Ухвала

від 10.09.2019 по справі 925/1008/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

10 вересня 2019 року м. Черкаси справа № 925/1008/19

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Спаських Н.М., із секретарем судового засідання Буднік А.М., за участі представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Бодашко О.О. - адвокат, за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом фізичної особи Котляренко Олега Олексійовича (с. Мошни, Черкаський район, Черкаська область) до публічного акціонерного товариства "Черкасиобенерго" (м. Черкаси) про визнання незаконним акта про порушення та скасування рішення комісії з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов з вимогами про :

- визнання незаконним Акта про порушення від 06.06.2019 № 003187, який складений Черкаським РЕМ ПАТ "Черкасиобленерго" у с. Мошни, Черкаського району, Черкаської області щодо ФОП Котляренко О.О. ;

- скасування рішення комісії з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ від 18.07.2019 Черкаського РЕМ ПАТ "Черкасиобленерго", яке міститься в протоколі № 265 щодо Котляренко О.О .

Ухвалою від 21.08.2019 позовну заяву залишено без руху, оскільки позивачем не доплачено судовий збір в розмірі 1 921,00 грн.

На виконання вимог суду по ухвалі від 21.08.2019 про виправлення недоліків та у встановлений строк позивач надав докази доплати судового збору у розмірі 1 921,00 грн.

Судом 28.08.2019 зареєстровано клопотання відповідача про відмову у відкритті провадження у справі.

Ухвалою від 30.08.2019 відкрито провадження у справі та запропоновано сторонам подати в засідання додаткові докази і заперечення про те, що спір між сторонами виник у зв`язку із здійсненням господарської діяльності позивача у період виявлення порушення та складення спірних актів в червні 2019 року. У мотивувальній частині ухвали суд вказав, що у позовних матеріалах недостатньо відомостей про приналежність ковбасного цеху позивачу; з якого

часу існує виявлене порушення (коли була проведена остання перевірка без виявлення пошкодження пломб) і якою діяльністю в ковбасному цеху займався позивач після 05.02.2015 року (з моменту втрати статусу ФОП) та з яким правовим статусом; чому позивач не ініціював внесення змін до договору між сторонами № 840 від 23.11.2011 після втрати ним статусу суб`єкта підприємницької діяльності.

Справа розглядається за правилами загального позовного провадження.

09.09.2019 судом зареєстровано клопотання відповідача № 6426/09-03 від 05.09.2019 про закриття провадження у справі, оскільки на момент фіксації порушення і донарахування за це вартості необлікованої електроенергії позивач вже не здійснював підприємницьку діяльність. Тому оскарження акту та оперативно-господарських санкцій з боку Котляренко О.О. не є спором, що виникає у зв`язку із здійсненням ним господарської діяльності, а тому за суб`єктним складом та за відсутністю пов`язаності із господарською діяльністю спір не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

У відповідності до п.10) ч. 2 ст. 182 ГПК України у підготовчому засіданні суд вирішує заяви та клопотання учасників справи.

Позивач в засідання не з`явився. Заявою від 06.09.2019 просить розглядати справу за своєї відсутності, додаткових матеріалів на підтвердження існування між сторонами спору, що пов`язаний із господарськими відносинами та з його діяльністю в період реєстрації як ФОП, в справу позивачем не подано.

В засіданні представник першого відповідача підтримав клопотання про закриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю виходячи з наступного:

Відповідно до п. 1) ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Згідно п.1,10) ч. 1 ст. 20 ГПК України до юрисдикції господарських судів відносяться спори, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності, зокрема, при виконанні правочинів у господарській діяльності. Також господарські суди розглядають справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем.

З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, виготовленого судом станом на 28.08.2019 вбачається, що 05.02.2015 внесено запис за № 20170060003000397 про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця Котляренка Олега Олексійовича за власним рішенням (а.с. 91).

З витягу також вбачається, що період перебування у статусі фізичної особи-підприємця для позивача тривав з 01.04.2005 по 05.02.2015 з основним видом економічної діяльності - виробництво м`ясних продуктів.

Позивач звернувся до суду з відповідним позовом 19.08.2019, про що свідчить вхідний штамп суду. Тобто на день звернення позивача з позовом до суду, він вже не мав статусу суб`єкта підприємницької діяльності.

За правилами чинного ГПК України критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно ст. 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу, тобто, і фізичні особи, які не є підприємцями, а винятки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, не підлягають розгляду у господарських судах, чітко визначені положеннями статті 20 цього Кодексу (як приклад, пункти 5, 10, 14 цієї статті).

Отже, одним із обов`язкових критеріїв віднесення справи до господарської юрисдикції визначено наявність між сторонами саме господарських правовідносин. Також має значення предмет правовідносин, а не лише суб`єктний склад сторін.

Відповідно до статті 3 ГК України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями.

Згідно із ч. 1 статті 128 ГК України громадянин визнається суб`єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до статті 52 ЦК України фізична особа-підприємець відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю , усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

За змістом статей 51, 52, 598-609 ЦК України, статей 202-208 ГК України, частини восьмої статті 4 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у випадку припинення підприємницької діяльності ФОП (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов`язання (господарські зобов`язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю , усім своїм майном.

Як вбачається з матеріалів справи, Договір № 840 про постачання електричної енергії від 23.11.2011, яким обгрунтовано правовідносини сторін та позовні вимоги, ПАТ "Черкасиобленерго" укладено із позивачем як із фізичною особою-суб`єктом підприємницької діяльності, що відповідало його статусу по даних ЄДР на дату укладення договору. Електроенергія подається у приміщення ковбасного цеху по вул . Соборна, 100, с. Мошни, Черкаська область (а.с. 32).

На час виявлення відповідачем порушення (06.06.2019) позивач вже не був зареєстрований як приватний підприємець.

Саме по собі збереження дії Договору між сторонами від 23.11.2011 станом на час розгляду справи не свідчить про постійне користування позивачем послугами відповідача з постачання електроенергії саме для здійснення господарської діяльності.

При цьому суд виходить із вже згаданої норми ч. 1 ст. 128 ГК України про те, що громадянин визнається суб`єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.

Згідно чинного законодавства споживачами електроенергії можуть бути як фізичні особи-громадяни, так і фізичні особи-підприємці.

Представником відповідача слушно зауважено, що в порушення п. 9.4. Договору позивач не попередив своєчасно про зміну свого статусу та про припинення підприємницької діяльності для коригування між сторонами договірних відносин. З цієї підстави Акт про порушення від 06.06.2019 № 003187 та рішення комісії з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ від 18.07.2019 Черкаського РЕМ ПАТ "Черкасиобленерго", яке міститься в протоколі № 265 складалися стосовно ФОП Котляренко О.О. , як сторони договору (а.с. 72-76).

Пояснення про те, яку діяльність позивач продовжує здійснювати за адресою подачі електроенергії за Договором у ковбасний цех після офіційного припинення своєї підприємницької діяльності з лютого 2015 - суду з боку позивача на виконання ухвали від 30.08.2019 не надано.

Отже, якщо в період фіксації порушення і донарахування за це вартості необлікованої електроенергії (червень 2016) позивач вже не здійснював підприємницьку діяльність (бо не надав суду доказів про протилежне), то оскарження актів та застосування оперативно-господарських санкцій з боку Котляренко О.О. не є спором, що виникає у зв`язку з попереднім здійсненням ним господарської діяльності.

Тому такий спір не відноситься до юрисдикції господарського суду, а повинен розглядатися за правилами цивільного судочинства і позивач не позбавлений можливості повторно звернутися до суду загальної юрисдикції із відповідним позовом, про що суд і роз`яснює.

Позивач не доказав, що при прийнятті ухвали від 12.08.2019 Придніпровським районним судом м. Черкаси (а.с. 81) було встановлено докази, якими підтверджується, що позов між сторонами виник і пов`язаний із підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася ФОП Котляренко О.І. і це мало місце станом на червень 2019 року.

Господарський суд вбачає, що підприємницьку діяльність в межах строку дії договору № 840 від 23.11.2011 позивач здійснював до 05.02.2015 і жодна подія між сторонами в цей період, чи пов`язана із цим періодом, не є предметом спору у справі за заявленим позовом.

За таких обставин спір між сторонами у справі, який виник лише у червні-липні 2019 (щодо виявленого порушення пошкодження пломби з відбитками тавра постачальника електричної енергії і нарахування за це позивачу вартості необлікованої електроенергії за період з 05.12.2018 по 05.06.2019) не може вважатися спором, пов`язаним із підприємницькою діяльністю позивача, яка здійснювалася ним раніше, тобто ще в період чинності його реєстрації як суб`єкта підприємницької діяльності (до 05.02.2015).

За таких обставин провадження у справі слід закрити, оскільки спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства -- (п.1) ч. 1 ст. 231 ГПК).

Згідно ч. 4 ст. 231 ГПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі, крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом.

Тобто, повернення судового збору без відповідного клопотання платника-сторони не допускається і таке клопотання до суду не надходило.

У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається (ч. 3 ст. 231 ГПК).

Керуючись ст. 185, п.1) ч. 1 ст. 231 ГПК України, -

УХВАЛИВ:

1. Клопотання Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" від 05.09.2019 № 6426/09-03 про закриття провадження у справі задовольнити.

2. Закрити провадження у справі за позовом фізичної особи Котляренко Олега Олексійовича ( АДРЕСА_2 ) до Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" (ідентифікаційний код 22800735, м. Черкаси, вул. Гоголя, 285) про визнання незаконним акта про порушення та скасування рішення комісії з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення.

Ухвалу може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом 10 днів.

Повний текст ухвали складено 12 вересня 2019

Суддя Н.М. Спаських