позивачем частково на суму 347 988,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 30.05.2018 року, 04.06.2018 року, 04.07.2018 року, 05.07.2018 року. Транспортування відбувалось орендованим позивачем транспортом - Газель державний номер НОМЕР_1 на підставі договору найму (оренди) транспортного засобу, посвідченого 14.07.2016 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Білаковським К.О. за реєстровим № 828, а також за допомогою послуг перевізника - ТОВ Дніпротехсервіс по договору на автотранспортні послуги № ТП №5/18 від 02.01.2018 року.

2) із ТОВ ЛЮКС КОНСАЛТИНГ , що підтверджується: рахунком № 4 від 02.07.2018 року, видатковою накладною № 4 від 02.07.2018 року, товарно-транспортною накладною № 4 від 02.07.2018 року.

Так, в подальшому вказаний товар реалізовано іншим суб`єктам господарювання, що підтверджується рахунком № 41 від 24.07.2018 року, видатковою накладною № 59 від 30.07.2018 року, товарно-транспортною накладною № Р59 від 30.07.2018 року; рахунком № 45 від 17.08.2018 року, видатковою накладною № 68 від 17.08.2018 року, товарно-транспортною накладною № Р68 від 17.08.2018 року; рахунком № 5 від 03.07.2018 року, видатковою накладною № 5 від 03.07.2018 року, товарно-транспортною накладною № 5 від 03.07.2018 року; рахунком № 53 від 03.07.2018 року, видатковою накладною № 53 від 03.07.2018 року, товарно-транспортною накладною № 53 від 03.07.2018 року; рахунком № 44 від 13.08.2018 року, видатковою накладною № 66 від 13.08.2018 року, довіреність № ЮГД00005490 від 08.08.2018 року, товарно-транспортною накладною № Р66 від 13.08.2018 року; рахунком № 56 від 04.07.2018 року, видатковою накладною № 56 від 04.07.2018 року, товарно-транспортною накладною № 56 від 04.07.2018 року; рахунком № 47 від 22.08.2018 року, видатковою накладною № 71 від 22.08.2018 року, довіреність № ЮГД00005837 від 20.08.2018 року, товарно-транспортною накладною № Р71 від 22.08.2018 року; рахунком № 6 від 04.07.2018 року, видатковою накладною № 6 від 04.07.2018 року, товарно-транспортною накладною № 6 від 04.07.2018 року; рахунком № 89 від 05.07.2018 року, видатковою накладною № 89 від 05.07.2018 року, товарно-транспортною накладною № 89 від 05.07.2018 року; рахунком № 7 від 05.07.2018 року, видатковою накладною № 7 від 05.07.2018 року, товарно-транспортною накладною № 7 від 05.07.2018 року; рахунком № 112 від 06.07.2018 року, видатковою накладною № 112 від 06.07.2018 року, товарно-транспортною накладною № 112 від 06.07.2018 року; рахунком № 43 від 13.08.2018 року, видатковою накладною № 64 від 13.08.2018 року, довіреність № БТС000001980 від 07.08.2018 року, товарно-транспортною накладною № Р64 від 13.08.2018 року.

Поставлена ТОВ ЛЮКС КОНСАЛТИНГ продукція оплачена позивачем частково на суму 489 500,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 03.08.2018 року, 22.10.2018 року. Транспортування відбувалось, орендованим позивачем транспортним транспортом - Газель державний номер НОМЕР_1 на підставі договору найму (оренди) транспортного засобу, посвідченого 14.07.2016 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Білаковським К.О. за реєстровим № 828, а також і за допомогою послуг перевізника - ТОВ Дніпротехсервіс по договору на автотранспортні послуги № ТП №5/18 від 02.01.2018 року.

Придбані товари були використані підприємством у власній господарській діяльності за видами своєї діяльності - ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення, виробництво підшипників, зубчастих передач, елементів механічних передач і приводів, які в подальшому було поставлено наведеним контрагентам позивача.

Складені документи вказують на відображення отриманих товарів в бухгалтерському обліку, їх подальше використання у власній господарській діяльності - за своїм видом діяльності, отже проведені операції вплинули на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів підприємства, а отже є господарськими операціями.

Вказані документи свідчать, про те, що усі первині та податкові бухгалтерські документи підприємства були відображені у податковому/бухгалтерському обліку та знайшли своє відображення в деклараціях з ПДВ за відповідний обліковий період, що не спростовується висновками акту перевірки.

Факт отримання позивачем товарів/послуг, оплати їх вартості підтверджується документально, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському обліку та податковій звітності позивача. Твердження контролюючого органу про відсутність факту реальності господарських операцій позивача з контрагентом були спростовані наявними доказами в матеріалах справи, зважаючи на те, що первинні документи, складені позивачем та його контрагентами у ході господарських операцій, відповідають вимогами чинного законодавства, необхідним для надання їм юридичної сили та доказовості, а отже і підтверджують суму задекларованого позивачем податку, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування на податок на додану вартість.

Суд зазначає, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є самостійною та достатньою підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Право платника податків на включення сум ПДВ до податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання цим платником податків товарів/послуг, призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям його господарської діяльності; підтвердження обліковими, розрахунковими документами, зокрема податковою накладною, виписаною постачальником - платником ПДВ, сум ПДВ, нарахованого (сплаченого) в ціні придбання товару /послуги.

За таких обставин, зважаючи на наявність у позивача належним чином складених та зареєстрованих податкових накладних, первинних документів бухгалтерського обліку, підтвердження позивачем фактів отримання товарів/послуг, їх оприбуткування та використання у власній господарській діяльності, суд вважає доведеною реальність спірних господарських операцій.

Як зазначено вище, підстави для виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит, порядок його формування, а також порядок виникнення від`ємного значення, визначені ст.198 ПК України.

За умови відсутності законодавчо визначених обставин, які б позбавляли платника податку (покупця/ отримувача послуг) права на формування податкового кредиту, зокрема за відсутністю з боку платника порушення вимог п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України при формуванні податкового кредиту останній має право на податковий кредит, на який зменшується податкове зобов`язання звітного періоду за правилом п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 200.1 ст. 200 ПК України.

Судом в ході розгляду справи не встановлено фактичного порушення позивачем вимог наведених норм законодавства, яке б позбавляло його права на податковий кредит за умови реального здійснення господарської операції, яка призвела до об`єктивної зміни складу активів платника податків - покупця/отримувача послуг.

Отже, на підтвердження реальності і фактичності здійснених господарських операцій за договірними відносинами з підприємствами, позивачем були надані суду належним чином засвідчені копії документів, які відповідають вимогами первинності в розумінні ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , і являються підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Зазначені докази у їх сукупності та взаємозв`язку, на думку суду, спростовують твердження податкового органу щодо відсутності фактичного здійснення ТОВ ВКП Укрпромпостач господарської діяльності.

Крім того, суд зазначає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців позивач та його контрагенти є окремими суб`єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак, позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника податків, яка відповідно до статті 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб`єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених статтею 228 Цивільного кодексу України та статтями 207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб`єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.

Саме така правова позиція викладена Європейським Судом з прав людини (рішення від 22.01.2009 року у справі БУЛВЕС АД проти Болгарії (заява № 3991/03), а також Верховним Судом України (постанова від 09.09.2008 року у справі №21-500во08, постанова від 01.06.2010 року у справі № 21-573во10, постанова від 31.01.2011 року у справі за позовом ЗАТ Мукачівський лісокомбінат до Мукачівської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, постанова від 31.01.2011 року у справі за позовом ТОВ Фірма ВІК до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень).

Податковий кодекс України не ставить у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами - постачальниками, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (послуги) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків - покупець товарів (послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Не виконання податкових обов`язків контрагентом платника податків не може бути безумовним свідченням недостовірності даних податкового обліку платника податків, якщо не встановлені обставини, які свідчать про сприяння останнім у такому невиконанні.

Також, норми податкового законодавства не визначають місце знаходження платника податку (контрагента) як критерій правового статусу платника податків (позивача) щодо отримання податкових преференцій, зокрема і у формі податкового кредиту.

Факт неподання контрагентом податкової звітності чи відсутності певної інформації в податковій звітності товариства, зокрема щодо наявності найманих працівників, основних засобів тощо сам по собі не може свідчити про відсутність факту здійснення ним господарської діяльності, а лише може бути підставою для висновку щодо допущення останнім порушення вимог законодавства при складанні податкової звітності.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладено у постанові Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №817/1422/13-а, що враховується судом згідно з вимогами частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд при прийнятті рішення у даній справі приймає до уваги позицію Верховного суду, висловлену у постанові суду у справі № К/9901/6704/18 (804/4940/14) від 06.02.2018, зокрема, що наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу. В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Суд не бере до уваги і доводи відповідача з посиланням на податкову інформацію, що наявна в інформаційно аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, а також податкову інформацію надану іншими контролюючими органами, оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 27.03.2018 по справі №816/809/17, від 26.06.2018 по справі №826/3006/14 та 06.02.2018 у справі №821/589/17, які в силу приписів ч. 6 ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів враховуються судом при застосуванні таких норм права.

При цьому, слід наголосити на необхідності дотримуватися позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі Федорченко та Лозенко проти України, відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумними сумнівом.

Наведені податковим ораном аргументи не є достатньо вагомими, чіткими та узгодженими доказами, що спростовують реальність господарських операцій між позивачем та контрагентами, факт чого підтверджується належними та допустимими доказами в розумінні положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Лише доведення податковим органом та встановлення судом в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісним постачальником з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальника чи сприяння ухиленню постачальником товару від виконання податкових зобов`язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит. При цьому, такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на належних та допустимих доказах.

Наявні в справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад з метою проведення безтоварних операцій та отримання незаконної податкової вигоди.

Суд зазначає, відповідачем не надано належних доказів на підтвердження того, що контрагенти позивача не мали адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов`язань по господарських операціях на час їх виконання, відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов`язань чи відсутність можливостей залучення до виконання зобов`язань третіх осіб.

Між тим, у ході розгляду справи відповідачем не подано до суду доказів порушення кримінального провадження відносно посадових (службових) осіб підприємства позивача або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, доказів наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином чи рішення суду про визнання правочину недійсним.

Також, суд зазначає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" позивач та контрагенти позивача є окремими суб`єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість та податку на прибуток. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника податків, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб`єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст. 228 Цивільного кодексу України та ст.ст. 207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб`єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.

Поруч з цим, в обґрунтування прийнятого спірного податкового повідомлення-рішення відповідачем не наведено обставин, які б вказували на безтоварність операцій. Висновки відповідача ґрунтуються на даних податкової інформації щодо спірних контрагентів, а не аналізу суті та наслідків господарських операцій, які мали місце у перевіряємому періоді, що, в свою чергу, не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання договору за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.

З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку про те, що фактичні обставини справи об`єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та його контрагентами, правомірність віднесення позивачем відповідних сум до складу витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, та формування податкового кредиту з податку на додану вартість, відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податковим накладним, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

Отже, спірне податкове повідомлення-рішення №0000911411 від 16.01.2019 року, яким ТОВ Виробничо-комерційне підприємство Укрпромпостач було збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 673 975,00 гривень, прийнято відповідачем не обґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а обґрунтування відповідача, наведене в акті перевірки, не відповідає вимогам чинного законодавства.

Таким чином, доводи на які посилається податковий орган в акті перевірки позивача №74632/04-36-14-11/38530512 від 22 грудня 2018 року щодо нереальності господарських взаємовідносин позивача із вказаними контрагентами не відповідають обставинам справи, та спростовуються доказами наявними в справі та дослідженими у судовому засіданні.

Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту.

Однак у даній справі, податковим органом не доведено існування таких обставин.

З урахуванням вищезазначеного, суд вважає, що позивач виконав свої зобов`язання перед його контрагентами, що підтверджено зазначеними вище документами та правомірно сформував показники податкової звітності відповідно до вимог Податкового кодексу України.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Форми ПС №0035361411 від 18.12.2018 року, суд зазначає наступне.

Відповідачем було прийнято наказ №7016-п від 07.12.2018 року про призначення з 11.12.2018 року документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ВКП Укрпромпостач з метою перевірки дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ МОНТАНА-ПЛЮС за період з 01.05.2018 по 30.06.2018 року, з метою перевірки дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ ЛЮКС КОНСАЛТИНГ за період з 01.07.2018 по 31.07.2018 року.

12.12.2018 року ТОВ ВКП Укрпромпостач було надано завірені копії первинних документів, а саме договори, рахунки, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні по взаємовідносинам з ТОВ МОНТАНА-ПЛЮС за період з 01.05.2018 року по 30.06.2018 року - на 51 аркуші, з ТОВ ЛЮКС КОНСАЛТИНГ за період з 01.07.2018 року по 31.07.2018 року - на 27 аркушах, що підтверджується листом ТОВ ВКП Укрпромпостач вих. № 35 від 12.12.2018 року з відміткою 12.12.2018 року про отримання відповідачем та самим актом № 73303/04-36-14-11/38530512 від 17.12.2018 року.

Суд звертає увагу, що після вручення вказаного наказу про проведення перевірки ТОВ ВКП Укрпромпостач надало засвідчені копії первинних документів для проведення податкової перевірки по взаємовідносинам з вказаними контрагентами, крім того, якщо наданих документів для перевірки не вистачало, перевіряючий не був позбавлений можливості їх додатково запросити. При цьому, начебто не наданий перелік документів не є первинними документами в розумінні ПК України та підставою для нарахування податку на додану вартість, отже податковий орган не мав підстави їх вимагати.

Аналіз пункту 44.6 статті 44 та пункту 85.2 статті 85 ПК України дає підстави для висновку, що обов`язок платника податків надати документи до перевірки, а також дія вказаних норм поширюються на первинні документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, в той час як ГУ ДФС у Дніпропетровській області допустив розширене тлумачення вказаної норми та застосував до ТОВ ВКП Укрпромпостач штраф за неподання документів, які не є документами, що підтверджують показники, відображені товариством у податковій звітності.

Таким чином, суд приходить до висновку, що податковим органом не доведено факт ненадання ТОВ ВКП Укрпромпостач під час перевірки конкретних первинних документів податкового та бухгалтерського обліку.

Вищевказане свідчить, що висновки викладені в Акті щодо ненадання документів № 73303/04-36-14-11/38530512 від 17.12,2018 року є безпідставними, а прийняте на підставі нього податкове повідомлення-рішення є незаконним, протиправним та таким, що підлягає скасуванню повністю.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем правомірність своїх дій не доведена, а позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство Укрпромпостач до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області обґрунтовані, документально підтверджені, відповідають чинному законодавству, отже підлягають задоволенню.

На підставі ст.139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство Укрпромпостач за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області суму судового збору в розмірі 10117,28грн.

Керуючись ст.ст.241-250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство Укрпромпостач (49019, м. Дніпро, вул. Квітки Основ`яненка буд. 5, ЄДРПОУ 38530512) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49600, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд.17-а, ЄДРПОУ 39394856) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення форми ПС №0035361411 від 18.12.2018 року та податкове повідомлення-рішення форми Р №0000911411 від 16.01.2019 року, винесені Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство Укрпромпостач (49019, м. Дніпро, вул. Квітки Основ`яненка буд. 5, ЄДРПОУ 38530512) судовий збір у сумі 10117,28грн. (десять тисяч сто сімнадцять гривень двадцять вісім копійок).

Згідно ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Турлакова