Рішення

від 10.09.2019 по справі 1.380.2019.001913

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.001913

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі

головуючого-судді Мартинюка В.Я.,

секретар судового засідання Жовковська Ю.В.,

з участю позивачів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

представників

від позивачів - Лавринів М.Я., Глинська-Кривонос С . О . , Крукеницька Т . М . , Мотрук М.Ю.,

від відповідача - Ковальчук Х.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові адміністративну справу за позовами Приватного підприємства (далі ПП) Фаворт-Інвест-Сервіс-Б , Приватного підприємства (далі ПП) Ромар , Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТзОВ) Фірма Альянс Інвест , Приватного підприємства (далі ПП) Світ дрібниць та фізичних осіб-підприємців ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_1 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 до Львівської міської рада про оскарження нормативно-правового акта суб`єкта владних повноважень, -

В С Т А Н О В И В:

позивачі, юридичні та фізичні особи підприємці, звернулися в суд з позовом до Львівської міської рада про визнання протиправною та нечинною (скасування) ухвали Львівської міської ради від 04.04.2019 року №4803 Про неприпустимість здійснення торгівлі алкогольними, слабоалкогольними напоями та пивом у тимчасових спорудах .

Аргументами позивачів є те, що спірна ухвала органу місцевого самоврядування, як нормативно-правовий акт (акт індивідуальної дії), не відповідає положенням ст.ст. 19, 42, 92, 144 Конституції України, ст.ст. 6, 8, 20, 23, 25, 31 Господарського кодексу України (далі ГК України), ст.ст. 651, 652 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України), ст.ст.10, 24, 26, 30, 44-1, 59 Закону України Про місцеве самоврядування від 21 травня 1997 року №280/97-ВР, з наступними змінами та доповненнями, ст.15 Закону України Про захист економічної конкуренції від 1 січня 2001 року №2210-III, з наступними змінами та доповненнями, ст.ст. 1, 15, 15-3 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів від 19 грудня 1995 року №481/95-BP, з наступними змінами та доповненнями, ст.ст. 1, 3, 4, 9, 33, 34 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності від 11 вересня 2003 року №1160-IV, з наступними змінами та доповненнями, п.2.27 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 року №244, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 року за №1330/20068.

У відзиві на позовну заяву відповідач наводить такі аргументи. Так, відповідач вважає, що він діяв у повній відповідності до положень п.9 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 30 липня 1996 року №854, з наступними змінами та доповненнями, який дозволяє органам місцевого самоврядування встановлювати заборони торгівлі алкогольними напоями у певних місцях. Додатково відповідач зазначає, що пункт 2 спірної ухвали містить рекомендаційний характер та не є втручанням у господарську діяльність.

У відповідях на відзив зазначається про те, що зміст п.9 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями не передбачає право органів місцевого самоврядування додатково встановлювати місця, де забороняється продаж алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Також, не вважають спірну ухвалу такою яка носить рекомендаційний характер, оскільки наслідками продовження реалізації алкогольних напоїв є вжиття заходів, які унеможливлюють реалізацію алкогольних напоїв.

Присутній позивач, представники позивачів вимоги підтримали, просять позов задоволити.

Представник відповідача проти позову заперечила, просить у його задоволенні відмовити.

Ухвалою суду від 24.04.2019 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою суду від 13.06.2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Дослідивши наявні у справі докази та давши їм оцінку, суд встановив наступні обставини справи.

Львівською міською радою 04.04.2019 року прийнято ухвалу Про неприпустимість здійснення торгівлі алкогольними, слабоалкогольними напоями та пивом у тимчасових спорудах за №4803, якою ухвалено:

1. Визнати неприпустимим здійснення торгівлі алкогольними, слабоалкогольними напоями та пивом у тимчасових спорудах.

2. Рекомендувати суб`єктам підприємницької діяльності, зазначеним у додатку 1-А, припинити реалізацію алкогольними, слабоалкогольними напоями та пивом з 01.05.2019.

3. Районним адміністраціям до 15.05.2019 провести обстеження тимчасових споруд, у тому числі і зазначених у додатку 1-А, на предмет наявності алкогольних, слабоалкогольних напоїв та пива і уточнені списки подати у департамент економічного розвитку для внесення змін до додатку 1-А до цієї ухвали.

Відповідальні: голови районних адміністрацій.

4. У разі продовження суб`єктами підприємницької діяльності реалізації алкогольними, слабоалкогольними напоями та пивом у тимчасових спорудах, що підтверджено актами районних адміністрацій, вважати тимчасові споруди такими, що вилучені з Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд, видані їм паспорти прив`язки анульованими та укладені договори оренди окремих конструктивних елементів благоустрою припиненими.

5. Районним адміністраціям у разі невиконання суб`єктами підприємницької діяльності вимог цієї ухвали у тримісячний термін вжити заходів щодо демонтажу тимчасових споруд, вилучених з Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд.

Відповідальні: голови районних адміністрацій.

6. Контроль за виконанням ухвали покласти на заступника міського голови з фінансово-економічних питань.

Приймаючи таку ухвалу орган місцевого самоврядування керувався Законами України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання органам місцевого самоврядування повноважень встановлювати обмеження продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових", "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту населення від впливу шуму", "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обмеження споживання і продажу пива та слабоалкогольних напоїв", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.1996 № 854 "Про затвердження Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями", наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 № 244 "Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності", враховуючи ухвалу міської ради від 02.03.2017 № 1568 "Про продовження терміну здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м. Львова" (зі змінами та доповненнями) та мав на меті усунення порушень громадського порядку у нічний час доби та зменшення кількості злочинів, скоєних у стані алкогольного сп`яніння.

Позивачі вважають, що дана ухвала незаконно обмежує їх права на здійснення підприємницької діяльності, а тому оскаржили її у судовому порядку.

Змістом спірних правовідносин є законність та відповідність спірної ухвали органу місцевого самоврядування правовим актам вищої юридичної сили.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини та норми чинного законодавства.

Враховуючи те, що частина позивачів вважають спірний акт актом індивідуальної, а інша - нормативно-правовим, суд вважає за необхідне перш за все дослідити правову природу такого.

Так, пункт 1 спірної ухвали носить декларативний характер та поширює свою дію на невизначене коло суб`єктів - як на тих які на сьогоднішній час займаються підприємницькою діяльністю з реалізації алкогольних, слабоалкогольних напоїв та пивом у тимчасових спорудах, так і на тих які мають намір займатись такою.

Пункт 2 цієї ж ухвали є рекомендаційним та поширює свою дію на визначене коло суб`єктів, зазначених у додатку 1-А.

3 пункт містить ознаки розпорядчого документа, який адресований підпорядкованим відповідачу органам.

Зміст 4 пункту передбачає негативні наслідки продовження підприємницької діяльності реалізації алкогольними, слабоалкогольними напоями та пивом у тимчасових спорудах, без обмеження кола осіб.

Пункти 5 та 6 носять ознаки розпорядчого документа, оскільки дають вказівки підпорядкованим відповідачу органам та посадовим особам.

Наведене дозволяє суду прийти до висновку, що спірний акт суб`єкта владних повноважень поєднав у собі ознаки як акта індивідуальної діє так і акта нормативно-правового.

Однак, зміст спірної ухвали, у переважній більшості, стосується необмеженого кола осіб та запроваджує для останніх певні правила, що дозволяє суду квалікувати її як нормативно-правовий акт.

Крім того, зазначена ухвала органу місцевого самоврядування відповідає ознакам регуляторного акта, оскільки спрямована на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання (ст.1 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності від 11 вересня 2003 року №1160-IV, з наступними змінами та доповненнями).

Позивачами в підтвердження прав, які вважають порушеними спірною ухвалою, подано договори на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення тимчасових споруд, паспорти прив`язки, договори оренди нежитлових приміщень, ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, які у своїй сукупності вказують на наявність у позивачів матеріального інтересу у спірних правовідносинах.

Оцінюючи законність та відповідність спірної ухвали актам вищої юридичної сили, судом враховано наступне.

Правовідносини між суб`єктами приватного та публічного права будуються на основі правила, яке відображено в ст.19 Конституції України.

Так, у відповідності до наведеної норми правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. У свою чергу органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Право на зайняття підприємницькою діяльністю, яка не заборонена законом, гарантовано ст.42 Конституції України.

І лише законами України, згідно п.8 ч.1 ст.92 Основного Закону, визначаються правові засади і гарантії підприємництва.

У свою чергу, як передбачено положеннями ст.144 Конституції України, органи місцевого самоврядування приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території, лише в межах повноважень, визначених законом.

Такі ж правила детелізовані у Господарському кодексі України.

Частина перша ст.8 ГК України визначає статус органів місцевого самоврядування вказуючи на те, що вони не є суб`єктами господарювання (не є особами приватного права).

Так, серед загальних принципів господарювання в Україні, визначених ст.6 ГК України, є свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом, та заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.

Стаття 23 ГК України регулює відносини суб`єктів господарювання з органами місцевого самоврядування.

Такі, відносини, в розрізі даного спору, базуються зокрема на таких правилах:

- органи місцевого самоврядування здійснюють свої повноваження щодо суб`єктів господарювання виключно в межах, визначених Конституцією України, законами про місцеве самоврядування та іншими законами, що передбачають особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі, іншими законами. Органи місцевого самоврядування можуть здійснювати щодо суб`єктів господарювання також окремі повноваження органів виконавчої влади, надані їм законом.;

- правові акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, прийняті в межах їх повноважень, є обов`язковими для виконання усіма учасниками господарських відносин, які розташовані або здійснюють свою діяльність на відповідній території.;

- незаконне втручання органів та посадових осіб місцевого самоврядування у господарську діяльність суб`єктів господарювання забороняється. Не допускається видання правових актів органів місцевого самоврядування, якими встановлюються не передбачені законом обмеження щодо обігу окремих видів товарів (послуг) на території відповідних адміністративно-територіальних одиниць.

Крім того, у відповідності до положень ст.4 Закону України Про місцеве самоврядування від 21 травня 1997 року №280/97-ВР, з наступними змінами та доповненнями, місцеве самоврядування в Україні здійснюється в тому числі на принципі законності.

Частиною першою ст.10 цього ж Закону передбачено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно положень ч.3 ст.24 цього ж Закону, органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Як передбачено ч.1 ст.59 згаданого Закону, рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Наведені вище норми законодавства дозволяють суду прийти до висновку, що органи місцевого самоврядування по-перше, повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, та по-друге, не допускати незаконного втручання у господарську діяльність суб`єктів господарювання.

Наступне питання, яке досліджується судом це підстави прийняття спірної ухвали та межі повноважень органу місцевого самоврядування у спірних правовідносинах.

Досліджуючи дане питання також буде встановлено обставини законності чи незаконності втручання у господарську діяльність суб`єктів господарювання з реалізації алкогольних, слабоалкогольних напоїв та пивом у тимчасових спорудах.

Зміст ухвали вказує на те що орган місцевого самоврядування керувався Законами України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання органам місцевого самоврядування повноважень встановлювати обмеження продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових", "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту населення від впливу шуму", "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обмеження споживання і продажу пива та слабоалкогольних напоїв", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.1996 № 854 "Про затвердження Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями", наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 № 244 "Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності".

Як передбачено положеннями п.44-1 ст.26 Закону України Про місцеве самоврядування , виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання встановлення заборони продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових суб`єктами господарювання (крім закладів ресторанного господарства) у визначений час доби в межах території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Також, у відповідності до положень ч.1 ст.15-3 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів , забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів:

особами, які не досягли 18 років;

особам, які не досягли 18 років;

у приміщеннях та на території навчальних закладів, закладів охорони здоров`я, крім ресторанів, що знаходяться на території санаторіїв;

у приміщеннях спеціалізованих торговельних організацій, що здійснюють торгівлю товарами дитячого асортименту або спортивними товарами, а також у відповідних відділах (секціях) універсальних торговельних організацій;

у закритих спортивних спорудах (крім пива у пластиковій тарі);

з торгових автоматів;

на полицях самообслуговування (крім тютюнових виробів у блоках та алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових, пива);

поштучно (для тютюнових виробів, крім сигар);

у споживчих упаковках, що містять менш як 20 сигарет;

з рук;

у невизначених для цього місцях торгівлі.

Аналогічні обмеження щодо продажу пива містяться у п.9 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Як передбачено ч.3 цієї ж статті на час проведення масових заходів сільські, селищні та міські ради в межах відповідної адміністративної території можуть заборонити або обмежити продаж пива (крім пива у пластиковій тарі), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та куріння тютюнових виробів.

Крім того, ч.9 згаданої статті вказує на те, що сільські, селищні та міські ради в межах території відповідної адміністративно-територіальної одиниці можуть встановлювати заборону продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових суб`єктами господарювання (крім закладів ресторанного господарства) у визначений рішенням таких органів час доби.

Наведені норми вказують на те, що повноваження органу місцевого самоврядування обмежуються встановленням заборони:

продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових суб`єктами господарювання (крім закладів ресторанного господарства) у визначений час доби;

на час проведення масових заходів.

Спірною ухвалою визнано неприпустимим здійснення торгівлі алкогольними, слабоалкогольними напоями та пивом у тимчасових спорудах та визначено наслідки продовження суб`єктами підприємницької діяльності з реалізації алкогольними, слабоалкогольними напоями та пивом у тимчасових спорудах.

Орган місцевого самоврядування не наділений законодавством повноваженнями забороняти реалізацію алкогольних, слабоалкогольних напоїв та пива у тимчасових спорудах, що вказує на порушення відповідачем положень ст.19 Конституції України та інших перелічених вище Законів України, та як наслідок вказує на незаконність і невідповідність спірної ухвали правовим актам вищої юридичної сили.

Поряд з цим, судом не беруться до уваги посилання відповідача на п.9 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, з яким він пов`язує наявність повноважень у органу місцевого самоврядування визначати місця з реалізації алкогольними, слабоалкогольними напоями та пивом, оскільки даний пункт такої вказівки не містить.

Також, суд, даючи оцінку листам почесних громадян міста Львова, деректорів навчальних закладів, батьків вихователів, опікунів прийомних сімей м.Львова на підтримку спірної ухвали, віддає належне стурбованості зазначених осіб створеною ситуацією, однак, не може надати їй перевагу, оскільки такі дії суду будуть порушувати норми Основного Закону та інших наведених норм чинного законодавства.

Також, суд, досліджуючи обставини дотримання процедури прийняття регуляторного акта вважає за доцільне зазначити наступне.

Як передбачено положенними ст.4 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності принципами державної регуляторної політики є:

доцільність - обґрунтована необхідність державного регулювання господарських відносин з метою вирішення існуючої проблеми;

адекватність - відповідність форм та рівня державного регулювання господарських відносин потребі у вирішенні існуючої проблеми та ринковим вимогам з урахуванням усіх прийнятних альтернатив;

ефективність - забезпечення досягнення внаслідок дії регуляторного акта максимально можливих позитивних результатів за рахунок мінімально необхідних витрат ресурсів суб`єктів господарювання, громадян та держави;

збалансованість - забезпечення у регуляторній діяльності балансу інтересів суб`єктів господарювання, громадян та держави;

передбачуваність - послідовність регуляторної діяльності, відповідність її цілям державної політики, а також планам з підготовки проектів регуляторних актів, що дозволяє суб`єктам господарювання здійснювати планування їхньої діяльності;

прозорість та врахування громадської думки - відкритість для фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань дій регуляторних органів на всіх етапах їх регуляторної діяльності, обов`язковий розгляд регуляторними органами ініціатив, зауважень та пропозицій, наданих у встановленому законом порядку фізичними та юридичними особами, їх об`єднаннями, обов`язковість і своєчасність доведення прийнятих регуляторних актів до відома фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань, інформування громадськості про здійснення регуляторної діяльності.

Особливості здійснення державної регуляторної політики органами та посадовими особами місцевого самоврядування передбачено розділом VІ згаданого Закону.

Відповідачем всупереч положеннями ч.2 ст.77 КАС України, не надано жодних доказів в підтвердження дотримання процедури прийняття регуляторного акта, що також вказує на незаконність спірної ухвали.

При цьому, судом не беруться до уваги посилання позивачів на Закон України Про захист економічної конкуренції , оскільки такий, в розрізі даного спору, визначає процедуру контролю компетентними органами, а не судом, за антиконкурентними діями органів місцевого самоврядування.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про підставність та обґрунтованість позовних вимог, а тому позови підлягають задоволенню повністю.

Щодо судових витрат, то, у відповідності до вимог ст.139 КАС України , такі належить стягнути на користь позивачів.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позови задовольнити повністю.

Визнати протиправною та нечинною ухвалу Львівської міської ради від 04.04.2019 року №4803 Про неприпустимість здійснення торгівлі алкогольними, слабоалкогольними напоями та пивом у тимчасових спорудах .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської міської ради (адреса: м.Львів, пл.Ринок, 1, код ЄДРПОУ 04055896) на користь Приватного підприємства Фаворт-Інвест-Сервіс-Б (адреса: м.Львів, вул.Княгині Ольги, 63/64, код ЄДРПОУ 35186099) 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. судового збору.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської міської ради (адреса: м.Львів, пл.Ринок, 1, код ЄДРПОУ 04055896) на користь Приватного підприємства Ромар (адреса: м.Львів, вул.Патона, буд.2/6, кв.18, код ЄДРПОУ 30707055) 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. судового збору.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської міської ради (адреса: м.Львів, пл.Ринок, 1, код ЄДРПОУ 04055896) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Альянс Інвест (адреса: м.Львів, вул.Шевченка, буд.313Б, код ЄДРПОУ 39483846) 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. судового збору.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської міської ради (адреса: м.Львів, пл.Ринок, 1, код ЄДРПОУ 04055896) на користь Приватного підприємства Світ дрібниць (адреса: м.Львів, вул.Я.Гашека, буд.24/35, код ЄДРПОУ 41318230) 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. судового збору.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської міської ради (адреса: м.Львів, пл.Ринок, 1, код ЄДРПОУ 04055896) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. судового збору.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської міської ради (адреса: м.Львів, пл.Ринок, 1, код ЄДРПОУ 04055896) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. судового збору.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської міської ради (адреса: м.Львів, пл.Ринок, 1, код ЄДРПОУ 04055896) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (адреса: АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. судового збору.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської міської ради (адреса: м.Львів, пл.Ринок, 1, код ЄДРПОУ 04055896) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 (адреса: АДРЕСА_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. судового збору.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської міської ради (адреса: м.Львів, пл.Ринок, 1, код ЄДРПОУ 04055896) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 (адреса: АДРЕСА_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 ) 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. судового збору.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської міської ради (адреса: м.Львів, пл.Ринок, 1, код ЄДРПОУ 04055896) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_8 (адреса: АДРЕСА_6 , ідентифікаційний номер НОМЕР_6 ) 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. судового збору.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської міської ради (адреса: м.Львів, пл.Ринок, 1, код ЄДРПОУ 04055896) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_9 (адреса: АДРЕСА_7 , ідентифікаційний номер НОМЕР_7 ) 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. судового збору.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської міської ради (адреса: м.Львів, пл.Ринок, 1, код ЄДРПОУ 04055896) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_8 , ідентифікаційний номер НОМЕР_8 ) 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. судового збору.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської міської ради (адреса: м.Львів, пл.Ринок, 1, код ЄДРПОУ 04055896) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_10 (адреса: АДРЕСА_9 , ідентифікаційний номер НОМЕР_9 ) 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. судового збору.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської міської ради (адреса: м.Львів, пл.Ринок, 1, код ЄДРПОУ 04055896) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_11 (адреса: АДРЕСА_10 , ідентифікаційний номер НОМЕР_10 ) 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. судового збору.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської міської ради (адреса: м.Львів, пл.Ринок, 1, код ЄДРПОУ 04055896) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_12 (адреса: АДРЕСА_11 , ідентифікаційний номер НОМЕР_11 ) 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. судового збору.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської міської ради (адреса: м.Львів, пл.Ринок, 1, код ЄДРПОУ 04055896) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_13 (адреса: АДРЕСА_12 , ідентифікаційний номер НОМЕР_12 ) 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. судового збору.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської міської ради (адреса: м.Львів, пл.Ринок, 1, код ЄДРПОУ 04055896) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_14 (адреса: АДРЕСА_13 , ідентифікаційний номер НОМЕР_13 ) 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. судового збору.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської міської ради (адреса: м.Львів, пл.Ринок, 1, код ЄДРПОУ 04055896) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_15 (адреса: АДРЕСА_14 , ідентифікаційний номер НОМЕР_14 ) 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. судового збору.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської міської ради (адреса: м.Львів, пл.Ринок, 1, код ЄДРПОУ 04055896) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_16 (адреса: АДРЕСА_15 , ідентифікаційний номер НОМЕР_15 ) 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення виготовлене та підписане 11 вересня 2019 року.

Суддя В.Я.Мартинюк