ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 вересня 2019 року Чернігів Справа № 620/2321/19
Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Житняк Л.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Першого заступника керівника Ніжинської місцевої прокуратури до Липоворізької сільської ради Ніжинського району Чернігівської області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
Перший заступник керівника Ніжинської місцевої прокуратури звернувся до суду з позовом до Липоворізької сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, в якому просить визнати протиправною бездіяльність Липоворізької сільської ради Ніжинського району Чернігівської області та зобов`язати її відповідно до вимог чинного законодавства України забезпечити організацію проведення робіт із винесення меж ботанічної пам`ятки природи місцевого значення "Дуб багатовіковий", загальною площею 0,01 га, що знаходиться в адміністративних межах Липоворізької сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, та закріплення їх в натурі (на місцевості).
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що протягом більш ніж 18 років сільською радою не вжито заходів щодо винесення меж ботанічної пам`ятки природи місцевого значення "Дуб Багатовіковий" та не закріплено його межі в натурі (на місцевості), що в свою чергу унеможливлює його належне використання та зберігання, існує ймовірність використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, оскільки межі заказника невідомо де починаються та невідомо де закінчуються, земельна ділянка не внесена до Державного земельного кадастру.
Ухвалою від 15.08.2019 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін. Одночасно, встановлено відповідачу строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позов.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем подано заяву, в якій останній визнає позовні вимоги повністю та просить їх задовольнити.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.
Пам`ятка природи місцевого значення "Віковий дуб, с.Липів Ріг" на території с.Липів Ріг Ніжинського району, площею 0,01 га (дерево-довгожитель, вік понад 300 років), створений рішенням виконкому Чернігівської обласної Ради депутатів та трудящих від 10.06.1972 №303 (а.с.17-21).
Рішенням Чернігівської обласної ради від 27.12.1984 №454 затверджено мережі території об`єкта та змінено назву "Дуб липівський". Рішенням Чернігівської обласної ради від 28.08.1989 №164 змінено статус та назву - даний об`єкт віднесено до категорії Державні пам`ятки природи місцевого значення "Дуб багатовіковий" (а.с.22-28).
В подальшому, рішенням Чернігівської обласної ради від 31.07.1991 №159 затверджено уточнення площі, підпорядкування, назви - "Дуб багатовіковий" -державна ботанічна пам`ятка природи, з метою охорони та збереження унікального дерева-довгожителя, і входить до складу природно-заповідного фонду України, який охороняється як національне надбання і є складовою частиною світової системи природних території та об`єктів, що перебувають під особливою охороною.
Вказаний заповідний об`єкт ботанічну пам`ятку природи місцевого значення "Дуб багатовіковий" площа - 0,01 га, який розташований в Ніжинському районі, с. Липів Ріг, з метою охорони, передано під охорону землекористувачу (землевласнику) Липоворізькій сільській раді Державним управлінням екології та природних ресурсів в Чернігівській області, згідно охоронного зобов`язання №12/12-578 від 12.07.2001.
Так, Липоворізька сільська рада бере під охорону вищеназваний заповідний об`єкт і зобов`язується зберегти його та дотримуватись екологічних вимог при використанні природних ресурсів, згідно ст.40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", а також нанести на планово картографічні матеріали та винести межі цього заповідного об`єкту в натурі з встановленням інформаційно-охоронних знаків затвердженого зразка.
Втім, згідно інформації Головного управління Держгеокадастру в Чернігівській області від 25.06.2019 землевпорядна документація на вказаний об`єкт природно - заповідного фонду, не виготовлялась. Також, згідно листа відповідача, землевпорядна документація не виготовлялась.
А тому, з метою відновлення та захисту порушених інтересів держави, які полягають у неухильному дотриманні режиму охорони та використання об`єкта природно-заповідного фонду, позивачем подано даний позов.
Надаючи правову оцінку зазначеним обставинам, суд зважає на таке.
Правові основи організації, охорони, ефективного використання природно-заповідного фонду України, відтворення його природних комплексів та об`єктів регулюються Законом України "Про природно-заповідний фонд України".
Статтею 11 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" визначено, що спеціально уповноваженим органом державного управління в галузі організації, охорони та використання природно-заповідного фонду є центральний орган виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища (Мінприроди України), спеціальні підрозділи центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища та його органів на місцях.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2013 №159 "Про ліквідацію територіальних органів Міністерства охорони навколишнього природного середовища", Державні управління охорони навколишнього природного середовища в областях (територіальні органи Мінприроди України), припинили виконання своїх повноважень з 17.05.2013, без правонаступника.
В свою чергу, постановою Кабінету Міністрів України від 15.05.2013 №338 "Про збільшення чисельності працівників обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій" та розпорядження Чернігівської обласної державної адміністрації від 23.05.2013 №94 в структурі обласної державної адміністрації утворено Департамент екології та природних ресурсів Чернігівської обласної державної адміністрації.
На сьогоднішній день зміни до Закону України "Про природно-заповідний фонд України" щодо передачі повноважень територіальних органів центрального органу виконавчої влади в галузі природно-заповідного фонду не внесені.
Водночас, згідно з ч.2 ст.45 Земельного кодексу України порядок використання земель природно-заповідного фонду визначається законом. Відповідно до ст.43 Земельного кодексу України, ч.1 ст.7 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду.
Згідно з ч.3 та ч.5 ст.53 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" рішення про організацію чи оголошення територій та об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та встановлення охоронних зон територій та об`єктів природно-заповідного фонду приймається Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами. Території та об`єкти природно-заповідного фонду або їх частини, що створюються чи оголошуються без вилучення земельних ділянок, що вони займають, передаються під охорону підприємствам, установам, організаціям і громадянам органами центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища з оформленням охоронного зобов`язання.
Згідно з ст.60 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" охорона територій та об`єктів природно-заповідного фонду інших категорій покладається на підприємства, установи та організації, у віданні яких вони перебувають.
Органи місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи місцевого самоврядування сприяють охороні й збереженню територій та об`єктів природно-заповідного фонду, виконанню покладених на них завдань.
Отже, відповідач у відповідності до вищенаведених норм законодавства, несе відповідальність за належний стан і дотримання встановленого режиму території.
Суд зазначає, що згідно з ч.4 ст.7 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.
У відповідності до ст.1 "Про землеустрій" проект землеустрою - сукупність економічних, проектних і технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити за таким проектом. При цьому, з огляду на зміст п."в" ч.2 ст.25 Закону України "Про землеустрій" одним із видів документації із землеустрою є проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів.
Відповідно ст.47 Закону України "Про землеустрій" проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів розробляються з метою: збереження природного різноманіття ландшафтів, охорони довкілля, підтримання екологічного балансу; створення місць для організованого лікування та оздоровлення людей, масового відпочинку і туризму; створення приміських зелених зон, збереження і використання об`єктів культурної спадщини; проведення науково-дослідних робіт; встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг; визначення в натурі (на місцевості) меж охоронних зон та інших обмежень у використанні земель, встановлених законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, а також інформування про такі обмеження землевласників, землекористувачів, інших фізичних та юридичних осіб.
Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів визначають місце розташування і розміри земельних ділянок, власників земельних ділянок, землекористувачів, у тому числі орендарів, межі територій природно - заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого (округи і зони санітарної (гірничо-санітарної) охорони), рекреаційного та історико-культурного (охоронні зони) призначення, водоохоронних зон та прибережних захисних смуг, смуг відведення та берегових смуг водних шляхів, а також встановлюють режим використання та охорони їх територій.
Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів розробляються на підставі укладених договорів між замовниками документації із землеустрою та її розробниками.
За змістом ст.26 Закону України "Про землеустрій" замовникам документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі.
Статтею 3 Закону України "Про природно-заповідний фонд" передбачено, що до природно-заповідного фонду України належать: природні території об`єкти - природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища.
У статті 47 Закону України "Про землеустрій" вказано, що рішення про затвердження проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних з одночасно є рішенням про встановлення меж таких територій.
На підставі ст.19 Закону України "Про землеустрій" до повноважень сільських, селищних, міських рад у сфері землеустрою на території сіл, селищ, міст належать: організація і здійснення землеустрою; здійснення контролю, впровадженням заходів, передбачених документацією із землеустрою, координація здійснення землеустрою та контролю за використанням охороною земель комунальної власності; інформування населення про заходи; передбачені землеустроєм; вирішення інших питань у сфері землеустрою відповідно до закону.
Відповідно до ст.7 Конституції України в Україні визнається та гарантується місцеве самоврядування. Місцеве самоврядування є право територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місце самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи (ч.3 ст.140 Конституції України).
Таким чином, місцеве самоврядування є одним із проявів здійснення народом, у формі територіальної громади, влади, яка, в свою чергу, не належить до жодної із гілок державної влади, що характеризується самостійністю у вирішенні певного кола питань.
Водночас, предметом відання місцевого самоврядування є не будь-які питання суспільного життя, а питання саме місцевого значення, тобто ті, що пов`язані передусім із життєдіяльністю територіальних громад.
Виходячи з вказаних конституційних положень в їх системному зв`язку з положеннями ст.6 Конституції України, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 16.04.2009 №7-рп/2009 вказав на те, що гарантоване державою місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи і передбачає правову, організаційну та матеріально-фінансову самостійність, яка має певні конституційно-правові межі, встановлені, зокрема, приписами статей 19, 140, 143, 144, 146 Основного Закону України.
З аналізу вказаних конституційних положень вбачається, що ці органи місцевого самоврядування, здійснюючи владу і самостійно вирішуючи питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції, та приймаючи рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Такі ж положення закріплені у ст.4 Європейської хартії місцевого самоврядування, яка встановлює, що головні повноваження і функції органів місцевого самоврядування визначаються конституцією або законом; органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене із сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу.
Таким чином, для вирішення тих чи інших питань орган місцевого самоврядування повинен бути наділений відповідними повноваженнями Конституцією України та законами України, де Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" та Конституція України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів посадових осіб місцевого самоврядування.
Відповідно до п.п.34, 37 ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської селищної, міської ради вирішуються питання щодо регулювання земельних відносин; прийняття рішень про організацію територій і об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та інших територій, що підлягають особливій охороні; внесення пропозицій до відповідних державних органів щодо оголошення природних та інших об`єктів, що мають екологічну історичну, культурну або наукову цінність, пам`ятками природи, історії або культури, які охороняються законом, прийняття рішень про оголошення в місцях масового розмноження та вирощування потомства дикими тваринами "сезону тиші" з обмеженням господарської діяльності та добуванням об`єктів тваринного світу.
А отже, з огляду на зміст зазначених норм, на Липоворізьку сільську раду покладається обов`язок із вчинення дій щодо замовлення проекту землеустрою, організації і встановлення меж території ботанічної пам`ятки природи місцевого значення "Дуб багатовіковий", а також здійснення контролю за його виготовленням.
Відсутність встановлених меж в натурі фактично унеможливлює збереження в природному стані, охорони довкілля, підтримання екологічного балансу.
Враховуючи, що припинення повноважень Державного управління охорони навколишнього природного середовища в областях (на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2013 №159) передбачає відсутність органу державної влади, уповноваженого реагувати на порушення закону у сфері організації, охорони та використання природно-заповідного фонду, суд визнає обґрунтованим звернення Ніжинської місцевої прокуратури із даною позовною заявою, яка в свою чергу обумовлена необхідністю відновлення та захисту порушених інтересів держави, які полягають у неухильному дотриманні режиму охорони та використання об`єкта природно-заповідного фонду.
Враховуючи все вищевикладене, суд дійшов висновку, що позов Першого заступника керівника Ніжинської місцевої прокуратури до Липоворізької сільської ради Ніжинського району Чернігівської області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії належить задовольнити.
Відповідно до ч.2 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки, позивач в даній справі виступає, як орган державної влади, уповноважений реагувати на порушення закону у сфері організації, охорони та використання природно-заповідного фонду, судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст.12, 72, 241-243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов Першого заступника керівника Ніжинської місцевої прокуратури до Липоворізької сільської ради Ніжинського району Чернігівської області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Липоворізької сільської ради Ніжинського району Чернігівської області щодо незабезпечення організації проведення робіт із винесення меж ботанічної пам`ятки природи місцевого значення "Дуб багатовіковий", загальною площею 0,01 га, що знаходиться в адміністративних межах Липоворізької сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, та закріплення їх в натурі (на місцевості).
Зобов`язати Липоворізької сільської ради Ніжинського району Чернігівської області відповідно до вимог чинного законодавства забезпечити організацію проведення робіт із винесення меж ботанічної пам`ятки природи місцевого значення "Дуб багатовіковий", загальною площею 0,01 га, що знаходиться в адміністративних межах Липоворізької сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, та закріплення їх в натурі (на місцевості).
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Позивач - Перший заступник керівника Ніжинської місцевої прокуратури (вул.Овдіївська, 2, м.Ніжин, 16600, код ЄДРПОУ 02910114);
Відповідач - Липоворізька сільська рада Ніжинського району Чернігівської області (вул.Центральна, 2, с.Липів Ріг, Ніжинський район, Чернігівська область, 16643, код ЄДРПОУ 04414419).
Повне рішення суду складено 11 вересня 2019 року.
Суддя Л.О. Житняк
Суд | Чернігівський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 11.09.2019 |
Оприлюднено | 13.09.2019 |
Номер документу | 84162985 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Чернігівський окружний адміністративний суд
Житняк Л.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні