Рішення

від 04.09.2019 по справі 907/465/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а , тел.: (0312) 617451

e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://zk.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.09.2019 м. Ужгород Справа № 907/465/19

Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,

За участю секретаря судового засідання Мешко Р.В.

розглянувши позовну заяву акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК", м. Київ до товариства з обмеженою відповідальністю "ПАККАР ТРАНС", м. Ужгород та до ОСОБА_1 , смт. Любар Житомирської області про стягнення солідарно суми 165 055,25грн. заборгованості.

За участю представників: не з`явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство Комерційний банк ПриватБанк звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю ПАККАР ТРАНС , м. Ужгород, та до ОСОБА_1 , смт. Любар Житомирської області про стягнення солідарно суми 165055,25грн. заборгованості за Договором б/н від 27.09.2013, у тому числі 55000,00грн. заборгованості за кредитом, 110055,25грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, посилаючись на порушення вимог ст.ст. 1, 12 Господарського кодексу України, статтями 526, 527, 530, 610 Цивільного кодексу України.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем 1 (ТОВ ПАККАР ТРАНС ) умов Договору банківського обслуговування б/н від 27.09.2013 року в частині повного та своєчасного повернення наданих у кредит грошових коштів та сплати відсотків за користування ними, а також невиконанням відповідачем 2 ( ОСОБА_1 ) обов`язків поручителя за Договором поруки № POR1421657711542 від 19.01.2015 року, укладеним на забезпечення виконання відповідачем 1 його зобов`язань перед позивачем за Договором банківського обслуговування б/н від 27.09.2013 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Згідно з ч. 3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України малозначними справами є, зокрема, справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

З огляду на наведене, оскільки справа №907/465/19, не є складною в розумінні норми ч. 4 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України, суд здійснює розгляд даної справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Так, будь-яких клопотань щодо розгляду спору з повідомленням (викликом) сторін подано не було, у зв`язку з чим, враховуючи також, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі (з огляду на заявлені предмет та підстави позову) не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку про розгляд справи без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 01.08.2019 суд ухвалив відкрити провадження у справі, призначити розгляд справи по суті на 04 вересня 2019 р. на 11:00год., справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, визначити відповідачам строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали, для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали. Встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив до 04.09.2019 р.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Ухвала суду від 01.08.2019 була надіслана відповідачу 1 - 02.08.2019 року, рекомендованим листом, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адресу місцезнаходження відповідача, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань:88015, Закарпатська обл. м. Ужгород вул. Богомольця, б.21 оф.30. як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, повернуто до суду 04.09.2019, з позначкою за закінченням встановленого строку зберігання . Відповідачу 2 також надіслано - 02.08.2019 рекомендованим листом, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адресу місцезнаходження відповідача, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 13100, Житомирська обл., смт. Любар, вул. Володарського, 16 як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, повернуто до суду 29.08.2019, за закінченням встановленого строку зберігання .

Пунктом 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 року роз`яснено, що за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно з пунктом 3 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Відповідач 1 та Відповідач 2 не скористалися своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк.

Суд вказує про те, що відповідачі не були обмежені у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідачі у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подали до суду відзив на позов, а відтак не скористалися наданими процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачами відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Судом також враховано, що згідно з приписами п. 6.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та письмові пояснення, викладені позивачем у позовній заяві, суд-

ВСТАНОВИВ:

27.09.2013 р. ТОВ ПАККАР ТРАНС (далі Відповідач-1) було підписано заяву про відкриття поточного рахунку (далі - Заява). Згідно Заяви Відповідач-1 приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг" (надалі - Умови), Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із Заявою складають Договір банківського обслуговування №Б/Н від 27.09.2013 р. (далі - Договір) та взяв на себе зобов`язання виконувати умови Договору.

Відповідно до 3.18.1.16. Умов - при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до Умов і правил надання банківських послуг (або у формі Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт- банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно - цифрового підпису та / або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Частиною 1 статті 634 Цивільного кодексу України закріплено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 3 Закону України Про електронний цифровий підпис Електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки). Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму.

У відповідності з ч. 2. ст. 639 Цивільного кодексу України якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до Договору Відповідачу-1 була встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок НОМЕР_1 , в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв`язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших ), що визначено і врегульовано Умовами та правилами надання банківських послуг .

Згідно п. 3.18.1.1. Умов - кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів та здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку Банка та Клієнта.

Пунктом. 3.181.3 Умов - кредит надається в обмін на зобов`язання Клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди.

Відповідно до розділу Умов 3.18.4. яким затверджений порядок розрахунків, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка). Порядок розрахунку відсотків:

За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (далі - період в який дебетове сальдо підлягає обнуленню ), розрахунок відсотків здійснюється за процентною ставкою у розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної зaборгованостi (п. 3.18.4.1.1. Умов).

При необнулені дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, клієнт сплачує банку за користування кредитом відсотки в розмірі 24% річних, починаючи з останньої дати, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню (п. 3.18.4.1.2. Умов).

У разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов`язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п. З.18.4.1.3. Умов).

Під непогашенням кредиту мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня. (п. 3.18.4.1.4. Умов).

Згідно п. 3.18.4.9 Умов розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.

Пунктом 3.18.4.4. Умов визначено розмір винагороди за використання ліміту, яку позичальник сплачує банку 1-го числа кожного місяця.

При несплаті винагороди, відсотків у відповідні їм дати сплати, вони вважаються простроченими. (п.3.181.8 Умов).

Позивач в позові зазначає, що станом на 10.07.2019 року заборгованість відповідача-1 за Договором становить 306109,22 грн. та складається з 55000,00 грн. - заборгованість за кредитом; 110055,25 грн. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість; 9680,00 грн.. - заборгованість по комісії за користування кредитом; 131373,97 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором.

Враховуючи ч.1 ст.14 Господарського кодексу України, беручи до уваги приписи статей 15 та 16 Цивільного кодексу України позивачем самостійно обрано спосіб судового захисту та визначено розмір своїх позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Господарського кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Частиною 1 статті 14 Господарського кодексу України закріплено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 Господарського кодексу України).

За таких обставин, розмір позовних вимог до відповідача, яку позивач просить задовольнити, складає 165055,25 грн., з яких: 55000.00 грн. заборгованості за кредитом; 110055,25 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом.

Пунктом 3.18.3.1 Умов визначено порядок забезпечення зобов`язань клієнта, а саме встановлено, що в якості забезпечення виконання зобов`язань за цим Договором Клієнт за вимогою Банку зобов`язується передавати в заставу майно або майнові права по додаткових угодах.

В ході судового розгляду справи судом встановлено, що 19.01.2015 р. між ПАТ КБ Приватбанк , правонаступник якого є позивач та ОСОБА_1 , (відповідачем 2) було укладено договір поруки №POR142167711542 (далі - Договір поруки), предметом якого є надання поруки відповідачем-2 за виконання зобов`язань відповідача-1, які випливають з Договору (п. 1.1. Договору поруки).

Згідно із п. 1.2. договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за Угодою 1 та Угодою 2 в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

Враховуючи те, що відповідач-1 належним чином не виконує свого обов`язку щодо повернення кредиту у відповідності до умов договору позивач звертається до суду із матеріально-правовою вимогою про солідарне стягнення заборгованості, що відповідає способу судового захисту, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Частинами 1 та 2 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 Позика глави 71 Позика. Кредит. Банківський вклад Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч.1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Позивачем належним чином доведено факт виконання умов кредитного договору б/н від 27.09.2013 р., докази у підтвердження наявні у матеріалах справи (довідка про розміри кредитних лімітів від 17.07.2019, копії виписки по рахунку відповідача 1 у період 24.02.2016 по 17.07.2019р.р.).

Відповідачем отримані кошти у встановлений договором строк повернуті не були. Матеріали справи не містять доказів у підтвердження протилежного та вищенаведених висновків суду.

Враховуючи викладене, з урахуванням відсутності в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, позовні вимоги про стягнення заборгованості у сумі 55000,00 грн. за кредитом підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлена позовна вимога про стягнення заборгованості по процентам за користування кредитом у сумі 110055,25 грн.

Так згідно, розділу 3.18.4. Умов яким затверджений порядок розрахунків, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).

Суд, здійснивши перевірку розрахунку заборгованості по відсоткам за користування кредитом, вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають повному задоволенню.

Щодо солідарного обов`язку відповідача 2 суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Статтею 554 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Частиною 4 статті 559 ЦК України встановлено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя, якщо інше не передбачено законом. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року з дня укладення договору поруки, якщо інше не передбачено законом.

У пункті 4.1. договору поруки сторони взаємно домовились, що порука за цим договором припиняється через 15 років після укладання цього договору.

Згідно із п. 1.2. договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за Угодою 1 та Угодою 2 в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків.

Відповідно до приписів ст.ст. 610, 554 Цивільного кодексу України, боржник та поручитель несуть відповідальність як солідарні боржники.

Частина 1 статті 543 Цивільного кодексу України визначає, що у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Пунктом 1 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи підприємці.

Предметом розгляду за даним позовом є стягнення заборгованості за кредитним договором, сторонами якого с суб`єкти господарювання. Крім цього, Позивачем заявлена позовна вимога до поручителя - фізичної особи, який уклав правочин в забезпечення виконання зобов`язання відповідача-1 (суб`єкта господарської діяльності). За таких обставим, враховуючи приписи статей 4, 20, 45 ГПК України, даний позов підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За наведених вище обставин Судом встановлено, що відповідач порушив свої зобов`язання за Договором, не здійснив повернення суми кредитних коштів, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 165055,25 грн., факт існування якої позивачем належним чином доведений та відповідачем 1 у встановлений законом спосіб не спростований.

Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі шляхом солідарного стягнення з відповідачів заборгованості в сумі 165055,25 грн.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору у сумі 2475,83 грн. покладаються на відповідачів порівну.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 195, ч. 1 ст. 202, ст.ст.231, 232, 233, 237, 238, 239, 240, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю ПАККАР ТРАНС (адреса: 88015, Закарпатська обл., місто Ужгород, вул. Богомольця, будинок 21, офіс 30, код ЄДРПОУ: 38779530) та ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ід .код НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) суму 165 055,25грн. (сто шістдесят п`ять тисяч п`ятдесят п`ять гривень 25 коп.) в т. ч. 55000,00грн. (п`ятдесят п`ять тисяч гривень 00 коп.) заборгованості, та суму 110055,25грн. (сто десять тисяч п`ятдесят п`ять гривень 25. коп.) - заборгованості за відсотками по кредиту.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ПАККАР ТРАНС (адреса: 88015, Закарпатська обл., місто Ужгород, вул. Богомольця, будинок 21, офіс 30, код ЄДРПОУ: 38779530) на користь Акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) суму 1237,91грн (тисячу двісті тридцять сім гривень 91 коп.) - у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

4.Стягнути з ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ід.код НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) суму 1237,91грн. (тисячу двісті тридцять сім гривень 91 коп.) - у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Видати накази на виконання рішення в порядку вимог п. 4 ст. 327 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 11.09.2019

Суддя О.Ф. Ремецькі