Рішення

від 12.09.2019 по справі 913/383/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

12 вересня 2019 року Справа № 913/383/19

Провадження №1/913/383/19

За позовом Державного підприємства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» , м. Сєвєродонецьк Луганської області

до Міського шахово-шашкового клубу, м. Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 43109 грн. 88 коп.

Суддя Зюбанова Н.М.

Без повідомлення та виклику учасників справи

Суть спору: про стягнення 28243 грн. 66 коп. боргу, 2675 грн. 21 коп. 3% річних та 12191 грн. 01 коп. інфляційних нарахувань за договором про постачання теплової енергії в гарячій воді від 04.10.2012 № 299.

Особливості розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження регулюються ст. 252 ГПК України, згідно з якою суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Так, ухвалою від 15.07.2019 суд запропонував сторонам на протязі 30 днів подати відповідні клопотання про призначення судового засідання (у разі необхідності), відповідачу подати відзив на позовну заяву із урахуванням вимог ст.165 ГПК України в строк до 30.07.2019, позивачу подати відповідь на відзив до 13.08.2019 (включно), подати відомості щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до позовної заяви.

Відповідач не надав відзив на позовну заяву у встановлений судом строк.

20.08.2019 поштою повернуто конверт з ухвалою суду про відкриття провадження у справі з відміткою пошти «за закінченням встановленого строку зберігання» .

Згідно п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Таким чином відповідач повідомлений належним чином про розгляд справи судом за позовом до нього.

Дослідивши матеріали справи, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, суд дійшов наступних висновків щодо причин виникнення спору.

Так, між позивачем - Державним підприємством «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» (енергопостачальною організацією) та відповідачем - Міським шахово-шашковим клубом (споживачем) було укладено договір № 299 про постачання теплової енергії в гарячій воді від 04.10.2012, за умовами якого енергопостачальна організація взяла на себе зобов`язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних обсягах, а споживач зобов`язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором (п. 1 договору).

Згідно п. 2.1 договору теплова енергія постачається споживачу у вигляді гарячої води на такі потреби: опалення в період опалювального сезону у нежиле приміщення розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ), загальною площею 120 м 2 .

У відповідності до п. 5.1 договору облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку, а у разі їх відсутності - розрахунковим способом.

Пунктом 6.1 договору передбачено, що розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться за рахунками, виписаними на підставі показань приладів обліку або розрахунковим способом, виключно в грошовій формі відповідно до діючих тарифів за розрахунковий період (місяць).

Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 6.2 договору).

В пункті 6.3 договору сторони обумовили орієнтовну вартість теплової енергії.

Відповідно до п. 6.4 споживач зобов`язується оплачувати послуги за поточний місяць не пізніше 15 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Строк дії вказаного договору визначено до 04.10.2013, а у відповідності до п. 10.2 договору він вважається пролонгованим, якщо за 30 календарних днів до закінчення строку його дії однією із сторін не буде письмово повідомлено про його розірвання, або необхідність перегляду.

Оскільки оплату за теплову енергію відповідач не здійснив, утворилась заборгованість у сумі 28243 грн. 66 коп. та позивач звернувся до суду.

Також позивачем заявлено до стягнення додаткові вимоги у сумах 2675 грн. 21 коп. 3% річних (за період з 01.12.2015 по 31.03.2019) та інфляційні нарахування - 12191 грн. 01 коп. (за період з грудня 2015 року по березень 2019 року).

Відповідач не надав відзив на позовну заяву та вказані вимоги позивача не оспорив.

У відповідності до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Подібне право передбачається також ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Оцінивши матеріали справи, суд дійшов висновку про повну обґрунтованість позову з огляду на наступне.

Так, правове регулювання правовідносин, пов`язаних з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії з метою забезпечення енергетичної безпеки України, підвищення енергоефективності функціонування систем теплопостачання, створення і удосконалення ринку теплової енергії та захисту прав споживачів та працівників сфери теплопостачання здійснюється Законом України "Про теплопостачання".

У відповідності до ст. 1 вказаного Закону теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Згідно ст. 13 Закону України від 24.06.2004 № 1875-IV "Про житлово-комунальні послуги" (далі - Закон № 1875), залежно від функціонального призначення житлово-комунальними послугами є, зокрема, комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газопостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо).

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 16 вказаного Закону комунальні послуги надаються споживачам безперебійно, виключно за винятком часу перерв на міжопалювальний період для систем опалення, рішення про початок та закінчення якого приймається виконавчими органами відповідних місцевих рад або місцевими державними адміністраціями виходячи з кліматичних умов згідно з правилами та іншими нормативними документами.

Частиною 1 ст. 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, і такою дією є фактичне постачання теплової енергії та її отримання відповідачем.

Згідно ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

У відповідності до ч. 6 та ч. 7 ст. 276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Пунктом 5 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

При розгляді справи, судом встановлено, що за період з жовтня 2015 року по квітень 2016 року позивач поставив відповідачу теплову енергію у вигляді гарячої води на опалення нежитлового приміщення на загальну суму 28243 грн. 66 коп., що підтверджено актом про включення теплоустановок від 22.10.2015 № 0337 (аркуш справи 43) та оформленими рахунками № 299 від 31.10.2015 на суму 2103 грн. 79 коп., № 299 від 30.11.2015 на суму 5861 грн. 36 коп., № 299 від 31.12.2015 на суму 7527 грн. 66 коп., № 299 від 31.01.2016 на суму 10599 грн. 29 коп., № 299 від 29.02.2016 на суму 2151 грн. 56 коп., які є одночасно актами передавання - приймання (надання послуг з централізованого опалення).

17.02.2016 на адресу позивача - ДП «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» від відповідача - Міського шахово-шашкового клубу надійшла заява про розірвання договору № 299 від 04.10.2012 про постачання теплової енергії в гарячій воді у зв`язку з розірванням договору оренди нежитлового приміщення (аркуш справи 22).

17.03.2016 між позивачем - Державним підприємством «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» (енергопостачальною організацією) та відповідачем - Міським шахово-шашковим клубом (споживачем) було укладено додаткову угоду № 12, за умовами якої енергопостачальна організація та споживач дійшли згоди розірвати договір про постачання теплової енергії в гарячій воді від 04.10.2012 № 299 з 10.02.2016 (п. 1 додаткової угоди).

Відповідно до п. 2 додаткової угоди до договору на момент розірвання договору заборгованість за договором становить 138156 грн. 22 коп., з них: заборгованість за опалювальний сезон 2013-2015 років, зафіксована рішенням господарського суду Луганської області від 17. 12.2015 по справі № 913/996/15; заборгованість за спожиту теплову енергію за період з 22.10.2015 по 09.02.2016 в сумі 28243 грн. 66 коп. Сторони зазначили, що припинення дії договору не звільняє споживача від обов`язку повної сплати заборгованості за договором.

Послуги за поставлену теплову енергію відповідач не сплачував, у той час, як відповідно до п. 6.4 договору вони мають сплачуватись за поточний місяць не пізніше 15 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Згідно ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.

Таким чином наданими позивачем доказами підтверджується та господарський суд встановлює факт прострочення сплати відповідачем та наявності з його боку заборгованості перед позивачем за спожиту теплову енергію у сумі 23243 грн. 66 коп. за період з жовтня 2015 року по лютий 2016 року.

Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до розрахунків вимог, складених позивачем, ним обґрунтовано нараховано 3% річних (за період з 01.12.2015 по 31.03.2019) у сумі 2675 грн. 21 коп. та інфляційні нарахування - 12191 грн. 01 коп. (за період з грудня 2015 року по березень 2019 року), що відповідає фактичним обставинам справи.

За таких обставин позов задовольняється повністю на суми 28243 грн. 66 коп. боргу, 2675 грн. 21 коп. 3% річних та 12191 грн. 01 коп. інфляційних нарахувань з віднесенням на відповідача судового збору повністю у сумі 1921 грн. 00 коп. відповідно до ст. 129 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, 232-233, 236-241 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1. Позовні вимоги Державного підприємства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» до Міського шахово-шашкового клубу про стягнення 28243 грн. 66 коп. боргу, 2675 грн. 21 коп. 3% річних та 12191 грн. 01 коп. інфляційних нарахувань задовольнити повністю.

2. Стягнути з Міського шахово-шашкового клубу, м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Дружби Народів (колишня вул. Леніна), буд. 51, ідент. код 23264368 на користь Державного підприємства "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль", м. Сєвєродонецьк Луганської області, ідент. код 00131050 - 28243 грн. 66 коп. боргу, 2675 грн. 21 коп. 3% річних, 12191 грн. 01 коп. інфляційних нарахувань та 1921 грн. 00 коп. судового збору, видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

У відповідності до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно зі ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення виготовлене 12.09.2019.

Суддя Н.М.Зюбанова