Рішення
від 27.05.2019 по справі 160/1446/19
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 49089 м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4, (веб адреса сторінки на офіційному веб -порталі судової влади України в мережі Інтернет - http://adm.dp.court.gov.ua)

27 травня 2019 року Справа № 160/1446/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Жукової Є.О.,

при секретарі судового засідання Рубані А.В.,

за участю:

представника позивача Кучеренка Р .В.,

представника відповідача Бабій О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕНТА. ЛТД" (Селянський узвіз 3а, м.Дніпро, 49005) до Державної фіскальної служби України (Львівська площа 8, м.Київ, 04655) про скасування податкової консультації №4158/6/99-99-15-03-02-15/ІПК від 26.09.2018 р. "Про порядок оподаткування ПДВ", -

ВСТАНОВИВ:

13 лютого 2019 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надайшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕНТА. ЛТД" (Селянський узвіз 3а, м.Дніпро, 49005) до Державної фіскальної служби України (Львівська площа 8, м.Київ, 04655) в якій позивач просить суд скасувати податкову консультацію №4158/6/99-99-15-03-02-15/ІПК від 26.09.2018 р. "Про порядок оподаткування ПДВ".

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.02.2019 р., було відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у порядку підготовного провадження за правилами загального позовного провадження.

Позовні вимоги обгрунтовано наступним.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕНТА. ЛТД" в своїй діяльності дотримується норм ЗУ Про лікарські засоби від 04 квітня 1996 року №123/96-ВР, Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 р. № 929, Правил утилізації та знищення лікарських засобів затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 24 квітня 2015 року № 242, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 травня 2015 р. за № 550/26995, а також інших нормативно-правових актів, які регулюють діяльність з оптової торгівлі лікарськими засобами.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕНТА. ЛТД" є платником ПДВ: інформація про наявність відповідного запису в реєстрі платників ПДВ є загальнодоступною і міститься в електронному кабінеті платників податків в розділі реєстри .

При придбанні лікарських засобів Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕНТА. ЛТД" у відповідності до положень ст. 198 ПК України та на підставі отриманих податкових накладних формується податковий кредит.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕНТА. ЛТД" в обгрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що в ході здійснення господарської діяльності, а саме: під час транспортування, зберігання тощо, частина придбаних лікарських засобів виявляється непридатною для використання (споживання) через брак, псування, закінчення строку придатності: в наслідок цього такі лікарські засоби не підлягають подальшій реалізації через встановлену законодавством заборону такої реалізації і тому позивач здійснює їх списання.

У зв`язку зі списанням лікарських засобів заборонених до подальшої реалізації, у Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕНТА. ЛТД" виникла необхідність в отриманні роз`яснення щодо податкових наслідків, які виникають в результаті виявлення лікарських засобів, які є непридатними (забороненими) для подальшої реалізації та використання (споживання), набуття ними зв`язку з цим статусу відходів і, як наслідок, їх списання.

Позивач також зазначає, що листом від 02.08.2018 р. вих. № 899 звернувся до Державної фіскальної служби України за індивідуальною податковою консультацією 01.10.2018 р., та отримав податкову консультацію від 26.09.2018 р. вих. № 4158/6/99-99-15-03-02-15/ІПК Про порядок оподаткування ПДВ .

У зазначеній вище податковій консультації відповідач зазначив, що у разі, якщо зазначені у зверненні лікарські засоби придбавалися/виготовлялися з ПДВ, але виникли обставини, у зв`язку з якими вони набувають статусу відходів , то з огляду на положення підпункту 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 розділу І та п. 198.5. ст. 198 розділу V ПК України, такі лікарські засоби розцінюються як товари, що починають використовуватися в операції, яка не є господарською діяльністю платника податку.

При цьому, у такого платника податку виникає обов 'язок щодо нарахування податкових зобов 'язань з ПДВ за такою операцією відповідно до пункту 198.5. ст. 198 розділу УПКУ.

На підставі викладеного вище, як зазначає позхивач, в зазначеній податковій консультації відповідач не надав відповіді та роз`яснення на всі питання, які ставилися останнім.

Відтак, висновок, зроблений контролюючим органом, та викладені обставини, у відповідності до норм чинного податкового законодавства, не відповідають вимогам чинного законодавства України, а тому дана податкова консультація №4158/6/99-99-15-03-02-15/ІПК від 26.09.2018 р. Про порядок оподаткування ПДВ підлягає скасуванню.

В судове засідання, призначене на 27.05.2018 р., з`явились всі сторони у справі.

Повноважний представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі за викладених у ньому підстав.

Суд зазначає, що 23.05.2019 р. за вх.№3529/19-ел, шляхом електронного зв`язку, на адресу Дніпропетровського окружного адміністратвиного суду, повноважним представником відповідача було подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено наступне.

Правові, організаційні та економічні засади діяльності, пов`язаної із запобіганням або зменшенням обсягів утворення відходів, їх збиранням, перевезенням, зберіганням, сортуванням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням та захороненням визначено від 05 березня 1998 року № 187/98-ВР.

Відповідно до ст.1 ЗУ Про відходи , відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

Правовідносини, пов`язані із створенням, реєстрацією, виробництвом, контролем якості та реалізацією лікарських засобів регулюються ЗУ Про лікарські засоби від 04 квітня 1996 року № 123/96-ВР.

Під поняттям лікарський засіб , розуміється будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох активних фармацевтичних інгредієнтів та допоміжних речовин), що має властивості та призначена для лікування або профілактики захворювань у людей, чи будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох АФІ та допоміжних речовин), яка може бути призначена для запобігання вагітності, відновлення, корекції чи зміни фізіологічних функцій у людини шляхом здійснення фармакологічної, імунологічної або метаболічної дії або для встановлення медичного діагнозу.

До лікарських засобів належать: АФІ, продукція in bulk ; готові лікарські засоби (лікарські препарати, ліки, медикаменти); гомеопатичні засоби; засоби, які використовуються для виявлення збудників хвороб, а також боротьби із збудниками хвороб або паразитами; лікарські косметичні засоби та лікарські домішки до харчових продуктів. Відповідно до ст.23 ЗУ Про лікарські засоби , неякісні лікарські засоби, включаючи ті, термін придатності яких закінчився, підлягають утилізації та знищенню.

Лікарські засоби, що не підлягають подальшому використанню, - це неякісні лікарські засоби, включаючи ті, термін придатності яких минув; незареєстровані лікарські засоби, крім випадків, передбачених чинним законодавством України; фальсифіковані лікарські засоби (пункт 4 розділу І Правил № 242).

Повноважний представник відповідача зазначає, що відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПК України (пункт 1.1 статті 1 розділу ПК України).

На підставі викладеного вище, та з урахуванням відповідних норм чинного податкового законодавства України, повноважний представник відповідача зазначає, що у разі, якщо зазначені у зверненні лікарські засоби придбавалися/виготовлялися з ПДВ, але виникли обставини, у зв`язку з якими вони набувають статусу відходів , то у відповідності до положень пп. 14.1.36 п. 14 1 ст. 14 розділу І та п. 198.5 ст. 198 розділу V ПК України, такі лікарські засоби розцінюються як товари, що починають використовуватися в операції, яка не є господарською діяльністю платника податку.

Водночас, повноважний представник відповідача зазначає, що, у такого платника податку виникає обов`язок щодо нарахування податкових зобов`язань з ПДВ за такою операцією відповідно до п. 198.5 ст. 198 розділу V ПК України. З урахуванням вищезазначеного, повноважний представник відповідача просить суд у задоволенні пред`явлених позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В судовому засіданні судом було поставлено на розгляд питання щодо можливості переходу до розгляду справи по суті за доказами, які наявні у матеріалах справи.

Як повноважний представник позивача, так і повноважний представник відповідача не заперечували щодо переходу до розгляду справи по суті.

Таким чином, враховуючи зазначене вище, суд закрив підготовче провадження та перейшов до розгляду зазначеної справи по суті, застосувавши принцип процесуальної економії та у відповідності до ст.ст.192 - 211, 217, 224 - 228 КАС України безпосередньо 27.05.2019 року.

Дослідивши в судовому засіданні докази, наявні в матеріалах справи, заслухавши пояснення позивача, суд встановив наступне.

02.08.2018 р. позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕНТА. ЛТД" було направлено на адресу Державної фіскальної служби України дист Про надання податкової консультації від 02.08.2018 р. вх.№899, в прохальній частині якого позивач просив надати податкову консультацію з питань застосування норм, положень ПК України, щодо оподаткування операції зі списання лікарських засобів у зв`язку з набуттям ними статусу відходів, а саме: які виникають податкові наслідки для платника податків в результаті списання лікарських засобів у зв`язку з набуттям ними статусу відходів у відповідності до Правил утилізації та знищення лікарських засобів? У чому полягає використання товару в розумінні п. 198.5. ПК України? Які операції (у чому повни полягають) не відносяться до господарської діяльності платника податків та якими нормами законодавства такі операції визначенні? Чи підпадають неякісні лікарські засоби, які набули статусу відходів у відповідності до ні Закону України Про лікарські засоби , під категорію товари , зазначені в ст. 198.5 ПК України.

26.09.2018 р. на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕНТА. ЛТД" було направлено податкову консультацію від 26.09.2018 р. №4158/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, в тексті якої зазначено наступне.

Державна фіскальна служба України розглянула звернення ТОВ Вента ЛТД від 02.08.2018 № 899 (вх. ДФС № 49505/6 від 02.08.2018) щодо порядку оподаткування податком на додану вартість операцій із списання (утилізації) лікарських засобів, що набувають статусу відходів , та, керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України, з урахуванням відповідних норми ЗУ Про відходи , ЗУ Про лікарські засоби повідомляє, що якщо зазначені у зверненні лікарські засоби придбавалися/виготовлялися з ПДВ, але виникли обставини, у зв`язку з якими вони набувають статусу відходів , то з огляду на положення підпункту 14.1.36 пункту 14 1 статті 14 розділу І та пункту 198.5 статті 198 розділу V ПК України, такі лікарські засоби розцінюються як товари, що починають використовуватися в операції, яка не є господарською діяльністю платника податку. При цьому у такого платника податку виникає обов`язок щодо нарахування податкових зобов`язань з ПДВ за такою операцією відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V ПК України.

В матерілах справи містяться відомості, що 07.11.2018 р. Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕНТА. ЛТД" було направлено на адресу Директора Українського бюро лінгвістичних експертиз НАН України Ажнюк Б.М. клопотання від 07.11.2018 р. вих.№1307 про надання висновку експерта щодо такого текстового матеріалу, а саме: п.п г п. 198.5. ст. 198 ПК України: платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу.

На розгляд експерта у зазначеному вище клопотанні підприємство просило винести такі питання, а саме: 1. У якому значенні в ст. 198.5 ПК України вжито слова використання й використовуватися у висловленні у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призна чають ся для їх використання або починають використовуватися? 2. Чи зміст слів використання й використовуватися у висловленні у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися % (стаття 198.5 ПК України) з погляду лінгвістичної кваліфікації дозволяє стверджувати, що словосполучення списання та утилізація лікарських засобів може застосовуватися як видове позначення дій, які представлені в статті 198.5 ПК України родовим термінологізованим словосполученням використання в операції, яка на є господарською діяльністю?

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 07.11.2018 р. між Державним підприємством Українське бюро лінгвістичних експертиз НАН України та Товариством з обмеженою відповідальністю Вента. ЛТД укладено оговір про виконання робіт від 07.11.2018 р. відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю Вента. ЛТД доручало, а Державне підприємство Українське бюро лінгвістичних експертиз НАН України зобов`язувалось здійснити експертне дослідження наданих текстових матеріалів та підготувати висновок експертного дослідження. Товариство з обмеженою відповідальністю Вента. ЛТД надало Державному підприємству Українське бюро лінгвістичних експертиз НАН України в повному обсязі необхідні текстові матеріали.

Так, 22.12.2018 р. Державним підприємством Українське бюро лінгвістичних експертиз НАН України було складено висновок експерта від 22.12.2018 р. №056/15, в заключній частині якого на питання №1, а саме: У якому значенні в ст. 198.5 ПК України вжито слова використання й використовуватися у висловленні у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися? надано наступну відповідь наступного змісту. У статті 198.5 ПК України, у висловленні у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися дієслово використовуватися та віддієслівний іменник використання вживаються у значенні застосовувати / застосування за безпосереднім, цільовим призначенням .

При цьому, на питання 2, а саме: Чи зміст слів використання й використовуватися у висловленні у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися % (стаття 198.5 ПК України) з погляду лінгвістичної кваліфікації дозволяє стверджувати, що словосполучення списання та утилізація лікарських засобів може застосовуватися як видове позначення дій, які представлені в статті 198.5 ПК України родовим термінологізованим словосполученням використання в операції, яка на є господарською діяльністю? Надано наступну відповідь.

Відповідно до усталених практик юридичного дискурсу словосполучення списання та утилізація лікарських засобів не може застосовуватися як видове позначення дій, які представлені в статті 198.5 ПК України родовим термінологізованим словосполученням використання (лікарських засобів) в операції, яка не є господарською діяльністю.

Правовідносини сторін, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, відповідальності за порушення податкового законодавства, правових, організаційних та економічних засади діяльності, пов`язаної із запобіганням або зменшенням обсягів утворення відходів, їх збиранням, перевезенням, зберіганням, сортуванням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням та захороненням, а також з відверненням негативного впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров`я людини на території України регулюються нормами Конституції України, Податкового кодексу України, ЗУ Про відходи , ЗУ Про лікарські засоби , Привилами утилізації та знищення лікарських засобів, затвердженими наказом Міністерства охорони здоров`я України від 24.04.2015 р. №242 та зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 18.05.2015 за №550/26995 тощо.

Відповідно до ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтями 61, 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідно до ст. ст. 6, 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, а також кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинено особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до п.1 ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Оцінивши надані сторонами у справі докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, відповідно до ст.86 КАС України, та надавши відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів заявника в світлі висновку, викладеного в пункті 25 Рішення Європейського Суду з прав людини Проніна проти України (заява №63566/00, Страсбург 18 липня 2006 року), суд приходить до висновку про можливість винесення законного і обєктивного рішення у справі з урахуванням всіх обставин, наведених вище.

При цьому, суд зауважує, що п.1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обовязку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Стаття 2 КАС України зазначає, що основними завданнями (принципами) адміністративного судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне зясування всіх обставин у справі; 5) обовязковість судового рішення; 6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ч.3 ст.2 КАС України, є принцип верховенства права, який відповідно до ст.6 КАС України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ст. ст.8, 9 КАС України усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом, а розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом частин 4 ст. 9 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; зясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів. Суд прийшов до висновку, що поданих сторонами доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд згідно ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно п.1.1 ст.1 ПК України, податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до ст.5 ПК України, поняття, правила та положення, установлені цим Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 цього Кодексу.

У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.

Інші терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Відповідно п.14.1.244 п.1 ст.14 ПК України, товари - матеріальні та нематеріальні активи, у тому числі земельні ділянки, земельні частки (паї), а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення.

Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до норм ст. 52 ПК України передбачено, що за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

Відповідно до пп. 14.1.172-1 ПК України індивідуальна податкова консультація - роз`яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата складання податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу);

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду;

й) індивідуальний податковий номер.

Відповідно до п.189.1 ст.189 ПК України, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З метою застосування цього пункту податкові зобов`язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах:

придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання;

придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.

У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України, При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Платник податку має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року, в яких загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов`язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Протягом 90 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою з урахуванням вимог, встановлених підпунктом 78.1.9 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, контролюючий орган зобов`язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця для з`ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов`язань з податку за такою операцією.

Податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту.

Відповідно до п.198.5 ст.198 ПК України, Платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З метою застосування цього пункту податкові зобов`язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах:

придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання;

придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.

У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Відповідно до ст.1 ЗУ Про відходи , відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

Відповідно до ст.23 ЗУ Про лікарські засоби , неякісні лікарські засоби, включаючи ті, термін придатності яких закінчився, підлягають утилізації та знищенню.

Утилізація та знищення лікарських засобів проводяться відповідно до правил, що затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, та інших вимог законодавства.

Відповідно до п.4 розділу 1 Правил №242, У цих Правилах терміни вживаються у таких значеннях:

вилучення з обігу лікарських засобів, що не підлягають подальшому використанню, - термінові заходи, спрямовані на недопущення обігу неякісних, незареєстрованих, крім випадків, передбачених чинним законодавством України, та фальсифікованих лікарських засобів;

лікарські засоби, що не підлягають подальшому використанню, - неякісні лікарські засоби, включаючи ті, термін придатності яких минув; незареєстровані лікарські засоби, крім випадків, передбачених чинним законодавством України; фальсифіковані лікарські засоби;

знешкодження відходів лікарських засобів - зменшення чи усунення небезпечності відходів лікарських засобів шляхом механічного, фізико-хімічного чи біологічного оброблення;

методи контролю якості (далі - МКЯ) - затверджена в установленому порядку нормативна документація, яка визначає методики контролю якості лікарських засобів, установлює якісні і кількісні показники лікарського засобу та їх допустимі межі, вимоги до упаковки, маркування, умов зберігання, транспортування, терміну придатності, що були затверджені при державній реєстрації (перереєстрації) лікарського засобу;

неякісні лікарські засоби - лікарські засоби, якість яких не відповідає вимогам нормативних документів, лікарські засоби, які зазнали механічного, хімічного, фізичного, біологічного або іншого впливу, що унеможливлює їх подальше використання, а також лікарські засоби з терміном придатності, що минув;

обіг лікарських засобів - види діяльності, пов`язані з виробництвом, зберіганням, транспортуванням, пересиланням, оптовою та роздрібною реалізацією (торгівлею), придбанням, використанням, увезенням в Україну та вивезенням з України, застосуванням лікарських засобів;

органи державного контролю за якістю лікарських засобів (далі - органи державного контролю) - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері контролю якості та безпеки лікарських засобів та його територіальні органи;

утилізація відходів лікарських засобів - використання відходів лікарських засобів як вторинних матеріальних чи енергетичних ресурсів;

фальсифікований лікарський засіб - лікарський засіб, який умисно промаркований неідентично (невідповідно) відомостям (одній або декільком з них) про лікарський засіб з відповідною назвою, що внесені до Державного реєстру лікарських засобів України, а також лікарський засіб, умисно підроблений в інший спосіб і не відповідає відомостям (одній або декільком з них), у тому числі складу, про лікарський засіб з відповідною назвою, що внесені до Державного реєстру лікарських засобів України.

Відповідно до п.5 роздвлу ІІ Правил №242, лікарські засоби, що не підлягають подальшому використанню, набувають статусу відходів та передаються для утилізації або знешкодження до суб`єктів господарювання, які мають відповідні ліцензії на провадження господарської діяльності у сфері поводження з небезпечними відходами безпосередньо або через постачальників, якщо таке передбачено відповідними договірними умовами.

Здійснивши системний аналіз наведених вище норм чинного законодавства України та надаючи оцінку доказам, які містяться в матеріалах справи, суд виходить з наступного.

Суд критично ставиться до позиції позивача, викладеної в позовній заяві та стосовно наданих пояснень у даній справі, в розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, щодо протиправності оскаржуваної індивідуальної податкової консультації Державної фіскальної служби України, викладеної в листі №4158/6/99-99-15-03-02-15/ІПК від 26.09.2018 р. Про порядок оподаткування ПДВ , з огляду на наступне.

Доводи позивача стосовно того, що у разі псування лікарських засобів, які є власністю позивача, чи закінчення строку придатності чи інших обставин, коли вони набувають статусу неякісні лікарські засоби і в подальшому набувають статусу відходів , їх подальше використання неможливе і заборонено законодавством, обов`язки позивача нарахувати податкові зобов`язання з ПДВ та скласти і зареєструвати зведену податкову накладну за ч.198.5 ст.198 ПК України не виникають, оскільки не виконуються обов`язкові умови вказані в цій же нормі: у разі якщо такі товари/послуг, необоротні активи призначаються для їх використання або починаються використовуватись , бо неякісні лікарські засоби заборонено використовувати, а відходи взагалі не є лікарськими засобами, та зазначення того, що аргументація останнього повністю підтримується висновком експерта № 056/15 від 22 грудня 2018 р. з лінгвістичної експертизи, яка була проведена відповідно до положень ч. 2 ст. 68 КАС України, в якій зазначено, що у п. 198.5 ст. 198 ПК України, слова використовується та використання у фразі ... якщо товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися... вживаються саме у значенні застосування за прямим, цільовим призначенням; поняття списання та утилізація не можна застосовувати як видове позначення використання (лікарських засобів) про яке йдеться у п. 198.5. ст. 198 ПК України спростовується наступним.

Суд зазначає, що на підставі зазначених вище норм чинного податкового законодавства України, а саме: пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 розділу І та п.198.5 ст.198 розділу V ПК України, та враховуючи суть питань, визначених в листі від 02.08.2018 р. вих.№899 Про надання податкової консультації, в матеріалах справи наявні всі необхідні документи, для об`єктивного вирішення головуючим у справі суддею справи по суті, без врахування заключної частини висновку експерта від 22 грудня 2018 р. №056/1, оскільки у відповідності до ч.3 ст.196 КАС України, саме головуючий у судовому засіданні відповідно до завдання адміністративного судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їхніх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин у справі, усуваючи із судового розгляду все, що не має значення для вирішення справи.

Відповідно до наданої судом оцінки податкової консультації Державної фіскальної служби України, викладеної в листі №4158/6/99-99-15-03-02-15/ІПК від 26.09.2018 р., контролюючим органом, з посиланням на відповідні норми чинного податкового законодавства, та, враховуючи норми ЗУ Про відходи , ЗУ Про лікарські засоби , Правил №242 було зазначено, що у разі, якщо зазначені у зверненні лікарські засоби придбавалися/виготовлялися з ПДВ, але виникли обставини, у зв`язку з якими вони набувають статусу відходів , то з огляду на положення підпункту 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 розділу І та п. 198.5. ст. 198 розділу V ПК України, такі лікарські засоби розцінюються як товари, що починають використовуватися в операції, яка не є господарською діяльністю платника податку.

При цьому, суд зазначає, що на питання головуючого у даній справі, а саме: чи отримав позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕНТА. ЛТД" відповідь на питання поставлене в зверненні від 02.08.2018 р. № 899 Про надання податкової консультації , повноважний представник позивача зазначив: - так, однак не було зазначено посилань на норми Ліцензійних умов, та роз`яснення наслідків стосовно ситуації коли ліки куплені та в подальшому стали непридатними для використання.

Суд зазначає, що на зазначене вище, під час судового розгляду справи, повноважним представником відповідача було надано пояснення, що в податковій консультації, викладеній в листі №4158/6/99-99-15-03-02-15/ІПК від 26.09.2018 р., контролюючим органом було роз`яснено питання поставлені позивачем в листі від 02.08.2018 р. №499 з урахуванням норм ПК України та ЗУ Про лікарські засоби , ЗУ Про відходи , та при цьому зазначено, що утилізація - єодин із видів використання відповідного товару в госодарській діяльності підприємства.

На підставі викладеного вище, та враховуючи те, що відповідь на питання, задане позивачем у поданому останнім зверненні від 02.08.2018 р., контролюючим органом було надано, з посиланням на норми чинного податкового законодавства, суд виключає обов`язок Державної фіскальної служби України надавати тільки ті відповіді, які влаштовують позивача.

Відтак, позивачем не надано до суду жодного належного доказу, щодо порушення його права відповідачем.

З урахуванням викладеного вище, суд погоджується з висновком Державної фіскальної служби України, викладеним у спірній індивідуальній податковій консультації Державної фіскальної служби України викладеній в листі від 18.06.2018 р. №2699/6/99-99-13-02-3-15/ІПК.

При цьому, надаючи оцінку висновку експерта від 22.12.2018 р. №056/15, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.10 КАС України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до ст.102 КАС України, суд може призначити експертизу за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи.

Відповідно до ч.1 ст104 КАС України, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що наданий позивачем та долучений до матеріалів справи висновок експерта від 22.12.2018 р. №056/15, а саме, його заключна частина щодо відповіді на питання 1 та відповіді на питання 2 в сенсі наведеного у заключній частині довільного трактування понять, зазначених у ст.198.5 ПК України, не спростовує позиції відповідача, обгрунтованої з урахуванням ст.ст. 73-76 КАС України, та не є доказом правомірності обраних позивачем доводів.

Зазначене вище має наслідком, що оскаржувана індивідуальна податкова консультація Державної фіскальної служби України викладена в листі №4158/6/99-99-15-03-02-15/ІПК від 26.09.2018 р. "Про порядок оподаткування ПДВ", сформована відповідачем відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕНТА. ЛТД" на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; своєчасно, що виключає як протиправний характер оскаржуваної податкової консультації, так і наявність у суду правових підстав для задоволення позовних вимог в межах правового поля в спосіб захисту права, обраний позивачем.

Відтак, суд вважає за необхідне у задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕНТА. ЛТД" (Селянський узвіз 3а, м.Дніпро, 49005) до Державної фіскальної служби України (Львівська площа 8, м.Київ, 04655) про скасування податкової консультації №4158/6/99-99-15-03-02-15/ІПК від 26.09.2018 р. "Про порядок оподаткування ПДВ", - відмовити.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до платіжного доручення від 30.01.2019 р. №1009 на суму 1 921,00 грн. за подання позовної заяви позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 1 921,00 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна грн., 00 коп.), який у повному розмірі зараховано до Державного бюджету України.

Враховуючи відмову в задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕНТА. ЛТД" (Селянський узвіз 3а, м.Дніпро, 49005) до Державної фіскальної служби України (Львівська площа 8, м.Київ, 04655) про скасування податкової консультації №4158/6/99-99-15-03-02-15/ІПК від 26.09.2018 р. "Про порядок оподаткування ПДВ", суд приходить до висновку про відсутність підстав для присудження і всіх здійснених позивачем документально підтверджених судових витрат з Державного бюджету України, а саме, судового збору у розмірі 1 921,00 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна грн., 00 коп.).

Керуючись ст.ст. 242-244, 246, 250, 254, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕНТА. ЛТД" (Селянський узвіз 3а, м.Дніпро, 49005) до Державної фіскальної служби України (Львівська площа 8, м.Київ, 04655) про скасування податкової консультації №4158/6/99-99-15-03-02-15/ІПК від 26.09.2018 р. "Про порядок оподаткування ПДВ", - відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 05 червня 2019 року.

Суддя Є.О. Жукова

Дата ухвалення рішення27.05.2019
Оприлюднено12.09.2019

Судовий реєстр по справі —160/1446/19

Окрема думка від 09.08.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Білоус О.В.

Ухвала від 09.08.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Блажівська Н.Є.

Ухвала від 08.08.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Блажівська Н.Є.

Ухвала від 03.12.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Блажівська Н.Є.

Постанова від 19.06.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Блажівська Н.Є.

Ухвала від 18.06.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Блажівська Н.Є.

Ухвала від 17.01.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Блажівська Н.Є.

Постанова від 16.12.2019

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Шальєва В.А.

Постанова від 16.12.2019

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Шальєва В.А.

Ухвала від 20.11.2019

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Шальєва В.А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні