Рішення

від 28.08.2019 по справі 520/6827/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

28 серпня 2019 р. справа № 520/6827/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Котеньова О.Г., за участі секретаря судового засідання Блудової А.І.,

представника позивача - Ігнатенко О.О,

представника відповідача - Насібулліної Н.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦТЕХНІКА+" (вул. Шевченка, буд. 111, м. Харків, 61013, код ЄДРПОУ 38157851) до Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 39599198) про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "СПЕЦТЕХНІКА+" з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просить суд:

- скасувати податкові повідомлення-рішення № 00000181421 від 17.04.2019 та № 00000191421 від 17.04.2019 Головного управління ДФС у Харківській області прийняті на підставі Акту перевірки № 966/20-40-14-21-08/38157851 від 27.03.2019, в повному обсязі.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 11.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що реальність виконання сторонами умов укладених договорів поставки, які є предметом перевірки, підтверджується наданням з боку ТОВ СПЕЦТЕХНІКА+ документів первинного та бухгалтерського обліку (видаткових накладних, податкових накладних, актів приймання-передачі тощо). На думку позивача, оскільки ТОВ СПЕЦТЕХНІКА+ виконало усі передбачені чинним законодавством умови отримання відшкодування ПДВ та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту, то податкові повідомлення-рішення № 00000181421 від 17.04.2019 року та № 00000191421 від 17.04.2019 року Головного управління ДФС у Харківській області, прийняті на підставі Акту перевірки № 966/20-40-14-21-08/38157851 від 27.03.2019 року, є такими, що підлягають скасуванню.

Відповідачем надано відзив на адміністративний позов, аргументований тим, що оскаржувані рішення винесено відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

У відповіді на відзив представником позивача вказано, що позивачем оскаржено до суду наказ про призначення перевірки, позов задоволено. Позивач зазначає, що згідно до вимог чинного законодавства України визнання незаконною документальної позапланової невиїзної перевірки, проведеної ГУ ДФС у Харківській області, є безумовною підставою для визнання незаконними і прийнятих за результатами такої перевірки податкових повідомлень-рішень.

Процесуальним правом надати заперечення на відповідь на відзив відповідач не скористався.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити адміністративний позов з підстав та мотивів, викладених в ньому.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, підтримав правову позицію, викладену у відзиві, та просив суд у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю СПЕЦТЕХНІКА+ створено відповідно до Закону України Про господарські товариства та інших законодавчих актів України, що регламентують діяльність господарських товариств в Україні. Види діяльності за КВЕД - 45.19 - Торгівля іншими автотранспортними засобами (основний); 45.20- Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів;45.31 - Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.61 - Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткуванням; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

На підставі Наказу Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області № 932 від 07.02.2019 року в період з 14.03.2019 року по 20.03.2019 року посадовими особами контролюючого органу проведено позапланову невиїзну перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю СПЕЦТЕХНІКА+ (далі - ТОВ СПЕЦТЕХНІКА + ) з питань дотримання вимог податкового законодавства України щодо визначення сум податкового кредиту, що міститься у податкових деклараціях з ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ ЛІБОР ПРИВАТ (код ЄДРПОУ 40746405) за травень 2018 р., ТОВ Полестарс (код ЄДРПОУ 42157522) за червень 2018 року, ТОВ Коранс (код ЄДРПОУ 42157648) за червень 2018 року, ТОВ Астеріл-2000 (код ЄДРПОУ 42186899) за липень 2018 року, а також даних щодо подальшої реалізації та/або використання у власній господарській діяльності придбаних товарів (робіт, послуг).

За результатами перевірки складено Акт № 966/20-40-14-21-08/38157851 від 27.03.2019 року, на підставі висновків якого відповідачем винесено податкові повідомлення- рішення № 00000181421 від 17.04.2019 року та № 00000191421 від 17.04.2019 року.

З метою досудового врегулювання спору ТОВ СПЕЦТЕХНІКА+ на адресу Державної фіскальної служби України направлено скаргу вх. № 16083/6 від 02.05.2019 про скасування спірних податкових повідомлень-рішень № 00000181421 від 17.04.2019 року та № 00000191421 від 17.04.2019 року.

За результатами розгляду скарги Державною фіскальною службою України прийнято Рішення від 25.06.2019 року № 28995/6/99-99-11-04-02-25, яким залишено без змін податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області № 00000181421 від 17.04.2019 року та № 00000191421 від 17.04.2019 року.

Позивачем оскаржено Наказ Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області № 932 від 07.02.2019 року у судовому порядку.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.04.2019 року по справі № 520/1542/19 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтехніка+" (код ЄДРПОУ 38157851; м. Харків, вул. Шевченко,111) до Головного управління ДФС у Харківській області (код ЄДРПОУ 39599198, адреса: 61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46) про визнання протиправним та скасування наказу - задоволено у повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (місцезнаходження: 61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46; код ЄДРПОУ 39599198) № 932 від 07.02.2019 року Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ СПЕЦТЕХНІКА .

24.07.2019 року Другим апеляційним адміністративним судом прийнято Постанову, якою Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.04.2019 року по справі № 520/1542/19 - залишено без змін.

Тобто, рішення у справі №520/1542/19 набрало законної сили.

Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як встановлено судом у ході розгляду справи №520/1542/19, позивач надав необхідний перелік запитуваних документів, що по суті узгоджується із приписами п.п. 78.1.1. п. 78.1 ст. 78 ПК України, оскільки із змісту наданого запиту не вбачається, що саме підприємство позивача допустило порушення вимог податкового законодавства, а отже, у такому випадку надання підприємством позивача пояснень - не передбачено приписами зазначеної норми ПК України.

Крім того, з наданих копій первинних документів, які були надані підприємством позивача як відповідь на запити контролюючого органу - вбачається суть та зміст господарських взаємовідносин між підприємством позивача та вищезазначеними контрагентами у періодах, за які витребовувалось надання інформації контролюючим органом.

За таких обставин надання у повному обсязі відповіді на запити контролюючого органу не може породжувати у податкового органу підстав для призначення та проведення перевірки в розумінні положень п.п.78.1.1 ст.78 Податкового кодексу України.

З огляду на встановлені судом обставини, суд прийшов до висновку про неправомірність наказу Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області № 932 від 07.02.2019 року Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ СПЕЦТЕХНІКА + .

Відповідачем на виконання вимог ч.5 ст.78 КАС України вищенаведені обставини під час розгляду даної справи не спростовано, у той час як позивачем надано до суду докази на підтвердження реальності господарських операцій позивача з його контрагентами за спірний період, з приводу чого судом встановлено таке.

Між ТОВ «СПЕЦТЕХНІКА+» та ТОВ «ЛІБОР ПРИВАТ» укладений договір поставки № 27-04-Л від 27.04.2018 р., згідно з умовами якого ТОВ «Лібор Приват» здійснило поставку товару на адресу позивача на загальну суму 422 700,00, в т.ч. ПДВ 20% - 70 450,00 грн., що підтверджується відповідною видатковою накладною № Л-020518 від 02.05.2018 року на загальну суму 422 700,00 грн., в т.ч. ПДВ 70 450,00 грн.

Приймання товару з боку Покупця здійснювалося уповноваженою особою ТОВ «СПЕЦТЕХНІКА+» .

Товариство з обмеженою відповідальністю «СПЕЦТЕХНІКА+» одержало від вищевказаного контрагента податкову накладну № 1 від 02.05.2018 року, яка містить усі необхідні реквізити, передбачені положеннями норм чинного законодавства. Податкова накладна виписана за першою подією, тобто в момент отримання товару, як це передбачено чинним податковим законодавством України.

Оплата за Договором здійснена згідно п.п. 2.4 п. 2.4 Договору поставки № 27-04-Л від 27.04.2018 р.

Придбаний у вищевказаного контрагента товар використаний ТОВ «СПЕЦТЕХНІКА+» в своїй господарській діяльності при проведенні передпродажної підготовки реалізованих підприємством транспортних засобів, що підтверджується актом списання товарів № 14 від 04.05.2018 р. про дообладнання Сідельного тягача MAN TGX 26.480 6x2/2 BLS, який був в подальшому реалізований позивачем Комунальному підрядному спеціалізованому підприємству по ремонту і будівництву автошляхів м. Харкова «ШЛЯХРЕМБУД» на підставі Договору про закупівлю № 71 від 23.04.2018 року.

Щодо товару, який був предметом Договору № 71 від 23.04.2018 року, а саме: Сідельний тягач MAN TGX 26.480 6x2/2 BLS), позивачем надано наступні пояснення:

04 квітня 2018 року між ТОВ «СПЕЦТЕХНІКА+» (Покупець) та ТОВ «АВАНТІ Груп» (Продавець) укладено Договір купівлі-продажу № ТЗ-18, згідно з умовами якого ТОВ «СПЕЦТЕХНІКА+» придбало Сідельний тягач MAN TGX 26.480 6x2/2 BLS. Позивачем проведено передпродажну підготовку та реалізувано даний Товар, передавши у власність Комунальному підрядному спеціалізованому підприємству по ремонту і будівництву автошляхів м. Харкова «ШЛЯХРЕМБУД» згідно видаткової накладної № 9 від 04 травня 2018 року та акту приймання-передачі від 04 травня 2018 року.

Оплата по вищевказаним договорам поставки між сторонами здійснена шляхом перерахування безготівкових грошових коштів, що підтверджується наявністю відповідних платіжних доручень. Зобов`язання за договорами виконані сторонами у повному обсязі, претензій у сторін одна до одної немає.

Між ТОВ «СПЕЦТЕХНІКА+» та ТОВ «КОРАНС укладений договір поставки № 18/06-К від 18.06.2018 р., згідно з умовами якого ТОВ «КОРАНС» здійснило поставку товару на адресу позивача на загальну суму 1 465 000,00, в т.ч. ПДВ - 244 166,67 грн., що підтверджується відповідною видатковою накладною № 1-1806-К від 18.06.2018 року на загальну суму 1 465 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 244166,67 грн.

Приймання товару з боку покупця здійснювалося уповноваженою особою ТОВ «СПЕЦТЕХНІКА+» .

Товариство з обмеженою відповідальністю «СПЕЦТЕХНІКА+» одержало від вищевказаного контрагента податкову накладну № 52 від 18.06.2018 року, яка містіть усі необхідні реквізити, передбачені положеннями норм чинного законодавства. Податкова накладна була виписана за першою подією, тобто в момент отримання товару.

Придбаний у вищевказаного контрагента товар використаний ТОВ «СПЕЦТЕХНІКА+» в своїй господарській діяльності при проведенні передпродажної підготовки реалізованих підприємством транспортних засобів, що підтверджується актом списання товарів № 24 від 26.06.2018 р. про дообладнання асфальтоукладача VOGELE, який був в подальшому реалізований позивачем Товариству з обмеженою відповідальністю «Київський республіканський автоцентр» на підставі Договору № 07.05-01 від 07.05.2018 року.

Між ТОВ «СПЕЦТЕХНІКА+» та ТОВ «ПОЛЕСТАРС» укладений договір поставки № 14/06-П від 14.06.2018 року, згідно з умовами якого ТОВ «ПОЛЕСТАРС» здійснило поставку товару на адресу позивача на загальну суму - 595000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 99166,67грн., що підтверджується відповідною видатковою накладною № 1-180618 від 18.06.2018 року на загальну суму 595000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 99166,67 грн. Приймання товару з боку покупця здійснювалося уповноваженою особою ТОВ «СПЕЦТЕХНІКА+» .

Товариство з обмеженою відповідальністю «СПЕЦТЕХНІКА+» одержало від вищевказаного контрагента податкову накладну № 1 від 18.06.2018 року, яка містіть усі необхідні реквізити, передбачені положеннями норм чинного законодавства. Податкова накладна виписана за першою подією, тобто в момент отримання товару.

Придбаний у вищевказаного контрагента товар використаний ТОВ «СПЕЦТЕХНІКА+» в своїй господарській діяльності при проведенні передпродажної підготовки реалізованого підприємством транспортного засобу, що підтверджується Актом списання товарів № 24 від 26.06.2018 року про дообладнання асфальтоукладача VOGELE, який був в подальшому реалізований нашим підприємством Товариству з обмеженою відповідальністю «Київський республіканський автоцентр» на підставі Договору № 07.05-01 від 07.05.2018 року.

Між ТОВ «СПЕЦТЕХНІКА+» та ТОВ «АСТЕРИЛ -2000» укладений договір поставки № 16/07-АС від 16.07.2018 року, згідно з умовами якого ТОВ «АСТЕРИЛ-2000» здійснило поставку товару на адресу нашого підприємства на загальну суму 859 600,02 грн. в т.ч. ПДВ - 143 266,66 грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними № 160701-АС від 16.07.2018 року, № 300701-АС від 30.07.2018 року, № 300702-АС від 30.07.2018 року, № 300703-АС від 30.07.2018 року, № 300704-АС від 30.07.2018 року на загальну суму 859 600,02 грн. в т.ч. ПДВ - 143 266,66 грн. Приймання товару з боку Покупця здійснювалося уповноваженою особою ТОВ «СПЕЦТЕХНІКА+» .

Товариство з обмеженою відповідальністю «СПЕЦТЕХНІКА +» одержало від вищевказаного контрагента податкові накладні № 44 від 16.07.2018 року, № 62 від 30.07.2018 року, № 57 від 30.07.2018 року, № 58 від 30.07.2018 року, № 56 від 30.07.2018 року, які містять усі необхідні реквізити, передбачені положеннями норм чинного законодавства. Податкові накладні виписані за першою подією, тобто в момент отримання товару.

Придбаний у вищевказаного контрагента товар був використаний ТОВ «СПЕЦТЕХНІКА+» в своїй господарській діяльності при проведенні передпродажної підготовки реалізованих підприємством транспортних засобів, що підтверджується Актами списання товарів, № 31 від 10.08.2018 року про дообладнання Дорожнього котка вібраційного BOMAG BW 151 AD-50 у кількості 2 од., які були в подальшому реалізовані КП «ШЛЯХРЕМБУД» на підставі Договору про закупівлю № 97 від 18.06.2018 року, актом списання товарів № 25 від 18.07.2018 року про дообладнання Дорожнього котка вібраційного BOMAGBW 138 AС-50 у кількості 1 од., який був в подальшому реалізований КП «Міжнародний аеропорт Одеса» на підставі Договору про закупівлю № 007-06/18 від 12.06.2018 року, актом списання товарів № 26 від 30.07.2018 року про дообладнання ТРАКТОРУ LOVOLFT 454 із навісним приладдям у кількості 4 одиниці., які були в подальшому реалізовані КП «Міжнародний аеропорт Одеса» на підставі Договору про закупівлю № 030-06/18 від 27.06.2018 року.

Щодо ненадання до перевірки товарно-транспортних накладних, суд зазначає про необґрунтованість висновків контролюючого органу в цій частині з огляду на те, що ненадання такого документу як товарно-транспортна накладна, не може бути єдиною підставою для висновків про відсутність підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання товару, оскільки відповідною транспортною документацією обов`язково мають бути підтверджені витрати з послуг по перевезенню вантажів, а не послуги з придбання товару.

Відсутність ТТН на транспортування продукції не може автоматично свідчити про безтоварність господарської операції, за наявності інших належних доказів. З огляду на що, певні недоліки у ТТН або відсутність певних ТТН, не може спричиняти для позивача негативних наслідків в аспекті свідчення про безтоварність господарської операції.

До аналогічних висновків прийшов Верховний Суд у рішеннях від 06.02.2018 у справі 821/589/17, від 21 лютого 2018 року у справі № 813/1497/17.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує правову позицію Верховного Суду України у справі по справі № 21-425а14 за позовом ТОВ Будгарантінвест-55 до Державної податкової інспекції у м. Южному Одеської області про визнання незаконним наказу про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки та визнання протиправними дій (рішення від 27 січня 2015 року), відповідно до якої з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку.

Невиконання вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 ПК призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Враховуючи, що судовим рішенням у справі № 520/1542/19, що набрало законної сили, встановлено факт надання позивачем у повному обсязі відповіді на запити контролюючого органу, а також те, що у податкового органу відсутні підстави для призначення та проведення перевірки в розумінні положень п.п.78.1.1 ст.78 Податкового кодексу України, суд приходить до висновку про відсутність правових наслідків перевірки - оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

У той же час суд, оцінюючи аргументи сторін, зазначає наступне.

Порядок та підстави формування платником податку податкового кредиту регламентується приписами ст. 198 ПК України, яких платник податків зобов`язаний дотримуватися, i за умови порушення яких, формування податкового кредиту може бути визнано неправомірним.

Вiдповiдно до п. 14.1.181. ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартiсть має право зменшити податкове зобов`язання звiтного (податкового) перiоду, визначена згiдно з роздiлом V цього Кодексу.

У вiдповiдностi iз п. 198.1. ст. 198 ПК України, право на вiднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разi здiйснення операцiй з: придбання або виготовлення товарiв (у тому числi в разi їх ввезення на митну територiю України) та послуг; придбання (будiвництво, спорудження, створення) необоротних активiв, у тому числi при їх ввезеннi на митну територiю України (у тому числi у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активiв як внесок до статутного фонду та/або при передачi таких активiв на баланс платника податку, уповноваженого вести облiк результатiв спiльної дiяльностI); отримання послуг, наданих нерезидентом на митнiй територiї України, та в разi отримання послуг, мiсцем постачання яких є митна територiя України; ввезення необоротних активiв на митну територiю України за договорами оперативного або фiнансового лiзингу.

Згiдно iз п. 198.2. ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на вiднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тiєї подiї, що вiдбулася ранiше: дата списання коштiв з банкiвського рахунка платника податку на оплату товарiв/послуг; дата отримання платником податку товарiв/послуг, що пiдтверджено податковою накладною.

Вiдповiдно до п. 198.3. ст. 198 ПК України податковий кредит звiтного перiоду визначається виходячи з договiрної (контрактної) вартостi товарiв/послуг, але не вище рiвня звичайних цiн, визначених вiдповiдно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податкiв, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звiтного перiоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарiв (у тому числi при їх iмпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операцiях у межах господарської дiяльностi платника податку; придбанням (будiвництвом, спорудженням) основних фондiв (основних засобiв, у тому числi iнших необоротних матерiальних активiв та незавершених капiтальних iнвестицiй у необоротнi капiтальнi активи), у тому числi при їх iмпортi, з метою подальшого використання в оподатковуваних операцiях у межах господарської дiяльностi платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно вiд того, чи такi товари/послуги та основнi фонди почали використовуватися в оподатковуваних операцiях у межах господарської дiяльностi платника податку протягом звiтного податкового перiоду, а також вiд того, чи здiйснював платник податку оподатковуванi операцiї протягом такого звiтного податкового перiоду.

Не вiдносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарiв/послуг, не пiдтвердженi податковими накладними (або пiдтвердженi податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу ) чи не пiдтвердженi митними декларацiями, iншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу (п. 198.6. ст. 198 ПК України ).

Згiдно iз п. 201.1. ст. 201 ПК України платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу пiдписану уповноваженою платником особою та скрiплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якiй зазначаються в окремих рядках такi обов`язковi реквiзити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прiзвище, iм`я та по батьковi фiзичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартiсть, - продавця товарiв/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); мiсцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фiзичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прiзвище, iм`я та по батьковi фiзичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартiсть, - покупця (отримувача) товарiв/послуг; опис (номенклатура) товарiв/послуг та їх кiлькiсть, обсяг; цiна постачання без урахування податку; ставка податку та вiдповiдна сума податку в цифровому значеннi; загальна сума коштiв, що пiдлягають сплатi з урахуванням податку; вид цивiльно-правового договору; код товару згiдно з УКТ ЗЕД (для пiдакцизних товарiв та товарiв, ввезених на митну територiю України).

Податкова накладна виписується у двох примiрниках у день виникнення податкових зобов`язань продавця. Оригiнал податкової накладної видається покупцю, копiя залишається у продавця товарiв/послуг.

У вiдповiдностi iз п. 201.6. ст. 201 ПК України, податкова накладна є податковим документом i одночасно вiдображається у податкових зобов`язаннях i реєстрi виданих податкових накладних продавця та реєстрi отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 201.7. статтi 201 ПК України встановлено, що податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарiв/послуг, а також на суму коштiв, що надiйшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 183 цього Кодексу (п. 201.8. ст. 201 ПК України ).

Згiдно iз п. 201.10. ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здiйснює операцiї з постачання товарiв/послуг, на вимогу покупця та є пiдставою для нарахування сум податку, що вiдносяться до податкового кредиту.

Вiдповiдно до ч. 2 ст. 215 Цивiльного кодексу України, недiйсним є правочин, якщо його недiйснiсть встановлена законом (нiкчемний правочин). У цьому разi визнання такого правочину недiйсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нiкчемний правочин може бути визнаний судом дiйсним.

Вiдповiдно до ст. 203 Цивiльного кодексу України, змiст правочину не може суперечити цьому Кодексу, iншим актам цивiльного законодавства, а також моральним засадам суспiльства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхiдний обсяг цивiльної дiєздатностi. Волевиявлення учасника правочину має бути вiльним i вiдповiдати його внутрiшнiй волi. Правочин має вчинятися у формi, встановленiй законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслiдкiв, що обумовленi ним.

Згiдно з ч. 1 ст. 228 Цивiльного кодексу України, правочин вважається таким, що порушує публiчний порядок, якщо вiн був спрямований на порушення конституцiйних прав i свобод людини i громадянина, знищення, пошкодження майна фiзичної або юридичної особи, держави, Автономної Республiки Крим, територiальної громади, незаконне заволодiння ним.

Правова природа договорiв купiвлi-продажу визначає наступне волевиявлення сторiн цих договорiв (правочинiв): у продавця - на передачу покупцевi товару, у покупця - на прийняття товару та його оплату. Жодної iншої мети (завдання збиткiв державi шляхом несплати податкiв, штучне зменшення бази оподаткування тощо) цi правочини не мiстять i мiстити не можуть, оскiльки зобов`язання припиняється його виконанням. Тобто, пiсля виконання договорiв внаслiдок отримання кожною зi сторiн бажаного результату, всi правовiдносини мiж ними завершуються. Пiсля цього у кожної зi сторiн правочину (договору) виникають правовiдносини вже з iншим суб`єктним складом.

Наявними первинними документами, наданими до перевірки, що описані вище, підтверджуються обставини реального постачання товарно-матеріальних цінностей від контрагентів-постачальників по вище переліченим договорам.

Вирішуючи дану справу, суд враховує положення ч. 2 ст. 61 Конституції України, якою регламентовано принцип індивідуальної відповідальності і жодною нормою чинного законодавства не визначено прямої залежності між правомірністю формування платником податків показників його податкової звітності та діями його контрагента та/або відповідних посадових осіб і для формування показників податкової звітності необхідним є лише встановлення факту здійснення господарської операції та підтвердження її відповідними первинними бухгалтерськими документами.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 31.01.2011 у справі № 21-47а10, відповідно до якої чинне законодавство не ставить у залежність право платника податків на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства його контрагентом. Верховний Суд України звернув увагу на те, що платник податків, за умови його необізнаності, не може нести відповідальність за недобросовісні дії свого контрагента та перевіряти, чи реальною була воля засновників даного підприємства на здійснення господарської діяльності. Якщо контрагент не виконав свого зобов`язання зi сплати податку до бюджету, не подав звiтнiсть, або не знаходиться за мiсцем своєї реєстрацiї, то це тягне вiдповiдальнiсть та негативнi наслiдки саме щодо цiєї особи. Зазначена обставина не є пiдставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартiсть у разi, якщо останнiй виконав усi передбаченi законом умови щодо отримання такого податкового кредиту та має всi документальнi пiдтвердження його розмiру.

Вищенаведений висновок Європейський суд з прав людини повторно підтвердив у рішенні від 18.03.2010 року по справі Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії. При цьому у п. 23 даного рішення Європейський суд з прав людини наголошує, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов`язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Втім, зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Сепорт Сентре) це не мало б.

У рішенні суду у справі "Булвес" АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) наводяться висновки про те, що позбавлення податковим органом права платників податків податку на додану вартість на податковий кредит, бюджетне відшкодування з причини виявлення зловживань з боку їхніх постачальників є порушенням статті 1 Протоколу до Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Адже немає доказів залучення платника податку на додану вартість до протиправної діяльності, пов`язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування, чи доказів того, що йому було відомо/повинно бути відомо/ про таку діяльність його постачальників. В цьому випадку не дотримується принцип пропорційності, тобто справедливого балансу між вимогами публічного інтересу та захистом прав приватних осіб, у реалізації яких здійснюється втручання держави. Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні наголошував на індивідуальній юридичній відповідальності за податкові правопорушення, а саме вказано, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов`язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки для отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов`язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Враховуючи вищенаведені висновки, суд зазначає, що податкова інформація, отримана контролюючим органом у межах спірних правовідносин, не може слугувати підставою для висновків про порушення позивачем податкового законодавства.

Аргументованою є позиція позивача стосовно посилань відповідача на протоколи допиту свідків, адже обов`язковими для врахування адміністративним судом є факти, наведені у вироку в кримінальній справі чи постанові у справі про адміністративний проступок, щодо часу, місця та об`єктивного характеру відповідного діяння тієї особи, правові наслідки, дій чи бездіяльності якої є предметом розгляду в адміністративній справі.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Факт порушення прав та інтересів позивача у спірних правовідносинах знайшов підтвердження проведеним судовим розглядом. Доказів протилежного відповідачем як суб`єктом владних повноважень до суду не надано.

Судом встановлено обставини, що свідчать про безпідставність висновків контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства у межах спірних правовідносин.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у Харківській області від 17.04.2019 № 00000181421 та № 00000191421.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 5-10, 19, 77, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦТЕХНІКА+" (вул. Шевченка, буд. 111, м. Харків, 61013, код ЄДРПОУ 38157851) до Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 39599198) про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 17.04.2019 № 00000181421 та № 00000191421, прийняті на підставі Акту перевірки № 966/20-40-14-21-08/38157851 від 27.03.2019.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області (код ЄДРПОУ 39599198, вул. Пушкінська, буд.46, м. Харків, 61057) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦТЕХНІКА+" (вул. Шевченка, буд. 111, м. Харків, 61013, код ЄДРПОУ 38157851) судовий збір у сумі 12113 (дванадцять тисяч сто тринадцять) грн 23 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності редакцією Кодексу адміністративного судочинства України від 15.12.2017.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення у повному обсязі виготовлено 11 вересня 2019 року.

Суддя О.Г. Котеньов