Рішення

від 12.09.2019 по справі 910/9111/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.09.2019Справа № 910/9111/19

Суддя Господарського суду міста Києва Ягічева Н.І., розглянувши у порядку спрощеного провадження господарську справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕКО Інтерфейс ТОВ" (вул.Ломоносова, буд. 73-Г, м.Київ, 03022, код ЄДРПОУ 40109896)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вірма - Електросвіт" (вул.Заболотного, буд. 15, м.Київ, 03143, код ЄДРПОУ 35911101)

про стягнення 20 939,75 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕКО Інтерфейс ТОВ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вірма - Електросвіт" про стягнення суми 20 939,75 грн основного боргу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач поставив відповідачу товар, однак оплата за товар відповідачем здійснена не була, в зв`язку з чим позивач звернуся до суду з позовом про стягнення заборгованості.

Ухвалою Господарського суд міста Києва від 12.07.2019 відкрито провадження у справі № 910/9111/19, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання) та визначено сторонам строки для надання відзиву, відповіді на відзив, заперечень на відповідь на відзив.

Будь - яких заяв, клопотань або заперечень від сторін до суду не надходило.

Згідно положень ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

Між товариством з обмеженою відповідальністю Теко Інтерфейс ТОВ (надалі - позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вірма-Електросвіт" (надалі - відповідач, покупець) була досягнута усна домовленість, за умовами якої позивач зобов`язався поставити товар, а відповідач в свою чергу зобов`язався оплатити його.

Замовлення від відповідача були прийняті та сформовані рахунки на оплату, а саме: №СТФ-11859 від 29.08.2018 на суму 4480,90 грн, №СФ-12051 від 07.09.2018 на суму 14 184,80 грн, № СТФ-12240 від 18.09.2018 на суму 2 274,05 грн.

Після узгодження терміну поставки товару, позивач здійснив відповідачу поставку товару, що підтверджується видатковими накладними, а саме: № 1665 від 10.09.2018 на суму 4 480,90 грн, №1668 від 10.09.2018 на суму 12 409,80 грн, №1750 від 18.09.2018 на суу 1 775,00 грн, № 1762 від 18.09.2018 на суму 2 274,05 грн.

Проте, відповідач в порушення досягнутої домовленості зобов`язання з оплати поставленого товару не виконав, поставлений товар на загальну суму у розмірі 20 939,75 грн не оплатив.

31.05.2019 року з метою досудового врегулювання спору позивач звернувся до відповідача з вимогою вих. №47 протягом 7 днів сплатити за поставлений товар. Факт направлення вказаної вимоги на адресу відповідачів підтверджується накладною № 0304005086530 від 31.05.2019.

Однак, за доводами позивача, дані вимоги залишені відповідачами без відповіді та задоволення, зобов`язання з поставки оплаченого позивачем товару не виконано, повернення грошових коштів на рахунок позивача не здійснено.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 2 ст. 205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Частиною 1 статті 639 ЦК України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

За приписами ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Договір, відповідно до ст. 638 ЦК України, є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно зі ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (ч. 2 ст. 640 ЦК України).

Враховуючи викладене та зважаючи на зміст спірних правовідносин, суд дійшов висновку про те, що між сторонами виникли господарські правовідносини з поставки товару, шляхом укладення договору у спрощений спосіб, а дії сторін щодо виставлення рахунку-фактури на оплату товару та його безпосередня оплата засвідчують їх волю для настання відповідних правових наслідків.

Частиною 1 ст. 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Станом на момент розгляду спору, відповідач не надав суду доказів, які б підтверджували оплату поставленого позивачем товару.

Відповідач не скористався своїм правом та не подав до суду відзивів на позовну заяву чи докази, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили б про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.

З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про доведеність та обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 20 939,75 грн., у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вірма - Електросвіт" (вул.Заболотного, буд. 15, м.Київ, 03143, код ЄДРПОУ 35911101) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕКО Інтерфейс ТОВ" (вул.Ломоносова, буд. 73-Г, м.Київ, 03022, код ЄДРПОУ 40109896) 20 939 (двадцять тисяч дев`ятсот тридцять дев`ять) грн. 75 коп заборгованості та 1 921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн. 00 коп судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 12.09.2019

Суддя Н.І. Ягічева