Рішення

від 10.09.2019 по справі 510/619/19

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 510/619/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.09.2019 року Ренійський районний суд Одеської області

у складі: - головуючого судді Дудник В.І.;

- за участю секретаря Арабаджи Л.В.,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в м. Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Нагірненської сільської ради Ренійського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В:

Представник відповідача - Нагірненської сільської ради Ренійського району позовні вимоги визнав, щодо їх задоволення не заперечував, просив розглянути справу у його відсутності.

Представник позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на задоволенні позову наполягав, просив про розгляд справи без його участі.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.

В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копія довідки Нагірненської сільради про склад сім`ї ОСОБА_3 на день її смерті; копія сертифікату серії НОМЕР_1 від 10.06.1997р. на право на земельну частку (пай) у КСП Нове життя в с. Нагірне Ренійського району Одеської області розміром 3,34 в умовних кадастрових гектарах; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_3 - померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; копія свідоцтва про народження позивачки; копія витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища позивачки; копія заповіту від 03.09.2002р., оформленого на ім`я позивачки; копія постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 07.10.2015р.

Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що позивачка у справі є донькою ОСОБА_3 .

За життя матері позивачки - ОСОБА_3 належало на підставі сертифікату серії ОД НОМЕР_2 0092653 від 10.06.1997р. на право на земельну частку (пай) - право на земельну частку (пай) у КСП Нове життя в с. Нагірне Ренійського району Одеської області розміром 3,34 в умовних кадастрових гектарах.

На випадок смерті ОСОБА_3 розпорядилася належним їй майном, 03.09.2002р. залишила заповіт на ім`я доньки (позивачки у справі), ІНФОРМАЦІЯ_1 померла. Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на вищезазначене майно. У встановлений законодавством строк для прийняття спадщини донька померлої - позивачка (спадкоємиця за заповітом) із заявою до нотаріальної контори не звернулася, проте вона прийняла спадщину на земельну частку (пай) в порядку ст. 549 ЦК УРСР 1963р. (який діяв на той час), оскільки фактично вступила в управління та володіння спадковим майном, понесла витрати на поховання, виконала поминальні обряди.

При зверненні позивачки до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину, їй в цьому було відмовлено з причин відсутності правовстановлюючого документу на вищевказану земельну частку (пай), про що 07.10.2015р. нотаріусом було винесено відповідну постанову. Необхідні нотаріусу документи позивачка надати не може у зв`язку із тим, що на час смерті її матері діяло інше законодавство, за життя матір позивачки за отриманням державного акту про право власності на землю не зверталася, а в даний час отримати дублікат правовстановлюючого документа неможливо також, оскільки немає технічної можливості його виготовити (відсутні спеціальні бланки).

З вищенаведеного виходить, що після смерті матері позивачки вирішити питання про отримання необхідного правовстановлюючого документу у позасудовому порядку неможливо, за визнанням права власності на земельну частку (пай), як на об`єкт спадщини, може звернутися тільки спадкоємець в судовому порядку.

Таким чином, позивачка після смерті своєї матері прийняла спадщину за заповітом в порядку ст. 549 ЦК України 1963р. і вважає, що має всі законні підстави для визнання за нею права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, відповідач її не прийняв та на неї не претендує.

Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачки обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки її доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.

Оскільки щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв`язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.

Відповідно до ч. 1 п.4 Прикінцевих і Перехідних положень ЦК України 2003р. Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Оскільки спадкодавець помер у 2003р., спадкові відносини виникли у той час, то підлягають застосуванню положення ЦК УРСР 1963р.

Згідно із вимогами ст. 548 ЦК УРСР 1963р. для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Ст. 549 ЦК УРСР передбачено, що визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Після смерті ОСОБА_3 за прийняттям спадщини в установлений законом строк ніхто не звертався, однак, позивачка, як спадкоємиця за заповітом, прийняла її фактично, в порядку ст. 549 ЦК УРСР 1963р.

Відповідно до ст. 524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Як передбачено ст. 548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту

відкриття спадщини.

За ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном ; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

У передбачений законом строк для прийняття спадщини позивачка не звернулася до нотаріальної контори із відповідною заявою для прийняття спадщини.

Прийняття спадщини є фактом, яке відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. В даному випадку позивачка прийняла спадщину фактично, оскільки її воля, як спадкоємиці за заповітом, була виражена у її діях по фактичному управлінню та володінню спадковим майном (збирання документів, що стосуються спадкової земельної частки (паю), розпорядження щодо її цільового використання).

Таким чином, позивачка прийняла спадщину в порядку ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, суд вважає, що позивачка є суб`єктом набуття права власності на земельну частку (пай) з підстав прийняття спадщини за заповітом в порядку ч. 1 ст.549 ЦК України.

З урахуванням викладених позивачкою та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити її вимоги щодо визнання за нею права власності на спадкове майно.

Керуючись ст.ст. 12, 76 - 81, 200, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 524, 548, 549 ЦК УРСР 1963р., ст. ст. 15, 328 ЦК України, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 , виданий 25.05.2007р. Ренійським РВ ГУМВС України в Одеській області, ідентифікаційний номер - НОМЕР_4 ) в порядку спадкування за заповітом право власності на земельну частку (пай) у КСП Нове життя в с. Нагірне Ренійського району Одеської області розміром 3,34 в умовних кадастрових гектарах згідно сертифікату серії ОД № 0092653 від 10.06.1997р. на право на земельну частку (пай), виданого Ренійською райдержадміністрацією та зареєстрованого 18.06.1997р. за №829,

що належав ОСОБА_3 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Суддя В.І. Дудник