номер провадження справи 33/131/19
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.09.2019 Справа № 908/1797/19
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Мірошниченко М.В.,
При секретарі судового засідання Хилько Ю.І.
Розглянувши у судовому засіданні матеріали справи № 908/1797/19
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТС» (49070, м. Дніпро, вул. Мечникова, буд. 10-Б)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми «Мономах - 95» (69098, м. Запоріжжя, вул. Бочарова, буд. 16, кв. 27)
про стягнення заборгованості
За участю представників сторін:
Від позивача - Явтушенко С.П., довіреність № б/н від 02.09.2019 р.;
Від відповідача - не з`явився
СУТНІСТЬ СПОРУ:
22.07.2019 р. у Господарський суд Запорізької області надійшла позовна заява (вих. № 180601 від 18.06.2019 р.) Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТС» до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми «Мономах - 95» про стягнення заборгованості у розмірі 26190,06 грн.
Відповідно до витягу з протоколу розподілу судової справи між суддями від 22.07.2019 р. здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1797/19 та визначено до розгляду судді Мірошниченко М.В.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 26.07.2019 р. у справі № 908/1797/19 вказана позовна зава залишена без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків позовної заяви, вказаних в ухвалі.
До суду від позивача надійшла письмова заява, якою усунуті недоліки позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 13.08.2019 р. позовна заява прийнята до розгляду суддею Мірошниченко М.В., відкрито провадження у справі № 908/1797/19, якій присвоєно номер провадження 33/131/19, справу до розгляду за правилами спрощеного провадження призначено у засіданні господарського суду на 11.09.2019 р.
У судове засідання 11.09.2019 р. з`явився представник позивача, який підтримав позовні вимоги.
Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України здійснювалося фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
У судовому засіданні 11.09.2019 р. справу розглянуто, оголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.
Позовні вимоги, згідно з позовною заявою, мотивовані тим, що відповідач не виконав зобов`язання щодо оплати поставленого за видатковою накладною № 409/И1 від 04.01.2018 р. товару, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 26008,00 грн. Часткова оплата була здійснена 05.02.2019 р. у сумі 6500,00 грн. Письмова вимога, яка була вручена відповідачу 12.04.2019 р., щодо сплати боргу, виконана останнім не була. На прострочену заборгованість позивачем нараховані інфляційні витрати у розмірі 182,06 грн. Позов обґрунтований ст.ст. 525, 526, 530, 610 ЦК України.
Представник відповідача у судове засідання не з`явився, причин неявки не повідомив. Про час та місце судового слухання справи відповідач повідомлений відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України. Ухвала суду про відкриття провадження у справі вручена представнику відповідача 17.08.2019 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Згідно з Законом України Про доступ до судових рішень кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Відтак, відповідач не був позбавлений можливості ознайомитися з ухвалю суду у дійсній справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Відзив на позов від відповідача до суду не надійшов.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи предмет спору, а також доказове наповнення матеріалів справи, оскільки справа є малозначною, пріоритетним для якої є швидке вирішення спору, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідача у порядку ст. 165 ГПК України, за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши наявні матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд,
ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з матеріалів справи, згідно з видатковою накладною № 409/И1 від 04.09.2018 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «ІТС» (позивач) поставлено, а Товариством з обмеженою відповідальністю Фірмою «Мономах - 95» (відповідач) прийнято товар: комплект котушок КМТД-102 38ОВ у кількості 3 комплекти, командоконтролер ККП-1121 А У2 у кількості 4 шт., командоконтролер ККП 1206 А У2 у кількості 1 шт., на загальну суму 32508,00 грн. з ПДВ (сума без ПДВ - 27090,00 грн.). У графі «отримав(ла)» вказаної накладної міститься підпис особи (представника відповідача), яка отримала товар, який скріплений круглою печаткою юридичної особи ТОВ Фірми «Мономах - 95» .
Передання вказаного товару відповідачу підтверджується також товарно-транспортною накладною № Р409/И1 від 04.09.2018 р., в якій у графі прийняв (відповідальна особа вантажоодержувача) міститься прізвище, ініціали та підпис особи (представника відповідача - директор Похилюк В.В.), яка отримала товар, який скріплений круглою печаткою юридичної особи ТОВ Фірми «Мономах - 95» .
У матеріалах справи наявний рахунок (копія) № 409/И1 від 04.09.2018 р., виставлений позивачем відповідачу на суму 32508,00 грн.
05.02.2019 р. відповідач перерахував позивачу 6500,00 грн. з призначенням платежу: сплата за ТМЦ згідно рахунка № 409/И1 від 04.09.18 р., в т.ч. ПДВ 20% 1083,33 грн. .
11.04.2019 р. позивач направив відповідачу письмову вимогу (вих. № 110401 від 11.04.2019 р.), якою вимагав у семиденний термін з дати отримання цієї вимоги перерахувати суму 26008,00 грн. заборгованості за поставлений по видатковій накладній № 409/И1 від 04.09.2018 р. товар. Вимога отримана відповідачем 12.04.2019 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відповідач за отриманий товар з позивачем не розрахувався, у зв`язку з чим позивач звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовом, за яким відкрите провадження у дійсній справі.
Вирішуючи спір по суті, суд враховує таке.
Частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Зокрема, у п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, є договори та інші правочини.
За приписами п. 1 ч. 1 ст. 208 Цивільного кодексу України правочини між юридичними особами належить вчиняти в письмовій формі.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Згідно зі ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Із матеріалів справи слідує, що між ТОВ «ІТС» та ТОВ Фірмою «Мономах-95» на підставі ст.ст. 11, 202, 509, 642 ЦК України, ст. 181 ГК України виникли зобов`язання на підставі укладеного у спрощений спосіб договору, який за своїм змістом фактично є договором поставки
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно ст. 691 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
У пункті 1.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» роз`яснено, якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов`язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов`язку негайного виконання; такий обов`язок випливає, наприклад, із припису частини першої статті 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред`явив йому кредитор пов`язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов`язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору. Відповідні висновки випливають зі змісту частини другої статті 530 ЦК України.
Відповідач отримання товару за видатковою накладною № 409/И1 від 04.09.2018 р. не заперечив та не спростував. Як зазначалося судом вище, відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов не скористався, свого представника у судове засідання не направив.
Згідно матеріалів справи, відповідачем було сплачено 6500,00 грн. за поставку товару за видатковою накладною № 409/И1 від 04.09.2018 р. Відповідач доказів оплати товару у повному обсязі суду не надав.
Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача основної суми боргу у розмірі 26008,00 грн. за поставлений за накладною № 409/И1 від 04.09.2018 р. товар є обґрунтованою, підтверджена належними доказами та підлягає задоволенню.
Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 182,06 грн. інфляційних втрат, нарахованих за травень 2019 року.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Приймаючи до уваги встановлений судом факт прострочення відповідачем виконання основного грошового зобов`язання, вимоги про стягнення з нього інфляційних втрат заявлені позивачем обґрунтовано.
Суд перевірив розрахунок інфляційних втрат, визнав його вірним, у зв`язку з цим вимога про стягнення інфляційних втрат у розмірі 182,06 грн. підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, позов у цілому задовольняється повністю.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір у розмірі 1921,00 грн. стягується з відповідача на користь позивача.
Позивач надав попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат та просив стягнути з відповідача 3000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно частин 1-3 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно, витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимоги про відшкодування таких витрат.
Позивач до позовної заяви долучив копію договору про надання юридичної допомоги від 17.06.2019 р. № б/н, укладений між ТОВ ІТС та адвокатом Явтушенко С.П., предметом якого є, зокрема, консультування по питанню стягнення заборгованості з ТОВ Фірми Мономах - 95 , складення вимог про виконання грошового зобов`язання, підготовку та відправлення у Господарський суд Запорізької області позовної заяви про стягнення заборгованості. Згідно п.п. 4.1, 4.2 договору винагорода адвоката складає 3000,00 грн. без ПДВ. Оплата гонорара адвоката по даному договору проводиться на протязі 3 календарних днів з моменту підписання договору. Згідно підписаного сторонами за договором актом від 18.07.2019 р. виконаних робіт по договору про надання юридичної допомоги від 17.06.2019 р., адвокатом Явтушенко С.П. у повному об`ємі надані юридичні послуги, передбачені договором від 17.06.2019 р., а саме: клієнту надані інформаційно-правові послуги згідно п.п. 1.2, 2.1 договору у повному об`ємі; клієнтом проведена оплата гонорару адвоката в сумі 3000,00 грн. згідно п. 4.1 договору. Оплата 3000,00 грн. адвокату позивачем підтверджується платіжним дорученням № 358 від 18.07.2019 р., оригінал якого знаходиться в матеріалах справи. Також позивачем долучено до позовної заяви копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 1786 ОСОБА_1 , оригінал довіреності від 02.09.2019 р., виданої ТОВ ІТС на ім`я адвоката Явтушенко С.П.
Суд вважає понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3000,00 грн. доведеними та підтвердженими. Враховуючи наведене, з відповідача на користь позивача стягується сума 3000,00 грн. витрат на правничу допомогу.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми «Мономах - 95» (69098, м. Запоріжжя, вул. Бочарова, буд. 16, кв. 27, код ЄДРПОУ 22155080) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТС» (49070, м. Дніпро, вул. Мечникова, буд. 10-Б, код ЄДРПОУ 30004231) 26008 (двадцять шість тисяч вісім) грн. 00 коп. основного боргу, 182 (сто вісімдесят дві) грн. 06 коп. інфляційних втрат, 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. судового збору, 3000 (три тисячі) грн. 00 коп. витрат на правничу допомогу.
Відповідно ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 256, пп. 17.5 п. 17 розділу Перехідних положень ГПК України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано - 12 вересня 2019 р.
Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя М.В. Мірошниченко
Суд | Господарський суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 11.09.2019 |
Оприлюднено | 12.09.2019 |
Номер документу | 84185691 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Запорізької області
Мірошниченко М.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні