Рішення

від 27.08.2019 по справі 752/13239/19

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/13239/19

Провадження № 2/752/5724/19

РІШЕННЯ

Іменем України

заочне

27.08.2019 року Голосіївський районний суд м. Києва

в складі головуючого судді Чередніченко Н.П.

з участю секретаря Шевчук М.Ю.

розглянувши в приміщенні суду в місті Києві в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Киянка-1 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, -

в с т а н о в и в:

в червні 2019 року представник позивач ОСББ Киянка-1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

В обгрунтування позову зазначено, що ОСББ Киянка-1 забезпечує належне утримання будинку, прибудинкової території та надає житлово-комунальні послуги мешканцям будинку АДРЕСА_1 . В квартирі АДРЕСА_1 зареєстрована та проживає відповідач ОСОБА_1 Остання є власником особового рахунку, а тому зобов"язана утримувати майно, та сплачувати за надані житлово-комунальні послуги. 20.03.2019 року між сторонами було укладено договір реструктуризації заборгованості за житлово-комунальні послуги наданих по 01.02.2015 року в сумі 14687,14 грн. В зв`язку з неналежним виконанням зазначеного договору позивач звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу, та 16.11.2015 року Голосіївським районним судом м. Києва у справі № 752/17566/15-ц було видано судовий наказ про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість по оплаті за житлово-комунальні послуги в сумі 14687,14 грн. та судовий збір в сумі 609,00 грн. На час подачі позову зазначене судове рішення відповідачем не виконане, та, остання, продовжує не виконувати свої зобов"язання по сплаті за житлово-комунальні послуги, в зв`язку з чим за період з 01.02.2015 р. по 31.03.2019 р. у відповідача наявна заборгованість в сумі 8649,17 коп., в зв`язку з чим позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та просить суд стягнути з відповідача на користь позивача зазначену суму заборгованості по оплаті за житлово-комунальні послуги, а також за період з 01.02.2015 р. по 31.03.2019 р. інфляційні втрати в сумі 17089,16 грн. та три відсотки річних в сумі 2347,52 грн., а також судові витрати у справі.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 01.07.2019 року, у справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Представник позивача після відкриття провадження у справі з клопотаннями про розгляд справи із викликом сторін до суду не звертався, надіславши до суду клопотання про приєднання доказів, які підтверджують понесені позивачем витрати, пов`язані із отриманням правової допомоги. Відповідач будь-які клопотання та відзив на позов до суду не надіслала.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 зареєстрована та проживає в квартирі АДРЕСА_1 . Є власником особового рахунку та 20.03.2015 року між нею та позивачем було укладено договір про реструктуризацію заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Організацією, яка надає житлово-комунальні послуги у вказаному житловому будинку є позивач - ОСББ Киянка-1 .

Відповідно до ч.ч. 2,3,4 ст. 19 Закону України Про житлово-комунальні послуги , учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

Пунктом 1 частиною 1 статті 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому право прямо відповідає визначений пунктом 5 частини 3 статті 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: комунальні послуги (центральне постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо - та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньо будинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо будинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримування, укладення договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Статтями 20, 21 Закону визначені обов`язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, обов`язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов`язки виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення зі споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Відповідно до ст. 25 Закону України Про житлово-комунальні послуги управитель зобов`язаний забезпечувати експлуатацію будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд та об`єктів благоустрою, розташованих на прибудинкових територіях, згідно з умовами укладених договорів, стандартами, нормативами, нормами і правилами; вимагати своєчасної і в повному обсязі оплати наданих житлово-комунальних послуг від споживачів.

Крім того, відповідно до положень ст. 322 ЦК України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку визначено Законом України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку .

Відповідно до ст. ст. 1, 4 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку , об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна. Об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Статтею 15 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку визначено, що співвласник зобов`язаний: виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Судом встановлено, що позивач у цій справі є організацією, яка уповноважена надавати житлово-комунальні послуги в будинку АДРЕСА_1 , а також з організації та задоволення потреб мешканців будинку в житлово-комунальних та інших послугах, укладання договорів з суб`єктами господарювання для забезпечення житлового фонду комунальними послугами, нарахування, обліку та збору плати за надані споживачу послуги, а тому має право вимагати від відповідача оплати послуг з утримання будинку та прибудинкової території, виконавцем яких позивач є, а також плати за інші надані житлово-комунальні послуги.

Між позивачем та відповідачем договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, не укладався, однак, відповідач всупереч вимог діючого закону за житлово-комунальні послуги не сплачує, в зв`язку з чим, 16.11.2015 року Голосіївським районним судом м. Києва у справі № 752/17566/15-ц було видано судовий наказ про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість по оплаті за житлово-комунальні послуги в сумі 14687,14 грн. та судовий збір в сумі 609,00 грн.

Однак, доказів пред`явлення позивачем зазначеного рішення суду до відповідного відділу державної виконавчої служби про стягнення заборгованості з відповідача до належного виконання матеріали справи не містять, як і не містять доказів неналежного виконання відповідачем судового наказу.

Згідно із правовою позицією, викладеною Верховним Судом України у справі 6-110цс12: з аналізу змісту ч. 3 ст. 6, ч. 1 ст. 630 ЦК України, ст. ст. 19 - 21 Закону України Про житлово-комунальні послуги , постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року № 529 Про затвердження типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій , вбачається, що умови типового договору, що набули юридично обов`язкового значення в силу актів цивільного законодавства, є обов`язковими для сторін договору, які не мають права відступити від їх положень і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Судом встановлено, що відповідно до наданого позивачем розрахунку за період з 01.02.2015 р. по 31.03.2019 р. у відповідача перед позивачем наявна заборгованість в сумі 8649,17 грн., та доказів які б спростовували розмір основної заборгованості з боку сторони відповідача суду не надано, як і не надано доказів на підтвердження належного виконання своїх зобов`язань по сплаті за надані послуги.

Наданий позивачем розрахунок основної суми заборгованості в повній мірі відображає перелік наданих відповідачу житлово-комунальних послуг та застосовані при цьому тарифи, та з боку відповідача розмір заборгованості не спростовано.

Згідно із ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч.ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом

Відповідачем, всупереч вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України, не надано належних та допустимих доказів своєчасної та у повному обсязі сплати наданих їй житлово-комунальних послуг та відсутності заборгованості перед позивачем по оплаті цих послуг, як і не надано доказів необгрунтованості та безпідставності позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає встановленим факт порушення прав позивача, а тому позовні вимоги в частині стягнення основної суми заборгованості за житлово-комунальні послуги в сумі 8649,17 грн. є законними і обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Разом з тим, в частині позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат та трьох відсотків річних суд встановив наступне.

Дійсно, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як вбачається з позовної заяви та розрахунків позивача, останнім нараховано інфляційні витрати та три відсотки річних за період з 01.02.2015 р. по 31.03.2019 р. в сумі 17089,16 грн. та 2347,52 грн., відповідно.

Однак, зазначені суми обчислено із загальної суми заборгованості, яка наявна у відповідача перед позивачем - 23336,31 грн. за весь період часу, як за цим позовом (8649,17 грн.) так і за вже ухваленим судовим наказом (14687,14 грн.), що, на думку суду, є неправильним, оскільки доказів пред`явлення судового наказу до виконання матеріали справи не містять, як і відсутні докази відкриття відповідного виконавчого провадженні та неналежного виконання відповідачем зазначеного судового рішення.

В даному випадку, приймаючи до уваги обґрунтованість позовних вимог в частині примусового стягнення з відповідача на користь позивача основної суми заборгованість за житлово-комунальні послуги в сумі 8649,17 грн., то саме зазначена сума приймається судом до уваги для здійснення відповідного розрахунку інфляційних витрат та трьох відсотків річних за період з 01.02.2015 р. по 31.03.2019 р. (1520 днів прострочення), та за розрахунками суду за вказаний період інфляційні втрати (формула - [збитки від інфляції] = [сума боргу] ? [індекс інфляції] / 100% - [сума боргу], (індекс інфляції) - добуток щомісячних індексів за відповідний період), - становлять суму в розмірі 9049,45 грн., а три відсотки річних (формула - [відсотки] = [сума боргу] ? [процентна ставка] / 100% / 365 днів ? [кількість днів]), становлять суму в розмірі 1079,82 грн.

Крім того, слід зазначити про те, що стороною відповідача не було заявлено будь-яких клопотань, зокрема, в частині можливості застосування до позовних вимог строків позовної давності, а тому в силу положень закону суд позбавлений можливості вирішити дане питання самостійно.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги розрахунки здійснені судом з урахуванням суми основної суми заборгованості за даним позовом, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення інфляційних витрат та трьох відсотків річних підлягають частковому задоволенню.

Згідно із вимогами ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

В частині стягнення з відповідача на користь позивача витрат, пов`язаних із отриманням правової допомоги в сумі 2800,00 грн., то, на думку суду, стороною позивача не було надано суду достатні та належні докази, які б свідчили про передачу та отримання відповідних юридичних послуг між позивачем та адвокатом, зокрема, в матеріалах справи відсутній акт прийому-передачі виконаних робіт, підписаний сторонами, в зв`язку з чим у стягненні цих витрат слід відмовити, за недоведеністю.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Киянка-1 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ), - на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Киянка-1 (ЄДРПОУ 23377919, адреса: м. Київ, вул. Дмитра Луценка, 9-а та 5 корпус 1), - за період з 01.02.2015 р. по 31.03.2019 р. заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги в сумі 8649 грн. 17 коп., інфляційні втрати в сумі 9049 грн. 45 коп., та три відсотки річних в сумі 1079 грн. 82 коп., а всього суму в розмірі - 18778 (вісімнадцять тисяч сімсот сімдесят вісім) грн. 44 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ), - на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Киянка-1 (ЄДРПОУ 23377919, адреса: м. Київ, вул. Дмитра Луценка, 9-а та 5 корпус 1), - судовий збір у сумі 1284 (одна тисяча двісті вісімдесят чотири) грн. 38 коп.

В частині стягнення витрат, пов`язаних із отримання правової допомоги, відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до Київського апеляційного суду шляхом подання скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя Н.П. Чередніченко