Рішення

від 05.09.2019 по справі 564/1040/19

КОСТОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 564/1040/19

05 вересня 2019 року м. Костопіль

Костопільський районний суд Рівненської області в складі:

головуючий суддя Цвіркун О. С.

з участю секретаря Забейди А. В.

позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Костопіль справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предметспору: Орган опіки та піклування Корецької районної державної адміністрації про визначення місця проживання дитини

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини, в якому просила суд визначити місце проживання неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із нею за адресою: АДРЕСА_1 та змінити місце його реєстрації.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що вона із відповідачем у період з 16.07.2014 року по 27.12.2018 року перебувала у зареєстрованому шлюбі, у них ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син ОСОБА_3 . Вказує, що із 2016 року вона разом з сином проживає у належному їй будинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , однак зареєстрований за адресою проживання відповідача АДРЕСА_2 . Зазначає, що до теперішнього часу вони з відповідачем не можуть дійти згоди щодо місця проживання їхнього сина, та через невідповідність місця реєстрації з фактичним місцем проживання дитини створюється ряд негативних умов щодо належного виховання та утримання дитини. Вказала, що проживання дитини з нею відповідає її інтересам, вона має можливість забезпечити сину належні умови проживання, повною мірою займатися його вихованням, а тому просить суд визначити місце проживання дитини разом з нею та змінити місце реєстрації дитини.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задоволити з підстав викладених у позовній заяві, вказала, що не заперечує щодо ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином в установленому законом порядку.

Враховуючи думку позивача, яка не заперечувала проти ухвалення заочного рішення та дослідивши докази належного повідомлення відповідача про дату та час розгляду справи, суд дотримуючись вимог ст. 280 ЦПК України дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідачів та ухвалення заочного рішення по справі.

Суд, всебічно та об`єктивно дослідивши матеріали справи, прийшов до переконання, що позов підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 16 липня 2014 року.

ІНФОРМАЦІЯ_3 у них народився син ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження останнього серії НОМЕР_1 від 27.05.2016 року (а.с.6).

Рішеням Корецького районного суду Рівненської області № 563/1683/18 від 27.12.2018 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано (а.с.5).

Згідно з частинами 2, 8, 9, 10 статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Згідно зі статтею 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до статей 18, 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У пункті 1 статті 9 Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (частина перша статті 3 Конвенції).

Відповідно до частини 4 статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Статтею 2 Протоколу N 4 Конвенції ООН "Про захист прав і основних свобод людини" передбачено, що кожна людина, що законно перебуває на території будь-якої держави, в межах цієї території має право на вільне пересування і свободу вибору місця проживання. Кожна людина має право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну. Здійснення цих прав не підлягає жодним обмеженням, за винятком тих, які запроваджуються згідно з законом і необхідні в демократичному суспільстві в інтересах національної або громадської безпеки, з метою підтримання громадського порядку, запобігання злочинам, для захисту здоров`я або моралі чи з метою захисту прав і свобод інших людей.

Частиною 1 статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Окрім прав батьків щодо дітей, діти теж мають рівні права та обов`язки щодо батьків (стаття 142 СК України), у тому числі, й на рівне виховання батьками.

Аналіз вищезазначених норм права дає підстави для висновку, що рівність прав батьків витікає з прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, і у першу чергу повинні бути визначені інтереси дитини у ситуації спору, а вже тільки потім права батьків.

У відповідності до ч.1 ст.160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

У відповідності до ч.2 ст.161 СК України при вирішенні спору щодо місця проживання дитини, суд бере до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

З довідки № 03-08/353 від 09.04.2019 року виданої виконкомом Корецької міської ради вбачається, що неповнолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , постійно проживає разом із матір`ю ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_3 , та перебуває на її утриманні (а.с.7).

Відповідно до характеристики на ОСОБА_1 , яка видана за підписом голови Корецької міської ради Л.Дмитрук, остання за місцем проживання зарекомендувала себе з позитивної сторони, компрометуючих матеріалів на неї в міську раду не надходило (а.с.8).

Встановлено, що позивачка перебуває на обліку в Управлінні соціального захисту населення Корецької РДА та отримує щомісячну одноразову допомогу при народженні дитини (а.с.9).

Відповідно до висновку Корецької райдержадміністрації як органу опіки та піклування від 26.06.2019 року ОСОБА_1 проживає за адресою АДРЕСА_1 , малолітня дитина ОСОБА_3 знаходиться на її вихованні та утриманні, дитина забезпечена всіма необхідними речами, матір`ю створені належні умови для проживання, виховання та розвитку дитини. Враховуючи рішення комісії з питань захисту прав дитини, з метою захисту прав та законних інтересів дитини, Корецька райдержадміністрація, як орган опіки та піклування, беручи до уваги вік дитини, вважає за можливе місце проживання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю ОСОБА_1 , жителькою АДРЕСА_1 .

Враховуючи те, що позивачка постійно проживає із неповнолітнім сином у належному їй будинку, за адресою АДРЕСА_1 , позитивно характеризується за місцем проживання, створила належні умови для виховання та розвитку дитини, суд вважає за вірне визначити місце проживання неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до п. 18 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 р. № 207, у разі реєстрації місця проживання батьків за різними адресами місце проживання дитини, яка не досягла 14 років, реєструється разом з одним із батьків за письмовою згодою другого з батьків у присутності особи, яка приймає заяву, або на підставі засвідченої в установленому порядку письмової згоди другого з батьків (крім випадків, коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування).

Враховуючи, що судом визначено місце проживання неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з його матір`ю за адресою АДРЕСА_1 , суд приходить до висновку, що позовна вимога ОСОБА_1 про зміну місця реєстрації неповнолітнього ОСОБА_3 також підлягає до задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст. 7, 160, 161 СК України, ст. 24 ЦК України, ст. 141, 258, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Орган опіки та піклування Корецької районної державної адміністрації про визначення місця проживання дитини - задоволити.

Визначити місце проживання неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 та змінити місце його реєстрації.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати понесені нею на оплату судового збору в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте Костопільським районний судом за письмовою заявою відповідача, шляхом подачі заяви про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущенного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду через Костопільський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , АДРЕСА_4 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_3 , АДРЕСА_5 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Орган опіки та піклування корецікої РДА, м. Корець, Площа Київська, 5, Рівненська обл., код ЄДРПОУ 22563979.

Повний текст рішення складено 11.09.2019 року.

СуддяО. С. Цвіркун