ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 вересня 2019 р.Справа № 480/1702/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Спаскіна О.А.,
Суддів: Присяжнюк О.В. , Любчич Л.В. ,
за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "МАШ-СЕРВІС" на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 21.05.2019 року, головуючий суддя І інстанції: В.О. Павлічек, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, по справі № 480/1702/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МАШ-СЕРВІС"
до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області , Державного підприємства "СЕТАМ" , ОСОБА_1
про визнання недійсними електронних торгів,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 21.05.2019 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МАШ-СЕРВІС" до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області, Державного підприємства "СЕТАМ", ОСОБА_1 про визнання недійсними електронних торгів.
Роз`яснено позивачу, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається, та така справа має розглядатись у порядку господарського судочинства.
Не погодившись із ухвалою суду, позивачем подано апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою направити справу №480/1702/19 до Сумського окружного адміністративного суду для подальшого розгляду. Вказує, що порушення вимог закону при вчиненні дій в зведеному виконавчому провадженні, а саме: арешт права оренди земельної ділянки, оцінка права оренди земельної ділянки, продажу права оренди Товариства, є втручанням в права Сумської обласної державної адміністрації по розпорядженню землею яка є державною власністю, дає підстави вважати, що спір виник відносно публічних відносин, на які поширюється юрисдикція адміністративного суду.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України не здійснювалось.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до вимог ст.308 КАС України та керуючись ст.229 КАС України.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи та вимоги апеляційної скарги, ухвалу суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Із матеріалів справи встановлено, що позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "МАШ-СЕРВІС" звернувся з позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області, Державного підприємства "СЕТАМ", ОСОБА_1 , в якій просив визнати недійсними електронні торги з реалізації права оренди земельної ділянки для рибогосподарських потреб загальною площею 7,5396 га, кадастровий номер 5924786900:13:002:0094, яка розташована на території Северинівської сільської ради Сумського району Сумської області, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю Маш-Сервіс (код ЕДРПОУ 34012218), результати яких оформлені протоколом № 394726 від 25.03.2019 р.
Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції виходив з того, що вказаний спір не є публічно-правовим спором в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України та даний спір не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для відмови у відкритті провадження, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Згідно з ч.1 та ч. 2 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
В розумінні вказаних норм до адміністративного суду можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність виконавця у випадку, коли суд адміністративної юрисдикції видав виконавчий лист, або якщо виконавчий документ видано посадовою особою чи органом, відмінним від суду, у тому числі якщо предметом оскарження є постанова державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанова приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів.
Таким чином, Закон України "Про виконавче провадження" окремо не визначає категорію спорів щодо рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця в ході проведення реалізації арештованого майна боржника як таку, що підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, що також не суперечить частині першій статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
Особливістю вказаного спору є те, що в даному випадку позивачем оскаржуються дії по ініціюванню, проведенню електронних торгів, а також результати проведення таких електронних торгів в межах зведеного виконавчого провадження №57624121.
У свою чергу, процедура реалізації майна на електронних торгах полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника електронних торгів, та складанні за результатами їх проведення акта про проведення електронних торгів, що передбачено пунктом 8 розділу X Порядку реалізації майна (Порядок N 2831/5), та вказано, що акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно у випадках, визначених законодавством. Тобто вказаний акт є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на прилюдних торгах, а отже, є договором.
Відповідно до частини першої статті 650 Цивільного кодексу України особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.
Згідно із частиною першою статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару (частина перша статті 658 Цивільного кодексу України).
Таким чином, відповідно до приписів Цивільного кодексу України, процедура набуття майна на електронних торгах є різновидом договору купівлі-продажу.
Згідно із пунктом 4 розділу X Порядку реалізації арештованого майна (Порядок N 2831/5) після повного розрахунку переможця за придбане майно на підставі протоколу про проведення електронних торгів складається акт про проведення електронних торгів, який підписується (затверджується) державним або приватним виконавцем.
В акті про проведені електронні торги зазначається така інформація: ким, коли і де проводилися електронні торги; стисла характеристика реалізованого майна; прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - переможця електронних торгів, серія та номер документа, що посвідчує її особу, місце проживання (у разі якщо переможцем електронних торгів є юридична особа, зазначаються її найменування, місцезнаходження та код за ЄДРПОУ); сума, внесена переможцем електронних торгів за придбане майно; прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи (найменування юридичної особи) - боржника, її місце проживання (місцезнаходження); дані про правовстановлювальні документи, що підтверджують право власності боржника на майно (пункт 5 Розділу X Порядку реалізації арештованого майна (Порядок N 2831/5)).
Таким чином, сторонами договору купівлі-продажу, оформленого за результатами проведених електронних торгів, є продавці - державна виконавча служба та організатор електронних торгів, та покупець - переможець електронних торгів.
У справі про визнання недійсним правочину, укладеного за результатами проведення електронних торгів, в якості відповідачів мають залучатись всі сторони правочину - державна виконавча служба, організатор торгів та переможець.
Отже, юрисдикційність справ про оскарження електронних торгів визначається з огляду на склад сторін правочину.
Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 05.06.2018 р. у справі № 910/856/17.
З огляду на вищезазначене, ураховуючи суть спірних правовідносин, правовий статус учасників справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що цей спір не належить до юрисдикції адміністративних судів, оскільки правовідносини у цій справі мають вирішуватися в порядку господарського судочинства.
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України Про судоустрій і статус суддів встановлює, що здійснення правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів, спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статей 1 та 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить. У цьому пункті закріплене право на суд разом із правом на доступ до суду складають єдине ціле (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі Ґолдер проти Сполученого Королівства ( Golder v. the United Kingdom ) від 21 лютого 1975 року, заява № 4451/70, § 36). Проте ці права не є абсолютними та можуть бути обмежені, але лише таким способом і до такої міри, що не порушує сутність вказаних прав (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі Станєв проти Болгарії ( Stanev v. Bulgaria ) від 17 січня 2012 року, заява № 36760/06, § 230).
Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами ЄСПЛ розуміють здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.
Європейський суд з прав людини у пункті 44 Рішення від 25 лютого 1993 року у справі Доббертен проти Франції зазначив, що частина перша статті 6 Конвенції змушує держав-учасниць організувати їх судову систему в такий спосіб, щоб кожен з їх судів і трибуналів виконував функції, притаманні відповідній судовій установі (Dobbertin v. France № 88/1991/340/413).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Зважаючи на те, що цей спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, судом першої інстанції обґрунтовано прийнято рішення про відмову у відкритті провадження у справі та роз`яснено позивачу, що ця справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
У відповідності до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законну і обґрунтовану ухвалу, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для скасування ухвали не вбачається.
Керуючись ч. 4 ст. 241, ч. 3 ст. 243, ст.ст. 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МАШ-СЕРВІС" залишити без задоволення.
Ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 21.05.2019 року по справі № 480/1702/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)О.А. Спаскін Судді (підпис) (підпис) О.В. Присяжнюк Л.В. Любчич
Суд | Другий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 11.09.2019 |
Оприлюднено | 12.09.2019 |
Номер документу | 84163772 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Другий апеляційний адміністративний суд
Спаскін О.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні