Рішення

від 12.09.2019 по справі 910/8955/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.09.2019Справа № 910/8955/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Сівакової В.В. розглянувши матеріали справи

За позовом Приватного акціонерного товариства КДЗ

до Товариства з обмеженою відповідальністю Спецсталькомплект Дніпро

про стягнення 60.000,00 грн.

Представники сторін: не викликались

СУТЬ СПОРУ:

08.07.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства КДЗ до Товариства з обмеженою відповідальністю Спецсталькомплект Дніпро про стягнення 60.000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що між сторонами укладено договір поставки № 0007.12/2017/09/261/2017 від 15.12.2017, відповідно до умов якого та на підставі специфікації № 3 від 14.05.2018 відповідач був зобов`язаний поставити на адресу позивача товар на загальну суму 120.000,00 грн протягом 20 календарних днів з моменту здійснення позивачем 50% попередньої оплати. Позивачем було переховано на рахунок відповідача встановлених 50% попередньої оплати, а саме 60.000,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 2054 від 29.05.2018, № 2079 від 30.05.2018, № 2102 від 31.05.2018, № 2124 від 01.06.2018, № 2200 від 07.06.2018 та № 2431 від 21.06.2018. Проте, відповідач поставку товару не здійснив, у зв`язку з чим позивачем було направлено на адресу відповідача претензію № юр16/15 від 29.01.2019 з вимогою повернути попередню оплату. Враховуючи те, що відповідачем не було повернуто відповідні кошти позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача 60.000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2019 відкрито провадження у справі № 910/8955/19; прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Даною ухвалою суду зобов`язано відповідача протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали подати суду відзив на позов в порядку ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу.

У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 12.07.2019 було направлено відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0103051235340 за адресою, що зазначена в позовній заяві, а саме: 01014, м. Київ, вул. Болсуновська, 8, яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 02.07.2019 є місцезнаходженням відповідача.

Проте, конверт разом з ухвалою від 12.07.2019 (номер відправлення 0103051235340) було повернуто до суду поштовим відділенням зв`язку без вручення адресату з довідкою форми Ф-20 від 30.07.2019 з позначкою не знаходиться .

Згідно з ч. 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідач вимог ухвали про відкриття провадження у справі від 12.07.2019 не виконав, письмовий відзив на позовну заяву не подав.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15.12.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю Спецсталькомплект Дніпро (постачальник, відповідач) та Приватним акціонерним товариством КДЗ (покупець, позивач) укладено договір поставки № 0007.12/2017/09/261/2017 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник здійснює поставку продукції виробничо-технічного призначення (далі - продукція) у власність покупця в асортименті, кількості, в строки та за ціною, узгодженими сторонами в специфікаціях, що є невід`ємною частиною доданого договору.

Спір виник внаслідок того, що відповідач у визначений умовами договору строк продукцію не поставив, а отже має повернути сплачену позивачем попередню оплату в сумі 60.000,00 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п. 1. ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 9.1 договору він вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2018, а в частині взаємних фінансових зобов`язань до повного їх виконання.

Відповідно до п. 2.1 договору поставка продукції здійснюється на умовах, обумовлених сторонами у відповідних специфікаціях до даного договору, згідно вимог міжнародних правил про тлумачення термінів Інкотермс-2000 . місце поставки та вантажовідправник узгоджуються сторонами у відповідних специфікаціях.

Згідно з п. 3.1 договору ціна та порядок оплати продукції, що поставляється постачальником встановлюється сторонами в специфікаціях до даного договору.

Так, згідно специфікації № 3 від 14.05.2018 до договору сторони погодили поставку піддонів дерев`яних одинарних 750х1200 СГП-24 у кількості 1000 штук загальною вартістю 120.000,00 грн.

Пунктом 3 вказаної специфікації встановлено, що оплата здійснюється шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на підставі виставленого рахунку в розмірі 50% попередньої оплати, інші 50% - після отримання продукції на склад покупця протягом 7 робочих днів.

Відповідачем було виставлено позивачу рахунок № 001705 від 17.05.2018 на суму 120.000,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем на виконання вимог договору перераховано відповідачу кошти в сумі 60.000,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 2054 від 29.05.2018, № 2079 від 30.05.2018, № 2102 від 31.05.2018, № 2124 від 01.06.2018 № 2200 від 07.06.2018, № 2431 від 21.06.2018.

Згідно п. 4 специфікації № 3 від 14.05.2018 поставка продукції на склад покупця здійснюється транспортним засобом постачальника протягом 20 (двадцяти) календарних днів з моменту отримання попередньої оплати.

З огляду на те, що попередня оплата була у повному обсязі перерахована позивачем 21.06.2018 (здійснено останній платіж) відповідач мав поставити продукцію у строк до 11.07.2018 включно.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з приписами статей 662, 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу; продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Однак, відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань за договором продукцію позивачу за специфікацією № 3 від 14.05.2018 не поставив.

Відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Отже, у розумінні приписів цієї норми покупцю належить право вимагати, крім іншого, повернення передоплати за непоставлений товар. При цьому, попередньою оплатою є часткова або повна оплата товару до його передання продавцем.

Визначене зазначеною нормою право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є за своїм змістом правом покупця на односторонню відмову від зобов`язання, внаслідок якої припиняється зобов`язання продавця перед покупцем по поставці товару і виникає нове зобов`язання повернути кошти.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання зобов`язання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи позивач звертався до відповідача з претензією № ЮР16/15 від 29.01.2019, в якій вимагав повернути сплачену попередню оплату в сумі 60.000,00 грн у строк до 11.02.2019.

Проте, відповідач не повернув попередню оплату та не надав відповіді на претензію.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про існування у відповідача зобов`язання повернути позивачу суму попередньої оплати в розмірі 60.000,00 грн на підставі вимог ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства КДЗ є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Спецсталькомплект Дніпро (01014, м. Київ, вул. Болсуновська, 8, код ЄДРПОУ 40789092) на користь Приватного акціонерного товариства КДЗ (85300, Донецька область, м. Покровськ, вул. Шмідта, 3, код ЄДРПОУ 00191738) 60.000 (шістдесят тисяч) грн 00 коп. боргу, 1.921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

СуддяВ.В.Сівакова