Вирок

від 10.09.2019 по справі 540/234/19

НОВОСАНЖАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Новосанжарський районний суд Полтавської області

Справа № 540/234/19

Провадження № 1-кп/542/178/19

В И Р О К

іменем України

10 вересня 2019 року смт Нові Санжари

Новосанжарський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_2 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Новосанжарського районного суду Полтавської області кримінальне провадження №12019170250000059 від 05.03.2019 року за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Великі Солонці Новосанжарського району Полтавської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою освітою, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України,

В С Т А Н О В И В:

25.06.2002 року ОСОБА_3 у відповідності до Постанови Кабінетів Міністрів України №340 від 08.05.1993 року «Про затвердження Положення про цорядок видачі посвідчення водія та допуску громадян до керування транспортним засобом» отримав водійське посвідчення серії НОМЕР_1 з відкритими категоріями В, С, Е, видане ДАІ МВС-УВС Чутово.

У подальшому, на початку 2018 року, точної дати слідством не встановлено, ОСОБА_3 , перебуваючи по вулиці Шевченка, 29 в м. Полтава, а саме на території Центрального ринку, вступив в усну, відплатну домовленість з невстановленою слідством особою, з приводу виготовлення останнім водійського посвідчення з метою подальшого його використання за цільовим призначенням. При цьому цілком усвідомлюючи, що дане водійське посвідчення, повинно складатися, видаватися, посвідчуватися повноваженими (компетентними) особами органів державної влади у відповідності до Постанови Кабінетів Міністрів України №340 від 08.05.1993 року (Із змінами, внесеними, згідно з Постановою Кабінету Міністрів № 653 від 22.09.2016 року), «Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчення водія та допуску громадян до керування транспортним засобом».

ОСОБА_3 , пред`явивши невстановленій слідством особі, власну фотокартку, для подальшого розміщення її на бланку, отримав водійське посвідчення, серія НОМЕР_2 , з відкритими категоріями Al, А, В1, В, С1, С, ВЕ, С1Е, СЕ на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Донецьк, виданого 07.02.2017 року центром 1445, за виготовлення якого, він сплатив обумовлену грошову суму, що становила 300 гривень.

З початку 2018 року (точної дати слідством не встановлено), ОСОБА_3 , діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно - небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, використовував водійське посвідчення, серія НОМЕР_2 , видане 07.02.2017 року центром 1445, на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , усвідомлюючи що дане водійське посвідчення, повинно складатися, видаватися, посвідчуватися повноваженими (компетентними) особами органів державної влади, при цьому помістивши його в одне із відділень власного гаманця та щоразу керуючи транспортними засобом, а саме автомобілем марки «Ауді 100», д.н.з. НОМЕР_3 , що перебуває у його володінні та користуванні та згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , виданого Лохвицьким ВРЕР УДАІ УМВС України в Полтавській області належить ОСОБА_6 , мав при собі для пред`явлення за призначенням в разі необхідності.

Так, 05.03.2018 року о 16 годині 16 хвилин ОСОБА_3 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керуючи власним транспортним засобом, а саме автомобілем марки «Ауді 100», д.н.з. НОМЕР_3 , на автодорозі по вул. Миру в с. Селещина Машівського району Полтавської області, був зупинений начальником СРПП №1 Машівського ВП Карлівського ВП ГУНП в Полтавській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_7 . При перевірці документів ОСОБА_3 , пред`явив посвідчення водія на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серія НОМЕР_2 , виданого 07.02.2017 року центром 1445, що мало явні ознаки підробки, а тому було вилучене.

Згідно висновку експерта №392 від 14.03.2019 року, посвідчення водія серії та номеру: НОМЕР_2 на пластиковій основі з вихідними типографськими даними: «ВХТ 966631 Зма. 17-3061 PC Ukraina 01.2017», заповнене на ім`я ОСОБА_5 , не відповідає аналогічним документам, які знаходяться в офіційному обігу.

Зображення вихідних типографських даних на бланку, серії, номеру та внесених даних чорного кольору на бланк наданого посвідчення водія серії та номеру: НОМЕР_2 на пластиковій основі з вихідними типографськими даними: «ВХТ 966631 Зма. 17-3061 PC Ukraina 01.2017», заповнене на ім`я ОСОБА_5 , нанесені способом термо друку; зображення реквізитних даних, мікродруку та захисної сітки на бланк нанесені струменевим способом з використанням друкарського пристрою з відтворенням кольорового зображення струменевою технологією.

У судовомузасіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.358 КК України визнав повністю та суду показав, що дійсно він має посвідчення водія на власне імя, яке він отримав відповідно до вимог діючого законодавства України, відповідно до якого він не має відповідної категорії на керування мотоциклом. На початку 2018 році на Центральному ринку в м.Полтава він домовився з незнайомою особою про виготовлення йому посвідчення водія з вказаною категорією для чого надав свою фотокартку. Через тиждень вказаний чоловік надав йому посвідчення водія, за що він заплатив 300 грн. При цьому на вказаному посвідченні була його фотокартка, а прізвище іншої особи, вказане як « ОСОБА_8 ». 05.03.2018 року під час керування автомобілем, він був зупинений працівником поліції, якому він надав для перевірки посвідчення водії на імя «Іванова».

В скоєному розкаюється.

Враховуючи те, що обвинувачений у судовому засіданні свою вину визнав повністю, фактичні обставини справи ніхто з учасників судового розгляду не оспорював, суд у відповідності до ч.3ст.349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів у судовому засіданні щодо до тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому, судом з`ясовано, що обвинувачений та інші учасники кримінального провадження правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції. Судом розяснено, що у такому випадку сторони кримінального провадження будуть позбавлені права оскаржити в апеляційному порядку судове рішення з підстав заперечення цих обставин.

Сторони кримінального провадження проти даного рішення суду не заперечували.

Тому суд обмежив дослідження фактичних обставин допитом обвинуваченого, дослідженням письмових доказів, що характеризують особу обвинуваченого, письмових доказів, необхідних для вирішенні долі речових доказів та процесуальних витрат.

Дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за ч.4 ст.358 КК України, як використання завідомо підробленого документа.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, обвинувачений скоїв злочин, який згідно зі ст. 12 ч. 2 КК України відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості.

Обвинувачений раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, не перебуває на обліках у лікарів психіатра, працює за трудовими угодами.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, активе сприяння розкриттю злочину.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп'яніння.

Враховуючи наведене, а також висновок органупробації, суд вважає необхідним призначити ОСОБА_3 покарання у виді штрафу в межах, передбачених санкцією ч.4 ст.358 КК України, яке є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.

Цивільний позов не заявлено.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно дост.100 КПК України.

Відповідно дост. 124 КПК Українинеобхідно стягнути з обвинуваченого судові витрати на проведення судово-технічної експертизи у сумі 1716 грн.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався, підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили не вбачається. Відповідних клопотань стороною обвинувачення не заявлено.

Керуючись ч.3 ст.349, ст. ст. 368-370, 373, 374, 392, 395 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.358 КК України і призначити покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати в сумі 1716 (одну тисячу сімсот шістнадцять) гривень 00 коп.

Речові докази по справі:

-посвідчення водія на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Донецьк, видані 07.02.2017 року центром 1445, серії НОМЕР_2 , з відкритими категоріями А1, А, В1, В, С1, С, ВЕ, С1Е, СЕ залишити в матеріалах кримінального провадження.

-посвідчення водія на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця Полтавської області, видані 25.06.2002 року ДАІ МВС-УВС Чутово, серії НОМЕР_1 , з відкритими категоріями В, С, Е повернути ОСОБА_3 .

Відповідно дост. 532 КПК Українивирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Новосанжарський районний суд Полтавської області.

Відповідно до ч.2ст.394 КПК Україницей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьоїстатті 349 КПК України.

Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, обвинуваченому, в порядку, визначеномуст.376 КПК України.

Суддя (підпис)

Відповідає оригіналу

Суддя Новосанжарського районного суду

Полтавської області ОСОБА_1