Постанова

від 10.09.2019 по справі 804/9406/14

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 вересня 2019 року

Київ

справа №804/9406/14

адміністративне провадження №К/9901/9022/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Криворізької північної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 січня 2015 року у складі судді Неклеса О.М., та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2015 року у складі суддів Шальєвої В.А., Білак С.В., Олефіренко Н.А., у справі № 804/9406/14 за позовом Приватного підприємства Геохора до Криворізької північної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В :

07 липня 2014 року Приватне підприємство Геохора (далі - Підприємство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Криворізької північної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення податкового органу від 30 грудня 2013 року № 0003301500, яким визначені суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем - 1060521, 92 грн та застосовані штрафні (фінансові) санкції - 530260, 96 грн (з урахуванням рішення ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області штрафні санкції - 489678, 63 грн), з мотивів безпідставності їх прийняття.

26 січня 2015 року постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2015 року, повністю задоволений адміністративний позов, визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення податкового органу від 30 грудня 2013 року № 0003301500.

Ухвалюючи судові рішення суди попередніх інстанцій встановили, що господарські операції позивача з його контрагентами спричинили реальні зміни майнового стану платника податків, відповідні витрати і податковий кредит сформовані платником податків правомірно, внаслідок чого відсутні підстави для прийняття податкового повідомлення - рішення.

23 червня 2015 року податковим органом подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Підприємства відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування касаційної скарги відповідач наводить обставини справи шляхом відтворення частини акта перевірки та нормативно-правове обґрунтування вимог касаційної скарги шляхом викладення тексту норм покладених в основу прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

30 червня 2015 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу та витребувана справа №804/9406/14 з Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Підприємством заперечення або відзив на касаційну скаргу податкового органу до Суду не подавались, що не перешкоджає її розгляду по суті.

25 січня 2018 року справа №804/9406/14 разом із матеріалами касаційної скарги №К/9901/9022/18 передані до Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що Підприємство є юридичною особою, включене до ЄЕДРПОУ за номером 21885563, перебуває на податковому обліку з 06 квітня 1995 року, є платником податку на додану вартість.

Податковим органом у грудні 2013 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Підприємства з питання дотримання вимог податкового законодавства при проведенні господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю Аграрно - промисловий комплекс Співдружність за грудень 2010 року, ПП Енергосталь за листопад-грудень 2011 року, ТОВ Пром Альянс ЛТД за грудень 2011 року, ТОВ Альфа-Інвест Плюс за квітень 2012 року, ПП Рембуткомплект-Плюс за липень, серпень 2012 року, ТОВ ПГ Венга за грудень 2012 року, ПП Дніпро-Інвестгруп за серпень 2011 року, ТОВ СП Укрліфт за березень 2011 року, за результатами якої складено акт від 25 грудня 2013 року № 241/04-83-22-03/21885 (далі - акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення позивачем вимог п. 3.1 ст. 3, п. 1.4 ст. 1, п. 6.4, 6.5 ст. 6, пп. 7.2.1, пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.3.1 п. 7.3, пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість , п. 185.1 ст. 185, п. 186.1 ст. 186, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, що зумовило висновок про те, що Підприємством завищено податковий кредит з податку на додану вартість на 1060521,92 грн за період з 01 грудня 2010 року по 31 грудня 2012 року, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 1060521,92 грн, в тому числі за грудень 2010 року - 107333,33 грн, за березень 2011 року - на 27500 грн, за серпень 2011 року - на 6666,67 грн, за листопад 2011 року - на 103000 грн, за грудень 2011 року - на 424500 грн, за квітень 2012 року - на 125000 грн, за липень 2012 року - на 141321,92 грн, за серпень 2012 р. - на 66650 грн, за грудень 2012 року - на 58550 грн.

30 грудня 2013 року керівником податкового органу прийняте податкове повідомлення-рішення № 0003301500 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 1590782,88 грн, в тому числі 1060521,92 грн - за основним платежем, застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 530260,96 грн на підставі абзацу другого пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, яке оскаржено позивачем в адміністративному порядку.

В процесі адміністративного розгляду скарги позивача рішенням Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 26 лютого 2014 року № 1191/10/04-36-10-08-09 продовжено термін її розгляду до 15 квітня 2014 року та доручено податковому органу відповідно до пп. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України провести документальну позапланову перевірку Підприємства, в ході якої дослідити питання, які стали предметом оскарження.

На виконання цього рішення податковим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Підприємства з питання дотримання вимог податкового законодавства при проведенні господарських операцій з ТОВ Аграрно-промисловий комплекс Співдружність за грудень 2010 року, ПП Енергосталь за листопад-грудень 2011 року, ТОВ Пром Альянс ЛТД за грудень 2011 року, ТОВ Альфа-Інвест Плюс за квітень 2012 року, ПП Рембуткомплект - Плюс за липень, серпень 2012 року, ТОВ ПГ Венга за грудень 2012 року, ПП Дніпро-Інвестгруп за серпень 2011 року, ТОВ СП Укрліфт за березень 2011 року, за результатами якої складено акт від 31 грудня 2014 року № 32/04-83-22-02/218855, за висновками якого податковим органом встановлено порушення платником податків положень п. 3.1 ст. 3, п. 1.4 ст. 1, п. 6.4, п. 6.5 ст. 6, пп. 7.2.1, пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.3.1 п. 7.3, пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість , п. 185.1 ст. 185, п. 186.1 ст. 186, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення Підприємством податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 1060521,92 грн за період з 01.12.2010 по 31.12.2012, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1060521,92 грн.

Рішенням Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 08 квітня 2014 року №2085/10/04-36-10-08-09 за результатами розгляду скарги позивача скасовано податкове повідомлення-рішення від 30 грудня 2013 року № 0003301500 в частині застосування до Підприємства штрафної санкції з податку на додану вартість в розмірі 40582,33 грн, в іншій частині скарга платника податку залишена без задоволення.

Рішенням Міністерства доходів і зборів України від 04 червня 2014 року № 9900/6/99-99-1001-15 залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 30 грудня 2013 року № 0003301500 з урахуванням рішення, прийнятого за результатом розгляду первинної скарги, скаргу позивача залишено без задоволення.

Оцінюючи спірні правовідносини судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем та Приватним підприємством Рембудкомплект-Плюс укладено та виконано договір № 2003/12-1/1 від 20.03.2012 про надання послуг, в межах якого позивачем отримані послуги з обробки інженерно-вишукувальних топографо-геодезичних робіт на загальну вартість 431931,52 грн, виконання яких підтверджується копіями акта приймання-передачі виконаних робіт, акта приймання-передачі документації, протоколу погодження договірної ціни на виконання робіт від 02.07.2012, технічного завдання від 02.07.2012 податкової накладної.

Також, між позивачем як замовником та ПП Рембуткомплект-Плюс як виконавцем укладено та виконано договори № 1406/12-1/1 від 14.06.2012; від 19.06.2012 № 1906/12-1/1; від 22.06.2012 № 2206/12-1/2; від 23.06.2012 № 2306/12-1/1; від 25.06.2012, № 2506/12-1/2, № 0307/12-1/1, № 0307/12-1/2, № 0307/12-1/3, № 0307/12-1/4 від 03.07.2012, № 1107/12-1/1, № 1107/12-1/2, № 1107/12-1/3, № 1107/12-1/4, № 1107/12-1/5 від 11.07.2012, від 31.07.2012 року № 3107/12-1/1, № 3107/12-1/2, № 3107/12-1/3 про надання юридично-правових послуг по оформленню та супроводженню технічної документації із землеустрою, виконання яких підтверджено копіями актів приймання-передачі виконаних робіт, актів приймання-передачі документації, протоколів погодження договірної ціни на виконання робіт, технічних завдань, податкових накладних, банківськими документами.

09 березня 2011 року між Підприємством, як замовником та Товариством з обмеженою відповідальністю СП Укрліфт , як виконавцем укладено та виконано договір № Т-0903/11-2 про надання інжинірингових послуг, а саме підготування технічних звітів, проведення робіт з актуалізації обмінних файлів, погодження проектів землеустрою земельних ділянок, розташованих на території Нивотрудівської сільської ради. На виконання договору виконавцем надано замовнику інжинірингові послуги на загальну суму 165000,00 грн, в т.ч. податок на додану вартість - 27500,00 грн, що підтверджується податковою накладною, актом здачі-прийняття робіт (надання послуг), протоколом погодження договірної ціни на виконання робіт, технічним завданням, відповідними банківськими документами.

18 липня 2011 року між позивачем, як замовником та ПП Дніпро-Інвестгруп , як виконавцем укладено та виконано договір № 1807/11-1/1 на виконання послуг у сфері землеустрою та кадастру на суму 40000,00 грн, фактичне виконання умов договору підтверджено копіями актів приймання-здачі виконаних робіт, податкової накладної, відповідними банківськими документами, а саме, виписками банку про рух коштів по рахунку.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що документи, складені за результатами здійснення спірних господарських операцій, містять усі необхідні реквізити, визначені статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , а тому є первинними документами бухгалтерського та податкового обліку у розумінні зазначеного Закону, фінансово-господарські операції між Підприємством та вказаними контрагентами відображені у податковій звітності позивача по податку на додану вартість за спірні періоди.

Судами попередніх інстанцій здійснений системний аналіз положень підпунктів 7.2.3, 7.2.6 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України Про податок на додану вартість , якими спірні правовідносини щодо визначення податкового кредиту були врегульовані до 01 січня 2011 року та положення пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, який регулює спірні правовідносини в частині формування податкового кредиту з 01 січня 2011 року, перевірено на відповідність вимогам цих норм дотримання позивачем підстав та порядку формування податкового кредиту шляхом включення до його складу сум сплаченого податку у зв`язку з реальним придбанням послуг у ПП Рембуткомплект-Плюс , ПП Дніпро-Інвестгруп , ТОВ СП Укрліфт , з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, та здійснений висновок про те, що позивач безперечно має право на податковий кредит.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що фактичне здійснення господарських операцій Підприємством з ПП Рембуткомплект-Плюс , ТОВ СП Укрліфт , ПП Дніпро-Інвестгруп та подальша реалізація отриманих послуг, а також рух активів в процесі господарської діяльності вказує на необґрунтованість висновків податкового органу викладених актом перевірки та відсутність підстав для збільшення позивачу суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість за вказаними господарськими операціями.

Оцінуючи спір щодо ненадання Підприємством первинних документів по взаємовідносинам з ТОВ ПГ Венга за листопад 2012 року, у зв`язку з чим неможливо встановити суть та економічну доцільність господарських операцій, суд апеляційної інстанції встановив, що податковим органом призначено документальні позапланові невиїзні перевірки Підприємства по взаємовідносинам, зокрема, з цим контрагентом за листопад 2012 року.

Висновками акта перевірки від 25 грудня 2013 року контролюючий орган встановив відсутність фактичного виконання робіт, послуг по взаємовідносинам з ТОВ ПГ Венга за грудень 2012 року на загальну суму 351300, 00 грн, в тому числі податок на додану вартість - 58550, 00 грн.

Результати дослідження судом апеляційної інстанції облікової картки рахунку 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками по контрагенту ТОВ ПГ Венга за грудень 2012 року, реєстру отриманих податкових накладних за грудень 2012 року, додатку № 5 до декларації з податку на додану вартість Розшифровка податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за грудень 2012 року зумовили висновок про відсутність взаємовідносин позивача з ТОВ ПГ Венга у грудні 2012 року.

Аналізуючи положення підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, пунктів 79.1, 79.2 статті 79 Податкового кодексу України, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про протиправність дій контролюючого органу, які виявились у проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки Підприємства по взаємовідносинам з ТОВ ПГ Венга за листопад 2012 року, в той час як наказами начальника Криворізької північної ОДПІ перевірка призначена саме за грудень 2012 року, внаслідок чого Підприємство було позбавлено можливості надати первинні документи по взаємовідносинам з цим контрагентом за листопад 2012 року, оскільки не повідомлялось про таку необхідність.

Оцінюючи доводи відповідача про безтоварність господарських операцій між Підприємством та ТОВ АПК Співдружність , ПП Енергосталь , ТОВ Пром Альянс ЛТД , ТОВ Альфа-Інвест Плюс , суди попередніх інстанцій встановили, що висновки про безтоварність здійснено не за наслідками дослідження первинних документів, а по факту їх відсутності, внаслідок вилучення документів за протоколом виїмки від 03.09.2012, проведеної на виконання постанови від 19.07.2012 старшим слідчим Н.В. Коцюбко ОВС у Житомирській області.

Згідно з пунктом 85.9 статті 85 Податкового кодексу України, у разі коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов`язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів. Цим же пунктом зазначено, що у разі якщо документи, зазначені в абзаці першому цього пункту, було вилучено правоохоронними та іншими органами, терміни проведення такої перевірки, у тому числі розпочатої, переносяться до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення доступу до них.

Буквальне тлумачення цієї норми зумовило висновок про те, що в порушення вказаних приписів відповідачем терміни перевірки не перенесені, а відповідачем зроблений висновок про відсутність реального здійснення господарської діяльності у зв`язку з ненаданням до перевірки первинних документів та про фіктивність правочинів з контрагентами.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що наведені обставини спростовують доводи податкового органу про відсутність об`єкту оподаткування та формування податкового кредиту за спірними господарськими операціями та про те, що невиконання контрагентами позивача своїх зобов`язань по сплаті податку до бюджету тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цих осіб. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо такого формування і має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Оцінюючи спірні операції суди попередніх інстанцій висновувалися на доведеності поставки контрагентами позивача товару (продукції виробничо-технічного призначення) і послуг та подальшого їх використання у власній господарській діяльності в оподаткованих операціях.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність у позивача відповідних первинних документів як підстав для бухгалтерського обліку господарських операцій, якими зафіксовані факти їх здійснення, відповідно до частини першої та другої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Здійснення позивачем господарських операцій, їх реальний характер, встановлено судами попередніх інстанцій, що доводиять правомірність формування позивачем податкового кредиту по факту придбання товару (продукції), послуг та спростовує висновки податкового органу про податкові правопорушення покладені в основу прийняття податкового повідомлення-рішення.

Відсутність підстав збільшення грошових зобов`язань з податку на додану вартість спірним податковим повідомленням-рішенням унеможливлює застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Неприйнятним є довід податкового органу про неможливість проведення звірки податковим органом з його контрагентами, з огляду на те, що зафіксовані актом податкових інспекцій факти неможливості проведення звірок посвідчують виключно цю обставину і жодним чином не впливають на склад податкового правопорушення в розумінні статті 109 Податкового кодексу України.

Суд зазначає, що відповідачем касаційною скаргою не обґрунтовано, із зазначенням того, у чому полягає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, внаслідок чого у цій частині касаційна скарга є невмотивованою.

Відповідач касаційною скаргою просить про переоцінку, додаткову перевірку доказів стосовно здійснення господарських операцій із контрагентом позивача, що знаходиться за межами касаційного перегляду встановленими частиною другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга відповідача залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Криворізької північної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 січня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2015 року у справі № 804/9406/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду