Рішення

від 10.09.2019 по справі 924/650/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" вересня 2019 р. Справа № 924/650/19

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладюка Ю. В. при секретарі судового засідання Фрей В.В., розглянувши матеріали справи

за позовом акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", м. Київ

до 1. товариства з обмеженою відповідальністю "ЛПГ", м. Красилів, Хмельницька обл.

до 2. ОСОБА_1 , м. Хмельницький

про стягнення грошей

представники сторін - не з`явилися

встановив:

Позивач у позовній заяві просить суд стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю "ЛПГ", м. Красилів, Хмельницька обл. та ОСОБА_1 , м. Хмельницький на користь акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", м. Київ заборгованість за кредитним договором № б/н від 27.02.2019р. в розмірі 280 437, 10 грн. з яких: 275 000 грн. - заборгованість за кредитом; 866, 67 - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочену заборгованість; 3 831, 13 грн. - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії; 739, 30 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором.

Обгрунтовуючи позов, позивач вказує на порушення ТОВ „ЛПГ" умов кредитного договору щодо строків повернення кредиту та сплати процентів. Нарахування непі обумовлено наявністю відповідної умови договору щодо її застосування. Вимоги до відповідача ОСОБА_1 зумовлені наявністю договору поруки, за яким вказаний відповідач є поручителем ТОВ „ЛПГ", за виконання останнім кредитного договору.

Представник позивача до суду не з`явився, надіслав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з його відпусткою. Суд зазначає, що дане клопотання позивача задоволенню не підлягає, оскільки підстав для відкладення розгляду справи немає, а наявні у справі матеріали дають можливість вирішити спір по суті.

Відповідач ТОВ „ЛПГ" свого представника до суду не направив, письмового відзиву не подав. Належність повідомлення даного відповідача про дату, місце і час судового засідання підтверджується наявним у справі поштовим повідомленням про вручення йому відповідної ухвали суду (з підписом про отримання).

Відповідач ОСОБА_1 свого представника до суду також не направив, письмового відзиву не подав. Направлена на його адресу (повідомлена позивачем) кореспонденція (ухвали суду) повернута поштою з відміткою - „інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштової кореспонденції". Проте, суд виходить з того, що даний відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи судом, враховуючи умови ч. 7 ст. 120 ГПК України де вказано, що у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає. В даному разі слід вказати, що інформації стосовно іншої адреси відповідача в суду немає.

Таким чином, суд, у порядку ч. 9 ст. 165 ГПК розглядає справу за наявними матеріалами.

Матеріалами справи встановлено.

27.02.19 ТОВ „ЛПГ" підписано заяву про приєднання до Умов та правил надання послуг „КУБ" (далі Умовм). В заяві вказано, що з її підписанням ТОВ „ЛПГ" (клієнт) приєднується до розділу 3.2.8. Умов, що розміщені на сайті ПАТ КБ „Приватбанк" pb.ua. Ця заява та Умови разом складають кредитний договір між банком та клієнтом.

У заяві також вказані істотні умови договору, а саме:

- п. 1.1. за яким банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати клієнту строковий кредит для фінансування поточної діяльності клієнта в обмін на зобов`язання клієнта з повернення кредиту, сплати процентів та ін. винагород в обумовлені цим договором терміни;

- п. 1.2. за яким розмір кредиту дорівнює 300 000 грн.;

- п. 1.3. строк кредиту - 12 місяців з дати видачі коштів кредиту;

- п. 1.4. проценти за користування кредитом: перші 6 місяців 1, 8% в місяць від початкового розміру кредиту, починаючи з 7-го місяця - 1, 6% від початкового розміру кредиту ( в т.ч. при достроковому погашенні кредиту);

- п. 1.5. - порядок погашення заборгованості за кредитом: щомісяця рівними частинами, починаючи з місяця, наступного за місяцем видачі коштів клієнту, до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом; погашення процентів щомісяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем видачі коштів клієнту, до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом. Сторони погодили, що графік погашення кредиту надається у додатку 1 до цієї заяви та доступний клієнту у системі „Приват 24 для бізнесу".;

- п. 1.6. - у випадку порушення строку погашення заборгованості за кредитом, що зазначений в п. 1.5. цієї заяви, клієнт зобов`язаний додатково до процентів, вказаних у п. 1.4. сплатити банку проценти у розмірі 4% в місяць від суми простроченої заборгованості та неустойку в розмірі і згідно розділу 3.2.8. Умов.

За п. 1.9. істотних умов договору, викладеного у заяві про приєднання до Умов та правил надання „КУБ" укладення кредитного договору здійснюється шляхом підписання клієнтом цієї заяви шляхом накладення електронного цифрового підпису в системі „Приват 24 для бізнесу" або у сервісі „Paperless" або іншим шляхом що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору.

Підписання клієнтом вищевказаного кредитного договору електронним підписом підтверджується наданою у справу випискою з реєстрації підписів технічного ключа MSBGO, де вказано результат перевірки підпису керівника ТОВ „ЛПГ" - „Підпис вірний".

Згідно п. 3.2.8.1. Умов та правил надання банківських послуг (Умови) банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати клієнту строковий „Кредит КУБ" для фінансування поточної діяльності клієнта, в обмін на зобов`язання клієнта з повернення кредиту, сплати процентів в обумовлені цим договором терміни. Істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, порядок їх сплати) вказуються в заяві про приєднання до Умов та правил надання послуги „КУБ", а також в системі Приват 24.

Згідно п. 3.2.8.3. Умов надання кредиту у рамках послуги здійснюється на умовах: повернення кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у заяві (п. 3.2.8.3.1); за користування послугою клієнт сплачує щомісячно на протязі всього терміну кредиту проценти за користування кредитом в розмірі та згідно Графіку, визначених в заяві та тарифах. При несплаті процентів у строк, визначений графіком, вони вважаються простроченими (п. 3.2.8.3.2); при порушенні клієнтом будь-якого грошового зобов`язання клієнт сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі, встановленому у заяві. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань і при реалізації права банку, передбаченого п. 3.2.8.3.1. клієнт сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен календарний день прострочення (п. 3.2.8.3.3.).

Згідно пунктів 3.2.8.5.2., 3.2.8.5.3., 3.2.8.5.5. Умов клієнт зобов`язаний: оплатити щомісячні проценти за користування кредитом; повернути кредит і здійснити інші платежі, передбачені договором в терміни, встановлені договором.

За п. 3.2.8.9.2. нарахування прострочених процентів здійснюється щодня, при цьому проценти розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів в році.

У разі порушення клієнтом будь-якого із зобов`язань щодо сплати процентів за користування кредитом та термінів повернення кредиту клієнт сплачує банку за кожен випадок порушення пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п. 3.2.8.10.1).

25.02.19 між ОСОБА_1 (поручитель) та позивачем укладено договір поруки № РОR 1551088763568 предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання підприємством ТОВ „ЛПГ" зобов`язань за угодами приєднання до розділу 3.2.8. „Кредит КУБ" Умов та правил надання банківських послуг (угода 1) по сплаті: а) процентної ставки за користування кредитом; б) кредиту у розмірі 300 000 грн.

За п. 1.2. цього договору поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за угодою 1 в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені і інших платежів, відшкодування збитків.

У випадку невиконання боржником зобов`язань за угодою 1 боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (п. 1.5).

Підписання поручителем вищевказаного договору електронним підписом підтверджується наданою у справу випискою з реєстрації підписів технічного ключа MSBGO, де вказано результат перевірки підпису ОСОБА_1. - „Підпис вірний".

22.05.19 позивач направив на адреси відповідачів повідомлення з вимогою оплати боргу від 15.05.19 № 30.1.0.0/2 - J2RК4КUBOZХ И9. Докази направлення: фіскальний чек від 22.05.19; список відправлень з штампом пошти; опис кореспонденції на ім`я ОСОБА_1 з штампом пошти та опис вкладень на ім`я ТОВ „ЛПГ" з печаткою пошти.

Крім того у справі наявні акт звірки розрахунків (підписаний лише позивачем) та виписка з рахунку відповідача.

Дослідивши наявні в справі матеріали та давши їм оцінку в сукупності, судом враховується таке.

Стосовно відповідача у цій справі ОСОБА_1 ., яка є фізичною особою, суд приймає до уваги позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові № 415/2542/15-ц, де розглядалось питання юрисдикції судів відносно позовних вимог кредитора до боржника за кредитним договором та поручителів, якими є як юридичні особи, так і фізичні особи.

В цій постанові, в пунктах 21, 22, 23 зокрема вказано, що:

- Господарський процесуальний кодекс (далі - ГПК) України у редакції, чинній на час розгляду справи судами першої й апеляційної інстанцій (попередня редакція), встановлював юрисдикцію господарських судів у вирішенні, зокрема, спорів, що виникають при виконанні господарських договорів, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин і віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів (пункт 1 частини другої статті 12).

- ГПК України у редакції, що набрала чинності 15 грудня 2017 року, передбачає, що господарські суди розглядають справи у спорах, які виникають, зокрема, при виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці (пункт 1 частини першої статті 20).

- Тобто, з 15 грудня 2017 року господарські суди мають юрисдикцію, зокрема, щодо розгляду: спорів стосовно правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, якщо сторонами цього основного зобов`язання є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці. У цьому випадку суб`єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи. Така юрисдикція визначається, враховуючи суб`єктний склад основного зобов`язання.

Враховуючи вказану позицію Великої Палати Верховного Суду, а також те, що сторонами основного договору кредитування є юридичні особи (господарський договір), відсутність у ОСОБА_1 статусу фізичної особи-підприємця не перешкоджає визначенню її в якості відповідача у даній справі, оскільки вона є стороною договору, укладеного на забезпечення основного господарського договору.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин (в даному випадку спір виник через невиконання основного договору, що є господарським), регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші , надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач та ТОВ „ЛПГ" підписали заяву про приєднання до умов і правил надання послуги „КУБ", що, як зазначено в заяві, є приєднанням даного відповідача до розділу 3.2.8. Умов та правил надання послуг „КУБ". Заява та Умови разом складають кредитний договір. Таким чином, між позивачем та ТОВ „ЛПГ" укладено договір від 27.02.19, умови якого викладені в Заяві про приєднання до Умов та правил надання послуги „КУБ" та „Умовах та правилах надання банківських послуг", (договір про приєднання) що є обов`язковими для сторін. Підписання клієнтом вищевказаного кредитного договору електронним підписом підтверджується наданою у справу випискою з реєстрації підписів технічного ключа MSBGO, де вказано результат перевірки підпису керівника ТОВ „ЛПГ" - „Підпис вірний". Аналіз вищевказаних умов договору свідчить про те, що цей договір є кредитним.

В відповідності із ст. 1054 ЦКУ за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковий для виконання сторонами.

З позовних матеріалів вбачається, що позивач на виконання умов договору від 27.02.19 надав ТОВ „ЛПГ" кредит у розмірі 300 000 грн., що підтверджується випискою банку з 01.01.00 по 03.06.19.

Згідно п. 1.1. істотних умов договору, що вказані у Заяві про приєднання до Умов та правил надання послуг „КУБ" кредит надається в обмін на зобов`язання клієнта з повернення кредиту, сплати процентів та ін. винагороди в обумовлені цим договором терміни. Строк кредиту - 12 місяців з дати видачі коштів клієнту (п. 1.3. істотних умов, вказаних у заяві).

Згідно п. 1.5. істотних умов договору (вказаних у Заяві) оплата кредиту проводиться щомісяця рівними частинами (12 щомісячних платежів по 25 000 грн. кожен у відповідності з графіком), починаючи з місяця, наступного за місяцем видачі коштів, до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом (графік оплати кредиту надано в додатку 1 до Заяви).

За таких обставин, враховуючи дату надання кредиту 27.02.19, обов`язок оплати кредиту виникає у ТОВ „ЛПГ" кожного місяця 28 числа, починаючи з березня 2019 року (оскільки за договором оплата кредиту проводиться щомісяця рівними частинами, починаючи з місяця, наступного за місяцем видачі коштів , до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом) та закінчуючи 28 лютим 2020 року (оскільки графік включає щомісячних 12 платежів).

Однак, суд знаходить обґрунтованою вимогу позивача щодо стягнення достроково всієї суми кредиту, виходячи з умов підпункту „а" п. 3.2.8.6.1. Умов, згоду на виконання яких надав клієнт, підписавши Заяву про приєднання до Умов та правил надання послуг банку.

Також суд зазначає, що згідно п.п. 1.5. і 1.6. істотних умов договору (зазначених у Заяві про приєднання до Умов та правил надання послуги „КУБ") клієнт зобов`язаний також погашати проценти щомісяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем видачі коштів, до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом. Тобто, порядок оплати процентів такий же як і кредиту (кожного 28 числа, починаючи з березня 2019 року). Проте розмір щомісячних процентів розраховується (п.п. 1.4. та 1.6.):

- перші шість місяців - 1, 8% в місяць від початкового розміру кредиту;

- починаючи з 7 - го місяця - 1,6 % від початкового розміру кредиту;

- у випадку порушення строку погашення заборгованості за кредитом клієнт зобов`язаний додатково до вищевказаних процентів, сплатити банку проценти у розмірі 4% в місяць від суми простроченої заборгованості.

З даного розрахунку видно, що у період з 28.03.19 (коли мав бути здійснений перший платіж) по 24.05.19 у ТОВ „ЛПГ" виникає прострочення повернення кредиту, оскільки перший платіж здійснено лише 10.04.19 (виписка банку). Як убачається з поданої виписки банку з рахунку ТОВ „ЛПГ" жодних подальших платежів (за квітень, травень, червень, липень та серпень) відповідач не провів. Доказів оплати загальної суми за вищевказаний період, незважаючи на настання строків проведення цієї оплати - немає.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Статтею 525 Цивільного кодексу України обумовлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи, що строки повернення кредиту і сплати процентів пропущено (докази оплати відсутні), у відповідача виникла заборгованість, розмір якої підтверджується документально та становить: по кредиту (300 000 грн. загальна сума кредиту мінус часткова оплата 25 000 грн.) 275 000 грн.; 866, 67 грн. - заборгованість за процентами, нараховану на прострочену заборгованість та 3 831, 13 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом (відповідно з розрахунком та виписками).

За таких обставин, доводи позивача відносно порушення умов кредитного договору щодо повернення кредиту документально підтверджені і законодавчо обгрунтовані.

Згідно ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін ; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Згідно ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Враховуючи вказані законодавчі положення, пеня є договірним (законодавчим) способом забезпечення зобов`язання, а тому наявність у договорі пунктів 1.6. Заяви та п. 3.2.8.3.3. Умов, що передбачають застосування пені (у тому числі за порушення умов повернення кредиту) свідчить про обґрунтованість твердження позивача відносно наявності боргу по пені за кредитним договором.

В свою чергу, наявність заборгованості за кредитним договором від 27.02.19 є підставою для застосування банком своїх прав за договором поруки від 25.02.19, як кредитора. Зокрема, предметом даного договору є надання поруки поручителем ( ОСОБА_1 ) перед кредитором за виконання підприємством ТОВ „ЛПГ" зобов`язань за угодами приєднання до розділу 3.2.8. „Кредит КУБ" Умов та правил надання банківських послуг (угода 1) по сплаті: а) процентної ставки за користування кредитом; б) кредиту у розмірі 300 000 грн. За п. 1.2. цього договору поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за угодою 1 в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені і інших платежів, відшкодування збитків. У випадку невиконання боржником зобов`язань за угодою 1 боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (п. 1.5).

В силу ст. 553 ЦК за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

За ст. 554 ЦК у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Враховуючи дані норми ЦК, а також встановлений судом факт порушення боржником (ТОВ „ЛПГ") за кредитним договором своїх зобов`язань, вимоги до поручителя ОСОБА_1 також обгрунтовані.

Отже, позов обґрунтований та підлягає задоволенню, з покладенням судових витрат на відповідачів у рівній мірі.

Керуючись ст. ст. 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247, 249, 252, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Позов задовольнити.

Стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю „ЛПГ" (31001, Хмельницька область, м. Красилів, вул. Миру, буд. 10-А, код 40301618) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код 14360570) 275 000 грн. (двісті сімдесят п`ять тисяч грн. 00 коп.) заборгованості за кредитом; 866, 67 грн. (вісімсот шістдесят шість грн. 67 коп.) заборгованості за процентами, нарахованими на прострочену заборгованість; 3 831, 13 грн. (три тисячі вісімсот тридцять одна грн. 13 коп.) заборгованості по процентах за користування кредитом; 739, 30 грн. (сімсот тридцять дев`ять грн. 30 коп.) пені, а також 4 206, 56 грн. (чотири тисячі двісті шість грн. 56 коп.) судових витрат.

Повний текст рішення складено 12.09.19.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. (ч.1 ст. 256 ГПК України).

Суддя Ю.В. Гладюк

Віддрук. 4 прим.:

1- до справи,

2 - позивачу (49027, м. Дніпро, а/с 1800),

3 - відповідачу 1 (31001, Хмельницька обл., м. Красилів, вул. Миру, буд. 10-А)

4 - відповідачу 2 ( АДРЕСА_2 , кв. 9)

Всім рекомендованим з повідомленням