Рішення

від 23.08.2019 по справі 911/1263/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" серпня 2019 р. Справа № 911/1263/19

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., при секретарі судового засідання Литовці А.С., розглянувши матеріали справи

за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київреклама

до Товариства з обмеженою відповідальністю П`ЯТЬ СМАКІВ

про стягнення 76100,80 грн.

за участю представників

позивача: Борисюк О.В. - предст. за дов. № 196-432/КР від 29.01.2019;

відповідача: не з`явився.

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Київської області звернулось Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київреклама (далі - позивач, КП Київреклама ) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю П`ЯТЬ СМАКІВ (далі - відповідач, ТОВ П`ЯТЬ СМАКІВ ) про стягнення 76100,97 грн. заборгованості, яка складається з 54574,80 грн. основного боргу, 7776,89 грн. штрафу, 1347,47 грн. 3% річних, 7888,46 грн. пені та 4513,35 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем грошового зобов`язання за договором від 09.03.2017 № 109/17 на право тимчасового користування місцем(-ями) для розміщення рекламного(-их) засобу(-ів), що перебуває(-ють) у комунальній власності територіальної громади м. Києва.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.05.2019 відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 24.06.2019.

Ухвалою суду від 24.06.2019 підготовче засідання відкладено на15.07.2019.

На підставі ухвали суду від 15.07.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 12.08.2019.

Ухвалою суду від 12.08.2019 розгляд справи по суті відкладено на 23.08.2019.

Присутня в судовому засіданні 23.08.2019 представник позивача обґрунтувала в усному порядку заявлені вимоги та просила суд задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач участі уповноваженого представника в судових засіданнях не забезпечив, причин неявки суд не повідомив. Процесуальні документи у справі надсилались судом на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Святошинська, буд. 41, офіс 3. Однак відділення поштового зв`язку відповідні ухвали повернуло на адресу суду у зв`язку із закінченням терміну зберігання поштових відправлень.

З цього приводу, враховуючи позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 23.04.2018 у справі № 916/3188/16, суд зазначає, що сам лише факт не отримання стороною справи кореспонденції, якою суд, з дотриманням вимог процесуального закону, надсилав копії судових рішень за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною неявки в судові засідання, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Як свідчать матеріали справи, відповідач не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим ч. 1 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, щодо надіслання відзиву на позовну заяву.

Заяв та клопотань процесуального характеру від відповідача на час розгляду справи до суду також не надходило.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

В свою чергу суд наголошує, що відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Оскільки судом було вчинено усі дії для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, зважаючи на відсутність підстав для відкладення розгляду справи суд, на підставі ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, здійснює розгляд справи виключно за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

23.08.2019, після виходу з нарадчої кімнати, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

встановив:

між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київреклама (підприємство) та Товариством з обмеженою відповідальністю П`ЯТЬ СМАКІВ (розповсюджувач) 09.03.2017 укладено договір № 109/17 на право тимчасового користування місцем(-ями) для розміщення рекламного(-их) засобу(-ів), що перебуває(-ють) у комунальній власності територіальної громади м. Києва (далі - договір № 109/17), згідно з п. 1.1. якого на підставі відповідного наказу дозвільного органу про встановлення пріоритету на місце(-я) для розміщення рекламного(-их) засобу(-ів), дозволу(-ів) на розміщення зовнішньої реклами на певний строк та у певному місці, наданого(-их) на підставі розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), розповсюджувачеві надається право тимчасового користування місцем(-ями) для розміщення рекламного (-их) засобу(-ів) (далі - РЗ), що перебуває(-ють) у комунальній власності територіальної громади м. Києва, його районів або повноваження щодо розпорядження яким(-и) здійснюють органи місцевого самоврядування м. Києва (далі - Право тимчасового користування), за умов повного дотримання розповсюджувачем цього договору та Порядку розміщення реклами в місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 22 вересня 2011 року № 37/6253, з наступними змінами та доповненнями (далі - Порядок), а розповсюджувач зобов`язується користуватися наданим йому Правом тимчасового користування, своєчасно та згідно з умовами цього договору перераховувати плату за Право тимчасового користування виключно на поточний рахунок підприємства, належним чином, своєчасно та у повному обсязі виконувати свої обов`язки за цим договором та не зловживати наданими розповсюджувачу правами.

Відповідно до п. 2.1. договору № 109/17 наведені у цьому договорі терміни застосовуються у значеннях, наведених в чинних редакціях Закону України Про рекламу , Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 № 2067, Порядку та інших нормативно-правових актах, що регулюють відносини у сфері розміщення зовнішньої реклами.

Умовами п. 3.2. договору № 109/17 визначено, що адресні програми на Право тимчасового користування-це перелік місць для розміщення РЗ, на які розповсюджувачу надано дозволи на розміщення РЗ. Адресна програма на Право тимчасового користування має відображати перелік місць для розміщення РЗ, на які розповсюджувачу надано дозволи на розміщення РЗ, вид РЗ, дату початку та закінчення строку дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами, а також відомості про плату за Право тимчасового користування місцями для розміщення рекламних засобів за місяць, що відповідає виду РЗ та визначається згідно відповідного розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Дія та умови цього договору розповсюджується на усі встановлені за розповсюджувачем пріоритети та надані дозволи на розміщення зовнішньої реклами. Факт встановлення будь-якого пріоритету та надання будь-якого дозволу на розміщення зовнішньої реклами, внесення змін до встановленого пріоритету та його скасування (припинення) підтверджується (встановлюється) відповідним наказом дозвільного органу та/або розпорядженням виконаного органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (п. 3.3. договору № 109/17).

Відповідно до п. 3.6. договору № 109/17 адресні програми є невід`ємною частиною цього Договору.

Пунктом 4.1. договору № 109/17 обумовлено, що підприємство має право, зокрема: на підставі відповідних рішень дозвільного органу та виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) визначати розмір плати за Право тимчасового користування, змінювати розмір плати за Право тимчасового користування, у разі змін в технологічній (конструктивній) схемі РЗ, площі рекламного засобу, зонального коефіцієнту та базового тарифу; звертатися до розповсюджувача з письмовими вимогами про усунення порушення вимог Порядку та цього договору; вимоги підприємства мають бути задоволені розповсюджувачем у встановлений підприємством строк.

Водночас підпунктом 4.2.1. договору № 109/17 визначено, що підприємство зобов`язане формувати рахунки на оплату за Право тимчасового користування, інших платежів та компенсації витрат підприємства на організацію та проведення демонтажу РЗ.

Відповідно до п. 5.2. договору № 109/17 розповсюджувач зобов`язаний, зокрема: не пізніше 25 числа поточного місяця, отримувати та сплачувати рахунки за Право тимчасового користування, у тому числі у разі встановлення пріоритету; у повному обсязі сплачувати штрафи, пеню, у разі прострочення розповсюджувачем строків (термінів) сплати та порушення розповсюджувачем інших умов цього договору.

На умовах п. п. 6.1., 6.2. договору № 109/17 сторони домовились, що ціною цього договору є плата за Право тимчасового користування, розрахована згідно вимог Порядку, цього договору, згідно встановлених за розповсюджувачем пріоритетів та наданих дозволів, вказаних у відповідних адресних програмах. Розмір плати за Право тимчасового користування встановлюється виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) та нараховується підприємством відповідно до вимог Порядку та умов цього договору.

Розрахунковим періодом надання Права тимчасового користування та нарахування плати за Право тимчасового користування є календарний місяць. Плата за Право тимчасового користування нараховується підприємством щомісячно та перераховуєтеся розповсюджувачем зовнішньої реклами не пізніше двадцять п`ятого числа поточного місяця, виключно на поточний рахунок підприємства, в розмірах, зазначених підприємством в рахунках. Факт неотримання рахунку не звільняє розповсюджувача зовнішньої реклами від здійснення плати за Право тимчасового користування (п. п. 6.7., 6.8. договору № 109/17).

Відповідно до п. 8.1. договору № 109/17 останній вступає в юридичну силу з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками та діє щодо кожного місця розміщення РЗ, протягом строку дії встановленого пріоритету та/або дозволу.

На підставі розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31.08.2016 № 791 ТОВ СОЛІД ЕНЕРДЖІ видано дозволи №№ 54614-16, 54615-16 та 54616-16 із строком дії з 31.08.2016 по 30.08.2021.

Пунктом 8 Розділу II Порядку наведені підстави для переоформлення дозволів, однією з яких є набуття права власності на рекламний засіб іншою особою.

Як вбачається з викладених у позові обставин, на підставі заяви відповідача 21.02.2017 здійснено переоформлення дозволів №№ 54614-16, 54615-16 та 54616-16 із строком дії з 31.08.2016 по 30.08.2021 на ім`я ТОВ П`ЯТЬ СМАКІВ .

В подальшому - 09.03.2017 - сторонами погоджено Адресну програму на право тимчасового користування № 1 до договору № 109/17, відповідно до якої розповсюджувачу зовнішньої реклами надано право на тимчасове користування місцем (-ями) за адресою (-ами):

1) Шевченківський р-н, просп. Перемоги, 1; вид РЗ - рекламна вивіска на будинку (будівлі), споруді, розміри: 7,970х1,000, заг. пл. 7,9700 кв. м, кількість 1, №54614-16-П-1; плата за місяць без ПДВ - 1394,75 грн.;

2) Шевченківський р-н, просп. Перемоги, 1; вид РЗ - рекламна вивіска на будинку (будівлі), споруді, розміри: 3,140х0,800, заг. пл. 2,5120 кв. м, кількість 1, №54615-16-П-1; плата за місяць без ПДВ - 439,60 грн.;

3) Шевченківський р-н, просп. Перемоги, 1; вид РЗ - рекламна вивіска на будинку (будівлі), споруді, розміри: 3,140х0,800, заг. пл. 2,5120 кв. м, кількість 1, №54616-16-П-1; плата за місяць без ПДВ - 439,60 грн.

В період з вересня 2017 року по квітень 2019 року позивачем щомісячно формувались та виставлялись відповідачу рахунки на оплату визначених договором № 109/17 послуг, а саме: № 150733 від 06.09.2017; № 153500 від 12.10.2017; №155217 від 09.11.2017; № 157221 від 11.12.2017; № 159184 від 10.01.2018; №161075 від 12.02.2018; № 163340 від 14.03.2018; № 165411 від 12.04.2018; №167105 від 10.05.2018; № 169495 від 13.06.2018; № 171469 від 13.07.2018; №173642 від 13.08.2018; № 176035 від 13.09.2018; № 178293 від 12.10.2018; № 180157 від 14.11.2018; № 182592 від 14.12.2018; № 184683 від 15.01.2019; №186969 від 14.02.2019; № 189131 від 13.03.2019; № 191391 від 15.04.2019. Відповідно до наведених рахунків щомісячна плата за право тимчасового користування місцями для розміщення рекламних засобів склала 2728,74 грн., в т. ч. ПДВ 20% - 454,79 грн. Всього позивачем на виконання умов договору № 109/17 були надані відповідачу послуги на загальну суму 54574,80 грн.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач звертався до відповідача з претензією-вимогою від 02.04.2018 № 196-1485/КР про сплату заборгованості за договором № 109/17.

У відповідь на вказану претензію відповідач листом за вих. № 01-18/06 від 23.04.2018, зокрема, підтвердив та визнав претензійні вимоги та гарантував погасити заборгованість рівними частинами протягом травня-червня поточного року.

Оскільки відповідач в порушення умов договору за надані послуги не розрахувався, за останнім утворилась заборгованість у сумі 54574,80 грн., що стало підставою для звернення позивача до суду.

При вирішенні спору по суті суд виходив з наступного.

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За приписами ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Рішенням Київської міської ради від 22.09.2011 № 37/6253 затверджено Порядок розміщення реклами в місті Києві (далі - Порядок), який розроблено відповідно до Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 № 2067.

У пункті 1 Порядку визначено, що КП Київреклама - комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), підпорядковане Департаменту містобудування та архітектури та уповноважене виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) виконувати функції з укладення договорів, нарахування та отримання плати за право тимчасового користування місцями (для розміщення РЗ), які перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва, його районів або повноваження щодо розпорядження якими здійснюють органи місцевого самоврядування м. Києва, здійснювати контроль за надходженням плати за договорами, організовувати або здійснювати власними силами та засобами демонтаж самовільно встановлених рекламних засобів, забезпечувати виготовлення друкованої продукції, розміщення соціальної реклами та інформації соціального спрямування, надавати платні послуги та виконувати інші повноваження, передбачені цим Порядком та Статутом підприємства; розповсюджувач реклами - особа, яка здійснює розповсюдження зовнішньої реклами, реклами на транспорті, у ліфтах.

Згідно з пп. 3.1.1. Порядку КП Київреклама укладає з розповсюджувачем реклами договір на право тимчасового користування місцем(-ями) для розміщення рекламного(-их) засобу(-ів), що перебуває(-ють) у комунальній власності територіальної громади міста Києва (далі - договір на право тимчасового користування місцем).

Відтак, з огляду на викладені вище положення Порядку, враховуючи встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип презумпції правомірності правочину, суд приймає укладений між позивачем та відповідачем 09.03.2017 договір № 109/17 на право тимчасового користування місцем(-ями) для розміщення рекламного(-их) засобу(-ів), що перебуває(-ють) у комунальній власності територіальної громади м. Києва як належну та достатню підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Підпунктом 5.2.3. договору № 109/17 передбачено, що розповсюджувач зобов`язаний не пізніше 25 числа поточного місяця, отримувати та сплачувати рахунки за Право тимчасового користування, у тому числі у разі встановлення пріоритету.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та умов договору № 109/17, відповідач повинен був сплачувати виставлені позивачем рахунки не пізніше 25 числа поточного місяця.

За розрахунками позивача, які відповідають умовам договору № 109/17 та Порядку розміщення реклами в місті Києві, відповідач на підставі виставлених рахунків в період з вересня 2017 року по квітень 2019 року зобов`язаний був внести плату за право тимчасового користування місяця для розміщення реклами в сумі 54574,80 грн., проте, в порушення умов договору, оплати наданих позивачем послуг не здійснив, доказів зворотного суду не надав.

Часиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Порушенням зобов`язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи те, що факт надання позивачем визначених умовами договору № 109/17 послуг та факт порушення відповідачем своїх зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати наданих послуг підтверджений матеріалами справи та не спростований відповідачем, суд прийшов до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог в частині стягнення 54574,80 грн. основного боргу.

У зв`язку з тим, що відповідач оплату виставлених КП Київреклама рахунків за Право тимчасового користування вчасно та в повному обсязі не здійснив, позивач нарахував до стягнення з відповідача 7776,89 грн. 15% штрафу та 7888,46 грн. пені.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) ст. 610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань встановлено, що розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 7.2. договору № 109/17 визначено, що підприємство має право за несвоєчасне або неповне внесення платежів застосовувати до розповсюджувача пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у термін, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Пунктом 7.3. договору № 109/17 також передбачено, що підприємство має право додатково нараховувати боржнику за прострочення внесення платежів за Право тимчасового користування, що складає більше 1 місяця, штраф у розмірі 15 відсотків простроченої суми.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, останнім здійснено нарахування пені за загальний період з 26.09.2017 по 25.04.2019, від кожного простроченого платежу окремо за шість місяців від дня коли зобов`язання мало бути виконано. При цьому за прострочення платежу у вересні 2017 року період обчислення пені розпочато з 26.09.2017, на решту прострочених щомісячних платежів нарахування пені розпочато з 25 числа місяця, в якому мав бути здійснений платіж.

Слід зазначити, що частиною 1 ст. 251 Цивільного кодексу України передбачено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ст. 252 Цивільного кодексу України).

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (ст. 253 Цивільного кодексу України).

Враховуючи зазначені норми Цивільного кодексу України, а також наведені вище умови пп. 5.2.3. договору № 109/17, термін для оплати рахунків за Право тимчасового користування встановлено до 25 числа поточного місяця, у зв`язку з чим період обчислення пені починається з наступного дня після дати, в якій зобов`язання мало бути виконано, а саме - з 26 числа поточного місяця.

Виходячи з вірного визначення моменту виникнення прострочення заборгованості щодо кожного щомісячного платежу окремо, суд, за допомогою калькулятора штрафів системи Ліга:Закон , здійснивши перерахунок пені, не виходячи за межі визначених позивачем періодів, встановив, що розмір пені, який підлягає до стягнення, становить 7838,12 грн.

Також, перевіривши розрахунок штрафу, нарахованого на суму щомісячного простроченого понад 1 (один) місяць зобов`язання по внесенню платежів за Право тимчасового користування, судом встановлено, що заявлена позивачем сума штрафу в розмірі 15% штрафу від кожного простроченого платежу розрахована вірно та підлягає задоволенню в повному обсязі в сумі 7776,89 грн.

Крім того внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору №109/17, позивачем заявлено до стягнення 1347,47 грн. 3% річних та 4513,35 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з розрахунку 3% річних станом на 06.05.2019, позивачем також невірно визначено момент виникнення прострочення по оплаті за Право тимчасового користування. У зв`язку з цим судом здійснено перерахунок 3% річних починаючи з 26 числа кожного місяця (дата виникнення прострочення) по 06.05.2019 та встановлено, що загальна сума 3% річних складає 1342,99 грн., з огляду на що позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Що стосується позовних вимог про стягнення втрат від інфляції, слід зазначити, що нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається, виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція.

При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18).

За змістом наданого позивачем розрахунку боргу з урахуванням індексу інфляції станом на 06.05.2019, останній здійснено починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений відповідний платіж. Перевіривши вказаний розрахунок за допомогою калькулятора штрафів системи Ліга:Закон судом встановлено, що інфляційні втрати складають 4507,68 грн., у зв`язку з чим заявлена позивачем сума задовольняється судом частково.

Приймаючи до уваги наведене вище в сукупності, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги КП Київреклама до ТОВ ПЯТЬ СМАКІВ про стягнення 76100,80 грн. підлягають задоволенню частково та з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення: 54 574,80 грн. основного боргу, 7 776,89 грн. штрафу, 1 342,99 грн. 3% річних, 7 838,12 грн. пені та 4 507,68 грн. інфляційних втрат, решта позовних вимог не підлягає задоволенню з викладених вище підстав.

Сплачений позивачем судовий збір, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 129, 232, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю П`ЯТЬ СМАКІВ (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Святошинська, буд. 41, офіс 3; код ЄДРПОУ 40854501) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київреклама (04070, м. Київ, Боричів узвіз , буд. 8; код ЄДРПОУ 26199714) 54574 (п`ятдесят чотири тисячі п`ятсот сімдесят чотири) грн. 80 коп. основного боргу, 7776 (сім тисяч сімсот сімдесят шість) грн. 89 коп. штрафу, 1342 (одну тисячу триста сорок дві) грн. 99 коп. 3% річних, 7838 (сім тисяч вісімсот тридцять вісім) грн. 12 коп. пені, 4507 (чотири тисячі п`ятсот сім) грн. 68 коп. інфляційних втрат та 1919 (одну тисячу дев`ятсот дев`ятнадцять) грн. 48 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 12.09.2019.

Суддя О.В. Щоткін