Постанова

від 10.09.2019 по справі 360/1786/19

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2019 року справа №360/1786/19

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: судді-доповідача Ястребової Л.В., суддів Геращенка І.В., Компанієць І.Д., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 03 червня 2019 року (головуючий 1 інстанції Свергун І.О., повний текст складено 07 червня 2019 року в м.Сєвєродонецьк Луганської області) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Спрут до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, -

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Спрут (далі - товариство, позивач) звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Луганській області (далі - податковий орган, відповідач) у якому просив визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.01.2018 №0000691206.

В обгрунтування позову зазначив, що податковий борг за вказаними у спірних податкових повідомленнях-рішеннях зобов`язаннями з плати за землю державної та комунальної власності виник у період проведення антитерористичної операції на території м.Сєвєродонецьк Лугшанської області, коли ТОВ Спрут не зобов`язано було ні нараховувати, ні сплачувати відповідні платежі. Щодо несвоєчасної сплати самостійно визначеного податкового зобов`язання в частині сплати земельного податку за січень-серпень 2017 року, у розмірі 311537,54 грн., контролюючим органом не враховано, що ТОВ Спрут з 2016 року перебував на обліку як платник третьої групи єдиного податку і має в постійному користуванні на підставі Державних актів земельні ділянки, надані для розташування об`єкту торгівлі і промисловості, у зв`язку з чим до податкового органу надано уточнюючу податкову декларацію від 27.10.2017 з земельного податку за 2017 рік, якою зменшено податкові зобов`язання на суму платежів звітної декларації з посиланням на обставини, що позивач є платником єдиного податку.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 03 червня 2019 року, позов Товариства з обмеженою відповідальністю Спрут задоволено повністю, внаслідок чого, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Луганській області від 09.01.2018 № 0000691206, яким Товариству з обмеженою відповідальністю Спурт збільшено суму грошового зобов`язання за платежем Земельний податок з юридичних осіб на 34675,87 грн. та вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Відповідач, не погодившись з цим рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що для реалізації визначених Законом №1669 заходів підтримки суб`єктів господарювання, як то звільнення від сплати податків або незастосування фінансових санкцій, необхідно отримати сертифікат ТПП, яким було засвідчено конкретні обставини відносно конкретного платника податків щодо звільнення його від сплати податків. Вважає, що суд при розгляді справи по суті, дійшов необгрунтованого висновку про звільнення платника податків від сплати земельного податку за умови відсутності сертифікату ТПП.

Сторони до суду не прибули.

За правилами ч. 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Спрут зареєстровано в якості юридичної особи, дата державної реєстрації: 27.11.2001, дата запису: 22.11.2004, номер запису: 1 383 120 0000 000235 та перебуває за основним місцем обліку в ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області з 06.03.1996 (а.с. 7-8).

Згідно договору на право тимчасового користування землею на умовах оренди від 13.10.1998 № 362, укладеного між ТОВ Спрут і Сєвєродонецькою міською радою, позивач орендує земельну ділянку, розташовану за адресою: м. Сєвєродонецьк, МЖК Мрія , № 5-6, квартал 36 (а. с. 59-60).

Додатковою угодою від 22.12.2011 до вказаного договору оренди земельної ділянки вносилися зміни в п. 2.5 розділу 2 Плата за землю . Додаткова угода є невід`ємною частиною договору (а. с. 57).

Відповідно до державного акту на право постійного користування земельними ділянками 1-ЛГ №004187 на праві постійного користування позивачу також належать земельні ділянки за адресою: м. Сєвєродонецьк , вул. Заводська, 2-б та м.Сєвєродонецьк, вул. Гагаріна, 115-а (а. с. 49-56).

Як свідчать матеріали справи, позивач подавав до контролюючого органу звітну податкову декларацію з плати за землю (земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік, в якій самостійно визначив суми зобов`язань, що належать до сплати. Суми самостійно визначених платежів з земельного податку щомісячно відображались податковим органом в інтегрованій картці ТОВ Спрут за видом платежу земельний податок з юридичних осіб (а. с. 88-91, 124-134).

12.10.2017 позивач подав уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік, якою з урахуванням звільнення від її сплати в силу статті 6 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції зменшено податкові зобов`язання за період з травня по грудень 2014 року в сумі 27740,70 грн (а.с. 92-95).

У зв`язку з отриманням вищевказаної уточнюючої податкової декларації 07.11.2017 відповідач провів камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з земельного податку ТОВ Спрут за 2014 рік, за результатами якої складено акт № 1579/12-32-12-06/21772072 (а.с. 8-11).

Перевіркою встановлено, порушення позивачем п. 270.1. статті 270, п. 271.1 статті 271, п. 286.1 статті 286 Податкового кодексу України, внаслідок чого ТОВ Спрут занизило податкові зобов`язання з земельного податку за 2014 рік (травень-грудень) на загальну суму 27740,70 грн. Відповідальність платника передбачена пунктом 123.1. статті 123 Податкового кодексу України.

На підставі акту перевірки від 07.11.2017 № 1579/12-32-12-06/21772072 ГУ ДФС у Луганській області винесено податкове повідомлення-рішення від 09.01.2018 № 0000691206, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем Земельний податок з юридичних осіб за період з травня по грудень 2014 року на 34675,87 грн., у тому числі: за податковими зобов`язаннями - 27740,70 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 6935,17 грн. (а. с. 12-13).

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України (далі - ПК України), крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 57.1 статті 57 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

У п.п. 14.1.72, 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів; орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до статті 269 ПК України платниками земельного податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Статтею 270 ПК України визначено, що об`єктами оподаткування земельного податку є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено (стаття 271 ПК України).

Відповідно до положень статті 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Згідно з пунктом 287.3 статті 287 ПК України податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Разом з цим, відповідно до п. 50.1 статті 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, позивач подав уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) в установленому законом порядку, яку було прийнято контролюючим органом.

Підставою для зменшення податкових зобов`язань в податковій декларації позивачем визначено ст. 6 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції від 02.09.2014 № 1669-VII (далі - Закон № 1669), що підтверджується поясненнями представника позивача та проти чого не заперечував відповідач.

Закон № 1669 визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення РНБО України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України та розпочато проведення Антитерористичної операції (далі - АТО) на території Донецької і Луганської областей.

Відповідно до статті 1 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції від 02 вересня 2014 року № 1669-VII (далі - Закон № 1669) період проведення антитерористичної операції - це час між датою набрання чинності Указом Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Виходячи з наведених приписів, датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14.04.2014.

Згідно з частиною третьою статті 11 Прикінцеві та перехідні положення наведеного Закону, закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що Закон № 1669 є спеціальним законом у спірних правовідносинах, а тому його застосування не ставиться у залежність від внесення відповідних змін до Податкового кодексу України.

Крім того, Закон № 1669 прийнято у часі пізніше ніж Податковий кодекс України.

Статтею 6 Закону № 1669 (в редакції, чинній до 08.06.2016) встановлено, що під час проведення антитерористичної операції звільнено суб`єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Відповідно до п. 5 статті 11 Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1669 Кабінет Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону зобов`язано, зокрема: затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України № 405/2014 від 14.04.2014, у період з 14.04.2014 до її закінчення.

Розпорядженням КМУ від 30 жовтня 2014 року № 1053-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції (Закон №1669) був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком. Відповідно до вказаного Додатку в розділі Луганська область пункт Міста обласного значення під номером 11, зокрема, значиться м. Сєвєродонецьк (Сєвєродонецька міська рада).

Розпорядженням КМУ від 05 листопада 2014 року № 1079-р Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053 зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053 Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція .

Розпорядженням КМУ від 02 грудня 2015 року № 1275-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком. Відповідно до Додатку в розділі Луганська область пункт Міста обласного значення під номером 11, зокрема, значиться м. Сєвєродонецьк (Сєвєродонецька міська рада).

Пунктом 3 визнано такими, що втратили чинність розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053 Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція та розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 1079 Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053 .

В подальшому Законом № 1365-VIII від 17.05.2016 внесено зміни до ст. 6 Закону №1669, яку викладено у наступній редакції: Звільнити суб`єктів господарювання від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності в населених пунктах згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону .

В свою чергу, частиною четвертою статті 4 Закону № 1669 визначено, що перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджуються Кабінетом Міністрів України, який забезпечує своєчасну їх актуалізацію.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження , в якому відсутній населений пункт м. Сєвєродонецьк (Сєвєродонецька міська рада).

Отже, як вірно зазначив суд першої інстанції, позивач був звільнений від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності, розташованими в зоні проведення антитерористичної операції, в період з 14.04.2014 по 07.06.2016.

Починаючи з 08.06.2016 позивач повинен сплачувати плату за користування земельними ділянками державної та комунальної власності в порядку та розмірах, визначених законом.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податковим органом безпідставно визначено ТОВ Спрут податкове зобов`язання з земельного податку з юридичних осіб за період з 01.05.2014 по 31.12.2014 в сумі 27740,70 грн.

Доводи податкового органу щодо відсутності сертифікату Торгово-промислової палати, якою засвідчено форс-мажорні обставини є неприйнятними з огляду на пряму дію положень статті 6 Закону № 1669 та положення податкового принципу презумпції правомірності рішень платника податку.

Сертифікат Торгово-промислової палати України із засвідченням форс-мажорних обставин мав значення до затвердження Переліків, після чого ці обставини стали загальновідомими, та його наявність встановлена статтею 10 Закону № 1669 для звільнення від відповідальності, у той час як спірним питанням у справі є звільнення платника податку від обов`язку.

Право на податкову пільгу реалізовано позивачем шляхом подання уточнюючих розрахунків до декларацій, що спростовує посилання податкового органу на відсутність порядку застосування зазначених у статті 6 Закону № 1669 податкових пільг.

Як зазначалося, Законом України від 17 травня 2016 року № 1365-VIII Про внесення змін до Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції щодо безперешкодної діяльності органів місцевого самоврядування (набув чинності 08.06.2016) внесено зміни до статті 6 Закону № 1669, а саме текст статті 6 викладено в такій редакції: Звільнити суб`єктів господарювання від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності в населених пунктах згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону .

Аналіз викладених норм зумовлює висновок про те, що відповідно до положень Закону № 1669 достатньою підставою для звільнення від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності стосовно конкретних суб`єктів господарювання є встановлення факту здійснення ними діяльності на території проведення антитерористичної операції за період з 14 квітня 2014 року по 07 червня 2016 року, тому в силу положень статті 6 Закону № 1669 Товариство протягом часу з 14 квітня 2014 року по 07 червня 2016 року включно звільнено від сплати орендної плати за землю в м.Сєверодонецьку Луганської області.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Луганській області залишити без задоволення.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 03 червня 2019 року у справі № 360/1786/19 - залишити без змін.

Повне судове рішення складено 10 вересня 2019 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Л.В. Ястребова

Судді: І.В. Геращенко

І.Д. Компанієць