Ухвала

від 10.07.2019 по справі 757/35443/19-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/35443/19-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого в особливо важливих справах четвертого відділу з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 про передачу в управління речових доказів, -

В С Т А Н О В И В:

09.07.2019 Слідчий в особливо важливих справах четвертого відділу з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 , за погодженням із заступником начальника першого відділу процесуального керівництва Другого управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань ОСОБА_4 , звернувся до слідчого судді із клопотанням про передачу речових доказів у кримінальному провадженні №12016110130000211 від 22.01.2016, а саме: цукор-пісок, який належить державі в особі ДСБУ «Аграрний фонд» та зберігається на складах ТОВ «ВКФ «Амос» за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Підприємницька, 22, відповідно даних бухгалтерського обліку у кількості 18490,855 тонн, передати в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (код СДРПОУ 41037901) для реалізації.

В судове засідання прокурор/слідчий не з`явися, про місце і час розгляду клопотання повідомлений належним чином. Слідчий подав до суду заяву про розгляд вказаного провадження у відсутність сторони обвинувачення, клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Власник майна та його представник в судове засідання не викликалися, оскільки слідчий суддя, враховуючи наявність обставин, зазначених у клопотанні (ризики вчинення перешкод, які унеможливлять передачу та забезпечення ефективного управління майном), дійшов висновку, що це є необхідним з метою забезпечення передачі в управління майна.

Згідно норми ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду клопотання слідчим суддею не здійснювалась.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використаннісвоїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

За таких обставин, приймаючи до уваги те, що слідчий суддя, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, створив необхідні умови для реалізації особою, яка подала клопотання, її процесуальних прав на участь у розгляді цієї справи в суді, ураховуючи, що підстав для визнання явки сторони обвинувачення обов`язковою не має, вважаю за можливе розглянути клопотання у його відсутність.

Вивчивши клопотання, дослідивши його матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.

Управлінням з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12016110130000211 від 22.01.2016. У рамках зазначеного провадження серед інших досліджуються обставини розкрадання службовими особами ТОВ «ВКФ «Амос» частини цукру-піску в кількості понад 5 тисяч тонн, що належить ДСБУ «Аграрний фонд», який знаходився на зберіганні ТОВ «ВКФ «Амос» у м. Бровари Київської області, вул. Підприємницька, 22, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 365, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 367, ч. 4 ст. 368, ч. 1 ст. 375, ч. 2 ст. 397 КК України.

Досудовим розслідуванням установлено, що 19.03.2012 між ДСБУ «Аграрний фонд» та ТОВ «Еверіз Веб Солюнешс» (код ЄДРПОУ 37332384) укладено договір зберігання № 17ц та передано на зберігання цукор - пісок у складських приміщеннях за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Підприємницька, 22, які (склади), в свою чергу, ТОВ «Еверіз Веб Солюшенс» орендувало в ТОВ «ВКФ «Амос» (код ЄДРПОУ 34899817).

У подальшому, ТОВ «Еверіз Веб Солюшенс» відмовилось від надання послуг з відповідального зберігання цукру та розірвало угоду з ДСБУ «Аграрний фонд». У свою чергу, ДСБУ «Аграрний фонд» 30.01.2014 уклало договір складського зберігання № 1ц з ТОВ «ВКФ «Амос», в приміщеннях якого вже фактично знаходився зазначений вище цукор - пісок.

Відповідно до акту передавання - приймання від 31.01.2014 між ТОВ «Еверіз Веб Солюшенс», ДСБУ «Аграрний фонд» та ТОВ «ВКФ «Амос» на зберігання останньому передано 59278, 655 тон цукру.

Відповідно до аудиторського звіту діяльності Аграрного фонду від 21.12.2015 № 24-17/16 за обліковими даними ДСБУ «Аграрний фонд» та ТОВ «ВКФ «Амос» на складах останнього має зберігатись 49 тисяч тон цукру - піску.

Разом із тим встановлено, що з часу переміщення цукру на склади ТОВ «ВКФ «Амос» у 2012 році по даний час перевірки фактичної наявності, тобто інвентаризації наявності та умов зберігання цукру (обміри, обчислення кількості мішків та маси цукру у штабелях тощо), представниками ДСБУ «Аграрний фонд» не проводились.

З 01.01.2016 договір № 1ц від 30.01.2014 припинив дію.

17.02.2016 та 22.02.2016 члени інвентаризаційної комісії ДСБУ «Аграрний фонд» прибули до складських приміщень ТОВ «ВКФ «Амос» за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Підприємницька, 22, для проведення інвентаризації з метою встановлення фактичної наявності цукру-піску та переміщення його до інших складів, але представники ТОВ «ВКФ «Амос» безпідставно не допустили членів інвентаризаційної комісії складу, про що було складено відповідний акт.

Разом з тим, за наявними даними (повідомлення про вчинення злочину № 8/2/4-3050 від 25.02.2016) службові особи ТОВ «ВКФ «Амос» без відповідних дозволів та при фактичній бездіяльності колишніх службових осіб ДСБУ «Аграрний фонд» здійснили незаконне відчуження ввіреного їм майна цукру - піску в кількості понад 5 тисяч тон на користь невстановлених осіб, тобто фактично заволоділи майном Аграрного фонду.

Відповідно до інформації ГУ КЗЕ СБ України від 29.02.2016 № 8/2/4-3110, отриманої в ході виконання доручення слідчого встановлено, що ТОВ «ВКФ «Амос» (код ЄДРПОУ 34899817) зареєстроване за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Підприємницька, 22.

Ухвалою слідчого судді від 02.03.2016 задоволено клопотання слідчого та надано дозвіл на проведення обшуку у рамках вказаного кримінального провадження. Так, слідчими Генеральної прокуратури України під час розпочатої 14.03.2016 слідчої дії обшуку, вжито заходів до переміщення та перерахунку цукру-піску з метою встановлення його фактичної кількості, розміру нестачі та суми збитків.

Під час проведення слідчої дії на складах за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Підприємницька, 22 з метою належного зберігання частина цукру була переміщена до складських приміщень за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Привокзальна, 21.

Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів 24.07.2017 видано постанову про зміну призначеного використання цукру-піску із закінченим строком придатності, що належить Аграрному фонду № 8245, відповідно до якої постановлено змінити призначене використання цукру білого кристалічного шляхом обробки, переробки або утилізації для нехарчових цілей за переліком партій, керівництво ДСБУ «Аграрний фонд», ПАТ «Аграрний фонд» та Міністерства аграрної політики та продовольства України не може забезпечити належне розпорядження цукром, оскільки його якість не відповідає вимогам товарів, які використовуються для проведення відповідних державних інтервенцій (реалізації) через біржові контракти. Але не зважаючи на неможливість реалізації цукру через біржові контракти держава постійно несе витрати на його зберігання.

Постановою слідчого від 17.03.2016 цукор-пісок, який належить державі в особі ДСБУ «Аграрний фонд» та зберігається на складах ТОВ «ВКФ «Амос» визнано речовим доказом.

Відповідно до інформації ДСБУ «Аграрний фонд» № 40-09/44 від 04.02.2019 відповідно даних бухгалтерського обліку Аграрного фонду на відповідальному зберіганні у ТОВ «ВКФ «Амос» за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Підприємницька, 22 перебуває 18490,855 тонн цукру.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/27897/19-к від 30.05.2019 на цукор-пісок, який належить державі в особі ДСБУ «Аграрний фонд» та зберігається на складах ТОВ «ВКФ «Амос» за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Підприємницька, 22 накладено арешт.

Слідчий вказує, що на даний час для здійснення заходів по управлінню відповідним необхідно передати арештоване майно Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до статті 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Частиною 1 першої статті 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

При винесенні даного рішення судом враховано правову позицію висловлену у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Раймондо проти Італії» від 22 лютого 1994 року про те, що арешт, поза сумнівом, застосували як проміжний захід, що має забезпечити в разі необхідності подальшу конфіскацію майна, яке вважають імовірно результатом незаконної діяльності.

Так, згідно з абзацом сьомим частини шостої статті 100 КПК України, речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, а речові докази, зазначені в абзаці першому цієї частини, такої самої вартості - для їх реалізації з урахуванням особливостей, визначених законом.

У випадках, передбачених пунктами 2, 4 та абзацом сьомим частини шостої цієї статті, слідчий за погодженням із прокурором або прокурор звертається з відповідним клопотанням до слідчого судді місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, або до суду під час судового провадження, яке розглядається згідно ізстаттями 171-173цього Кодексу. Прокурор у випадку, передбаченому абзацом сьомим частини шостої цієї статті, не пізніше наступного робочого дня з моменту постановлення ухвали слідчого судді, суду надсилає копію цієї ухвали Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, із зверненням щодо прийняття активів, а також вживає невідкладних заходів щодо передачі цих активів Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Частиною першою статті 2 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» (далі - Закон) передбачено, що Національне агентство є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, та/або з управління активами, на які накладено арешт або які конфісковано у кримінальному провадженні.

У пункті 4 частини першої статті 9 Закону зазначається, що на Національне агентство покладено функцію з проведення оцінки, ведення обліку та управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні.

За абзацом четвертим частини першої статті 1 Закону, управляючи активами, Національне агентство забезпечує збереження активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, та їх економічної вартості.

Відповідно до частини третьої статті 21 Закону, управління активами, зазначеними у частині першій цієї статті, здійснюється Національним агентством на умовах ефективності, а також збереження та збільшення їх економічної вартості.

Частиною четвертою статті 21 Закону передбачено, що майно, в тому числі у вигляді предметів чи великих партій товарів, зберігання якого через громіздкість або з інших причин неможливе без зайвих труднощів, або витрати із забезпечення спеціальних умов зберігання якого чи управління яким співмірні з його вартістю, або яке швидко втрачає свою вартість, а також майно у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню, підлягає реалізації за цінами щонайменше не нижче ринкових. Примірний перелік такого майна затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 13.09.2017 № 685 (далі - Примірний перелік).

У частині п`ятій статті 21 Закону визначено, що активи, визначені частиною четвертою цієї статті, передаються для реалізації без згоди власника на підставі ухвали слідчого судді або суду, копія якої надсилається Національному агентству негайно після її винесення з відповідним зверненням прокурора. Передача для реалізації активів може також здійснюватися за згодою їх власника, копія якої надається Національному агентству з відповідним зверненням прокурора. Реалізація здійснюється визначеними на конкурсних засадах юридичними особами.

Порядок відбору таких юридичних осіб та порядок реалізації активів визначено постановами Кабінету Міністрів України «Про відбір на конкурсних засадах юридичних осіб, які здійснюють реалізацію арештованих активів» від 09.08.2017 № 558 та «Про затвердження Порядку реалізації арештованих активів на електронних торгах» від 27.09.2017 № 719.

Наразі відібраною Національним агентством на конкурсних засадах юридичних осіб, які здійснює реалізацію арештованих активів (на аукціоні ОреnМаrket є державне підприємство «СЕТАМ» (КОД ЄДРПОУ 39958500).

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону управління рухомим та нерухомим майном, цінними паперами, майновими та іншими правами здійснюється Національним агентством шляхом реалізації відповідних активів або передачі їх в управління (за договором).

Активи прийняті Національним агентством в управління, підлягають оцінці, яка здійснюється визначеними за результатами конкурсу суб`єктами оціночної діяльності, та передачі в управління визначеним за результатами конкурсу юридичним особам або фізичним особам - підприємцям у порядку, встановленому законодавством про публічні закупівлі.

Таким чином, Закон, зокрема, у ст. 21, встановлює дискреційні повноваження Національного агентства, які полягають у компетенції Національного агентства самостійно установлювати належність або неналежність активів до видів майна, визначених у Примірному переліку (затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 13.09.2017 № 685), та в залежності від цього визначати, з урахуванням принципу верховенства права, який шлях управління активами є найбільш ефективний, тобто найбільше дозволяє забезпечувати збереження вартості активів, а також її збільшувати (за можливості).

Також, слід зауважити, що положеннями ч. 11 статті 170 КПК України визначено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Таким чином, незастосування заходів щодо передачі в управління Національному агентству майна та в результаті цього невжиття заходів щодо збереження та підтримання стану арештованого майна утруднить або зробить неможливим (втрата, зменшення його економічної вартості) застосування негативних наслідків до осіб у разі винесення обвинувального висновку стосовно останніх, що унеможливить досягнення завдань кримінального провадження.

Для повної реалізації цілей, для яких було накладено арешт на вищевказане нерухоме майно, для виключення прямого або опосередкованого впливу та посягання осіб на арештоване майно, збереження економічної вартості, можливості принесення прибутку та збереження корисних властивостей арештованого майна, запобігання можливості знищення, виключення ймовірності неправомірного використання майна, слідчий суддя приходить до переконання про необхідність здійснити передачу даного майна до Національного агентства. Адже, у сторони обвинувачення відсутні засоби та ресурси для управління вказаним майном, на відміну від Національного агентства, яке було створене з відповідною метою та діяльність якого детально регламентована законодавством.

Вищезазначене арештоване майно потребує спеціальних заходів з управління ним, спрямованих на збереження та збільшення його вартості тощо. Вирішення цих питань можливе лише з повноваженнями, наданими Національному агентству.

Вимогами статті 24 Закону, встановлено, що надходження від здійснюваного Національним агентством управління активами, а також кошти, одержані на підставі міжнародних угод щодо розподілу та повернення активів в Україну, перераховуються до державного бюджету.

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя оцінює індивідуальні ознаки та властивості арештованого у даному кримінальному провадженні майна, вартість якого значно перевищує 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2019 року, та як наслідок виходить з того, що зазначені у клопотанні підстави для передачі майна на здійснення заходів з управління ним, мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та одночасно враховує, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити необхідність передачі такого майна на здійснення заходів з управління ним, з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, а речові докази, зазначені в абзаці першому цієї частини, такої самої вартості - для їх реалізації з урахуванням особливостей, визначених законом.

Окрім іншого, частиною 8 статті 21 Закону, передбачено, що у разі надходження винесеного у межах наданих законом повноважень рішення прокурора, а також судового рішення, що набрало законної сили, яким скасовано арешт прийнятих в управління активів, Національне агентство у триденний строк повертає їх законному власнику.

Зважаючи на викладене, враховуючи при цьому процесуальну позицію сторони обвинувачення, яка вказує на неможливість самостійно здійснити управління вказаним майном, що узгоджується з вищевказаними приписами національного законодавства, слідчий суддя приходить до переконання про задоволення клопотання з метою досягнення завдань кримінального провадження.

На підставі викладеного керуючись ст. ст. 2, 9, 100, 131, 170-173, 309 КПК України, ст.ст. 1,9, 19, 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого в особливо важливих справах четвертого відділу з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 про передачу в управління речових доказів задовольнити.

Речові докази у кримінальному провадженні, а саме: цукор-пісок, який належить державі в особі ДСБУ «Аграрний фонд» та зберігається на складах ТОВ «ВКФ «Амос» за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Підприємницька, 22, відповідно даних бухгалтерського обліку у кількості 18490,855 тонн, передати в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (код ЄДРПОУ 41037901) для реалізації.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора, що здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №№ 12016110130000211 від 22.01.2016.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає та виконується негайно.

Слідчий суддя ОСОБА_1