Рішення

від 02.09.2019 по справі 922/2099/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" вересня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/2099/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шарко Л.В.

при секретарі судового засідання Васильєвій Л.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом ТОВ "Газбуд-Харків", м. Харків до ДП "Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. О.О. Морозова" м. Харків про стягнення 96184,90 грн. за участю представників:

позивача - Пекарін А.А., відповідно до ордеру серії РН 811 № 014 від 02.07.19р.;

відповідача - не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Газбуд-Харків", м. Харків звернулось до господарcького суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з ДП "Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. О.О. Морозова" м. Харків заборгованість за договором № ХГБХ-18/125-Р/323-2 ХКБМ від 19.06.18р. в сумі 96184,90 грн., яка складається з: основної заборгованості в сумі 85 642,02 грн., пені в розмірі 7324,15 грн., інфляційних втрат в сумі 1986,89 грн., відсотків за користування грошовими коштами в сумі 1231,84 грн. Судові витрати просить покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 04.07.19р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням учасників справи. Призначено судове засідання на "24" липня 2019 р. о(об) 12-00 год.

19.07.19р. від позивача надійшли документи, які долучено судом до матеріалів справи.

24.07.19р. від відповідача надійшли документи, які долучено судом до матеріалів справи.

В судовому засіданні 24.07.19р. оголошено протокольну ухвалу про відкладення розгляду справи на 26 липня 2019 року о 12:00 год.

25.07.19р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, який долучено судом до матеріалів справи. У відзиві відповідач просить суд зменшити пеню на 99%.

В судовому засіданні 26.07.19р. оголошено протокольну ухвалу про відкладення розгляду справи на 02 вересня 2019 року о 12:00 год.

13.08.19р. від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача, яку долучено судом до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні 02.09.19р. підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання 02.09.19р. не з`явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що одним з принципів судочинства є свобода в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.

19 червня 2018 року між ТОВ ГАЗБУД-ХАРКІВ (Виконавець за Договором) та Державним підприємством Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова (Замовник за Договором) було укладено договір № ХГБХ-18/125-Р/323-2 ХКБМ.

Відповідно до п. 1.1. Договору: За цим Договором Виконавець зобов`язується виконати роботи з реконструкції системи газопостачання за адресою: вул. Плеханівська б. 126, м. Харків, (далі за текстом - Роботи ), а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу на передбачених цим Договором умовах.

Згідно із п. 2.1. вищевказаного Договору: Вартість робіт за цим Договором складає 220 348, 50 грн. (двісті двадцять тисяч триста сорок вісім гривень 50 коп.), в т.ч. ПДВ 20 % - 36 724, 75 грн. та визначається кошторисом договірної ціни (Додаток С) до даного Договору та є невід`ємною його частиною.

Відповідно до п. 4.7 Договору: Виконавець зобов`язується виконати роботи, передбачені п. 1.1 цього Договору, протягом 60 (шістдесяти) робочих днів з моменту отримання передоплати, згідно п. 3.2 та надання Замовником документів згідно пункту 4.1 даного Договору.

27 вересня 2018 року між Сторонами було також укладено Додаткову угоду № 1 до Договору № ХГБХ-18/125-Р/323-2 ХКБМ від 19 червня 2018 року, якою продовжено строки виконання робіт.

Так, згідно з п. 1 Додаткової Угоди №1 Сторони погодили Викласти пункт 4.7 Договору № ХГБХ-18/125-Р/323-2-ХКБМ від 19.06.2018 р. у наступній редакції: Виконавець зобов`язується виконати роботи, передбачені п. 1.1 цього Договору у строк до 31.12.2018 та з моменту отримання передоплати, згідно п. 3.2 та надання Замовником документів згідно пункту 4.1 даного Договору.

20 грудня 2018 року Сторони уклали Додаткову угоду № 2 до Договору № ХГБХ-18/125-Р/323-2 ХКБМ від 19 червня 2018 року згідно якої змінили вартість робіт за Договором.

Згідно з п.1 Додаткової Угоди №2 Сторони погодили Викласти пункт 2.1 Договору № ХГБХ-18/125-Р/323-2-ХКБМ від 19.06.2018 р. у наступній редакції: вартість робіт за цим договором складає 217 851, 12 грн. (двісті сімнадцять тисяч вісімсот п`ятдесят одна гривня 12 коп.), в т.ч. ПДВ 20 % - 36 308, 52 грн.

21 грудня 2018 року між ТОВ ГАЗБУД-ХАРКІВ та Державним підприємством Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова було укладено Акт приймання виконаних будівельних робіт.

Вказаний Акт скріплений підписами та печатками Сторін.

Таким чином, ТОВ ГАЗБУД-ХАРКІВ взяті на себе зобов`язання відносно виконання робіт з реконструкції системи газопостачання виконав належним чином.

В свою чергу, Відповідач свої зобов`язання, в частині сплати коштів за виконану роботу належним чином не виконав.

Відповідно до п. 3.1 Договору Оплата робіт здійснюється Замовником у національній валюті України - гривні, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Виконавця .

Пунктом 3.2. Договору Сторонами було обумовлено, що оплата проводиться в наступному порядку: Замовник проводить передоплату в розмірі 60 % від суми, визначеної в п. 2.1 даного Договору протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту одержання рахунку на оплату від Виконавця. Остаточний розрахунок, в розмірі 40 % від вартості робіт, проводиться протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту підписання сторонами акту виконаних робіт.

На виконання п. 3.2 Договору відповідач платіжним дорученням № 3529 від 29 серпня 2018 року перерахував ТОВ ГАЗБУД-ХАРКІВ передплату у розмірі 60 % вартості послуг у сумі 132 209, 10 грн. (сто тридцять дві тисячі двісті дев`ять гривень 10 коп.), в т.ч. ПДВ 20 % - 22034, 85 гри. (двадцять дві тисячі тридцять чотири гривні 85 коп.).

З огляду на те, що виконана робота з реконструкції системи газопостачання замовником була прийнята та претензій відносно якості наданих послуг висловлено не було, то Державне підприємство Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова мало би виконати обов`язок щодо сплати коштів в розмірі 85 642, 02 грн. (вісімдесят п`ять тисяч шістсот сорок дві гривні 02 коп.): 217 851, 12 грн. (загальна ціна договору) - 132 209, 10 грн. (60 % сплачена передплата Замовником).

Факт несплати відповідачем коштів також підтверджується актом звірки взаєморозрахунків за період січень 2018 р. - квітень 2019 р., який підписаний уповноваженими особами.

Із акту вбачається, що розмір коштів, яку відповідач не сплатив ТОВ ГАЗБУД-ХАРКІВ за укладеним договором № ХГБХ-18/125-Р/323-2 ХКБМ від 19 червня 2018 року складає 85 642, 02 грн. (вісімдесят п`ять тисяч шістсот сорок дві гривні 02 коп.)

Таким чином, на даний час у Державного підприємства Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова перед ТОВ ГАЗБУД-ХАРКІВ існує борг по несплаті за виконані роботи в розмірі 85 642, 02 грн. (вісімдесят п`ять тисяч шістсот сорок дві гривні 02 коп.)

На адресу Відповідача засобами поштового зв`язку було направлено претензію вих. № ХА/036 від 13.02.2019 року з проханням виконати зобов`язання щодо сплати коштів за договором № ХГБХ-18/125-Р/323-2 ХКБМ від 19.06.2018 року протягом місячного строку в розмірі 85 642, 02 грн.

15 лютого 2019 року вказана Претензія була отримана Відповідачем, про що свідчить Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. Однак Претензія залишена Відповідачем без відповіді та задоволення. Сума заборгованості Відповідачем сплачена не була, що і стало підставою для звернення Позивача з даним позовом до суду за захистом свого порушеного права.

Надаючи правову кваліфікацію доказам які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 ЦК України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договір та інші правочини та юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

У відповідності із ст.173 ГК України та ст.509 ЦК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт господарювання (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вичинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб`єкту (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язків.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч.7 ст.179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не припустив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Станом на момент розгляду справи, відповідач не сплатив 85 642,02 грн. заборгованості та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.

Відповідно до статті 55 Конституції України, статей 15,16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з положеннями ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).

Враховуючи, що відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, статей 193, 198 Господарського кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно вимогам закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би підтверджував сплату заборгованості за договором у сумі 85 642,02 грн., суд вважає позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 85 642,02 грн. заборгованості, правомірні та обґрунтовані, такі, що не спростовані відповідачем, тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 статті 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Згідно статям 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення.

Сторони в п. 6.4 Договору обумовили, що за прострочення строків перерахування коштів Замовник сплачує Виконавцю за кожен день прострочення платежу пеню в розмірі облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконане.

Враховуючи невиконання Відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором № ХГБХ-18/125-Р/323-2 ХКБМ від 19.06.2018 року, Позивач нарахував пеню, яка, станом на 21 червня 2019 року, складає 7 324 грн. 15 коп.

В частині 2 статті 343 Господарського кодексу України прямо зазначається, що пеня за прострочення платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

У відзиві на позовну заяву відповідач просить суд зменшити розмір пені до 99% та вказує про те, що заборгованість виникла через скрутне фінансове становище на підприємстві та заявлена до стягнення сума штрафних санкцій є досить великою і сплатити її одночасно та в повному обсязі ДП ХКБМ на даний час не має можливостей. Також, відповідач вказав на те, що це потягне негативні наслідки для господарської діяльності стратегічного державного підприємства. При цьому, відповідач просив суд врахувати, що позивачу у зв`язку з порушенням умов Договору, збитків не завдано, порушення строків виконання робіт сталися з незалежних від ДП ХКБМ обставин, а застосовані штрафні санкції носять виключно компенсаційний характер.

Суд вважає за необхідне зазначити про те, що скрутне фінансове становище не позбавляє Відповідача від своїх зобов`язань перед Позивачем на вищезазначеним договором, оскільки сума основної заборгованості підтверджена не тільки первинними документами, а і Актом звірки де Державне підприємство Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова підтверджує свої зобов`язання перед Позивачем.

Також, як вбачається з матеріалів справи, TOB Газбуд-Харків у своїх вимогах просить стягнути пеню лише за обліковою ставкою НБУ.

Таким чином, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру пені до 99%.

Позивачем обґрунтовано нараховано відповідачу пеню на суму заборгованості у розмірі 7324,15 грн., розрахунок пені перевірено судом з урахуванням вимог діючого законодавства та не заперечується відповідачем.

Наведені законодавчі приписи та установлені фактичні дані, зокрема й щодо вини в невиконанні взятих на себе зобов`язань по сплаті грошових коштів у строк, встановлений договором, дають підстави для висновку суду про стягнення на користь позивача пені у сумі 7324,15 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 1231,84 грн. та інфляційних втрат в розмірі 1986,89 грн., суд зазначає таке.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

Суд, перевіривши розрахунок Позивача, перевіривши період нарахування останнім вказаної суми 3% річних, дійшов висновку про те, що відповідний розрахунок є вірним, та відповідає нормам чинного законодавства, а тому підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі в сумі 1231,84 грн.

Що стосується заявленої вимоги позивача про стягнення з відповідача 1986,89 грн. суми інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

Сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція) (лист Верховного Суду України "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" від 03.04.1997 № 62-97р). При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

В силу приписів статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд, перевіривши розрахунок інфляційних втрат визнав їх вірно розрахованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, та стягненню підлягає сума інфляційних втрат в розмірі 1986,89 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 129 ГПК України. Судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином судові витрати покладаються на відповідача в повному обсязі.

Відповідно до ст. 123 ГПК України: судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 ГПК України: витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

В силу ч. 2 ст. 126 ГГЖ України: за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

В ч. 3 ст. 126 ГПК України встановлено, що: для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю ГАЗБУД-ХАРКІВ та Адвокатом - Пекареніним Андрієм Анатолійовичем укладено договір про надання правової допомоги.

Відповідно до п. 3.1 Договору про надання правової допомоги клієнт сплачує Адвокату гонорар у розмірі 6 500, 00 грн. (шість тисяч п`ятсот гривень) за надання правової допомоги визначеної у п. 1.1. Господарському суді Харківської області.

Відповідно до п. 1.1 Договору Адвокат зобов`язується надати Клієнту юридичні послуги, а саме правову допомогу у господарській справі, щодо стягнення заборгованості з ДП Харківське конструкторське бюро машинобудування ім. О.О. Морозова за договором ХГБХ-18/125-Р/323-2-ХКБМ і пов`язаних із цим питань. Клієнт зобов`язується сплатити Адвокату гонорар (винагороду) за надану правову допомогу та компенсувати фактичні витрати на її надання в обсязі та на умовах, визначених цим Договором.

Кошти за надання правової допомоги були сплачені Адвокату у повному обсязі у розмірі 6 500, 00 грн. (шість тисяч п`ятсот гривень), що підтверджується Платіжним дорученням №2458 від 20 червня 2019 року.

Договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в частині 2 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність"). За своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України. Як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару. Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв. Адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного Господарського Суду Верховного Суду у справі № 914/359/18 від 21 березня 2019 року, № 922/1163/18 від 06 березня 2019 року.

Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, п.80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Таким чином, суд приходить до висновку про покладення на відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6500,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 526, 612, 623-625, 629, 631 Цивільного кодексу України; ст.ст. 224, 225 Господарського кодексу України; ст.ст. 1, 2, 4, 5, 12, 13, 14, 15, 73, 74, 123, 126, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 256, 257, 259 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства "Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. О.О. Морозова" (код ЄДРПОУ: 14310299, м. Харків, вул. Плеханівська б. 126; поштовий індекс: 61001) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газбуд-Харків" (код ЄДРПОУ: 40728349, м. Харків, Харківська Набережна б. 4/5-А; поштовий індекс: 61001) заборгованість в сумі 85 642,02 грн., пеню в розмірі 7324,15 грн., інфляційні втрати в сумі 1986,89 грн., відсотки за користування грошовими коштами в сумі 1231,84 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Державного підприємства "Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. О.О. Морозова" (код ЄДРПОУ: 14310299, м. Харків, вул. Плеханівська б. 126; поштовий індекс: 61001) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газбуд-Харків" (код ЄДРПОУ: 40728349, м. Харків, Харківська Набережна б. 4/5-А; поштовий індекс: 61001) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6500,00 грн., судовий збір в сумі 1921,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку для оскарження. Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено та підписано 09.09.19р.

Суддя Л.В. Шарко