Рішення
від 11.09.2019 по справі 490/4155/16-ц
ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

н\п 2/490/2367/2017 Справа № 490/4155/16-ц

Центральний районний суд м. Миколаєва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2019 року м.Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого судді Гуденко О.А.,

при секретарі Дудник Г.С.,

за участі позивача та його представника ОСОБА_1 , представника відповідача ТОВ «ІА УМГ» - генерального директора Дибленка А.К., відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство Українська медіа група» (далі - ТОВ «ІА УМГ»), ОСОБА_4 , ОСОБА_2 про захист честі, гідності і ділової репутації та відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

18 квітня 2016 року позивач звернувся до суду з позовом до ТОВ «ІА УМГ» та Інтернет-видання "Преступности НЕТ"», в якому просив: визнати, що поширені відповідачами стосовно нього відомості щодо :

- того, що його дружина ОСОБА_5 не звільнена з посади керівника СВ Миколаївського РВ УМВС УКраїни в Миколаївській області та з органів внутрішніх справ , тому що вона заходиться у шлюбі з ним ;

- того, що причиною ніби-то замаху на самогубство працвника Казанківського РВ УМВС України в Миколаївській області послужила конфліктна ситуація з керівництвом кадрового підрозділу УМВС та його рішення про пониження його на посаді;

- того, що він отримав звання полковника міліції у порушення діючих на той час в МВС України інструкцій н та наказів при наявності дисциплінарного стягнення та незаконно отримав стату учасника бойових дій;

- того, що він намагався уникнути атестації за допомогою т.в.о. начальника ГУ НП в області шляхом поїздки в зону АТО, де з метою його затримки не проведення тестування та проведення атестації заочно продовжено термівн перебуванн підроздвілу в зоні АТО, за що його побили бійці підрозділу ;

- того що він придбав в ГУ НП області з порушенням діючого законодавства автомобіль "Фольксваген- пассат" та є фігурантом кримінального прорвадження з цього приводу. Зобов`язати відповідачів спростувати вказану недостовірну інформацію на сторінках інтернет-видання «Преступности.Нет» . Стягнути судові витрати.

У подальшому позивач неодноразово уточнював свої позовні вимоги.

Остаточно в заяві про збільшення та уточнення позовних вимог від 21 січня 2019 року, користуючись своїм правом, передбаченим ст. 49 ЦПК України, ОСОБА_3 подав до суду позовну заяву в новій редакції , в якій пред`явив позовні вимоги до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство Українська медіа група» , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та остаточно просив:

- визнати недостовірною, такою, що не відповідає дійсності, ганьбить честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_3 , інформацію поширену відносно нього в Інтернет-виданні « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на сайті ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме:

ІНФОРМАЦІЯ_3 о 20:50 год. у статті «Николаевская милиция: «своим» приказ не указ» за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

ІНФОРМАЦІЯ_4 о 17:22 год. у статті «На Николаевщине подполковник милиции выстрелил себе в голову из ружья: одна из версий - конфликт с руководством УВД» за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_5 ;

ІНФОРМАЦІЯ_6 о 11:00 год. у статті «Понизить его до участкового - это издевательство», - николаевский подполковник об офицере, который пытался застрелиться» за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

ІНФОРМАЦІЯ_7 о 10:32 год. у статті « ІНФОРМАЦІЯ_8 » за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

ІНФОРМАЦІЯ_9 о 17:08 год. у статті « ОСОБА_6 продлил николаевским батальонам ротацию в АТО на 15 дней, чтобы спасти своего друга-помощника от переаттестации» за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

ІНФОРМАЦІЯ_10 о 16:50 год. у статті «Руководство и аппарат ІНФОРМАЦІЯ_11 » за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

ІНФОРМАЦІЯ_12 о 16:00 год. у статті «В Николаеве продолжается аттестация полицейских под облУВД собралась очередь» за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

ІНФОРМАЦІЯ_13 о 15:05 год. у статті «Скандальный помощник Гончарова и его заместитель не прошли переаттестацию, но попытаются «вернуться» через апелляцию» за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- зобов`язати Товариства з обмеженою відповідальністю інформаційне агентство «Українська медіа група УМГ» та ОСОБА_4 , спростувати недостовірну інформацію, розповсюджену відносно ОСОБА_3 в Інтернет-виданні «Преступности НЕТ» на сайті https://news.pn/ua/, шляхом розміщення повідомлення не пізніше одного місяця з моменту винесення судового рішення в Інтернет-виданні «Преступности НЕТ» на сайті https://news.pn/ua/ в розділі «Новини» в будній день в робочий час з 08-00 до 18-00 год. тим самим шрифтом, що й розповсюджену недостовірну інформацію, з посиланням на судове рішення, наступного повідомлення:

«Повідомляємо про спростування недостовірної інформації, розповсюдженої відносно ОСОБА_3 в статті від 27.03.2015 р. о 20:50 год. у статті «Николаевская милиция: «своим» приказ не указ» за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- зобов`язати Товариства з обмеженою відповідальністю інформаційне агентство «Українська медіа група УМГ» та ОСОБА_2 , спростувати недостовірну інформацію, розповсюджену відносно ОСОБА_3 в Інтернет-виданні «Преступности НЕТ» на сайті https://news.pn/ua/, шляхом розміщення повідомлення не пізніше одного місяця з моменту винесення судового рішення в Інтернет-виданні «Преступности НЕТ» на сайті https://news.pn/ua/ в розділі «Новини» в будній день в робочий час з 08-00 до 18-00 год. тим самим шрифтом, що й розповсюджену недостовірну інформацію, з посиланням на судове рішення, наступного повідомлення:

«Повідомляємо про спростування недостовірної інформації, розповсюдженої відносно ОСОБА_3 в статті від 20.04.2015 р. о 11:00 год. у статті «Понизить его до участкового - это издевательство», - николаевский подполковник об офицере, который пытался застрелиться» за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2

- зобов`язати Товариства з обмеженою відповідальністю інформаційне агентство «Українська медіа група УМГ» спростувати недостовірну інформацію, розповсюджену відносно ОСОБА_3 в Інтернет-виданні «Преступности НЕТ» на сайті https://news.pn/ua/, шляхом розміщення повідомлення не пізніше одного місяця з моменту винесення судового рішення в Інтернет-виданні «Преступности НЕТ» на сайті https://news.pn/ua/ в розділі «Новини» в будній день в робочий час з 08-00 до 18-00 год. тим самим шрифтом, що й розповсюджену недостовірну інформацію, з посиланням на судове рішення, наступного повідомлення:

«Повідомляємо про спростування недостовірної інформації, розповсюдженої відносно ОСОБА_3 в наступних статтях:

27.03.2015 р. о 20:50 год. у статті «Николаевская милиция: «своим» приказ не указ» за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

ІНФОРМАЦІЯ_7 о 10:32 год. у статті « ІНФОРМАЦІЯ_8 » за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

ІНФОРМАЦІЯ_9 о 17:08 год. у статті «Гончаров продлил николаевским батальонам ротацию в АТО на 15 дней, чтобы спасти своего друга-помощника от переаттестации» за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

ІНФОРМАЦІЯ_10 о 16:50 год. у статті «Руководство и аппарат ІНФОРМАЦІЯ_11 » за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

Також просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю інформаційне агентство «Українська медіа група УМГ» на свою користь 50000,00 (П`ятдесят тисяч 00 коп.) гривень, в якості відшкодування завданої моральної шкоди, у зв`язку із розповсюдженням недостовірної інформації, такої що не відповідає дійсності, ганьбить честь, гідність та ділову репутацію; стягнути з ОСОБА_4 на свою користь 5000,00 гривень, в якості відшкодування завданої моральної шкоди, у зв`язку із розповсюдженням недостовірної інформації, такої що не відповідає дійсності, ганьбить честь, гідність та ділову репутацію; стягнути з ОСОБА_2 на свою користь 5000,00 гривень, в якості відшкодування завданої моральної шкоди, у зв`язку із розповсюдженням недостовірної інформації, такої що не відповідає дійсності, ганьбить честь, гідність та ділову репутацію.

В обгрунтування позовних вимог посилався на те, що він перебуває на службі в Головному управлінні Національної поліції в Миколаївській області, де з листопада 2013 р. по листопад 2015 р. працював на посаді начальника управління кадрового забезпечення УМВС України в Миколаївській області, а згідно наказу № 3 о/с від 07.11.2015 року його призначено на службу в поліції на посаду командира батальйону поліції особливого призначення з присвоєнням звання полковник поліції, з січня 2016 р. його переведено на посаду помічника начальника ГУ НП в Миколаївській області.

Наказом № 149 о/с від 04.07.2016 року його було звільнено зі служби в органах поліції через службову невідповідність на підставі рішення атестаційної комісії. В подальшому його було поновлено на посаді помічника начальника ГУ НП в Миколаївській області з 05.07.2016 р. постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.03.2017 р., яка набула законної сили, за позовом ОСОБА_3 до ГУ НП в Миколаївській області про скасування рішення (висновку) від 12.03.16 р., визнання протиправним та скасування наказу № 149 о/с від04.07.16 р., поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Разом з тим, з 2015 року, Інтернет-видання «Преступности НЕТ», періодично розміщує на своєму сайті на сторінці https://news.pn/ua/ інформацію, що порочить, на думку позивача, його честь, гідність та ділову репутацію. Так, запити від журналістів до УМВС в Миколаївській області не надходили, відомості не перевірялись, зазначена у статті інформація нічим не підтверджена.

Перша стаття: 27.03.2015 р. о 20:50 год. опубліковано статтю «Николаевская милиция: «своим» приказ не указ» за наступним посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 (автор ОСОБА_7 ).

У вказаній статті зазначено (мовою оригіналу) «…5 марта сотрудники Прокуратуры Николаевской области совместно с сотрудниками отдела по борьбе с коррупцией Управления СБУ в Николаевской области при получении взятки в размере 50 тысяч гривен задержали заместителя начальника следственного отдела Николаевского райотдела милиции. Деньги милиционер брал за не привлечение к ответственности подозреваемого в одном из открытых уголовных производств.

Прошло три недели. Начальник следственного отдела Николаевского РОВД, как непосредственный руководитель сотрудника, совершившего коррупционное правонарушение, продолжает преспокойно занимать свою должность. Никто его не увольняет, никто, видимо, даже не задумывается над этим. Хотя чем применение приказа №90 к капитану Ивкову отличается от применения этого приказа к начальнику следственного отдела Николаевского РОВД?

А ответ очень прост: начальника следственного отдела Николаевского райотдела милиции зовут Наталья Белоус, она - майор милиции, и никто иная как супруга начальника Управления кадрового обеспечения Николаевского областного управления милиции Сергея Белоуса. Того самого, который прибыл к нам из Донецка еще «при жизни» ОСОБА_8 , того самого, благодаря которому в николаевском батальоне ППС в качестве его сотрудника недавно появилась участница сепаратистских митингов в Николаеве и Одессе, высказывающая откровенную пропутинскую позицию в социальных сетях.

Не беремся утверждать, что заместитель начальника берет взятку в размере 50 тысяч гривен не «без ведома» своего начальника, но даже если и без этого, то каким-то чудом в отношении супруги начальника кадров николаевской милиции приказ №90 министра внутренних дел почему-то не действует».

Як зазначає позивач, у цій статті його, як посадову особу органів внутрішніх справ фактично обвинуваючуть у наявності корупційних зв`язків, за допомогою яких, не звільнено з обійманої посади його колишню дружину. До того ж, місце його колишнього проживання в Донецькій області ототожнюють з ним одночасно з особами, що мають сепаратистську прихильність.

Проте такі висловлювання спростовуються тим, що вимагання хабара підлеглим, про яке йдеться в статті, було самостійно виявлено ОСОБА_9 , про що складено нею особисто доповідну записку від 26.02.2015 р. на ім`я начальника ОСОБА_10 , яку зареєстровано у встановленому порядку. 27.02.2015 р. ОСОБА_10 негайно направлено лист начальнику УСБУ в Миколаївській області Базюку С.М., який також зареєстровано в журналі . 03.03.2015 р. відомості про вказане кримінальне правопорушення внесено до ЄРДР за №42015150000000072 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а 06.03.2015 р. до підозрюваної особи застосовано запобіжний захід на підставі ухвали слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва.

У зв`язку із цим, згідно вказівки міністра МВС України №69 від 26.01.2011 р. " про прсилення заходів персональної відповідальності керівників усіх рівнів про стан дисципліни і законності в органах та підрозділах внутрішніх справ " п.1.3 - до керівників, які самостійно виявили факт злочинної діяльності підлеглих працівників вимоги ст. 8 Дисциплінарного статуту ОВС та наказу МВС України №90 від 26.03.2010 р. " про стан дисципліни та законності в діяльності органів та підрозділів внутрішніх справ та заходи щодо його покращення" - в частині їх персональної відповідальності не застосовується. Отже саме тому ОСОБА_9 в посаді не понижено, однак за результатами службової перевірки все одно притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

До того ж він не мав жодного відношення до прийняття рішень по кадровим призначенням та звільненням, оскільки таке входить до компетенції начальника управління особисто .

Друга стаття: 19.04.2015 р. о 17:22 год. опубліковано статтю «На Николаевщине подполковник милиции выстрелил себе в голову из ружья: одна из версий - конфликт с руководством УВД» за наступним посиланням: https://news.pn/ru/incidents/131365.

У вказаній статті зазначено (мовою оригіналу): «В Казанке на Николаевщине, подполковник милиции, который до недавнего времени занимал руководящую должность в РОВД, а потом был понижен, пытался покончить жизнь самоубийством, выстрелив себе в голову…»

«…Пострадавший подполковник милиции до недавнего времени занимал должность заместителя начальника РОВД, но после конфликта с некоторыми должностными лицами областного УВД и руководством управления кадрового обеспечения УМВД, был понижен на должность старшего участкового…».

«…Как удалось выяснить, на данный момент рассматривается ряд версий о причинах произошедшего, среди которых семейная ссора и конфликт с руководством УМВД Украины в Николаевской области и последующее понижение в должности.

Примечательно, что в данный момент в Казанке находится начальник управления кадрового обеспечения УМВД Украины в Николаевской области Сергей Белоус, который и принимал решение о понижении в должности вышеуказанного подполковника милиции…».

На думку позивача, його фактично обвинувачено в тому, що фактично він є причиною вчинення співробітником поліції замаху на самогубство.

Разом з тим, вказана інформація спростовується наступним: старший дільничний інспектор міліції СДІМ Казанківського РВ УМВС в Миколаївській області підполковник міліції ОСОБА_11 займає вказану посаду з 17.06.2013 р., до того ж за декілька років до того вже не був знятий з керівної посади РОВД , тоді як позивач був призначений у Миколаївську область 11.11.2013 р. - майже через 5 місяців після пониження у посаді ОСОБА_11 . Таке підтверджується листом ГУ НП в Миколаївській області від 18.05.2016 р.

Згідно своїх посадових обов`язків, у разі надзвичайної події з особовим складом згідно внутрівідомчих наказів за своїм підписом до МВС України він направви спецповідомлення. Так, інформація до МВС України надійшла близько 10-30 год. та зареєстрована у черговій частині за №570 від 19.04.2015 р. ОСОБА_3 ( за його твердженням) за телефоном на місце події були направленні працівники кадрового підрозділу Казанківського РВ, а з УМВС на місце події виїхали заступник начальника та начальник інспекції з особового складу, а сам він залишився у кабінеті, передав інформацію керівництву. Згідно даних електронної пошти доповідь- спецповідомлення від 19.04.2015 р. №14/И-4601 направлено на начальника Департаменту кадрового забезпечення МВС України ОСОБА_12 за часом о 13-01 год. 15.04.2015 р. - натомість стаття розміщена о 15-22 год. Виходить, що він з часу підписання доповіді до МВСвін повинен був за 2 години доїхати до ОСОБА_13 , а відстань у 120 км. за умови бездоріжжя за цей проміжок часу подолати неможливо фізично.

До того ж, в ході досудового слідства із свідчень ОСОБА_11 було встановлено, що він випадково вистрелив в себе під час чистки зброї.

Третя стаття - ІНФОРМАЦІЯ_6 о 11:00 год. опубліковано статтю «Понизить его до участкового - это издевательство», - николаевский подполковник об офицере, который пытался застрелиться» за наступним посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 (автор ОСОБА_14 ).

У статті цитовано слова нібито ОСОБА_15 (мовою оригіналу) «При мне он был начальником следствия, но понизить его до участкового это издевательство. Однако здесь, мне кажется, больше семейные проблемы, которые довели до попытки самоубийства. Но начальник кадров областной милиции Сергей Белоус - редкая мразь и вполне возможна его лепта в этом».

Як зазначає позивач, ця стаття має прямі звинувачення його у вчиненні фактично кримінального правопорушення, містить особисті обвинувачення та приниження гідності, що виражено у зухвалій формі. Незважаючи на цитування нібито іншої особи, ніхто не має право на висловлювання відносно особи в недопустимій формі, не допускається публікація принизливих висловлювань відносно інших осіб, таких що мають особливе зухвале ставлення та принижують честь та гідність особи.

Четверта стаття- ІНФОРМАЦІЯ_7 о 10:32 год. опубліковано статтю «Главный кадровик николаевского облУВД с неполным служебным соответствием получил звание полковника и статус УБД» за наступним посиланням: https://news.pn/ru/public/141717.

У статті зазначено наступне (мовою оригіналу): «Начальник управления кадрового обеспечения УМВД Украины в Николаевской области Сергей Белоус получил звание полковника милиции и статус участника боевых действий.

По информации собеседника издания, уже есть приказ за подписью министра Арсена Авакова о том, чтобы присвоить Белоусу очередное звание.

Это, видимо, такой подарок министр решил преподнести Белоусу в честь празднования Дня Независимости. При этом накануне сам же ОСОБА_16 и подписал приказ о вынесении дисциплинарного взыскания Белоусу за то, что принял на работу организатора сепаратистских митингов в Одессе и Николаеве Татьяну Абрамову. И согласно действующей нормативной базе, человек не может получать звания, имея дисциплинарное взыскание. Более того, следующей ступенью взыскания после неполного служебного соответствия идет понижение в специальном звании на одну ступень, - отметил собеседник.

Также, по его информации, Белоус получил и статус участника боевых действий.

- И это если учесть то, что в боевых действиях он участия не принимал, - резюмировал собеседник редакции».

Як стверджує позивач, у цій статті його фактично обвинувачено у наявності корупційних зв`язків.

Вказана інформація спростовується наступним:

29.07.2015 р. наказом МВС за підписом ОСОБА_17 №1487 о/с за багаторічну плідну працю в ОВС, високий професіоналізм, досягнення значних успіхів у зміцненні кадрового ядра ОВС, спрямованих на зміцнення законності й правопорядку, захист прав і свобод громадян, виявленні в захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, з ОСОБА_3 знято раніше накладене стягнення, на підставі наказу МВС від 24.04.2015 р. №555. 21.08.2015 р. ОСОБА_3 на підставі наказу МВС за підписом ОСОБА_17 присвоєно чергове спеціальне звання полковник міліції.

Що стосується перебування його в зоні АТО на території Луганської та Донецької області, то статус учасника бойових дій йому присвоєно у травні 2015 року. Участь у АТО він приймав з серпня 2014 р., починаючи зі Слов`янська і періодично направляється в зону проведення АТО по теперішній час. На час присвоєння цього статусу він перебував у відрядженнях 54 дні, а станом на 20.04.2016 р. він перебував у АТО 123 доби, що підтверджується довідкою від 20.04.2016 р. В 2018 році він перебував в АТО в період з 06.03.2018 р. по 06.06.2018 р. на підставі наказу №65 о/с від 01.03.2018 р.

П`ята стаття - 16.02.2016 р. о 17:08 год. опубліковано статтю «Гончаров продлил николаевским батальонам ротацию в АТО на 15 дней, чтобы спасти своего друга-помощника от переаттестации» за наступним посиланням: https://news.pn/ru/public/154781

У вказаній статті зазначено (мовою оригіналу): « ОСОБА_18 , временно исполняющий обязанности начальника ІНФОРМАЦІЯ_15 » в зоне АТО, чтобы «задержать» там еще на полмесяца своего друга ОСОБА_19 .

Напомним, ранее уже сообщалось о том, что полковник ОСОБА_18 прячет экс-начальника управления кадрового обеспечения николаевского облУМВД ОСОБА_19 в зоне АТО, откомандировав его туда в нарушение приказов Национальной полиции.

Ротация двух батальонов, начавшаяся 15 января, должна была быть окончена 15 февраля. Однако, до бойцов довели распоряжение ОСОБА_20 о том, что они остаются в зоне АТО еще на две недели до 1 марта.

- Мы все очень злые, потому что у кого-то сессия в университете, у кого семья, у кого еще что, а мы вынуждены быть тут сверх еще 2 недели только из-за того, что кое-кому нужно «пересидеть» тут переаттестацию, - говорит один из сотрудников спецбатальона « ІНФОРМАЦІЯ_16 » в телефонном разговоре с корреспондентом «Преступности.НЕТ».

При этом примечательно, что если ІНФОРМАЦІЯ_17 »), то уже сегодня приказом ОСОБА_20 он уволен с этой должности и назначен помощником начальника Главного управления Национальной полиции в Николаевской области.

- Таким образом делается все, чтобы ОСОБА_21 получил аттестацию заочно, как участник АТО, находящийся в зоне боевых действий во время переаттестации. Переаттестация руководящего состава ГУ НП в Николаевской области назначена на 22 февраля и будет длиться неделю. Таким образом ОСОБА_21 , как помощник начальника ГУ НП, не попадает на переаттестацию, так как его нахождение в зоне АТО было продлено ОСОБА_22 аккурат до 1 марта, - объяснил ситуацию собственный источник « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в Главном управлении Национальной полиции в Николаевской области.

Напомним также, что помимо всего прочего ОСОБА_21 является также фигурантом уголовного производства, открытого пофакту продажислужебного автомобиля «Volkswagen Passat» 2004 года выпуска, который числился за Управлением кадрового обеспечения николаевского облУМВД. Формально эта машина была продана за 53 тысячи гривен бывшему водителю ОСОБА_19 , однако в реальности выкупил свойслужебный автомобильза смешныеденьги сам ОСОБА_23 , так как его неоднократно видели на этой машине уже после «аукциона».

За твердженням позивача, його фактично звинувачують в уникненні від проходження переатестації у встановленому порядку, а також у наявності відносно нього кримінального провадження за фактом незаконного відчуження транспортного засобу.

Вказана інформація спростовується наступним:

Питання ротації входять до компетенції Голови Національної поліції України, а не начальника обласного управління. Ротація здійснюється на підставі вказівок, які надходять із Національної поліції України. Відповідно до службової телеграми голови Національної поліції України від 05.01.2016 р. №1010 та на підставі наказу ГУ НП України в Миколаївській області від 12.01.2016 р. №7 о/с дек, з 15.01.2016 по 16.02.2016 р. його відряджено до зони АТО у зв`язку із проведенням ротації.

У зв`язку із масовими заворушеннями у м. Києві відряджено працівників батальйонів з усіх областей до м. Києва для охорони громадського порядку. На підставі службової телеграми Голови Національної Поліції України від 10.02.2016 р. №1127, наказом ГУ НП в Миколаївській області від 15.02.2016 р. №26 о/с, продовжено термін перебування його в зоні АТО з 17.02.2016 р. по 01.03.2016 р.

Отже, як стверджує позивач, не ОСОБА_10 приховува його від атестації, адже це відрядження продовжене головою Національної Поліції України. Крім того, телеграму направлено з НП України 10.02.2016 р., наказ ГУНП підписаний 15.02.2016 р., а склад атестаційних комісій затверджено лише 19.02.2016 р.

Отже, у зоні АТО він перебував, виконуючи наказ та виходячи із патріотичних міркувань. До того ж прибув до зони АТО він не як командир підрозділу ( ніколи він не командував цим батальоном , а був старшим снайперної групи), а як помічник начальника ГУ НП в Миколаївській області з метою вивчення внутрішнього клімату в колективі та настрою бійців у зв`язку із тим, що 31.12.2015 р. мав місце факт загибелі бійця батальйону. Крім того, він був зобов`язаний організувати передислокацію батальйону, несення бійцями служби, вжити заходів щодо створення належних умов щодо несення служби адже він мав досвід роботи з кадрами.

До того ж посилання в статті, що нібито його було направлено в зону АТО з працівниками батальйону особливого призначення колишніх підрозділів «Беркут» та «Грифон», то вказані підрозділи з грудня 2015 року в зоні АТО не перебували взагалі, що підтверджується листом ГУ НП в Миколаївській області від 18.05.2016 р.

Що стосується " побиття його бійцями батальону", то такий факт взагалі не мав місця. Таке підтверджується довідкою медичної установи, до якої він звернувся одразу після того, як я дізнався про вихід даної статті 21.02.2016 р.

Шоста стаття - 20.02.2016 р. о 16:50 год. опубліковано статтю «Руководство и аппарат Главного управления Нацполиции в Николаевской области 22 февраля приступит к прохождению тестов» за наступним посиланням: https://news.pn/ru/public/155071.

У вказанійстатті зазначено(мовою оригіналу): «В понедельник, ІНФОРМАЦІЯ_18 »

«…скандальный друг ОСОБА_20 , которого ОСОБА_6 назначил своим помощником несмотря на справку ОВБ о непригодности его службы в полиции, находится в списках сотрудников ГУ НП в Николаевской области, которые должны пройти тестирование 22 февраля.

Однако, известно, что он продолжает находиться в зоне АТО вместе с батальоном « ІНФОРМАЦІЯ_19 ») именно из-за ОСОБА_23 , чтобы тот не «попал» на переаттестацию, а потому прошел ее заочно, ОСОБА_18 распорядился «держать»эти батальоны в АТО еще до 1 марта, несмотря на то, что их месячная ротация оканчивалась 15 февраля. По информации « ІНФОРМАЦІЯ_1 », бойцы батальонов, узнав, что из-за друга ОСОБА_6 им придется еще две недели сверху находится на Донбассе, избили ОСОБА_19 .»

Сьома стаття - ІНФОРМАЦІЯ_12 о 16:00 год. опубліковано статтю « ІНФОРМАЦІЯ_20 » за наступним посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У вказаній статті зазначено (мовою оригіналу): «…скандальный друг ОСОБА_20 , которого ОСОБА_6 назначил своим помощником несмотря на справку ОВБ о непригодности его службы в полиции, находится в списках сотрудников ГУ НП в Николаевской области, которые должны были пройти тестирование 22 февраля.

Однако известно, что он продолжает находиться в зоне АТО вместе с батальоном « ІНФОРМАЦІЯ_19 ») именно из-за ОСОБА_23 , чтобы тот не «попал» на переаттестацию, а потому прошел ее заочно, ОСОБА_18 распорядился «держать»эти батальоны в АТО еще до 1 марта, несмотря на то, что их месячная ротация оканчивалась 15 февраля. По информации « ІНФОРМАЦІЯ_1 », бойцы батальонов, узнав, что из-за друга ОСОБА_6 им придется еще две недели сверху находится на Донбассе, избили ОСОБА_19 ».

За твердженням позивача , у цих статтях фактично його звинувачують в уникненні від проходження переатестації у встановленому порядку, проте ця інформація спростовується вже наданими доказами. .

Восьма стаття - ІНФОРМАЦІЯ_13 о 15:05 год. опубліковано статтю «Скандальный помощник Гончарова и его заместитель не прошли переаттестацию, но попытаются «вернуться» через апелляцию» за наступним посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У вказаній статті зазначено (мовою оригіналу): «Заместитель начальника Главного управления Национальной полиции в Николаевской области Евгений Ковтун, а также помощник начальника ГУ НП, экс-начальник Управления кадрового обеспечения николаевской милиции Сергей Белоус не прошли переаттестацию комиссия рекомендовала их к увольнению. При этом они намерены обжаловать данное решение в апелляционной комиссии…»

«…Напомним, что до последнего избежать переаттестации пытался и скандально известный ОСОБА_21 , в чем ему активно помогал его друг, и.о. начальника ГУ НП в Николаевской области Виталий Гончаров, который сначала в нарушение внутренних приказов Нацполиции назначил Белоуса командиром батальона «Святой Николай», и отправил егов командировку в зону АТО. Потом эту командировку всему батальону ОСОБА_6 продлилеще на2недели в итоге всем бойцам пришлось «сидеть» в АТО 1,5 месяца вместо одного, чтобы ОСОБА_21 не попал на тестирование и собеседование комиссии.

Как известно, ОСОБА_21 является фигурантом уголовного производства, открытого по фактупродажи служебногоавтомобиля «Volkswagen Passat» 2004 года выпуска, который числился за Управлением кадрового обеспечения николаевского облУМВД. Формально эта машина была продана за 53 тысячи гривен бывшему водителю ОСОБА_19 , однако в реальности выкупил свойслужебный автомобильза смешныеденьги сам ОСОБА_23 , так как его неоднократно видели на этой машине уже после «аукциона»».

Як стверджує позивач, фактично його звинувачують в уникненні від проходження переатестації у встановленому порядку та у наявності відносно нього кримінального провадження за фактом незаконного відчуження транспортного засобу.

Вказана інформація спростовується наступним:

Він ніколи не мав вищевказаного транспортного засобу у власність , не придбавав цей автомобіль і його водій, якого у нього не було за штатним розкладом. Відносно ОСОБА_3 ніколи не порушувалась та не вносилась у ЄРДР кримінальна справа за вищевказаним фактом.

Вказаним автомобілем, який був службовим, він користувався разом із іншими співробітниками ОВС на підставі наказу УМВС України в Миколаївській області від 18.11.2013 р. №970. В подальшому, 06.06.2014 р. на підставі наказу УМВС України в Миколаївській області вищевказаний автомобіль передано у відділ зв`язку УМВС України в Миколаївській області.

Дев`ята стаття - 06.04.2016 р. о 12:24 год. опубліковано статтю «Сто двадцать офицеров николаевской полиции, не прошедших аттестацию, вместе с Гончаровым ушли на больничный» за наступним посиланням: https://news.pn/ru/public/158076

У вказаній статті зазначено (мовою оригіналу): «…около 120 сотрудников, «подготовленных» к увольнению, сами ушли или на больничный или в отпуск. Среди них несколько начальников райотделов полиции, скандально известный помощник начальника ГУ НП Сергей Белоус…».

Як стверджує позивач, фактично його звинувачують у зловживанні своїми правами та обов`язками та уникнення звільнення.

Вказана інформацію спростовується наступним:

У відповідності до листу ГУ НП в Миколаївській області від 18.05.2016 р. в період з 02.03.2016 р. по 06.04.2016 р. на лікарняному він не перебував.

Як стверджує позивач , негативна інформація щодо нього, висловлена відповідачами, має характер наклепу (тобто поширення завідомо неправдивої інформації, що ганьбить іншу особу), що подібними діями відповідачів охарактеризовано його як правопорушника, сепаратиста, корупціонера та фактично, злочинця, який не має високих моральних цінностей, що необґрунтовано принижує його честь, гідність та ділову репутацію. Пригнічення немайнових прав, відносно яких Конституцією України передбачено обов`язок ставитися з повагою, обґрунтовується тим, що жодній цивілізованій людині чути (дізнаватися) про себе безпідставні звинувачення у вчиненні злочинних діянь та інших ганебних вчинків, з точки зору моралі.

У зв`язку з неправомірним поширенням відповідачами широкому колу осіб недостовірної негативної інформації відносно нього, він знаходиться у стані постійного нервового напруження та стресу. Коли вплив такої негативної інформації став підставою для його звільнення з посади на підставі відкритих джерел та до теперішнього часу кар`єрне зростання не може бути, оскільки відносно нього, як працівника органів внутрішніх справ, проводиться перевірка особистості з усіх джерел, в тому числі й інтернет-преси. Крім того, підставами звільнення стала також й інформація з відкритих джерел відносно нього, що відображено в протоколах атестаційної комісії.

Свої моральні переживання позивач оцінює в 60000,00 грн., які вважає достатньою компенсацією з урахуванням характеру та обсягу страждань, яких він зазнав внаслідок неправомірних дій відповідачів, а також з урахуванням принципів розумності та справедливості, з яких 50000,00 грн. слід стягнути з ТОВ ІГ«УМГ», враховуючи кількість опублікованих статей та ступінь відповідальності за ними, а також по 5000,00 грн. з авторів статей ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .

В жовтні 2016 року представником відповідача генеральним директором ТОВ "УМГ" Дибленко А.К. подані запереченян на позовну заяву, в яких він просить відмовити у задволенні позову в повному обсязі - оскільки інформація, що є предметом позову, не потребує спростуванню . Так в статті від 27.03.2015 року в авторському блозі А.Лохматова - щодо дружинии позивача ОСОБА_24 - жодних обвинувачень у публікації відносно ОСОБА_3 , ен існує , як і взагалі жодним чином він не обвинувачується у службовому корупційному правопорушенні. Крім того в статті висловлені лише припущення автора. Також відносно цієї статті заявлено про застосування строку спеціальної позовної давності щодов имог про спростування недостовірної інформації в один рік, який сплинув 27 березня 2016 року.

Щодо статтей від 19.04.2015 року та від 20.04.2015 щодо конфлікту з керівництвом УВД підполковника міліції з смт. Казанки - то жодних неправдивих тверджень щодо позивача ці статті не містять , аодже він дійсно перебував на той час на посаді начальника відділу кадрового забезпечення облУВД , був на місці пригоди та приймав рішення про пониження у посаді постраждалої особи - отже звинувачень тут не має. Щодо образливого вислову ОСОБА_15 - то авторства щодо цього ТОВ "УМГ" не має, це є пряма цитата блогера, яку він висловив на своїй сторінці у мережі Фейсбук.

Щодо статті від 26.08.2015 року щодо отримання позивачем чергового звання полковника міліції та статусу учасника бойових дій - то стаття містить лише припущення щодо дій міністра МВД Авакова та правдиві відомості з посиланням на нормативну базу . Тверджень щодо безпідставності отримання ним статусу УБД та полковника міліції стаття не містить - то таке є субєктивною думкою самого позивача.

Щодо неодноразових публікацій на сайт "Преступности НЕТ" про те, що половник ОСОБА_6 ховає свого друга-помічника Білоуса в зоні АТО від атестаіції і з цією метою продовжив строк ротації батальону УМВС "Миколаїв" ще на два тиждня - то про це повідомив спіробітник батальону Гурген Каракян, які про отриманн позивачем за це кількох ляпасів , а сам факт продовження ротації є цілком правдивим.

Щодо публікацій про те, що ОСОБА_25 , є фігурантом кримінального прровадження за фактом зловживання службовими особами УМВС України своїм службовим становищем при придбанні службових автомобілей- то це відповідає дійсності, адже ОСОБА_26 був допитаний у цій справі в якості сідка, а фігурант - це досить широке поняття. при цьому ніколи не писалося про те, що позивач є підозрюваним чи обвинуваченим за цим фактом.

Щодо статті від 06.04.2016 року - є багато свідків тому, що позивач пішов на лікарнянний після отримання рішення атестаційної комісії про свою невідповідність.

Також зверув увагу суду на те, що твердження ОСОБА_3 , що публікації вплинули на прийняття рішення атестаційною комісією ГУНП, членом якої був ОСОБА_27 , то останній взяв собі самовідвід через конфлікт інтерсів, ен був присутній на засіданні комісії.До того ж це є взагалі незрозумілим , коли комісія у складі представників Нацполіції України та МВС України керується у своїх рішеннях думкою журналіста.

Просив суд враховувати положення Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації, рекомендації Резолюції Парламентської Асамблеї Ради Європи про право на недоторканість приватного життя та численну практику Європейського суду з прав людини. Виходячи з цього, межа допустимості критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.

Справу прийнято суддею Гуденко О.А. ухвалою від 10 жовтня 2018 року на підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями ( розпорядження керівника апарату суду від 08.10.2018 року № 43- на підставі ухвали про відвід( самрвідвід) попереднього складу суду) - та призначено у порядку загального позовного провадження у підготовче судове засідання.

В судовому засіданні позивач та його представник адвокат Родіонова В.Є. підтримали вимоги уточненої позовної заяви та просили про її задволення в повному обсязі. Зазначили, що викладена в усіх вказаних статтях інформація спростована наявними у справі доказами. Щодо полковника міліції Казанківського РВ - то він не має жодного відношення до його призначення на будь-які посади в органах міліції, сокільки навіть був призначений на посаду у відділ кадрового забезпечення вже після того, як той був пожений на посаді. В день, коли йому було задано тілесних ушкоджень , ОСОБА_3 , згілно своїх посадових обовязкків підготвував спецповідомлення до керівництва МВС, яке надіслано ним особисто з його електронної пошти о 13.01 з свого кабінету, а стаття була вже опублікована в 15.02 год того ж дня - але він практично не міг добратися до Казанки за 120 км з врахуванням стану доріг до місця пригоди . Щодо роботи його колишньої джружини - то оскільки вона сама викрила факт неправомірних дій свого підлеглого - отже не підлягала звільненню, отже він не має жодного відношення до цієї історії. Щодо отримання ним чергового спеціального звання - то він отримав його , в період, який не мав вже дисциплінарного стягнення, яке було ще до цього знято особсито міністром МВС А.Аваковим. Рішення щодо надання йому статус УБД прийнято міжвідомчою комісією керівних органів МВС на підставі всіх необхідних документів - тому твердження про його відсутність в зоні ЄАТо і незаконність отримання цього статусу є неправдивим та принижуючим для нього. Щодо продовження ротації батальону "Миколаїв" в лютому 2016 року - то таке відбулося на підставі особистого наказу голови Нацполіції Хатії Деканоїдзе , ОСОБА_10 , самсотійно такі рішення не приймав , атестацію він пройшов одразу після поверненя з зони АТО , його ніхто з бійців не бив - отже і ці відомості є неправдивими і такимим, що ганблять його честь та гідність. Щодо автомобілю Фольксваген - то це авто ніколи не було закріплено за ним особисто , водія свого за штатним розписом він ніколи не мав, не придбава цього автомобілю ні за аукціоном, ні іншим чином - ця інформація взагалі публікувалася відповідачами без жодних запитів - отже є цілком недостовірною. Вся поширена відносно нього інформація є недостовірною, такою, що ганьбить честь і гідність ОСОБА_26 як працівника поліції і бойового офіцера, прямо вплинула і в подальшому може вплинути на його службу в органах поліції. Зухвале відношення до нього відповідачів висловлено і в цих статтях, і вони продовжують його висловлювати і під час судових засідань. Щодо пропуску строку позовної давності зазначили, що до суду ОСОБА_3 , звернувся 18 квітня 2016 року - про що свідчить штамп поштовий на конверті про направлення позову до суду. А щодо першої статті від 27.03.2015 рок у- то про те, що вона впливає на його службу він дізнався лише після того, як на засіданні атестаційної комісії розглядали і цю публікацію також.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, оскільки вся пощирена інформація є цілком правдивою, достосвірною , відповідає дійсності і він публікував її, спираючись на свідчення реальних працівників поліції. Він зневажає ОСОБА_3 , оскільки він є "нехорошим поліцейським". Публікував він ці відомості і проводив свої власні розслідування з метою показати суспільству, хто стоїть при владі у керівництві поліції області з метою відновлення довіри у населення до інших, чесних праціавників поліції, які день і ніч стоять на стражі законності і запобігають злочинності в країні. А саме через діяльність таких полковників, як ОСОБА_26 , наше суспільство і втрачає повагу і довіру до поліції, щшо має наслідком і погане ставлення до інших чесних працівників.

Представник відповідача ТОВ "УМГ" Дибленко А.К. в судовому засіданні підтримав раніш подані заперечння. Звернув увагу суду на те, що жодна публікація, автором якої є ОСОБА_28 чи розміщена у інтеренет-видання "Преступности.НЕТ" ( не в особистому блозі) не містить ні звинувачень, ні образ позивач, містить або дійсно перевірену інформацію, або виключно припущення чи особисту думку автора , а те, що її позивач сприймає як звинувачення у злочинах чи корупційних зв`язках- це його особисте сприйняття інформації. Позивач є публічною особою і межі допустимої критики відносньо нього значно ширше пересічного громадянина, ти більше , що ці публікації вийшли у час підвищеного суспільного інтересу до оновлення органів поліції в області та проведення переатестації усіх працівників.

Відповідач ОСОБА_7 надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, вимоги позову не визнає, відзиву суду не надав. Судом постановлено про розгляд справи у відсутності осіб, які не з`явились, що відповідає приписам ст.223 ЦПК України.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_29 , який на час січня-лютого 2016 року був співробітником батальону "Миколаїв" і був у відрядженні в зоні АТо, суду поясенив, що дійсно на той час їх супроводжував начальник відділу кадрового забезпечення ОСОБА_3 ,, який був з ними увесь час, проте значно рідше ходив у чергування на блокпости, чим прості сержанти. Потім почали ходити чутки про те, що їм продовжать ротацію саме через те, що гогчаров бажає , щоюб Білоус "відсидівсяв АТО на час переатестації", що звісно викликало протест і невдоволення з боку бійців батальону. Но оскількиїх командир навіть не прочитав наказ про продовдження їх ротації, вони не знали це достсовірно. Дійсно у ОСОБА_30 виникла словесна перепалка з Білоусом, вони " як чоловіки поштовхалися на плацу", після чого ОСОБА_31 забрали з батальону керівництво.

Вислухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши матерілаи справи, суд, встановивши обставини справи та відповідні їм правовідносини, приходить до наступного.

В силу вимог ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що згідно Наказу № 86 о\с від 11.11.2013 "по особовому складу" УМВС в Миколаївській області - призначено підполковника міліції ОСОБА_3 - начальником управління кадрового забезпечення УМВС України в Миколаївській області.

Згідно Рішення комісії МВС України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій працівників органів внутрішніх справ України від 28.04.2015 р № 1/І/ХУ/10 - ОСОБА_3 , надано статус учасника бойових дій - на підставі Довідки про безпосередню участь особи в АТО, забезпечення її проведення і захисті незалежності суверенітету та територіальної цілісності України від 31.12.2014 № 1\2024 та наказів першого заступника керівника Антитеррористичного Центру при СБу за періоди з 29.09.2014 по 13.01.2015 року. (а.с. 161 Т.2)

Згідно посвідчення серія НОМЕР_1 , виданого УМВС України в Миколаївській області, ОСОБА_3 має прво на підьги, встановлені законодавством України для учасників бойових дій , посвідчення є безтерміновим , дата видачі - 05 травня 2015 року.

Згідно Довідки ГУНП в Миколаївській області від 20.04.2016 року про перебування в зоні проведення АТо на території Донецької та Луганської областей - полковник ОСОБА_3 під час проходження служби в органах внутрішніх справ та поліції перебував в зоні проведення АТО 123 доби, а саме до 28.04.2015 року - 54 доби, до 26.08.2015 року - 68 діб ( а.с. 160 Т.2)

Згідно Наказу № 1487\о\с від 29.07.2015 року МВС України - за підписом Міністра А.Б.Авакова "Про заохочення працівників органів та підрозділів внутрішніх справ" п.9 - зняти раніш накладене стягнення "неповну посадову відповідність , оголошену наказом МВС від 24.04.2015 № 555, з підполковника міліції ОСОБА_3 , начальнику кадрового забезпечення Управління МВС України в Миколаївській області - за багаторічну плідну працю в ОВС , високий професіоналізм, досягнення значних успіхів у зміцненні кадрового ядра ОВС, спрямованих на зміцнення законності і правопорядку, захист прав і свобод громадян, особисту мужність і відвагу , виявлені в захисті суверенітету та територіальної цілісності України 9 а.с. 41 Т.2).

Згідно Наказу № 1707 о\с від 21.08.2015 року МВС України - за підписом Міністра А.Б.Авакова "Про заохочення працівників органів та підрозділів внутрішніх справ" п.7 - присвоєне чергове спеціальне звання полковник міліції - підполковнику міліції ОСОБА_3 , начальнику кадрового забезпечення Управління МВС України в Миколаївській області - за сумлінне ставлення до виконання обов`язків , високі досягнення в службовій підготовці, ініціативу, наполегливість , враховуючи рішення Нагородної комісії МВС від 19.08.2015 року 9а.с. 159 Т.2).

Постановою від 03.03.2017 року справі № 814/1480/16 Миколаївського окружного адміністративного суду задволено позов ОСОБА_3 до ГУНП в Миколаївській області, атестаційної комісії № 1 ГУНП в Миколаївській області та сасоване рішення (всиновок ) атестаційної комісії № 1 ГУНП у Миколаївській області від 12.03.2016 року стосовно ОСОБА_3 , а саме "займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби у поліції через службову невідповідність" визнано протиправним та скасовано наказ ГУНП № 1419 о\с від 04.07.2016 року в частині звільнення ОСОБА_3 через службову невідповідність. Поновлено ОСОБА_3 , на посаді помічника начальника ГУНП в Микоаївській обаласті з 05.07.2016 року . Стягнуто на його користь компенсацію вимушеного прогулу та середній заробіток.

За наказом № 137 о\с від 16.06.2017 року ГУНП в Миколаївській області "по особовому складу" полковника поліції ОСОБА_3 поновлено на посаді помічника начальника Головного управління .

Згідно Наказу т.в.о В.В, Гончарова № 7 о\с дск від 12.01.2016 "про проведення ротації співробітників батальону патрульної служби поліції особливого призначення "Миколаїв" ГУНП в Миколаївській області - відповідно до рапорту , направленого до голови НП України від 12.01.2016 та службової теолеграми Голови НП України від 05.01.2016 року провести ротацію співробітників , задіяних до виконання завдань , визначених ЗУ "Про боротьбу з тероризмом" та несення служби по охороні громадського порядку в районах проведення АТО та відрядити в період з 15 січня по 16 лютого 2016 року та закріпити табельну зброю - полковника поліції ОСОБА_3 , помічника начальника ГУНП ( витяг а.с. 164 Т.2) .

Згідно Наказу т.в.о ОСОБА_10 № 26 о\с дск від 15.02.2016 "про продовження терміну перебування в зоні АТо співробітників батальону патрульної служби поліції особливого призначення "Миколаїв" та батальону поліції особливого призначення ГУНП в Миколаївській області - відповідно до службової телеграми Голови НП України від 10.02.2016 року № 1127 продовжити термін перебування відрядження по виконання завдань , визначених ЗУ "Про боротьбу з тероризмом" та несення служби по охороні громадського порядку в районах проведення АТО період з 17 лютого по 01 березня 2016 року - полковника поліції ОСОБА_3 , помічника начальника ГУНП ( витяг а.с. 165 Т.2).

Згідно довідки від 21.02.2016 року ДЗ "Вузлова лікарня станції волноваха "ДП "Донецька залізниця" - ОСОБА_3 , був оглянутий лікарем-травматологом 21.02.2016 року о 10.50 год - тілесних ушкоджень не має, тверезий.

13.01 год 19.04.2015 року - направлено від інспекції з особового складу повідомлення " телесние Казанковский" (а.с. 155 Т.2)

Згідно відповіді на адвокатський запит від 18.05.2016 ГУНП в Миколаївській області - за результатами службового розслідування щодо факту оотримання хабара підлеглим начальника СВ Миколаївського РВ УМВС в Миколаївській області майора міліції ОСОБА_9 - наказом начальника УМВС України в Миколаївській області від 10.03.2015 року їй оголошено догану, вимоги наказу № 90 від 26.03.2010 року відносно неї щодо звільнення не застосовуються, оскільки безпосередньо нею особисто було виявлено факт протиправного діяння.

Стосовно інформації щодо підполковника міліції ОСОБА_11 - з 2006 по 2007 р він займав посаду заступника начальника відділу - начальника слідчого відділу Казанківського РВ УМВС України в Миколаївській області , з 2007 по 2011 р працював слідчим слідчого відділу Казанківського РВ УМВС України в Миколаївській області , з лютого 2011 по червень 2013 працював начальником сектору дільничних інспекторів міліції Казанківського РВ УМВС України в Миколаївській області, з червня 2013 по вереснь 2015 року працював старшим дільничним інспектором міліції цього сектору. 28.09.2015 року звільнений з органів МВС за станом здоров`я. Тобто наведене підтверджує, що пониження на посаді підполковника ОСОБА_11 відбулося до того часу, як позивач був призначений на посаду у відділ кадрового забезпечення УМВС в Миколаївській області в листопаді 2013.

Також матеріалами справи підтверджується, що згідно довідки УКЗ ГУНП з 02.03.2016 по 06.04.2016 року полковник ОСОБА_3 на лікарняному не перебував. (а.с. 177 Т.2).

ІНФОРМАЦІЯ_3 опубліковано статтю « ІНФОРМАЦІЯ_21 » за наступним посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 (автор ОСОБА_7 ).

У вказаній статті зазначено «…5 марта сотрудники Прокуратуры Николаевской области совместно с сотрудниками отдела по борьбе с коррупцией Управления СБУ в Николаевской области при получении взятки в размере 50 тысяч гривен задержали заместителя начальника следственного отдела Николаевского райотдела милиции. Деньги милиционер брал за не привлечение к ответственности подозреваемого в одном из открытых уголовных производств.

ІНФОРМАЦІЯ_4 опубліковано статтю «На Николаевщине подполковник милиции выстрелил себе в голову из ружья: одна из версий - конфликт с руководством УВД» за наступним посиланням: https://news.pn/ru/incidents/131365.

У вказаній статті зазначено : «В Казанке на Николаевщине, подполковник милиции, который до недавнего времени занимал руководящую должность в РОВД, а потом был понижен, пытался покончить жизнь самоубийством, выстрелив себе в голову…»

ІНФОРМАЦІЯ_6 опубліковано статтю «Понизить его до участкового - это издевательство», - николаевский подполковник об офицере, который пытался застрелиться» за наступним посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 (автор ОСОБА_14 ).

У статті цитовано слова нібито ОСОБА_15 «При мне он был начальником следствия, но понизить его до участкового это издевательство. Однако здесь, мне кажется, больше семейные проблемы, которые довели до попытки самоубийства. Но начальник кадров областной милиции Сергей Белоус - редкая мразь и вполне возможна его лепта в этом».

ІНФОРМАЦІЯ_7 опубліковано статтю « ІНФОРМАЦІЯ_8 » за наступним посиланням: https://news.pn/ru/public/141717.

У статті зазначено наступне: «Начальник управления кадрового обеспечения УМВД Украины в Николаевской области Сергей Белоус получил звание полковника милиции и статус участника боевых действий.

Также, по его информации, Белоус получил и статус участника боевых действий.

- И это если учесть то, что в боевых действиях он участия не принимал, - резюмировал собеседник редакции».

ІНФОРМАЦІЯ_9 опубліковано статтю «Гончаров продлил николаевским батальонам ротацию в АТО на 15 дней, чтобы спасти своего друга-помощника от переаттестации» за наступним посиланням:

ІНФОРМАЦІЯ_2 ІНФОРМАЦІЯ_22 » в зоне АТО, чтобы «задержать» там еще на полмесяца своего друга ОСОБА_19 .

20.02.2016 р. опубліковано статтю « ІНФОРМАЦІЯ_23 » за наступним посиланням: https://news.pn/ru/public/155071.

У вказаній статті зазначено : «В понедельник, ІНФОРМАЦІЯ_18 »

ІНФОРМАЦІЯ_12 опубліковано статтю « ІНФОРМАЦІЯ_20 » за наступним посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У вказаній статті зазначено: «…скандальный друг ОСОБА_20 , которого ОСОБА_6 назначил своим помощником несмотря на справку ОВБ о непригодности его службы в полиции, находится в списках сотрудников ГУ НП в Николаевской области, которые должны были пройти тестирование 22 февраля.

ІНФОРМАЦІЯ_13 опубліковано статтю « ІНФОРМАЦІЯ_24 , но попытаются «вернуться» через апелляцию» за наступним посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У вказаній статті зазначено : «Заместитель начальника Главного управления Национальной полиции в Николаевской области Евгений Ковтун, а также помощник начальника ГУ НП, экс-начальник Управления кадрового обеспечения николаевской милиции Сергей Белоус не прошли переаттестацию комиссия рекомендовала их к увольнению. При этом они намерены обжаловать данное решение в апелляционной комиссии…»

ІНФОРМАЦІЯ_14 опубліковано статтю «Сто двадцать офицеров николаевской полиции, не прошедших аттестацию, вместе с Гончаровым ушли на больничный» за наступним посиланням: https://news.pn/ru/public/158076

У вказаній статті зазначено : «…около 120 сотрудников, «подготовленных» к увольнению, сами ушли или на больничный или в отпуск. Среди них несколько начальников райотделов полиции, скандально известный помощник начальника ГУ НП Сергей Белоус…».

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Статтею 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Разом із тим, відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Таким чином, праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

Статтею 201 ЦК України передбачено, що честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.

Главою 22 ЦК України визначено перелік особистих немайнових прав фізичної особи, серед яких право на повагу до гідності та честі (стаття 297 ЦК України) та право на недоторканість ділової репутації (стаття 299 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Порядок діяльності інформаційних агентств визначено Законом України «Про інформаційні агентства».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про інформаційні агентства» інформаційними агентствами згідно з цим Законом є зареєстровані як юридичні особи суб`єкти інформаційної діяльності, що діють з метою надання інформаційних послуг.

Частиною 1 ст. 5 Закону України «Про інформаційні агентства» визначено, що діяльність інформаційних агентств - це збирання, обробка, створення, зберігання, підготовка інформації до поширення, випуск та розповсюдження інформаційної продукції.

Устатті 1Закону України«Про телекомунікації`від 18листопада 2003р. № 1280-IV зазначено: домен - частина ієрархічного адресного простору мережі Інтернет, яка має унікальну назву, що її ідентифікує, обслуговується групою серверів доменних імен та централізовано адмініструється; доменне ім`я - позначення (словесне, цифрове, словесно-цифрове), яке використовується для ідентифікації діяльності юридичних і фізичних осіб в мережі Інтернет, з будь-якою метою.

Поняття «веб-сайт» міститься у наказі Державного комітету інформаційної політики, телебачення і радіомовлення України, Державного комітету зв`язку та інформатизації України від 25 листопада 2002 року № 327/225 «Про затвердження Порядку інформаційного наповнення та технічного забезпечення Єдиного веб-порталу органів виконавчої влади та Порядку функціонування веб-сайтів органів виконавчої влади», згідно з яким веб-сайт - це сукупність програмних та апаратних засобів з унікальною адресою у мережі Інтернет разом з інформаційними ресурсами, що перебувають у розпорядженні певного суб`єкта і забезпечують доступ юридичних та фізичних осіб до цих інформаційних ресурсів та інші інформаційні послуги через мережу Інтернет.

Власником сайту є особа, на яку зареєстроване відповідне доменне ім`я. Доменне ім`я, зареєстроване у відповідному домені, використовується для позначення відповідного сайту.

Для того, щоб сайт був позначений конкретним доменним ім`ям, спочатку необхідно зареєструвати доменне ім`я у відповідному домені.

Під час здійснення правосуддя у цивільних справах суд, неухильно дотримуючись норм матеріального та процесуального права, повинен забезпечити їх справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Правильне визначення складу сторін у справі є запорукою ухвалення законного і справедливого судового рішення.

Позови про захист гідності, честі чи ділової репутації вправі пред`явити фізична особа у разі поширення про неї недостовірної інформації, яка порушує її особисті немайнові права, а також інші заінтересовані особи (зокрема, члени її сім`ї, родичі), якщо така інформація прямо чи опосередковано порушує їхні особисті немайнові права.

Відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації. Якщо позов пред`явлено про спростування інформації, опублікованої в засобах масової інформації, то належними відповідачами є автор і редакція відповідного засобу масової інформації чи інша установа, що виконує її функції.

Зважаючи на відомості, які є у вільному доступі та містяться на сайті Інтернет-виданням «Преступности НЕТ», власником сайту за адресою: https://news.pn/ua/ є саме Товариство з обмеженою відповідальністю інформаційне агентство «Українська медіа група УМГ», яке зареєстровано окремою юридичною особою згідно законодвавства України з 19.03.2008 року по теперішній час.

Згідно наданих сторонами доказів, ТОВ «УКраїнська Медіа Група» є юридичною особою, має державну реєстрацію інформаційного агентства як субєкт інформаційної діяльності, про що 21 листопада 2011 р. Державною реєстраційною службою України видано свідоцтво серія КВ № 268-131Р (програмана мета - збирання, обробка, творення, збергігання, підготовка інформації до поширення, випуск та розповсюдження інформаційної продукції), і є власником домену « ІНФОРМАЦІЯ_5 », за адресою якого були розміщені вищезазначені статті , які містить інформацію щодоякої виникданий спір.

Також судом встановлено,що власником Інтернет-видання «Преступности НЕТ» є ТОВ «ІА УМГ», а автором деяких з перлічених статтей є відповідачі ОСОБА_32 та ОСОБА_33 , які своє авторство в суді не заперечували.

Розміщення вказаної вище інформації, яку позивач просив визнати недостовірною, такою, що принижує його честь, гідність та ділову репутацію, на належному інформаційному агентству домені ТОВ «ІА УМГ» не заперечує.

Таким чином є доведеним факт поширення відповідачами оспорюваної позивачем інформації.

На підставі вищенаведеного суд доходить до висновку, що позов ОСОБА_3 предявлений до належних відповідачів.

При цьому недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Відповідно до статті 277 ЦК України предметом судового захисту не можуть бути оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які як вираження суб`єктивної думки і поглядів відповідача не можна перевірити щодо їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08 липня 1986 року в справі «Лінгенс проти Австрії» (Lingens v. Austria).

Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

За положеннями статті 29 Закону України «Про інформацію» суспільство має право на отримання суспільно необхідної інформації і предметом суспільного інтересу вважається інформація, яка свідчить про загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності України; забезпечує реалізацію конституційних прав, свобод і обов`язків; свідчить про можливість порушення прав людини, введення громадськості в оману, шкідливі екологічні та інші негативні наслідки діяльності (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб тощо.

При цьому суспільство також має право на отримання інформації, яка відповідає дійсності та надає можливість суспільству здійснити її оцінку самостійно на основі усіх фактів та різноманіття думок щодо оцінки такої інформації та її значення для суспільства, тому так важливо, щоб інформація, яка поширюється будь-ким, а особливо засобами масової інформації або лідерами суспільної думки, посадовими особами, державними службовцями, відповідала дійсності, з одного боку, а з другого була суспільно значуща та задовольняла попит суспільства на необхідність контролю за діяльністю державних органів та їх посадових осіб.

За таких обставин, з огляду на необхідність громадського контролю за діяльністю державних органів та посадових осіб інформація, яка поширюється щодо державних посадовців, публічних осіб є суспільно важливою інформацією, а обмеження щодо поширення цієї інформації та межі критики та оцінки поведінки є більш ширшими, ніж межі критики та оцінки поведінки пересічного громадянина.

Публічна особа, державний службовець повинен бути готовим до підвищеного рівня критики, у тому числі у грубій формі, прискіпливої уваги суспільства і підвищеної зацікавленості суспільства його діяльністю та/або особистим життям тощо, адже вони, обираючи кар`єру публічної особи, погодились на таку увагу.

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням, чи критикою та чи є вона такою, що виходить за межі допустимої критики за встановлених судами фактичних обставин справи.

Відповідно до частини другої статті 47-1 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Таким чином, згідно із статтею 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини, особливо якщо такі висловлювання стосуються публічної особи або посадової особи рівня суспільного значення та її діяльність становить суспільний інтерес.

Наявність фактів можна довести, а правдивість оціночних суджень не можна.

Що ж стосується оціночних суджень, цю вимогу неможливо виконати, і вона є порушенням самої свободи поглядів, яка є основною складовою права, гарантованого статтею 10 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08 липня 1986 року у справі «Лінгенс проти Австрії» (Lingens v. Austria).

Судом установлено, що ОСОБА_3 є публічною особою, займав одну керівних посад обласного аппарату Упраління МВС в Миколаївській області (на час подій, відображених в вищезазначених публікаціях), був співробітником правоохоронних органів вищого регіонального рівня, відповідно межа допустимої критики та обсяги поширеної інформації щодо нього є значно ширшими, оскільки він безпосередньо відіграє важливу роль у діяльності правоохоронних органів на обласному рівні, та його безпосередні дії становлять суспільний інтерес.

У Резолюції № 1165 (1998) Парламентської Асамблеї Ради Європи про право на недоторканність особистого життя зазначається, що публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі).

У статтях 3, 4, 6, Декларації зазначається, що оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися виставити себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами.

Так,інформація ,викладена устатті від27.03.2015р.«Николаевская милиция:«своим» приказне указ» (автор ОСОБА_7 ),а саме (мовоюоригіналу)- «…5 марта сотрудники Прокуратуры Николаевской области совместно с сотрудниками отдела по борьбе с коррупцией Управления СБУ в Николаевской области при получении взятки в размере 50 тысяч гривен задержали заместителя начальника следственного отдела Николаевского райотдела милиции. Деньги милиционер брал за не привлечение к ответственности подозреваемого в одном из открытых уголовных производств.

З урахуванням наведених норм матеріального права, прецедентної практики Європейського суду з прав людини суд доходить до висновку про те, що поширена ОСОБА_34 на сторінках інтеренет-видання "Преступности.НЕТ" інформація була його власними судженнями та оцінкою тих подій, які дійсно мали місце в Миколаївському РОВД щодо одного з співробітників слідчого відділу, начальником якого на той час дійсно була ОСОБА_5 (дружина позивача) .

Таке поширення та оцінка отриманої інформації є оціночними судженнями відповідача, які ґрунтуються на його особистому трактуванні отриманої з інших джерел інформації, а також його власному тлумаченні наведених нормативних актів та порядку їх застосування до співробітників органів внутрішніх справ. Поширення таких висновків відповідачем повинно оцінюватись з точки зору суспільно відповідальної поведінки будь-якої особи перед суспільством, а аналіз таких висновків повинен здійснюватися суспільством на основі усієї інформації, отриманої з різних джерел.

Правильність думки чи оцінки тієї чи іншої особи може бути предметом думки, оцінки інших осіб, але не предметом повноважень судової влади. Вони можуть оспорюватись у порядку полеміки, у тому числі й у друкованому засобі, по радіо чи в телепередачі або іншим адекватним способом.

Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини межі свободи вираження думок залежать від їх змісту та від того, чим займається особа, стосовно якої ці думки висловлені. У свою чергу, національна влада може втрутитися у процес реалізації норми статті 10 Конвенції, якщо, зокрема, це передбачено законом, направлено на захист репутації або інших прав осіб і є необхідним у демократичному суспільстві.

Отже,у ційстатті були поширеніоціночні судженняжурналіста зурахуванням стилістикипоширеної відповідачамиінформації,застосованих мовнихоборотів тавідсутністю посиланьна конкретніфакти (не міститьсяжодного прямогоі конкретногозвинувачення позивача, як посадової особи органів внутрішніх справ, у наявності корупційних зв`язків, за допомогою яких не звільнено з посади його колишню дружину - як-то розцінює сам позивач) що узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, викладеною у пункті 46 рішення від 08 липня 1986 року у справі «Лінгенс прорти Австрії» (Lingens v. Austria), де зазначено, що наявність фактів можна довести, а правдивість оціночних суджень не можна.

Не є неправдивою та такою, що порушує його особисті майнові права та принижує його честь та гідність інформація, що він прибув до ОСОБА_35 з Донецька ще за часів президенства ОСОБА_36 . Суд не може погодитися з твердженням позивача в обгрунтування позовних вимог в цій частині про те, що " місце його колишнього проживання ототожнюють з ним, як з особами, що мають сепаратистську прихильність" - адже це його суб`єктивне оціночне сприйняття викладеної інформації.

Стосовно інформації, викладеної у інтернет виданні "Преступности.НЕТ" у статті ( без зазначення автора) від 19.04.2015 р. «На Николаевщине подполковник милиции выстрелил себе в голову из ружья: одна из версий - конфликт с руководством УВД» , а саме (мовою оригіналу): «В Казанке на Николаевщине, подполковник милиции, который до недавнего времени занимал руководящую должность в РОВД, а потом был понижен, пытался покончить жизнь самоубийством, выстрелив себе в голову…» , «…Пострадавший подполковник милиции до недавнего времени занимал должность заместителя начальника РОВД, но после конфликта с некоторыми должностными лицами областного УВД и руководством управления кадрового обеспечения УМВД, был понижен на должность старшего участкового…», «…Как удалось выяснить, на данный момент рассматривается ряд версий о причинах произошедшего, среди которых семейная ссора и конфликт с руководством УМВД Украины в Николаевской области и последующее понижение в должности. Примечательно, что в данный момент в Казанке находится начальник управления кадрового обеспечения УМВД Украины в Николаевской области Сергей Белоус, который и принимал решение о понижении в должности вышеуказанного подполковника милиции…».

Враховуючи положення ч.1,3статті 30Закону України«Про інформацію»та вищенаведенінорми національногота міжнародногоправа,усталену прецендентупрактику Європейськогосуду зправ людини, ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб`єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов`язок відшкодувати завдану моральну шкоду.

За своїм характером судження є розумовим актом, що має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки і напряму, що пов`язано з такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів. Отже, будь-яке судження, яке має оціночний характер, будь-яка критика та оцінка вчинків, вираження власних думок щодо якості виконуваних публічних функцій, отриманих результатів тощо, не є підставою для захисту права на повагу честі, гідності та ділової репутації та, відповідно, не є предметом судового захисту.

Вирішуючи справи про захист честі, гідності та ділової репутації, суди повинні перевіряти, чи містить інформація, що стала підставою для звернення до суду, конкретні життєві обставини, фактичні твердження. Якщо зміст та характер досліджуваної інформації свідчить про наявність фактів, така інформація або її частина не може вважатись оціночним судженням, оскільки є не результатом суб`єктивної оцінки, а відображенням об`єктивної істини, що може бути встановлена у судовому порядку.

За такого, твердження у ціх статтях , щодо спроби самогубства шляхом пострілу собі в голову підполковника міліції в Казанці на Миколїавщині , який раніше займав керівну посаду в РОВД, а потім був понижений на посаді і призначений на посаду дільничного інспектора , в зявзку з чим на той час розглядається низка версій про причини такого, черед який сімейні сварки та конфлікт з керівництвом УМВС в Миколаївській області і наступне пониження на посаді - жодним чином не стосується особи позивача і не може порушувати його особисті немайнові права та шкодити діловій репутації.

Також, навіть за умови недоведеності достовірності викладеної інформації стосовно того, що на той час в Казанці знаходився начальник управління кадрового забезпечення УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_37 , - жодним чином не порушує його прав та не принижує його честь, гідність та ділову репутацію, адже сам факт перебування посадової особи з кадрового забезпечення на місці пригоди , що сталася з кадровим працівником міліції - може входити до його посадових обов`язків щодо роботи з особовим складом міліції та з`ясування причин надзвичайної пригоди.

Натомість, що стосується інформації, поширеної в статті від 19 квітня 2015 року, що саме начальник управління кадрового забезпечення УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_37 приймав рішення про пониження на посаді вищевказаного підполковника міліції - то поширена інформація не є оціночними судженнями, а є констатацією фактів, які можуть і мають бути доведені належними доказами.

Згідно з положеннями статті 277 ЦК України і статті 81 ЦПК України обов`язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Позивач подав докази та довів перед судом недостовірність поширеної інформації в цій частині, а саме, що він не має жодного відношення до пониження підполковника на посаді до дільничного інспектора, адже таке пониження відбулося задовго до переведення ОСОБА_3 на посаду в органи ВС Миколаївської області ( хоча цей процесуальний обов`язок належить відповідачу, який достовірність поширеної інформації не довів) .

За такого, поширана в статті від 19.04.2015 р. «На Николаевщине подполковник милиции выстрелил себе в голову из ружья: одна из версий - конфликт с руководством УВД» , інформація, що " ... начальник управления кадрового обеспечения УМВД Украины в Николаевской области Сергей Белоус, который и принимал решение о понижении в должности вышеуказанного подполковника милиции…» - є недостовірною та підлягає скасуванню у обраний позивачем спосіб.

Щодо інформації , викладеної у статті від 20.04.2015 р., також опублікованої у цьому виданні, «Понизить его до участкового - это издевательство», - николаевский подполковник об офицере, который пытался застрелиться» (автор ОСОБА_14 ), де цитовано слова ОСОБА_15 ( що він визнав в судовому засіданні в повному обсязі) - мовою оригіналу: «При мне он был начальником следствия, но понизить его до участкового это издевательство. Однако здесь, мне кажется, больше семейные проблемы, которые довели до попытки самоубийства. Но начальник кадров областной милиции Сергей Белоус - редкая мразь и вполне возможна его лепта в этом».

Так, цитування думки ОСОБА_38 " начальник кадров областной милиции Сергей Белоус - редкая мразь и вполне возможна его лепта в этом", то спірна інформація є суб`єктивною думкою автора , проте в частині вислову "редкая мразь" висловлена в образливій для позивача формі. Якщо суб`єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на відповідача може бути покладено обов`язок відшкодувати моральну шкоду.

За такого, слід відмовити у задоволенні позовних вимог про спростування недостовірної інформації, викладеної у цій статті , оскільки таке цитування автора ОСОБА_15 є суб`єктивною думкою останнього , а тому не є недостовірною інформацією, що підлягає судовому захисту шляхом її спростування, згідно з визначеним статтею 277 ЦК України порядком.

Якщо суб`єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов`язок відшкодувати завдану моральну шкоду(частина третя статті 30 Закону України «Про інформацію»). .

Частиною 1 ст. 31 Закону України «Про інформацію» передбачено, що у разі якщо порушенням права на свободу інформації особі завдано матеріальної чи моральної шкоди, вона має право на її відшкодування за рішенням суду.

Відповідно до ч.1 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно з п.4 ч.2 ст.23 ЦК України моральна шкода полягає у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи.

Отже, враховуючи наведені вимоги закону та встановлені обставини справи, суд доходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог, заявлених до ОСОБА_2 , про стягнення з нього завданої моральної шкоди на користь ОСОБА_3 , оскільки він дійсно висловив свою суб`єктивну думку в брутальній та принизливій формі, що принижує гідність, честь та ділову репутацію позивача .

У пунктах 3, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (зі змінами та доповненнями) роз`яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд враховує характер та обсяг душевних страждань, яких зазнав позивач у зв`язку з приниженням його честі та гідності, внаслідок поширення відповідачем ОСОБА_2 стосовно нього певних висловлувань в образливій формі, й виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, приходить до висновку про стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача компенсацію моральної шкоди у розмірі 2500 грн.

Щодо інформації, викладеній в статті від 26.08.2015 р., яка опублікована на сторінках інтернет видання "Преступности.НЕТ" «Главный кадровик николаевского облУВД с неполным служебным соответствием получил звание полковника и статус УБД» - (мовою оригіналу): «Начальник управления кадрового обеспечения УМВД Украины в Николаевской области Сергей Белоус получил звание полковника милиции и статус участника боевых действий.

Также, по его информации, Белоус получил и статус участника боевых действий. - И это если учесть то, что в боевых действиях он участия не принимал, - резюмировал собеседник редакции».

У рішенні ЄСПЛ від 08 липня 1986 року у справі «Лінгенс проти Австрії» (Lingens v. Austria) суд зазначив про необхідність розрізняти факти та оціночні судження, оскільки наявність фактів можна довести, а правдивість оціночних суджень ні. Вимога доводити правдивість критичного висловлювання є неможливою для виконання і порушує свободу на власну точку зору, що є фундаментальною частиною права, захищеного статтею10 Конвенції.

У рішенні від 10 серпня 2006 року у справі «Ляшко проти України» (Lyshkо v. Ukraine) Європейський суд з прав людини зазначив, що свобода вираження поглядів являє собою одну з важливих засад демократичного суспільства та одну з базових умов його прогресу та самореалізації кожного. Предмет пункту другого статті 10 Конвенції застосовується не тільки до «інформації» чи «ідей», які були отримані зі згоди чи розглядаються як необразливі чи як малозначущі, але й до тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти. Такими є вимоги плюралізму, толерантності та відкритості думок, без чого неможливе «демократичне суспільство». Свобода політичних дебатів перебуває в самому серці побудови демократичного суспільства, що наскрізь пронизує Конвенцію. При цьому повинно бути зроблене чітке розмежування між констатацією фактів та оціночними судженнями. У той час як наявність фактів може бути продемонстровано, достовірність оціночних суджень не піддається доведенню. Вимогу доводити достовірність оціночних суджень неможливо виконати, вона порушує свободу думки як таку, що є базовою частиною права, гарантованого статтею 10 Конвенції.

Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку.

Так, поширена інформація в статті стосовно того, що на час публікації статті вже є наказ за підписом міністра МВС Арсена Авакова про присвоєння Білоусу чергового звання , а також отримання ним статусу учасника бойових дій - не є неправдивою, повністю підтверджується наданими самим позивачем копіями відповідних наказів, які датовані раніш, ніж дата публікації статті, жодним чином не принижує його честь та гідність , ділову репутацію - отже не підлягає спростуванню.

Не є недостовірною і інформація про те, що незадовго до видання наказу про присвоєння позивачеві чергового звання сам ОСОБА_16 видав наказ про притягнення його до дисциплінарного стягнення - адже такі обставини дійсно були і таке підтверджується матеріалами справи.

Що стосується наступного висловлювання про те, що "... согласно действующей нормативной базе, человек не может получать звания, имея дисциплинарное взыскание. Более того, следующей ступенью взыскания после неполного служебного соответствия идет понижение в специальном звании на одну ступень, - отметил собеседник " - це є фактично викладення розуміння автором діючого законодавства щодо порядку притягнення працівників ОВС до дисциплінарної відповідальності, стаття не містить посилання на те, що позивач отримав це звання в період дії цього стягнення та не мав права на отримання чергового звання і не містить в цій частині відомостей, що порушують особисті немайнові права позивача.

Враховуючи зазначене та встановлені судом обставини справи, суд дійшов висновку і про те, що мова у статті стосовно того, що " це, мабуть, подарунок міністра МВС Білоусу до святкування Дня Незалежності. При цьому напередодні сам же ОСОБА_16 підписав наказ про винесення дисциплинарного стягнення Білоусу за те, що він прийняв на роботу организатора сепаратистських мітингів в Одесі та Миколаєві" , а також, що " ... за інформацією співрозмовника редакції слід врахувати, що в бойових діях позивач участі не приймав ..» - справді йде про оціночне судження, зроблене журналістом як узагальнення розмови з фізичними особами.

З матеріалів справи не випливають винятково вагомі причини, які б давали підстави для покарання журналіста за участь у відповідному поширенні висловлювань інших осіб - що є підставою для відмови в задволденні позовних вимог про спростування цієї інформації.

Позивач має можливість захистити свої права через надане йому законодавством право на відповідь, зокрема передбачене статтею 30 ЗУ "Про інформацію", а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку - адже він дійсно отримав чергове звання полковника міліції після того, як міністром МВС було достроково знято з нього попереднє дисциплінарне стягнення, а також отримав статус учасника бойових дій за наявності всіх необхідних підтверджуючих документів на підставі рішення уповноваженого органу МВС. Матеріали справи не містять достеменних доказів того, що позивач намагався скористатись таким правом, чи саме таке його право було порушене відповідачем.

Щодо інформації, викладеної на сторінках Інтернет-видання "Преступности.НЕТ" , у статтях:

- від 16.02.2016 р. « ОСОБА_6 продлил николаевским батальонам ротацию в АТО на 15 дней, чтобы спасти своего друга-помощника от переаттестации» (мовою оригіналу): « ІНФОРМАЦІЯ_25 ІНФОРМАЦІЯ_16 » в зоне АТО, чтобы «задержать» там еще на полмесяца своего друга ОСОБА_19 .

- Таким образом делается все, чтобы ОСОБА_21 получил аттестацию заочно, как участник АТО, находящийся в зоне боевых действий во время переаттестации. Переаттестация руководящего состава ГУ НП в Николаевской области назначена на 22 февраля и будет длиться неделю. Таким образом ОСОБА_21 , как помощник начальника ГУ НП, не попадает на переаттестацию, так как его нахождение в зоне АТО было продлено ОСОБА_22 аккурат до 1 марта, - объяснил ситуацию собственный источник «Преступности.НЕТ» в Главном управлении Национальной полиции в Николаевской области ".

-у статті від 20.02.2016 р. «Руководство и аппарат ІНФОРМАЦІЯ_11 » (мовою оригіналу): «В понедельник, ІНФОРМАЦІЯ_18 », «…скандальный друг ОСОБА_20 , которого ОСОБА_6 назначил своим помощником несмотря на справку ОВБ о непригодности его службы в полиции, находится в списках сотрудников ГУ НП в Николаевской области, которые должны пройти тестирование 22 февраля. Однако, известно, что он продолжает находиться в зоне АТО вместе с батальоном « ІНФОРМАЦІЯ_19 ») именно из-за ОСОБА_23 , чтобы тот не «попал» на переаттестацию, а потому прошел ее заочно, ОСОБА_18 распорядился «держать»эти батальоны в АТО еще до 1 марта, несмотря на то, что их месячная ротация оканчивалась 15 февраля. По информации « ІНФОРМАЦІЯ_1 », бойцы батальонов, узнав, что из-за друга ОСОБА_6 им придется еще две недели сверху находится на Донбассе, избили ОСОБА_19 »

- в статті від ІНФОРМАЦІЯ_20 » (мовою оригіналу): «…скандальный друг ОСОБА_20 , которого ОСОБА_6 назначил своим помощником несмотря на справку ОВБ о непригодности его службы в полиции, находится в списках сотрудников ГУ НП в Николаевской области, которые должны были пройти тестирование 22 февраля.

- статті від 28.03.2016 р. « ІНФОРМАЦІЯ_26 и его заместитель не прошли переаттестацию, но попытаются «вернуться» через апелляцию» (мовою оригіналу): «Заместитель начальника Главного управления Национальной полиции в Николаевской области Евгений Ковтун, а также помощник начальника ГУ НП, экс-начальник Управления кадрового обеспечения николаевской милиции Сергей Белоус не прошли переаттестацию комиссия рекомендовала их к увольнению. При этом они намерены обжаловать данное решение в апелляционной комиссии…», «…Напомним, что до последнего избежать переаттестации пытался и скандально известный ОСОБА_21 , в чем ему активно помогал его друг, и.о. начальника ГУ НП в Николаевской области Виталий Гончаров, который сначала в нарушение внутренних приказов Нацполиции назначил Белоуса командиром батальона «Святой Николай», и отправил егов командировку в зону АТО. Потом эту командировку всему батальону ОСОБА_6 продлилеще на2недели в итоге всем бойцам пришлось «сидеть» в АТО 1,5 месяца вместо одного, чтобы ОСОБА_21 не попал на тестирование и собеседование комиссии».

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини свобода вираження поглядів є однією з важливих засад демократичного суспільства та однією з базових умов прогресу суспільства в цілому та самореалізації кожної окремої особи.

Відповідно до пункту 2 статті 10 Конвенції вона стосується не тільки «інформації» чи «ідей», які сприймаються зі схваленням чи розглядаються як необразливі або нейтральні, але й тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти. Саме такими є вимоги плюралізму, толерантності та широти поглядів, без яких немає «демократичного суспільства» (справа від 06 жовтня 2015 року «Карпюк та інші проти України» (Karpyuk and others v. Ukraine).

Преса відіграє істотну роль у демократичному суспільстві. І хоча вона не може переступати певні межі, зокрема, щодо репутації, прав інших осіб і необхідності запобігання розголошенню конфіденційної інформації, однак її обов`язком є передавати у спосіб, сумісний із її обов`язками та відповідальністю, інформацію та ідеї з усіх питань суспільного інтересу, включно з тими, що стосуються правосуддя. Не тільки на неї покладається завдання передавати таку інформацію та ідеї; громадськість також має право їх отримувати. Стаття 10 Конвенції захищає не лише суть висвітлених ідей та інформації, але також і форму, в якій вони надаються. Журналістська свобода також включає можливість перебільшень або навіть провокацій.

Пункт 2 статті 10 Конвенції майже не надає можливостей для обмеження свободи вираження поглядів, коли йдеться про виступи політиків або про питання, які становлять суспільний інтерес. Крім того, межа допустимої критики щодо такої публічної особи як політик є ширшою, ніж щодо приватної особи. На відміну від останнього, перший неминуче та свідомо йде на те, щоб усі його слова та вчинки були об`єктом пильної уваги з боку журналістів та широкого загалу, тому має виявляти більшу толерантність (справа «Газета «Україна центр» проти України» від 15 липня 2010 року (Gazeta Ukraine-tsentr v. Ukraine)).

Оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися «виставити» себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами. У зв`язку з цим межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи або органу державної влади є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Зазначені особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.

Стаття 10 Конвенції захищає право журналістів розголошувати інформацію, яка становить громадський інтерес, за умови, що вони діють сумлінно та використовують перевірену фактичну базу; та надають «достовірну та точну» інформацію, як того вимагає журналістська етика (справи від 22 жовтня 2007 «Lindon, Otchakovsky Laurens and July v. France» року та від 19 червня 2003 року «Pedersen and Baadsgaard v. Denmark»).

Повідомлення новин, засноване на інтерв`ю або відтворенні висловлювань інших осіб, відредагованих чи ні, становить один з найбільш важливих засобів, за допомогою яких преса може відігравати свою важливу роль «сторожового пса суспільства» (справа від 26 листопада 1991 року «The Observer and The Guardian v. The United Kingdom»).

У таких справах слід розрізняти ситуації, коли такі висловлювання належали журналісту і коли були цитатою висловлювання іншої особи, оскільки покарання журналіста за участь у поширенні висловлювань інших осіб суттєво заважали пресі сприяти обговоренню питань суспільного значення та не повинно розглядатись, якщо для іншого немає винятково вагомих причин. Законодавство надає журналістам імунітет від цивільної відповідальності за дослівне відтворення матеріалу. Суд звертає увагу на те, що це положення у загальному плані відповідає його підходу до свободи журналістів поширювати висловлювання, зроблені іншими (справи від 23 вересня 1994 року «Jersild v. Denmark» та від 29 березня 2001 року «Thoma v. Luxembourg»).

Так, інформація, поширена в цих статтях про те, що продовжено ротацію двох батальонів співробітників ОВС , куди був на той період відряджений і ОСОБА_3 , яка почалася 15 січня і повинна закінчитися 15 лютого 2016 року - на підставі розпорядження ОСОБА_39 продовжено ще на два тиждня до 1 березня - є достовірною, підтверджується матеріалами справи ( копіями відповідних наказів, наданих позивачем) , отже не підлягає спростуванню.

Інформація про те, що 15 січня ОСОБА_40 був відряджений в зону АТО разом с миколаївськими батальонами як командир батальона поліції спеціального призначения (колишній «Беркут»), то вже на час публікації статті 16 лютого 2016 року наказом ОСОБА_39 звільнений з цієї посади і призначений помічником начальника ГУНП в Миколаївській області - хоча і частково не відповідає дійсності - адже під час розгляду справи встановлено, що ОСОБА_3 з 07.11.2015 року по січень 2016 року був посаді командира батальйону поліції особливого призначення з присвоєнням звання полковник поліції, тобто на час зазначеної ротації вже не був на посаді командиру батальону поліції спеціального призначення - проте ці відомості не містять такого, що принижує честь, гідність та ділову репутацію позивача, не порушує його особистих немайнових прав - а отже не є такою, що підлягає спростуванню.

Щодо спірної інформації стосовно того, що начальник УМВС України в Миколаївській області полковник Виталий Гончаров, щоб "затримати" в зоні АТО ще на півмісяці свого друга ОСОБА_41 , і що таким чином робиться усе, щоб ОСОБА_37 отримав атестацію заочно, як учасник АТО, що перебуває в зоні бойових дій на час переатестації .Так, переатестація керівного складу ГУ НП в Миколаївській області призначена на 22 лютого і триватиме тиждень. Таким чином ОСОБА_37 , как помічник начальника ГУНП, не попадає на переатестацію, так як його знахождення в зоні АТО було продовжено ОСОБА_42 саме до 1 березня.

Так,по-переше,в статтяхміститься посиланняяк навласние джерело« ІНФОРМАЦІЯ_1 »в ГУНПв Миколаївськійобласті,так іна телефоннурозмову зодним зспівробітників спецбатальону «Святий Миколай» з корреспондентом «Преступности.НЕТ».

Вирішуючи ці вимоги, суд, насамперед, керується тим, чи наявний, чи відсутній достатній баланс для необхідності втручання суду у процес реалізації особою права на свободу вираження поглядів.

Так, особа, яка висловлює не факти, а власні погляди, критичні висловлювання, припущення не може бути зобов`язана доводити їх правдивість, оскільки це є порушенням свободи на власну точку зору, що визнається фундаментальною частиною права, захист якого передбачено статтею 10 Конвенції.

Фактично, висвітлювалися події щодо продовження перебування в зоні АТО спецбатальону поліції, яка дійсно була продовжена наказом начальника ГУНП ОСОБА_43 , прийнятого на підставі відповідного розпорядження Голови Національної поліції України, і ця подія викликала значний суспільний інтерес. Вочевидь, обговорювався саме цей факт як і серед бійців цього батальону, та к і інших працівників поліції , з приводу якого відповідач і висловлював своє бачення обставин та причин цього випадку, своє ставлення до нього та до причетних осіб. Тому не може бути покладена на ЗМІ цивільно-правова відповідальність за допущені висловлювання критики щодо дій не самого позивача, а його безпосереднього керівництва відносно нього. Вказані висловлювання є критичною суб`єктивною думкою автора статтей по відношенню до причетної - також виключно за припущенням автора статті та його співрозмовників - до даних подій особи ОСОБА_3 .

Позивач, враховуючи його статус публічної особи, на час виходу статтей у друк, повинен був усвідомлювати, що його дії знаходяться під ретельною призмою громадської критики, а тому межі допустимої інформації щодо нього можуть бути ширшими порівняно з межами такої ж інформації щодо звичайних громадян. Тим більше, що тоді реформа поліції була напередодні анонсована Урядом держави та усіма політичними силами держави саме в розрізі "оновлення органів поліції, очищення їх від недоброчесних та непрофесіональних працівників" , суспільний інтерес к органам поліції та атестації їх працівників, їх доброчесності на тлі цих реформ був значно підвищеним і актуальним.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в цій частині, суд враховує також положення Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації, схваленої 12 лютого 2004 року на 827 засіданні Комітету Міністрів Ради Європи, а також рекомендації, що містяться у Резолюції 1165 Парламентської АсамблеїРади Європи про право на недоторканність приватного життя та врахувавши, що позивач є публічною особою - адже на час оспорюваних публікацій займав керівну посаду в УМВС в Миколаївській області та ГУНП в Миколаївській області , а тому відкритий для суворої критики і пильного нагляду громадськості й межа допустимої критики щодо такої особи є значно ширшою, а публічні особи мають бути толерантними до різкої, навіть некоректної критики - що є також підставою для відмови у задоволенні позовних вимог позивача в цй частині.

Щодо інформації, поширеної в інтернет виданні "Преступности.НЕТ" , в статті від 16.02.2016 р. « ОСОБА_6 продлил николаевским батальонам ротацию в АТО на 15 дней, чтобы спасти своего друга-помощника от переаттестации» (мовою оригіналу) -" Напомним также, что помимо всего прочего ОСОБА_21 является также фигурантом уголовного производства, открытого пофакту продажислужебного автомобиля «Volkswagen Passat» 2004 года выпуска, который числился за Управлением кадрового обеспечения николаевского облУМВД. Формально эта машина была продана за 53 тысячи гривен бывшему водителю ОСОБА_19 , однако в реальности выкупил свойслужебный автомобильза смешныеденьги сам ОСОБА_23 , так как его неоднократно видели на этой машине уже после «аукциона»;

та в статті від 28.03.2016 р. «Скандальный помощник Гончарова и его заместитель не прошли переаттестацию, но попытаются «вернуться» через апелляцию» (мовою оригіналу): " Как известно, ОСОБА_21 является фигурантом уголовного производства, открытого по фактупродажи служебногоавтомобиля «Volkswagen Passat» 2004 года выпуска, который числился за Управлением кадрового обеспечения николаевского облУМВД. Формально эта машина была продана за 53 тысячи гривен бывшему водителю ОСОБА_19 , однако в реальности выкупил свойслужебный автомобильза смешныеденьги сам ОСОБА_23 , так как его неоднократно видели на этой машине уже после «аукциона»».

Так, за повідомленням прокуратури Миколаївської області ( підтвердження містяться в матеріалах справи - а.с. 17, а.с. 28- Т.2) , слідчим відділом прокуратури області здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом зловживання службовим становищем посадовими особами УМВС України в Миколаївській області під час придбання транспортних засобів, які перебували на балансі УВД, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 364 КК України, відомості до ЄРДР були внесені 04.12.2015. Вказане кримінальне провадження 30.11.2016 року закрито на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України у звязку з відсутністю складу кримінального правопорушеннчя в діях посадових осіб УМВС в Миколаївській області. У вказаному кримінальному провадженні особам про підозру не повідомлялося.

Дійсно, авто транспортний засіб Фольксваген пассат 0011, 2004 р.в. був реалізований в 2014 році з аукціону шляхом підписання договорів купівлі-продажу, кошти надійшли на розрахунковий рахунок автогосподарства УМВС України в Миколаївській області, ці автомобілі перебували на балансі цього Автогосподарства (а.с. 25 - Т.2).

Як підтверджується матеріалми справи - згідно Наказу УМВС в Миколаївській області № 970 від 18.11.2013 року "про закріплення службового автотранспорту" - закріплено автомашину Фольксваген пассат 0011, 2004 р.в. за: начальником УКЗ підполковниколм міліціїї ОСОБА_3 ; заступником начальника ВІОС УКЗ підполковником міліції Лупіним Д.Д., радіо-механіком ОСОБА_44 , міліціонером співробітником АТГ прапорщиком міліції ОСОБА_45 (а.с. 173 Т.2)

Згідно Наказу УМВС в Миколаївській області № 365 від 06.06.2014 року "про передачу, закріплення та зміни штатної групи транспортних засобів" - вказаний автомобіль передано та закріплено за Відділом зв`язку УМВС України в Миколаївській області. ( а.с. 174 Т.2)

Відповідно дост. 62 Конституції України, статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

У частинах 1, 2 та 5 ст. 17 КПК України зазначено, що особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобовязаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою.

Презумпцію невинуватості необхідно розглядати в загальному правовому і процесуальному значеннях. Як загальна правова вимога вона визначає положення особи в суспільстві. Хоча цей принцип сформульований як кримінальний процесуальний, однак його дія виходить за рамки лише кримінального процесу. Презумпція невинуватості обєктивне правове положення. Це вимога закону, звернена до всіх громадян, посадових осіб, державних і громадських організацій, до суспільної думки в цілому. Такої позиції дотримується і Європейський Суд з прав людини, що у своєму рішенні від 10 лютого 1995 року у справі «Алене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно першою: він обовязковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

У найзагальнішому вигляді правило презумпції невинуватості означає, що особа може бути визнана винуватою у вчиненні злочину і покарана лише за умови, що її вина буде доведена в передбаченому законом порядку і встановлена обвинувальним вироком суду. Повідомлення особі про підозру, складання слідчим та затвердження прокурором обвинувального акту на стадії досудового розслідування, розгляд справи у підготовчому провадженні не вирішують наперед визнання його винуватим у вчиненні злочину. Лише один орган у державі наділений таким правом це суд, який є відповідно до Конституції України (стаття 124) носієм судової влади, що здійснює правосуддя в умовах законності, незалежності, гласності та змагальності.

Вирок суду є єдиним процесуальним документом, що встановлює винуватість.

При цьому Європейський суд з прав людини зазначає, що презумпцію невинуватості буде порушено, якщо судове рішення або заява посадової особи щодо особи, обвинуваченої у вчиненні кримінального злочину, відображає думку про її вину до того, як вона буде доведена відповідно до закону. Достатньо мати навіть за відсутності будь-якого формального висновку певні підстави припускати, що суд або посадова особа вважає обвинуваченого винним. Питання про те, чи порушує заява посадової особи державного органу принцип презумпції невинуватості, слід визначати в контексті конкретних обставин, за яких оспорювану заяву було зроблено (пункт 42 рішення від 21 вересня 2006 року в справі «Грабчук проти України» (заява № 8599/02); пункт 48 рішення від 12 січня 2012 року в справі «Довженко проти України» (заява № 36650/03)).

Проаналізувавши інформацію, яку позивач просив визнати недостовірною у цих статтях та спростувати, врахувавши наведені вище обставини, суд доходить таких висновків.

Щодо висловлювання « ОСОБА_21 является фигурантом уголовного производства, открытого по фактупродажи служебногоавтомобиля «Volkswagen Passat» 2004 года выпуска, который числился за Управлением кадрового обеспечения николаевского облУМВД» .

Згідно наданої представником позивача інформації , позивачу, як і будь-якій іншій особі , підозра у скоєнні будь-якого злочину не предявлена, проте матеріалами справи підтверджується що дійсно з грудня 2015 року по листопад 2016 року слідчим відділом прокуратури області здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом зловживання службовим становищем посадовими особами УМВС України в Миколаївській області під час придбання транспортних засобів , які перебували на балансі УВД , за ознаками кримінального правовпорушення, передбаченого ч.1 ст. 364 КК України. Вказане кримінальне провадження 30.11.2016 року закрито на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України у звязку з відсутністю складу кримінального правопорушеннчя в діях посадових осіб УМВС в Миколаївській області.

Тобто розповсюджена відповідачами інформація, про те, що дійсно провадилася досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом зловживання службовим становищем посадовими особами УМВС України в Миколаївській області під час придбання транспортних засобів , які перебували на балансі УВД , за ознаками кримінального правовпорушення, передбаченого ч.1 ст. 364 КК України за повідомленням іншої особи (за повідомленням в ЗМІ) отже , що позивач був фігурантом цього кримінального провадження є достовірною.

З огляду на те, що ОСОБА_3 є публічною особою, тривалий час займає керівні посади у органах внутрішніх справ на час виходу публікацій, а тому його діяльність на цих посадах, її відповідність вимогам закону, його причетність до кримінальних проваджень мають значний публічний інтерес, а викладена вище інформація не містить ані прямого звинувачення у скоєнні злочину та доведеність вини, ані фактичного твердження про вчинення ОСОБА_3 з використанням службових повноважень протиправних дій, які мають ознаки злочинів, передбачених КК України - тобто не суперечить презумпції невинуватості, суд вважає, що відсутні підстави для визнання недостовірною, такою, що порочить честь та гідність позивача інформацію про те, що він є фігурантом кримінального провадження - " ОСОБА_21 является фигурантом уголовного производства, открытого по фактупродажи служебногоавтомобиля «Volkswagen Passat» 2004 года выпуска, который числился за Управлением кадрового обеспечения николаевского облУМВД»

Як і не підлягає спростуванню інформація наступного змісту: «Формально эта машина была продана за 53 тысячи гривен бывшему водителю ОСОБА_19 , однако в реальности выкупил свойслужебный автомобильза смешныеденьги сам ОСОБА_23 , так как его неоднократно видели на этой машине уже после «аукциона..».

Фактично, автор статті викладає власне судження, яке грунтується на його власних суб`єктивних висновках з того факту, що оскільки вказаний автомобіль дійсно був певний час у службовому користуванні позивача, і що ОСОБА_3 бачили в спірному автомобілі після проведення аукціону, то саме він придбав цей автомобіль через третю особу. Зазначення того, що автомобіль був проданий за «смішні гроші» , з огляду на використання мовних засобів також є ні чим іншим, як оціночним судженням.

За такого, суд не може погодитися з твердженням позивача, що вказана інормація є наклепом на нього , оскільки є оціночним судженням, оскільки містить лише припущення про юридично значущі дії позивача.

До того ж, незважаючи на те, що дійсно жодних даних про те, що ОСОБА_3 є власником цього автомобіля матеріали справи не містять, до того ж матеріалами справи спростовується той факт, що на час продажу автомобіля з аукціону він був у особистому службовому користуванні позивача зазначена інформація не містить прямого твердження, що ОСОБА_46 або навіть третя особа придбав автомобіль з аукціону з порушенням вимог законодавства з проведення аукціону, що саме він був організатором такого аукціону з продажу автомобіля за заниженою ціною за такого і не є такою, що порушує особисті немайнові права позивача, принижує його честь, гідність та ділову репутацію.

Що стосується інформації, що поширена в статті від 06.04.2016 р. «Сто двадцать офицеров николаевской полиции, не прошедших аттестацию, вместе с Гончаровым ушли на больничный» (мовою оригіналу): «…около 120 сотрудников, «подготовленных» к увольнению, сами ушли или на больничный или в отпуск. Среди них несколько начальников райотделов полиции, скандально известный помощник начальника ГУ НП Сергей Белоус…».

З урахуванням вищенаведених норм права та практики Європейського суду з прав людини, така інформація не є оціночним судженням, оскільки містить конкретну інформацію про конкретні дії позивача, що можливо перевірити, а тому це є фактичним твердженням. А оскільки ця інформація спрростована належними доказами ( а саме Довідкою УКЗ ГУНП в Миколаївській області від 16.07.2019 року про те, що полковник поліції ОСОБА_3 , в березні-квітні 2016 року у відпустці не перебував - а.с. 9 Т.3 та листом ГУ НП в Миколаївській області від 18.05.2016 р. про те, що в період з 02.03.2016 р. по 06.04.2016 р. на лікарняному полковник ОСОБА_3 не перебував) , не знайшла свого підтвердження під час розгляду справи - вона є недостовірною та підлягає скасуванню.

Отже вимоги позову в цій частині є обгрунтованими та підлягають задоволенню .

При цьому слід зазначити, що фраза "скандально відомий полковник" є виключно оціночним судженням, не висловлена в брутальній чи образливій для позивача формі, отже з огляду на вищенаведені норми та усталену практику Європейського суду з прав людини - з огляду на межі допустимої критики відносно публічної особи - не підлягає спростуванню.

Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших засобах масової інформації, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж засобі масової інформації в порядку, встановленому законом.

Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила.

Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена, при цьому у той же час, який вона поширена.

Так, відносно позивача спростовувана інформація поширювалася в будні дні.

Згідно ст. 33 Закону України «Про інформаційні агентства», громадяни, юридичні особи, державні органи і органи місцевого самоврядування, а також їх уповноважені представники мають право вимагати від інформаційного агентства спростування розповсюджених про них відомостей, що не відповідають дійсності, принижують їх честь та гідність.

Спростування здійснюється інформаційним агентством, яке розповсюдило таку інформацію. Інформація, що не відповідає дійсності, має бути спростована як інформаційним агентством, так і розповсюджувачем цієї інформації. Відшкодування матеріальної і моральної шкоди за розповсюдження інформації, що спростовується, здійснюється у порядку, передбаченому законодавством.

Відповідно до п. 24 та 25 ПП ВСУ №1 від 27.02.2009 р., якщо суд ухвалює рішення про право на відповідь або про спростування поширеної недостовірної інформації, то у судовому рішенні за необхідності суд може викласти текст спростування інформації або зазначити, що спростування має здійснюватися шляхом повідомлення про ухвалене у справі судове рішення, включаючи публікацію його тексту. За загальним правилом, інформація, що порочить особу, має бути спростована у спосіб, найбільш подібний до способу її поширення (шляхом публікації у пресі, повідомлення по радіо, телебаченню, оголошення на зібранні громадян, зборах трудового колективу, відкликання документа тощо).

У судовому рішенні також має бути зазначено строк, у межах якого відповідь чи спростування повинно бути оприлюднено.

Крім того, визначаючи спосіб спростування відомостей, суд відповідно до вимог статті 37 Закону пропресу та положень іншого відповідного законодавства може зобов`язати редакцію (видавництво) опублікувати спростування в спеціальній рубриці або на тій самій шпальті й тим самим шрифтом, що й спростовуване повідомлення: у газеті - не пізніше місяця з дня набрання рішенням законної сили, в інших періодичних виданнях - у запланованому найближчому випуску.

У відповідності до ст. 37 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», спростування повинно бути набрано тим же шрифтом і поміщено під заголовком "Спростування" на тому ж місці шпальти, де містилося повідомлення, яке спростовується. Скорочення чи інші зміни в тексті спростування заявника без його згоди не допускаються.

Отже, оскільки дійсний автор оспорюваної інформації ( в межах задволених судом про визнання її недостосвірною) невідомий, його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) із змісту висловів, що наявні у інформаційних матеріалах встановити неможливо, а доступ до сайтів, на яких була поширена інформація є вільним, відповідно обовязок щодо спростування цієї інформації повинен бути покладений на власник веб-сайта, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації.

За такого , що ТОВ "УМГ" , яка є власником інтернет-видання "Преступности.НЕТ" зобов`язане здійснити спростування інформації у той самий спосіб, що й її було поширено, а саме шляхом опублікування статті на веб-сайті в тому ж розділі, що й поширено недостовірну інформацію в той же час, що й її було поширено, а саме в будній день в робочий час з 08-00 до 18-00.

Щодо позовних вимог про відшкодування моральної шкоди з відповідача ОСОБА_4 , то оскільки у спростуванні інформації, поширеної у статті від 27.03.2015 року під його авторством судом відмовлено, то підстави для стягнення з нього моральної шкоди відсутні.

Що стосується позовних вимог про стягнення з ТОВ "УМГ" на користь ОСОБА_3 50 00 моральної шкоди , то судд вважає за необхідне відмовити у їх задоволенні.

Так, ч. 1 ст. 31 Закону України «Про інформацію» передбачено, що у разі якщо порушенням права на свободу інформації особі завдано матеріальної чи моральної шкоди, вона має право на її відшкодування за рішенням суду.

Між тим, частина 2 цієї статті закону визначає виключення із загального правила: суб`єкти владних повноважень як позивачі у справах про захист честі, гідності та ділової репутації вправі вимагати в судовому порядку лише спростування недостовірної інформації про себе і не мають права вимагати відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Це не позбавляє посадових і службових осіб права на захист честі, гідності та ділової репутації в суді.

Враховуючи, що посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародних рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися "виставити" себе на публічне обговорення і потенційно можуть зазнавати гострої та сильної критики у засобах масової інформації з приводу своєї діяльності, та у зв`язку з цим межа допустимості висловлювань є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи, які відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків, та повинні усвідомлювати це, суд вважає достатнім спростування інформації для захисту честі та гідності ОСОБА_3 без стягнення моральної шкоди.

При цьому враховано, що саме по собі відновлення порушених прав позивача шляхом визнання недостовірною, такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію спірну інформацію та зобов`язання відповідача спростувати поширену недостовірну інформацію також слід вважати частковою сатисфакцією позивачу на відшкодування завданої моральної шкоди.

Щодо заяви представника відповідача ОСОБА_27 щодо застосування наслідків пропуску позивачем строку позовної давності , встановленого для спростування недостовірної інформації, в один рік щодо статті від 27.03.2015 р. «Николаевская милиция: «своим» приказ не указ».

Так, положеннями статті 258 ЦК України врегульовано питання спеціальної позовної давності. За пунктом 2 частини другої зазначеної статті для спростування недостовірної інформації, поміщеної у ЗМІ, встановлюється строк позовної давності в один рік. У цьому разі позовна давність обчислюється від дня поміщення цих відомостей у засобах масової інформації або від дня, коли особа довідалася чи могла довідатися про ці відомості.

Положення статті 37 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» передбачають право редакції відмовити в публікації спростування, якщо спростування надійшло з вимогою заявника опублікувати його пізніше, ніж через рік з дня публікації відомостей, що спростовуються.

Отже, системний аналіз наведених положень закону дає підстави для висновку, що вимоги про захист гідності, честі чи ділової репутації випливають із порушення особистих немайнових прав, тому згідно з пунктом 1 частини першої статті 268 ЦК України позовна давність на них не поширюється, крім випадків, встановлених законом, зокрема, пунктом 2 частини другої статті 258 ЦК і статтею 37 Закону України «Про друковані засоби масової інформації ( пресу) в Україні».

Проте, оскільки у задоволенні вимог про спростування викладеної у цій статті інформації відмовлено судом за безпідставністю вимог, отже наслідки спливу строку позовної давності за цими вимогами судом не застосовуються, хоча позивачем дійсно пропущений строк позовної давності у цій частині вимог.

Щодо судових витрат.

Позивач є учасником бойових дій, отже звільнений від сплати судового збору згідно п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Проте на виконання вимог ухвали суду про залишення його позову без руху від 26 квітня 2016 року позивач сплатив судовий збір у розмірі 3 126 грн.

У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови - на позивача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Розмір судового збору визначений Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до ч. 1 ст. 4 цього Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із підпунктом 5 пункту 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви про захист честі та гідності фізичної особи, ділової репутації фізичної особи ставка судового збору визначена у розмірі: позовної заяви немайнового характеру - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, позовної заяви про відшкодування моральної шкоди 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивач звернувся до суду 18 квітня 2016 р., а тому, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2016 р. (1378 грн.), за ставками, передбаченими підпунктом 5 пункту 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (а.с. 14, 15), а саме, виходячи за змісту та обсягу заявлених позовних вимог: немайнового характеру та позовних вимог про відшкодування моральної шкоди .

За такого, на користь позивача слід стягнути з ТОВ "Інформаційне агентство Українська медіа група» судові витрати, які складаються з оплати судового збору за вимогу немайнового характеру в сумі 551 грн., а з ОСОБА_2 - судовий збір за вимоги про стягнення моральної шкоди ( пропорційно до задоволених вимог ) 689 грн.

Також відповідно до ч.1 ст. 7 ЗУ "Про судовий збір" позивачеві слід повернути зайво сплачений судовий збір у розмірі 1886 грн, про що було заявлене ним відповідне клопотання попередньому складу суду.

Керуючись статями 2-5,10-13,76-81,83, 133,141,258-260,263-268,273, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_3 до Товаристваз обмеженоювідповідальністю «Інформаційнеагентство Українськамедіа група», ОСОБА_4 , ОСОБА_2 про захистчесті,гідності іділової репутаціїта відшкодуванняморальної шкоди-задовольнити частково.

Визнати недостовірною, такою, що не відповідає дійсності, ганьбить честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_3 , інформацію поширену відносно нього в Інтернет-виданні « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на сайті ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме:

ІНФОРМАЦІЯ_4 о 17:22 год. у статті « ІНФОРМАЦІЯ_27 » за посиланням: https://news.pn/ru/incidents/131365-щодо того,що "... начальник управления кадрового обеспечения УМВД Украины в Николаевской области Сергей Белоус, который и принимал решение о понижении в должности вышеуказанного подполковника милиции…»;

ІНФОРМАЦІЯ_14 о 12:24 год. у статті «Сто двадцать офицеров николаевской полиции, не прошедших аттестацию, вместе с Гончаровым ушли на больничный» за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 - щодо того, що «…среди около 120 сотрудников, «подготовленных» к увольнению, которые сами ушли или на больничный или в отпуск, помощник начальника ГУ НП Сергей Белоус…».

Відмовити у визнанні недостовірною, такою, що не відповідає дійсності, ганьбить честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_3 , інформацію поширену відносно нього в Інтернет-виданні « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на сайті https://news.pn/ua/

- ІНФОРМАЦІЯ_3 о 20:50 год. у статті « ІНФОРМАЦІЯ_21 » за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

ІНФОРМАЦІЯ_4 о 17:22 год. у статті « ІНФОРМАЦІЯ_27 » за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_5 ;- щодо того, що « ОСОБА_47 на ОСОБА_48 , подполковник милиции, который до недавнего времени занимал руководящую должность в РОВД, а потом был понижен, пытался покончить жизнь самоубийством, выстрелив себе в голову…», «…Пострадавший подполковник милиции до недавнего времени занимал должность заместителя начальника РОВД, но после конфликта с некоторыми должностными лицами областного УВД и руководством управления кадрового обеспечения УМВД, был понижен на должность старшего участкового…», «…Как удалось выяснить, на данный момент рассматривается ряд версий о причинах произошедшего, среди которых семейная ссора и конфликт с руководством УМВД Украины в Николаевской области и последующее понижение в должности. Примечательно, что в данный момент в Казанке находится начальник управления кадрового обеспечения УМВД Украины в Николаевской области Сергей Белоус ...";

ІНФОРМАЦІЯ_7 о 10:32 год. у статті « ІНФОРМАЦІЯ_8 » за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

ІНФОРМАЦІЯ_10 о 16:50 год. у статті «Руководство и аппарат ІНФОРМАЦІЯ_11 » за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

ІНФОРМАЦІЯ_13 о 15:05 год. у статті «Скандальный помощник Гончарова и его заместитель не прошли переаттестацию, но попытаются «вернуться» через апелляцию» за посиланням: https://news.pn/ru/public/157482.

Зобов`язати Товариства з обмеженою відповідальністю інформаційне агентство «Українська медіа група УМГ» спростувати вищезазначену недостовірну інформацію, розповсюджену відносно ОСОБА_3 в Інтернет-виданні «Преступности НЕТ» на сайті https://news.pn/ua/, шляхом розміщення повідомлення не пізніше одного місяця з моменту винесення судового рішення в Інтернет-виданні «Преступности НЕТ» на сайті https://news.pn/ua/ в розділі «Новини» в будній день в робочий час з 08-00 до 18-00 год. тим самим шрифтом, що й розповсюджену недостовірну інформацію, з посиланням на судове рішення, наступного повідомлення:

«Повідомляємо про спростування недостовірної інформації, розповсюдженої відносно ОСОБА_3 в статті ІНФОРМАЦІЯ_4 о 17:22 год. у статті «На Николаевщине подполковник милиции выстрелил себе в голову из ружья: одна из версий - конфликт с руководством УВД» за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_5 »; в статті ІНФОРМАЦІЯ_14 о 12:24 год. «Сто двадцать офицеров николаевской полиции, не прошедших аттестацию, вместе с Гончаровым ушли на больничный» за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 - щодо того, що «…среди около 120 сотрудников, «подготовленных» к увольнению, которые сами ушли или на больничный или в отпуск, был помощник начальника ГУ НП Сергей Белоус…».

У задоволенні позовних вимог до ОСОБА_4 про стягнення моральної шкоди у розмірі 5000 грн. - відмовити.

У задоволенні позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю інформаційне агентство «Українська медіа група УМГ» 50000,00 грн в якості відшкодування завданої моральної шкоди відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 2500 грн, в якості відшкодування завданої моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 689 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство Українська медіа група» на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 551 грн.

Повернути ОСОБА_3 зайво сплачений судовий збір у розмірі 1886 грн.- згідно квитанції № 15616598 14.05.2016 у ПАТ "Укрсоцбанк"

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, або який не був присутній на проголошенні рішення суду має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Реквізити сторін:

позивач: ОСОБА_3 , ІПН НОМЕР_2 , АДРЕСА_1

Відповідачі:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство Українська медіагрупа» (ТОВ «ІА УМГ»), код ЄДРПОУ 35834750, 54017 м. Миколаїв, пр. Центральний, 93/3, оф.305

ОСОБА_4 , остання відома адреса проживання: АДРЕСА_2 .

ОСОБА_2 , , останні відомі адреси проживання: АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4

Повний текст рішення виготовлений 12 вересня 2019 року.

Суддя Гуденко О.А.


Суд	Центральний районний суд м. Миколаєва
Дата ухвалення рішення	11.09.2019
Оприлюднено	14.09.2022
Номер документу	84189368
Судочинство	Цивільне

Черенкова Н. П.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 11.09.2019 по справі 490/4155/16-цЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Судовий реєстр по справі —490/4155/16-ц

Рішення від 11.09.2019

Рішення
від 11.09.2019 по справі 490/4155/16-ц
ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА